Постанова № 66848629, 25.04.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року о/об 16 год. 08 хв.Справа № 808/3611/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Розівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1

( діє на підставі довіреності б/н від 14.12.2016 року)

від відповідача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності № 116/М/08-15-10 від 16.01.2017 року)

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Розівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0005321304 від 09 листопада 2016 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 53354,31 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13338,58 грн. та пені у сумі 97036,79 грн.

Представник позивача в судовому засіданні обґрунтував позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові зазначивши, що проведено позапланову виїзну документальну перевірку та в подальшому на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення рішення №0005321304 від 09 листопада 2016 року. Перевіркою встановлені порушення абзацу «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України). Однак такі порушення є необґрунтованими та не відповідають вимогам законодавства оскільки позивач своїм працівникам ніяких товарів не надавав. На виконання пункту 6.7 колективного договору позивачем забезпечувалось працівникам підприємства на польових роботах, гарячим харчуванням на час проведення таких робіт за принципом «Шведського столу». Оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положення ПК України, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку. Вартість харчування, яке проводиться продавцем для своїх працівників не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, у яких зазначено, що в ході перевірки встановлено, що на балансі позивача обліковується їдальня, де здійснювалось за рахунок коштів підприємства приготування їжі (обідів) та відповідно проводилось харчування працівників вказаної установи. За період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року позивачем здійснювалось харчування працівників без складання списків з зазначенням кількості наданих обідів працівникам, що унеможливлює ідентифікувати конкретних осіб, яким надано послуги з харчування. Однак харчування працівників здійснювалось, але всупереч вимогам Податкового кодексу України, вказані послуги (харчування) підприємством не були включені до загального оподатковуваного доходу працівників. Таким чином суми вартості здійснених обідів у 2015 2016 роках метою оподаткування розглядається як додаткове благо і входять до складу загального місячного оподаткованого доходу працівників, яка підлягає оподаткуванню податковим агентом продавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були отримані (нараховані).

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 25 квітня 2017 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд зясував наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Розівська дослідна станція Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України зареєстрована, як юридична особа 08 квітня 2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи 00496722.

Так, на підставі направлень № 644, № 641, № 643 від 06 жовтня 2016 року, виданих Пологівською обєднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області, на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) та відповідно до наказу Пологівської ОДПІ від 05 жовтня 2016 року №888, проведено позапланову виїзну документальну позивача (код ЄДРПОУ 00496722), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року.

Перевірка проводилась уповноваженими особами відповідача з 06 жовтня 2016 року по 17 жовтня 2016 року.

За наслідками перевірки складено ОСОБА_3 №1792/08-15-1400/00496722 від 24 жовтня 2016 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Розівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00496722), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року.

ОСОБА_3 перевірки встановлено порушення:

- абзацу «б» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1, статті 168. пункту 167.2 статті 176 ПК України змінами та доповненнями, що призвело до не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 53354,31 грн., в тому числі за 2015 рік -34818,01 грн., за 2016 рік - 18536,29 грн.

Так, позивачем 27 жовтня 2016 року надано до податкового органу заперечення на ОСОБА_3 перевірки, податковим органом розглянуто 04 листопада 2016 року заперечення позивача та зазначив що висновок ОСОБА_3 перевірки відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 163729,68 грн. з яких за податковим зобовязанням в сумі 53354,31 грн., за штрафними санкціями в сумі 13338,58 грн. та нараховано суму пені 97036,79 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням рішенням Розівська дослідна станція Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України звернулась до суду з адміністративний позовом.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає податкове повідомлення-рішення, необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

В матеріалах адміністративної справи наявний колективний договір на 2015 2016 рік між адміністрацією і профспілковим комітетом Розівської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, який схвалений загальними зборами трудового колективу протокол №1 від 30 березня 2015 року. Напис про повідомну реєстрацію колективного договору зареєстровано районною комісією з реєстрації колективних договорів реєстраційний номер №9 від 10 квітня 2015 року.

Пунктом 6.7 Колективного договору визначено, забезпечити працівників, зайнятих на польових роботах, гарячим харчуванням на час проведення таких робіт за принципом «шведського столу».

Відповідач на сторінці 30 ОСОБА_3 перевірки зазначає, що перевіркою бухгалтерських документів встановлено, що на балансі позивача обліковується їдальня, де в свою чергу здійснювалося за рахунок коштів підприємства приготування їжі (обідів) та відповідно проводилося харчування працівників позивача.

