Рішення № 66847145, 31.05.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/965/16-ц

Провадження № 2/638/1960/17

31.05.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Козодой К. І.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2, третя особа: ПРАТ «СК «Україна» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» і ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1828930-02-21-01 від 16.03.2015 року. Згідно з умовами даного договору страховик прийняв під страховий захист транспортний засіб страхувальника, а саме: автомобіль Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 11.04.2015 року приблизно о 09 год. 40 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, у м. Харкові по вулиці Клочківській в районі перехрестя з вулицею ОСОБА_4 невірно вибрав безпечну дистанцію, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Згідно з довідкою про обставини ДТП особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП «Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна», є водій ОСОБА_2. Його вина чітко встановлена постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.07.2015 року. Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для визначення розміру збитків згідно п. 5.2. договору є рахунок СТО, рекомендованої страховиком. Відповідно до рахунку №ЗиФ-0266282 від 17.04.2015 вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 27048, 96 грн. Згідно умов договору страхування ПрАТ СК «ВУСО» сплатило старухвальнику суму страхового відшкодування у розмірі 22799, 57 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ СК «ВУСО» у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування» на підставі листа вигодонабувача, заяви страхувальника, страхового акту №1331-02 від 25.06.2015 року, додатку №1 до страхового акту №1331-02. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжними дорученнями №5049 від 08.05.2015 та №7166 від 25.06.2015 року. Отже, після виплати страхового відшкодування у ПрАТ СК «ВУСО» виникло право вимоги до ОСОБА_2. Просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу за відсутністю представника позивача, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату, місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Представник третьої особи - ПРАТ «СК «Україна» в судове засідання не зявився, про час, дату, місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО» і ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1828930-02-21-01 від 16.03.2015 року (а. с. 19-24).

Згідно умов даного договору страховик прийняв під страховий захист транспортний засіб страхувальника, а саме: автомобіль Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст.993, 1166, 1188,1191 Цивільного кодексу Українита статтею 27Закону України «Про страхування».

Відповідно до вимогчастини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України,майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно дочастини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України,шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як встановлено під час судового розгляду, 11.04.2015 року приблизно о 09 год. 40 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, у м. Харкові по вулиці Клочківській в районі перехрестя з вулицею ОСОБА_4 невірно вибрав безпечну дистанцію, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Згідно з довідкою №61425072 про дорожньо-транспортну пригоду, особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП «Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна», є водій ОСОБА_2. Його вина встановлена постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.07.2015 року (а. с. 30, 32-33).

Відповідно до частин 3 та 4 статті 61 ЦПК Україниобставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд вважає встановленими та доведеними ті обставини, що саме між винними діями ОСОБА_2, водія транспортного засобу ВАЗ 2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та заподіянню шкоди Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3, існує прямий причинно-наслідковий звязок і така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Судом також встановлено, що розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підтверджений матеріалами справи.

19.04.2015 року страхувальник ОСОБА_3 звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку та надала усі необхідні документи (а. с. 27-29).

Згідно умов договору страхування ПрАТ СК «ВУСО» сплатило старухвальнику суму страхового відшкодування у розмірі 22799, 57 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ СК «ВУСО» у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування» на підставі листа вигодонабувача, заяви страхувальника, страхового акту №1331-02 від 25.06.2015 року, додатку №1 до страхового акту №1331-02. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжними дорученнями №5049 від 08.05.2015 та №7166 від 25.06.2015 року (а. с. 44).

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки 16.03.2015 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО» і ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1828930-02-21-01, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, суд вважає, що у позивача є правові підстави, які передбачають право страховика у відповідності до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України вимагати стягнення збитків з особи, що винна у заподіянні шкоди, тобто у регресному порядку, а такожвстановлені всі правові підстави для застосування правил цивільної відповідальності за завдану в даному випадку шкоду від ушкодження автомобіля Nissan Qashqai, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Окрім того, як стало відомо позивачу, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на момент настання страхової події була застрахована в ПрАТ «СК «Україна» за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ 0702820. Також на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» було сплачено суму безумовної франшизи за полісом №АІ 0702820 у розмірі 500 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2, третя особа: ПРАТ «СК «Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригодипідлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.8,10,11,14,60,88,209,212 - 215, 217-218, 224-228ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2, третя особа: ПРАТ «СК «Україна» про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, п/р 26506000000761 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО: 300023, ЄДРПОУ: 31650052 ) суму завданої майнової шкоди у розмірі 22 299 (двадцять дві тисячі двісті девяносто девять) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, п/р 26506000000761 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО: 300023, ЄДРПОУ: 31650052 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: