Рішення № 66848037, 24.05.2017, Харківський районний суд Харківської області

24.05.2017

Справа № 635/2890/16-ц

Провадження №2/635/483/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючої судді - Токарєвої Н.М.,

при секретарі - Браварець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти у сумі 2934,98грн., як частину вартості матеріальних збитків матеріальної шкоди, яка не покривається полісом страхування цивільної відповідальності; моральну шкоду у сумі 15000,00грн.; вартість оцінки матеріального збитку завданого автомобілю у розмірі 1107,00грн.; судовий збір у сумі 679,34грн.; витрати на правову допомогу в сумі 5000,00грн.

Також, позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс», розташованого за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 122, на його користь суму страхової виплати в розмірі 50000,00грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 06.05.2015р. о 17 годині 55 хвилин на а/ш 22км. + 500м. Харків- Сімферополь-Алушта-Ялта ОСОБА_2, керуючи автомобілем ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху, перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки, виїхавши на зустрічну смугу дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Hyundai Santa Fe, державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки.

Враховуючи те, що моє майно ушкоджено внаслідок ДТП, та те, що внаслідок ушкодження цього майна, позивач переніс певні душевні страждання, останній вважає, що він має право на відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди та моральної шкоди, в зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом для захисту своїх цивільних прав.

У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, але представник позивача надав до суду заяву, якою позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, не заперечував проти постановлення заочного рішення та просив справу розглянути за їх відсутністю.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією та через оголошення у пресі.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» в судове засідання не з'явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Згідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, зв'язана з використанням, збереженням і утриманням транспортних засобів. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно до вимог ст. 1188 ЦК України, шкода, заподіяна унаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з подальшими змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Так, 06.05.2015р. о 17 годині 55 хвилин на а/ш 22км. + 500м. Харків- Сімферополь-Алушта-Ялта, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху, перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки, виїхавши на зустрічну смугу дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Hyundai Santa Fe, державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки.

ОСОБА_2 своїми діями порушив вимоги п. 8.5, 12.1, 11.3 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 21 травня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і накладне адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн.

Дані обставини не потребують доказування у відповідності до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що при зіткненні, автомобіль Hyundai Santa Fe, державний номер НОМЕР_2, отримав значні технічні ушкодження. Згідно з Висновком експерта товарознавця № 5042 від 07.05.2015р., загальна сума матеріальних збитків, завданих автомобілю позивача склала 52934,98грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом рішення - Закон), потерпілими за цим законом є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу.

На підставі ч. 4 ст. 1 Закону особи, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. При цьому володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Відповідно ч. 7 ст. 1 Закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

За ч. 1 ст. 2 Закону відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. При цьому у вказаній нормі зазначено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми саме Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 Закону страховою сумою є грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 грн. на одного потерпілого.

На підставі ч. 1 ст. 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За ч. 1 ст. 22 Закону в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є, крім іншого, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1 застрахована відповідно до полісу НОМЕР_4 терміном дії до 13.01.2016р. виданого АТЗТ «АСК «АСКО-Медсервіс».

В зв'язку з чим різниця страхового відшкодування та завданих збитків, які не покриваються полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності сладає у сумі 2934,98грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Вартість проведення експертного дослідження склала 1107,00грн., що підтверджується копією повідомлення та квитанції сплаченої через ПАТ «ПриватБанк» 12.05.2015р., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів такого захисту є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що гарантується в першу чергу Конституцією України, а також Цивільним кодексом і відповідними законами України.

Так, згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За умовами ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає щодо фізичної особи: у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, або у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, ділової репутації. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Хоча вказана норма інших умов для можливості такого відшкодування не визначає, проте судова практика по цивільним справам зводиться до того, що, крім наявності факту порушення відповідних прав, право особи на відшкодування моральної шкоди, зокрема, має бути передбачено спеціальною нормою законодавства, що регулює певні відносини.

Стаття 23 ЦК України закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних прав. Спори про відшкодування заподіяної моральної (немайнової шкоди) розглядаються судами, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Проте законодавець також передбачив, що відшкодування завданої моральної шкоди може бути закріплено умовами відповідного договору, навіть якщо таке право не передбачено спеціальними нормами, що регулюють конкретні відносини.

Якщо мова йде про відшкодування шкоди у позадоговірних відносинах, то загальні підстави відповідальності за таку шкоду визначені, зокрема, ст. 1167 ЦК України. Положення ст. 1167 ЦК України регулюють порядок та підстави відшкодування потерпілому моральної шкоди в деліктних правовідносинах.

На підставі ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За ч. 3 ст. 23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок ДТП позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням власності - автомобіля, та неможливості протягом тривалого часу користуватися автомобілем за його призначенням, які проявилися у порушені нормальних життєвих зв'язків позивача, певним ударом по його престижу, у зв'язку із чим необхідно стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, до яких відноситься судовий збір та за п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу.

На підставі ч. 1 ст. 84 ЦПК України витратами на правову допомогу є витрати, пов'язанні з оплатою правової допомоги адвоката або іншого спеціаліста в галузі права, які надають послуги в порядку, встановленому законом відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України.

За ч. 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

На підставі ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» який визначає граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Витрати на правову допомогу склали 5000,00грн., що підтверджується Актом виконаних робіт з відповідним розрахунком та розпискою про отримання оплати по договору про надання правової допомоги, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір за вимоги майнового характеру у сумі 679,34грн. та на користь держави з відповідача за вимоги немайнового характеру судовий збір у розмірі 551,20грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України ст.ст. 3, 10, 11, 15, 16, 57, 58, 59, 60, 61, 79, 84, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, грошові кошти у сумі 2934,98грн., як частину вартості матеріальних збитків матеріальної шкоди, яка не покривається полісом страхування цивільної відповідальності; моральну шкоду у сумі 15000,00грн.; вартість оцінки матеріального збитку завданого автомобілю у розмірі 1107,00грн.; судовий збір у сумі 679,34грн.; витрати на правову допомогу в сумі 5000,00грн., а всього на загальну суму 24721,32грн. (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять одну гривні тридцять дві копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 122, код ЄДРПОУ: 13550765, МФО 322313, п/р 26508010041826 в АТ «УКРЕКСІМБАНК») на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, суму страхової виплати в розмірі 50000,00грн. (п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 551,50грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня п'ятдесят копійок), який сплачується за наступними реквізитами: КОД ЄДРПОУ суду: 02894007, найменування підрозділу: УДК у Харківському районі Державної казначейської служби України, код отримувача коштів ЄДРПОУ: 37999633, банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО: 851011, код класифікації доходів бюджету: 22030001, № доходного рахунку для сплати судового збору: 31214206700429.

Заочне рішення може бути переглянуте Харківським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Токарєва