Відповідно до наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей про рахунок 274 «Продукція вспомогательных и обслуживающих производство» за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року позивачем здійснювалось харчування працівників без складання списків з зазначенням кількості наданих обідів конкретним працівникам, що унеможливлює ідентифікувати конкретних осіб, яким надано послуги з харчування.

Позивачем надано лист від 13 жовтня 2016 року №б/н в якому зазначено, що дійсно у 2015 2016 роках таких списків не існує, так як харчування працівників організовано за принципом «шведського столу».

Згідно наданих позивачем копій обігово сальдових відомостей по рахунку 274 за 2015 та 2016 рік обороти (Кт) складають: період наданих обідів березень 2015 року сума 14552,68 грн., квітень 2015 року сума 6669,43 грн., травень 2015 року сума 15496,27 грн., червень 2015 року сума 27499,78 грн., липень 2015 року сума 55456,53 грн., серпень 2015 року сума 11862,09 грн., вересень 2015 року сума 16267,02 грн., жовтень 2015 року сума 42468,34 грн., листопада 2015 року сума 7108,90 грн., лютий 2016 року сума 4626,31 грн., березень 2016 року сума 8873,15 грн., квітень 2016 року сума 20437,07 грн., травень2016 року сума 13457,16 грн., червень 2016 року сума 40173,84 грн.

Виходячи із наведеного, суми вартості таких здійснених обідів у 2015 2016 роках з метою оподаткування розглядається як додаткове благо і входять до складу загального місячного оподаткування доходу працівників, яка підлягає оподаткування податковим агентом продавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були отримані (нараховані).

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу)

Абзацом «є» підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Згідно підпункту «б» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом визначено статтею 168 Податкового кодексу України

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 цього Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Суд проаналізувавши матеріали справи зазначає, якщо роботодавець за власної ініціативи забезпечує своїх працівників безкоштовним харчуванням у межах соціального пакету, це має обумовлюватися колективним договором або іншими документами. Тобто, оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних у вигляді безплатного харчування розглядається лише в разі одержання вказаних послуг безпосередньо конкретним платником податку. Позивачем до матеріалів справи надано Колективний договір на 2015 2016 рік між адміністрацією і профспілковим комітетом Розівської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, який схвалений загальними зборами трудового колективу протокол №1 від 30 березня 2015 року. Та визначено пунктом 6.7 Трудового договору, забезпечити працівників, зайнятих на польових роботах, гарячим харчуванням на час проведення таких робіт за принципом «шведського столу».

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що здійснювалось харчування працівників без складання списків з зазначенням кількості наданих обідів конкретним працівникам, що унеможливлює ідентифікувати конкретних осіб, яким надано послуги з харчування.

Розівською дослідною станцією Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України надано лист від 13 жовтня 2016 року № б/н, в якому зазначено, що дійсно у 2015 2016 роках таких списків не існує так як харчування працівників організовано за принципом «шведського столу».

Суд зазначає, що позивачем організовано безкоштовне харчування для працівників за принципом «шведського столу», однак неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою та обрахувати, який саме дохід у вигляді додаткового блага отримано кожним конкретним працівником. Отож, вартість безкоштовного харчування працівників за принципом «шведського столу» як об'єкт оподаткування податок на доходи фізичних осіб не розглядається.

Представником відповідача на вимогу суду надано розрахунок пені по податку на доходи фізичних осіб до акту позапланової перевірки № и340/08-15-13-04/00496722 від 24 жовтня 2016 року, який досліджено в судовому засіданні та встановлено що облікова ставка НБУ України, наведена у розрахунку, не відповідає нормативно закріпленій. Тобто, розмір пені розраховано з порушенням.

З огляду на вище викладене позивачу протиправно визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб. Отже і протиправним є застосування штрафних санкцій на донараховане податкове зобовязання та нарахована пеня.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 КАС України).

При розгляді даної справи судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення від 09 листопада 2016 року №0005321304 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже й відсутність підстав для його скасування та задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за номером НОМЕР_1 від 09 листопада 2016 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 53 354,31 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13 338,58 грн. та пені у сумі 97 036,79 грн.

Присудити на користь Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 2455 (дві тисячі чотириста пятдесят пять) гривень 95 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов