Постанова № 66848559, 22.05.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2017 р. Справа № 814/142/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доВійськової частини А1815 (військова частина-польова пошта В1688), прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини А1815 з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо утримання податку з доходів фізичних осіб з належного йому грошового забезпечення за період з 1 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року; стягнути з військової частини А1815 на користь позивача недоотримане грошове забезпечення за період з 1 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року в розмірі 1834,49 гривень.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що належне йому за місцем проходження військової служби у військовій частині грошове забезпечення на місяць становить 11044,80 гривень, виходячи з наступного розрахунку: оклад за військове звання 125,00 гривень; посадовий оклад 1060 гривень; надбавка за вислугу років 237,00 гривень; надбавка за виконання особливо важливих завдань 711,00 гривень; премія 4770 гривень, щомісячна грошова винагорода 4141,80 гривень. 04.05.16 відповідачем виплачено 1353,98 гривень, а 22.12.16 на картковий рахунок перераховано 7488,17 гривень недоплаченого грошового забезпечення за 29 днів квітня 2016 року. Всього сума виплачених коштів становитьь 8842,15 гривень, хоча мало бути виплачено 11044,80/30*29=10676,64 гривень. Залишок несплачених коштів становить 10676-8842,15-1834,49 гривень.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, свої заперечення обґрунтував тим, що на час здійснення з позивачем остаточного розрахунку він вже був звільнений з військової служби, а відповідно до листів Державної фіскальної служби від 02.0812 та від 02.11.15 після звільнення військовослужбовець втрачає свій статус, а значить законодавчі підстави для компенсації податку на доходи фізичних осіб військовослужбовцям після їх звільнення відсутні.

Позивачем та представником відповідача заявлені клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Зважаючи на це, та керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

30.01.15 ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента «Про часткову мобілізацію» № 15/2015 був призваний на військову службу у звязку з мобілізацією.

Військову службу за мобілізацією в особливий період ОСОБА_1 проходив у військовій частині А1815 на посаді помічника командира бригади начальника юридичної групи.

07.04.16 командувачем військ оперативного командування «Північ» видано наказ №141 «Про результати претензійно-позовної роботи за 1 квартал 2016 року у військових частинах оперативного командування «Північ», в пункті 6 якого за неналежну організацію позовної роботи у військовій частині польова пошта В1688, самоусунення від виконання завдань, доручених за посадою, порушень п.3.9, 3.11 Інструкції, п.п.12, 14 п.10 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.08; Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на помічника командира військової частини польова пошта В1688 з правової роботи начальника юридичної групи військової частини польова пошта В1688 майора юстиції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення попередження про неповну службову відповідність.

29 квітня 2016 р. ОСОБА_1 було звільнено в запас відповідно до Указу Президента України №115/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15».

04.07.16 постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №814/965/16 пункт 6 наказу командувача військ оперативного командування «Північ» №141 «Про результати претензійно-позовної роботи за 1 квартал 2016 року у військових частинах оперативного командування «Північ», про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність під час проходження військової служби на посаді помічника командира військової частини-польова пошта В1688 - начальника юридичної групи ОСОБА_1, визнаний протиправним та скасований.

25.10.16 ухвалою ОААС зазначена постанова МОАС залишена в силі.

12.12.16 наказом командувача військ оперативного командування «Північ» №50 скасовано п.6 наказу від 07.04.16 та здійснено перерахунок грошового забезпечення за квітень 2016 року без врахування скасованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до цього наказу ОСОБА_1 було нараховано 9302,07 гривень, з яких: надбавка за виконання особливо важливих завдань 687,30 гривень; премія 4611,02 гривень, щомісячна грошова винагорода 4003,75 гривень.

З цієї суми відповідачем було утримано 1674,37 гривень податку з доходів фізичних осіб, а також 139,53 гривень військового збору.

21.12.16 ОСОБА_1 перераховано на картковий рахунок 7488,17 гривень.

Відповідно до п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п.3, 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснюючи у грудні 2016 року розрахунки з позивачем за квітень 2016 року, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення у розмірі 1674,37 гривень.

Та обставина, що станом на грудень 2016 року ОСОБА_1 вже не був військовослужбовцем, жодним чином не впливає на його право отримати цю компенсацію, оскільки у грудні 2016 року, відповідач здійснював остаточній розрахунок ще за квітень 2016 року, який він зі своєї вини своєчасно не зробив. Оскільки, станом на квітень 2016 року, ОСОБА_1 мав право на цю компенсацію, він її не втратив і на момент фактичної сплати коштів у грудні 2016 року.

В цій частині позов належить задовольнити, визнати протиправною бездіяльність відповідача та стягнути на користь ОСОБА_1 1674,37 гривень.

Щодо решти суми в 139,53 гривень, утриманої відповідачем в якості військового збору, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Обєктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до п.1.7 п.16-110 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Враховуючи, що у квітні 2016 року ОСОБА_1 не перебував у зоні проведення антитерористичної операції у нього були відсутні пільги щодо сплати військового збору.

В цій частині позову належить відмовити.

Позов задовольнити частково.

Судові витрати по справі відсутні.

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Військової частини А 1815 щодо утримання податку з доходів фізичних осіб з належного ОСОБА_1 грошового забезпечення в розмірі 1674,37 грн.

3. Стягнути з Військової частини А 1815 (код ЄДРПОУ 07880688) на користь ОСОБА_1 недоотримане майно в розмірі 1674,37 гривень (одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн. тридцять сім коп.).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5.Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко