Ухвала суду № 66838469, 30.03.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 1-кс/760/5503/17

(№760/4358/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30. 03. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурора Симківа Р. Я., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Мазуренко Т. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О. В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р. Я. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді директора Департаменту погашення боргу Державної фіскальної служби України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

у кримінальному провадженні за № 42015110000000121 від 19.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205-1, ч.1 ст.388, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О. В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р. Я. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 42015110000000121 від 19.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205-1, ч.1 ст.388, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420151100000000121 від 04.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205-1, ч.1 ст.388, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України.

23.03.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

Детектив в поданому клопотанні зазначав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В зв'язку із зазначеним детектив просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначення розміру застави підозрюваному у розмірі 6250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (10 000 000 грн.) у разі внесення застави підозрюваним відповідно покласти на підозрюваного наступні обов'язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 в інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, окрім того зазначали, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які на думку сторони захисту відсутні. В зв'язку із зазначеним підозрюваний та його захисник просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420151100000000121 від 04.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205-1, ч.1 ст.388, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 обіймаючи з 22.01.2014 посаду заступника директора Департаменту погашення заборгованостей Міністерства доходів і зборів України (а в подальшому Державної фіскальної служби України) - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, уповноваженого здійснювати адміністрування податків і зборів, контроль за дотриманням податкового законодавства, організовувати роботу і здійснювати контроль за проведенням роботи з відстрочення грошових зобов'язань та/або податкового боргу, забезпечував на вказаній посаді керівництво діяльністю Департаменту погашення заборгованостей ДФС України, обіймав постійно в органі державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків (функцій), тобто, в силу п.1 примітки до ст. 364 КК України являється службовою особою - суб'єктом злочину, передбаченого диспозицією зазначеної статті (зловживання владою та службовим становищем).

Як службова особа органу державної влади, ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наряду з цим, будучи службовою особою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи, ОСОБА_1 відповідно до підпункту е) п.1) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону та якому вимогами ст. 22 Закону забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також на виконання вимог названого Закону він зобов'язаний: неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки (ст. 38); представляючи державу, діяти виключно в її інтересах (ст. 39); не використовувати службові повноваження в інтересах окремих політиків (ст. 40); діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб (ст. 41); сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження, не допускати зловживань (ст. 42).

Виходячи з вимог ст. 3 чинного на той час (до 01.05.2016) Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 з наступними змінами та доповненнями (далі за текстом - Закон України «Про державну службу»), а також вимог п.1.3 чинних на той же час «Загальних правил поведінки державного службовця», що затверджені наказом Головного управління державної служби України № 214 від 04.08.2010 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України за № 1089/18384 від 11.11.2010 (далі за текстом - Загальні правила поведінки), у своїй діяльності на посаді заступника директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_1 повинен був дотримуватись таких принципів державної служби, як служіння народу України, законності, професіоналізму, компетентності, чесності, відданості справі, персональної відповідальності за виконання службових обов'язків.

Згідно ст.ст. 5, 10 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України повинен був сумлінно виконувати свої службові обов'язки, не допускати дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби, додержуватись вимог актів законодавства України, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державного органу.

Відповідно до п.2.3 Загальних правил поведінки, ОСОБА_1, обіймаючи зазначену посаду та будучи державним службовцем, мав виконувати свої обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних і юридичних осіб, а згідно п.2.4 зазначених Правил - не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави, а також неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених законодавством України про засади запобігання і протидії корупції, як це визначено п.4.1 Правил.

Крім того, виходячи з вимог п.21.1 ст. 21 ПК України, ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України, як посадова особа контролюючого органу був зобов'язаний, зокрема: 21.1.1. дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; 21.1.2. забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючий орган функцій; 21.1.3. забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючого органу відповідно до його повноважень; а також в силу п.21.2 ст. 21 ПК України за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків підлягав відповідальності згідно із законом, у тому числі кримінальній.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, зокрема, наступне: 14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства; 14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями ст. 100 ПК України передбачено право та визначений порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, а саме:

100.4. Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

100.8. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником).

100.9. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

У свою чергу «Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків» (далі - Порядок), наступним чином конкретизовано порядок прийняття органами доходів і зборів рішень про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків:

п.1.4. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

п.1.9. Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Відповідно до п.3.1. Положення для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, форму якого визначено додатком 1 до Порядку до якої додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Згідно п.2 розділу І «Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1235від 27.12.2010, підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі, яка підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться органом державної податкової служби за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 14.1.217 ст.14 рентна плата - це загальнодержавний податок, який справляється, зокрема, за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до підпункту 252.1.3 п.252.1 ст. 252 ПК України, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

В період часу з січня 2013 року по червень 2016 року ОСОБА_5, будучи народним депутатом України VII та VIII скликань, обіймаючи протягом цих скликань посаду заступника голови комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, володіючи досвідом керівника у сфері управління спільною діяльністю та веденні балансу спільної діяльності від імені учасників за договорами про спільну діяльність, маючи повний контроль над діяльністю підприємств ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» і ТОВ «Карпатнадраінвест», які є операторами за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», створив та очолив злочинну організацію, метою діяльності якої визначив заволодіння частиною прибутку спільної діяльності шляхом реалізації вказаними операторами спільної діяльності видобутого природного газу на користь підконтрольних ОСОБА_5 фіктивних суб'єктів господарювання за істотно нижчими від ринкових цінами без проведення передбачених рішеннями органів управління спільною діяльністю обов'язкових аукціонів, з подальшим його постачанням посередникам на ринку природного газу та кінцевим споживачам вже за ринковими цінами, внаслідок чого частина потенційного прибутку, що підлягала розподілу між учасниками спільної діяльності, протиправно оберталась на користь членів злочинної організації.

Для досягнення зазначеної мети, відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану, директором ТОВ «Надра Геоцентр» та одночасно виконавчим директором спільної діяльності ПАТ «Укргазвидобування» з ТОВ «Карпатнадраінвест» ОСОБА_6, а також директором ТОВ «Фірма «Хас» ОСОБА_7, у період з січня 2015 року по травень 2015 року, маючи формальні підстави для звернення вперше із заявою про розстрочення податкових зобов'язань подали відповідні звернення та передбачений законодавством пакет документів, на підставі яких територіальними податковими органами та ДФС України в особі попереднього голови ОСОБА_8 були прийняті відповідні рішення про розстрочення грошових зобов'язань на загальну суму 103 666 454,28 грн., а саме: для ТОВ «Фірма «Хас» - на суму 17 663 117,51 грн., для ТОВ «Карпатнадраінвест» - на суму 8 462 241,32 грн. та для ТОВ «Надра Геоцентр» - на суму 77 541 095,45 грн.

У подальшому дії утвореної та очолюваної ОСОБА_5 злочинної організації з обернення частини прибутку спільної діяльності на користь учасників, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7, унеможливило належну сплату до бюджету ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас», розстрочених зобов'язань з рентної плати та обумовило накопичення податкового боргу вказаних платників з цього податку.

Після призначення ОСОБА_9 головою ДФС України, ОСОБА_5, прагнучи використати цю обставину в інтересах очолюваної ним злочинної організації, переслідуючи мету особистого збагачення та подальшого ухилення від реальної сплати підконтрольними йому підприємствами ТОВ «Фірма «Хас»,ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженими особами за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, розстрочених грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та ухилення від сплати податкового боргу шляхом його розстрочення, за невстановлених слідством обставин не пізніше травня 2015 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), залучив ОСОБА_9 до вчинення злочину у власних інтересах, вчиняючи який останньому належало з використанням наданої влади та службового становища Голови ДФС України забезпечити прийняття рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для вказаних підприємств без наявності визначених законодавством підстав, з подальшим перенесенням раніше визначених рішеннями про розстрочення термінів сплати платежів та шляхом прийняття нових рішень про розстрочення.

У свою чергу ОСОБА_9, бажаючи догодити ОСОБА_5 як народному депутату України та впливовій особі на ринку природного газу України шляхом надання останньому неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що надані йому влада та службове становище голови ДФС України дозволять приймати визначені такою домовленістю безпідставні та незаконні рішення про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для вказаних ОСОБА_5 платників податків, на пропозицію останнього погодився. При цьому ОСОБА_9 надаючи свою згоду на вчинення злочину, пов'язаного із зловживанням наданими йому владою та службовим становищем усвідомлював, що внаслідок прийняття ним безпідставних та незаконних рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, буде завдано майнову шкоду державним інтересам у вигляді недоотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах.

Після чого ОСОБА_9, діючи в інтересах ОСОБА_5 та підконтрольних йому суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, з метою штучного створення умов та підстав для прийняття рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу зі сплати ренти за користування надрами для видобування корисних копалин, для визначених ОСОБА_5 платників податків, використовуючи своє службове становище Голови ДФС України з керівництва діяльністю служби, включаючи загальновизнані серед підлеглих працівників можливості, надані йому завдяки авторитету посади, зокрема щодо впливу на проходження ними служби, прийняття та звільнення з роботи, залучив до злочинної діяльності заступника директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_1, який на виконання незаконної вказівки ОСОБА_9, надав керівникам Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях, незаконну вказівку та довів до їх відома алгоритм дій щодо підготовки, у разі надходження від заздалегідь визначених ним платників податків (ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування») заяв про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, та обов'язкового складання виключно позитивних висновків про можливість застосування режиму розстрочення, які в подальшому необхідно було направляти до ДФС України.

В свою чергу ОСОБА_1, виконуючи незаконні вказівки ОСОБА_9 усвідомлював, що діє не в інтересах служби, а в інтересах народного депутата ОСОБА_5 та підконтрольних йому підприємств - операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування» ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест».

При цьому ОСОБА_1, здійснювв постійну координацію дій працівників управлінь погашення боргу Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях по підготовці позитивних висновків та укладенню, на підставі підписаних ОСОБА_9 рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, договорів про розстрочення.

У свою чергу, на виконання зазначеної протиправної вимоги Голови ДФС України ОСОБА_9, вищевказаний, визначений останнім алгоритм дій, щодо порядку підготовки та складання виключно позитивних висновків про можливість застосування для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, режиму розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, ОСОБА_1, через керівників Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях, спрямував працівникам територіальних органів районного рівня, а саме: головного офісу, Зінківського та Котелевського відділення Гадяцької ОДПІ, головного офісу та Диканського відділення Полтавської ОДПІ, Миргородської ОДПІ, Карлівської ОДПІ та Лохвицької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області; Богодухівської ОДПІ, Валківського відділення Нововодолазької ОДПІ, Красноградської ОДПІ, Південної ОДПІ та Первомайського відділення Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, а також головного офісу та Магдалинівського відділення Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Крім того, ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище заступника директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України з контролю за відстроченням, розстроченням та реструктуризацією грошових зобов'язань та/або податкового боргу підпорядкованими територіальними органами ДФС України, довів до відома керівників Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях, а через них працівникам територіальних органів районного рівня, що незважаючи на вимоги п.2.1. Порядку, всі рішення про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, незалежно від суми, для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, будуть підписуватися виключно Головою ДФС України ОСОБА_9

У свою чергу члени створеної та очолюваної ОСОБА_5 злочинної організації ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на протязі 2015 року і до початку 2016 року, та, в подальшому, з лютого 2016 року - ОСОБА_10 та ОСОБА_11, виконуючи відведену їм роль у вчиненні злочину в складі зазначеної злочинної організації, бажаючи і надалі безперешкодно здійснювати заволодіння коштами спільної діяльності шляхом їх протиправного спрямування на користь підконтрольних суб'єктів господарювання, а не збільшувати доходи спільної діяльності та за рахунок цього виконувати податкові зобов'язання перед бюджетом, усвідомлюючи, що ОСОБА_9, як Головою ДФС України, а також залученими останнім до злочинної діяльності заступником директора Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_1, на виконання досягнутої із ОСОБА_5 попередньої змови на вчинення злочину, надалі забезпечуватиметься надання останньому та контрольованим ним підприємствам неправомірної вигоди у вигляді безпідставного розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, створюючи умови для подальшого вчинення злочинів у складі очолюваної ОСОБА_5 злочинної організації, діючи за вказівкою останнього, протягом травня, вересня - грудня 2015 року, а також у січні-березні 2016 року неодноразово звертались до податкових органів за неосновним місцем обліку очолюваних ними платників податків - ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр» (за місцезнаходженням ділянок надр) із заявами про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за перший, другий, третій, четвертий квартали 2015 року та перший квартал 2016 року, у тому числі авансових платежів з указаного податку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року та січень, лютий, березень 2016 року.

У відповідних, поданих упродовж 2015 року заявах та доданих до них документах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а з лютого 2016 року - інші члени злочинної організації ОСОБА_10 та ОСОБА_11, формально і шаблонно викладали відомості про нібито наявні підстави для надання розстрочень, вказуючи при цьому завідомо неправдиві відомості про наявність визначеної у п.2 Переліку підстави щодо загрози виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявників у разі своєчасної та в повному обсязі сплати ними грошових зобов'язань та податкового боргу, у той час як насправді такі обставини не існували та на показниках фінансово-господарської діяльності платників податків не ґрунтувались, зважаючи на спосіб реалізації видобутого природного газу на користь пов'язаних суб'єктів господарювання за істотно нижчими від ринкових цінами, а також накопичення податкового боргу у зв'язку з несплатою розстрочених платежів.

При цьому, також в порушення визначеного чинним законодавством порядку, до територіальних органів ДФС зазначеними платниками надавалися лише копії документів офіційної квартальної фінансової звітності, а не інформація на перше число місяця, в якому подається відповідне звернення про розстрочення або відстрочення, або на дату звернення із заявою про розстрочення (відстрочення), як це передбачено законодавством. Також у таких зверненнях та доданих до них документах, на підставі яких проводиться аналіз фінансового стану платника, взагалі не надавалася інформація про уже існуючі розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, строки сплати розстрочених сум грошових зобов'язань (податкового боргу), а також не вказувалися заплановані заходи підприємств для підвищення рівня платоспроможності та фінансової стійкості, як це передбачено Порядком.

При цьому, упродовж 2015 року члени злочинної організації ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а з лютого 2016 року - ОСОБА_10 та ОСОБА_11, усвідомлювали, що жодних законних підстав для прийняття органами ДФС позитивних рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для очолюваних ними і підконтрольних учасникам злочинної організації підприємств - Операторів спільної діяльності фактично немає.

Крім того, незважаючи на той факт, що строк сплати очолюваними ними підприємствами грошових зобов'язань з указаного податку за другий квартал 2015 року настав ще 20 серпня 2015 року, у зв'язку з чим відповідні суми платежів на момент фактичного звернення до податкових органів мали статус податкового боргу, члени злочинної організації ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи з метою уникнення нарахування і сплати пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань, а також діючи всупереч вимогам п.1.8 Порядку, виклали у заявах, поданих ними до територіальних органів ДФС районного рівня в період з 01 по 15 жовтня 2015 року, прохання розстрочити відповідні суми саме як грошові зобов'язання, починаючи з 19 та 20 серпня 2015 року.

Також, діючи в порушення вимог п.1.9 Порядку, згідно яких строк дії розстрочення податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів відповідного рішення, створюючи штучні підстави для розстрочення грошових зобов'язань у вигляді нібито відсутності податкового боргу на момент розстрочення, вони також виклали у відповідних заявах, поданих до територіальних органів ДФС районного рівня в період з 01 по 15 жовтня 2015 року, прохання розстрочити податковий борг відповідно з 20 серпня та з 30 вересня 2015 року, а не з моменту прийняття відповідного рішення.

За таких обставин, на виконання зазначеної незаконної вказівки Голови ДФС України ОСОБА_9, контроль за виконанням якої здійснював заступник директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_1, за результатами розгляду поданих заяв працівниками територіальних органів ДФС районного рівня, а саме: головного офісу, Зінківського та Котелевського відділення Гадяцької ОДПІ, головного офісу та Диканського відділення Полтавської ОДПІ, Миргородської ОДПІ, Карлівської ОДПІ та Лохвицької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області; Богодухівської ОДПІ, Валківського відділення Нововодолазької ОДПІ, Красноградської ОДПІ, Південної ОДПІ та Первомайського відділення Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, а також головного офісу та Магдалинівського відділення Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, були складені позитивні висновки про можливість застосування режиму розстрочення, які згідно абзацу другого п.2.1, абзацу п'ятого п.3.2 Порядку, разом з поданими заявами та доданими документами, були направлені до Головних управлінь ДФС у Полтавській, Дніпропетровській та Харківській областей для подальшого їх направлення до ДФС України для розгляду працівниками Департаменту погашення заборгованостей ДФС України та прийняття відповідних рішень Головою служби ОСОБА_9

При цьому, працівниками територіальних органів ДФС районного рівня у відповідних, підготовлених ними висновках про можливість застосування режиму розстрочення, зазначались фактичні дати надходження звернень платників та фактичні дати складення самих висновків, а також на виконання незаконної вказівки ОСОБА_9, доведеної до їх відома у вищевказаний спосіб заступником директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_1, для проведення розрахунків коефіцієнтів загрози виникнення податкового боргу та загрози накопичення або непогашення податкового боргу, в порушення вимог Методичних рекомендацій, використовувались неактуальні дані надані платниками.

За таких обставин заступник директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_1, діючи в інтересах служби, та керуючись вимогами Положення про ДФС та Положення про Департамент повинен був дослідити надані платником заяви про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, а також додані до них документи та підготувати та подати на підпис Голові ДФС України ОСОБА_9 рішення про відмову в наданні подальших розстрочень для ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас», з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а після прийняття рішення про відмову в надання подальших розстрочень повинен був організувати та контролювати нарахування пені та штрафних санкцій за прострочення строку сплати грошових зобов'язань та вжиття передбачених законодавством заходів, направлених на сплату грошових зобов'язань та погашення податкового боргу.

А Голова ДФС України ОСОБА_9, будучи достовірно обізнаним про відсутність обумовлених вимогами п.100.4 ст. 100 ПК України, п.3.1 Порядку доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу вказаних платників податків, діючи в інтересах служби, та керуючись закріпленими ст. 3 Закону України «Про державну службу» принципами служіння народу України, законності, професіоналізму, компетентності, чесності, відданості справі, сумлінно виконуючи передбачені ст.ст. 5, 10 Закону «Про державну службу», п.п. 4) п.11 Положення про ДФС обов'язки державного службовця і голови служби щодо додержання актів законодавства України, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державного органу відповідно до його компетенції, повинен був утриматись від прийняття рішень про надання подальшого розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас», з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, прийнявши рішення про відмову в наданні такого розстрочення та направивши його до територіальних органів ДФС районного рівня для нарахування пені та штрафних санкцій за прострочення строку сплати грошових зобов'язань та вжиття передбачених законодавством заходів, направлених на сплату грошових зобов'язань та погашення податкового боргу.

Разом з тим, ОСОБА_9 протягом травня-грудня 2015 року, а також січня-березня 2016 року, діючи на виконання досягнутої із ОСОБА_5 злочинної змови та в межах єдиного злочинного умислу, прийняв, за відсутності на те визначених законодавством підстав, рішення про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу вказаних платників податків з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі авансових платежів з указаного податку, які з метою приховання несвоєчасної їх сплати та завдяки цьому створення формальних підстав для прийняття позитивних рішень всупереч вимогам п.33 «Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1242 від 30.11.2011, а також в порушення п.2.37 «Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України», затвердженої наказом ДФС № 333 від 27.11.2014, були датовані не днем фактичного підписання, а днем виникнення грошових зобов'язань, строк сплати яких на час прийняття рішення вже минув, у зв'язку з чим повинні були вважатись податковим боргом зазначених платників податків.

Після чого, заступник директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_1, у невстановлений день жовтня 2015 року, підготував офіційні супровідні листи, якими направив явно незаконні рішення Голови ДФС України ОСОБА_9 про розстрочення грошових зобов'язань, які фактично мали статус податкового боргу, до територіальних органів ДФС та зобов'язав їх укласти договори розстрочення, якими розстрочити нараховані суми саме як грошові зобов'язання, а не податковий борг, та зобов'язав вказувати не фактичну дату укладення договорів, а дати граничних термінів сплати цих грошових зобов'язань, тобто 20 серпня 2015 року.

Таким чином, рішення про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для юридичних осіб - підприємств ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр»,як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, прийняті ОСОБА_9 протягом травня-грудня 2015 року, а також січня-березня 2016 року, передували даті звернення вказаних платників з письмовими заявами про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) до територіальних органів ДФС та передували висновкам про можливість застосування режиму розстрочення.

Так, Голова ДФС України ОСОБА_9, діючи всупереч інтересів служби, підписав рішення про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр»,як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність від 04.01.2016 року за №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18хоча сам ОСОБА_9 на вказану дату перебував у офіційній відпустці, відповідно до наказу ДФС України № 539-в від 28.12.2015, а обов'язки Голови ДФС України в цей час виконував перший заступник Голови ОСОБА_12

Крім того, в грудні 2015 року, діючи в порушення вимог п.100.9 ст. 100 ПК України, абзацу 4 п.4.10. та п.2.3. Порядку, Голова ДФС України ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, без отримання погоджень Міністерства фінансів України, своїм листом за вих. № 3052/7/99-99-23-04-17 від 29.01.2016 зобов'язав територіальні органи Головних управлінь ДФС у Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях, внести відповідні зміни до договорів про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу по підприємству ТОВ «Надра Геоцентр», відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.2017, підприємству ТОВ «Карпатнадраінвест» - уповноваженому вести облік результатів спільної діяльності за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1747 від 13.10.2004 та підприємству ТОВ «Фірма «Хас», як оператора договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004, та перенести раніше визначенні терміни сплати розстрочених сум до кінця поточного року включно (у тому числі граничні), а саме з 30.12.2015 на 01.01.2016, тобто за межі бюджетного року, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України - бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Для забезпечення належного виконання незаконної вказівки Голови ДФС України ОСОБА_9 територіальними органами служби, заступник директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_1 надав засобами електронного зв'язку відповідні алгоритми дій, так звані «Узгоджені схеми роботи по перенесенню термінів сплати розстрочок у грудні 2015 року» до Головних управлінь ДФС у Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях та зобов'язав останніх довести вказану незаконну вказівку до відома районних податкових органів, та в подальшому здійснював контроль за її виконанням.

За результатами проведеного у кримінальному провадженні досудового розслідування встановлено, що Головою ДФС України ОСОБА_9, за пособництва заступника директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_1, за період з травня 2015 року по березень 2016 року загалом прийнято безпідставних та незаконних рішень про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для вказаних платників податків - юридичних осіб ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест» на загальну суму 2 019 146 516,02 грн., що заподіяло державним інтересам майнову шкоду у вигляді недоотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах на зазначену суму, яка більше ніж у двісті п'ятдесят разів (більше ніж у 3 315 511 разів) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,розмір якого на час вчинення злочину, виходячи з положень п. 169.1.1 ст. 169, абзацу сьомого п.1 розділу ХІХ (в редакції, чинній до 01.01.2016), п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також абзацу четвертого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», абзацу четвертого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив станом на 01.01.2015 - 609 грн., станом на 01.01.2016 - 1378 грн.,та, за таких обставин, внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій спричинено тяжкі наслідки, в розумінні п.4 примітки до ст. 364 КК України.

23.03.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, а саме:

-висновком судово-економічної експертизи № 9641/18615-18684/16-45 від 30.11.2016 згідно якого встановлено, що рішення Державної фіскальної служби України щодо можливості розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», а саме: ТОВ «фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест» документально не обґрунтовані; внаслідок прийняття необґрунтованих рішень Державної фіскальної служби України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС», Державним бюджетом України у відповідні періоди недоотримано кошти у вигляді рентної плати в розмірі 2 019 146 516,02 грн;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 - заступника начальника Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, який пояснив, що представниками органів ДФС вищої ланки різними шляхами (безпосередньо в руки чи електронною поштою) надавалися т.зв. «алгоритми» роботи з окремими платниками податків зокрема «узгоджені схеми роботи по перенесенню сплати термінів розстрочок у грудні 2015 року» серед яких - група підприємств системи «Надра Геоцентр»;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14, який підтвердив загальну схему дій т.зв. «алгоритму роботи», зазначивши, що в окремих випадках заяви про розстрочення разом з документами подавалися безпосередньо до ДФС України, а не як того вимагає Порядок до територіальних ДПІ. При чому, ці заяви приходили з ДФС України вже із рішеннями про розстрочення, а працівники територіальних ДПІ вже постфактум готували висновки про обґрунтованість фактичними датами;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 - начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка пояснила, що під час роботи щодо надання розстрочень ДСД ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Фірма, «Хас» а також координації дій місцевих ДПІ працівники управління керувалися т.зв. «Узгодженою схемою…» отриманою від департаменту погашення боргу ДФС України, яка в подальшому була направлена на місцеві ДПІ для врахування в роботі;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 - начальника відділу погашення боргу Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка пояснила, що під час роботи щодо надання розстрочень ДСД ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Фірма «Хас» працівники відділу керувалися т.зв. «Узгодженою схемою…» отриманою від ГУ ДФС у Дніпропетровській області, також на адресу Новомосковської ОДПІ ще до підписання Головою ДФС України ОСОБА_9, від вищестоящих органів, надсилалися непідписані примірники рішень про надання розстрочень грошових зобов'язань (податкового боргу) щодо вказаних платників для внесення даних про надання таких розстрочок в інформаційну систему ДФС України; при надходженні заяв від вказаних платників з формулюванням «про розстрочення грошового зобов'язання» після спливу граничних термінів для такої сплати (внаслідок чого такі зобов'язання фактично стали податковим боргом) всупереч вимог нормативних документів за вказівкою керівництва, яке в свою чергу отримувало відповідні вказівки від департаменту погашення боргу ДФС України, розглядати відповідні документи як розстрочення грошових зобов'язань а не податкового боргу;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 - державного ревізора-інспектора Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка пояснила, що в кінці 2015 року на адресу ДПІ від вищестоящих органів надійшла т.зв. «Узгоджена схема…» для врахування в роботі щодо надання розстрочень ДСД ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Фірма «Хас»;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 - начальника відділу організації стягнення боргу управління погашення боргу ГУ ДФС у Харківській області, яка пояснила, що ГУ ДФС у Харківській області надсилало на адресу Департаменту погашення заборгованості ДФС України лист про скасування розстрочення у зв'язку з невиконанням умов договорів про розстрочення, однак рішення не були прийняті ДФС України, крім того нею добровільно надано т.зв. «Узгоджену схему…» та довідку про фінансовий стан ДСД ТОВ «Надра Геоцентр», ДСД ТОВ «Карпатнадраінвест», ДСД ТОВ «Фірма «Хас» в якій вже було розраховано фінансові показники та коефіцієнти які мали б розраховуватись місцевими ДПІ під час складання висновком на основі поданого пакету документів платником, при цьому зазначені вище документи були отримані з Департаменту погашення заборгованості ДФС України;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_19, яка засвідчила, що рішення про необхідність розгляду заяв про розстрочення податкового боргу, як податкового зобов'язання та складання позитивних висновків про можливість застосування розстрочень до них доводилось через ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_20 - начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Харківській області, який засвідчив, що ГУ ДФС у Харківській області надсилало на адресу Департаменту погашення заборгованості ДФС України лист про скасування розстрочення у зв'язку з невиконанням умов договорів про розстрочення, однак рішення не були прийняті ДФС України;

-Листом № 2708/8/20-40-23-01 від 15.07.2015 ГУ ДФС у Харківській області адресованого Департаменту погашення заборгованості ДФС України щодо ініціювання питання про скасування рішень про розстрочення грошових зобов'язань прийнятих ДФС України в інтересах ТОВ «Надра Геоцентр» ДСД № 265-12 від 19.11.2007 через несплату розстрочених платежів, відповідь на яке не була надана ГУ ДФС у Харківській області та рішення про скасування не було прийнято;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_21 - екс-заступника голови ДФС України, який пояснив, що у Голови ДФС України ОСОБА_9 були позаштатні радники, які відповідали за певні напрямки роботи;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_22, який повідомив, що ОСОБА_5 розповідав ОСОБА_22, що Закон України про збільшення ренти на газ є дуже суворим, що значно зменшує його прибуток та також розповідав, що не збирається платити ренту та планує домовитися в Державній фіскальній службі про розстрочки платежів по ренті, а коли домовитися буде неможливо з-за великих боргів планує здійснити банкротство свої підприємства. В подальшому, ОСОБА_22 від ОСОБА_5 стало відомо, що підприємства останнього Надра Геоцентр, Хас та інші не сплачували ренту в повному об'ємі, а на податкові зобов'язання їм надавалася відстрочка;

-документами, отриманими в ході тимчасових доступів до документів ДФС України та її територіальних підрозділів, а саме: прийнятими та підписаними ОСОБА_9 рішеннями ДФС України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування - ТОВ «фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест»; висновками щодо можливості розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу вказаних суб'єктів господарювання складених територіальними органами ДФС України; договорами про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу між органами ДФС України та вказаними суб'єктами господарювання; рішеннями органів ДФС України про перенесення раніше визначених строків розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу вказаним суб'єктам господарювання, а також іншими документами поданими суб'єктами господарювання до територіальних органів ДФС України для прийняття рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, які подавалися формально, фактично вже після винесеного рішення ДФС України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти за користування надрами, підписаних ОСОБА_9;

-листом Голови ДФС України ОСОБА_9 за вих. № 2852/4/99-99-17-04-13 від 20.09.2016 про надання інформації до Міністерства фінансів України про те, що за період з 01.01.2014 по 20.09.2016 не надавались розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, операторам спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «Хас», що не відповідає дійсності. Фактично грошові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, строк сплати яких припадав відповідно на 20 травня, 19, 20 та 28 серпня, 30 вересня, 30 жовтня, 19 та 30 листопада, а також на 31 грудня 2015 року у вказаному бюджетному році сплачені не були, а строки їх сплати були розстрочені (перенесені терміни сплати раніше розстрочених платежів) на наступний (2016) бюджетний рік, в якому ці платежі також сплачені не були;

-протоколом огляду речей від 23.11.2016, а саме блокноту ОСОБА_24 - начальника юридичного департаменту ТОВ «Надра Геоцентр», вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3, (офісне приміщення з табличкою «Приймальня Народного депутата України ОСОБА_5» в якому фактично знаходяться офіси підконтрольних злочинній організації суб'єктів господарювання - ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», а також інші), в ході якого встановлено, що ОСОБА_24 разом з іншими особами мав намір вчинити дії з метою фіктивного банкрутства ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» у яких було накопичено розстроченні грошові зобов'язання (податковий борг) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин;

-копією витягу з протоколу огляду від 11.02.2017 документів, які приховувалися учасниками злочинної організації ОСОБА_5 та були відшукані стороною обвинувачення в гаражному боксі НОМЕР_1 кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Надія 3М» за адресою м.Київ, вул.В.Степанкевича, 4 згідно якого оглянуто проекти рішень про розстрочення грошових зобов'язань з рентної плати, що свідчить про можливу підготовку цих проектів безпосередньо підпорядкованими ОСОБА_5 працівниками ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС»;

-іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

За таких обставин, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 обставини справи, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт, вбачається що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою є недоцільним, враховуючи те, що прокурорами під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 год. 28 хв. 28. 05. 2017 року.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя погоджується з думкою сторони обвинувачення щодо нездатності застави у межах, визначених ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, однак вважає, що визначений стороною обвинувачення розмір застави, а саме - 6250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (10 000 000 грн.), як просить в поданому клопотанні сторона обвинувачення, є завідомо не помірною для підозрюваного, що не узгоджується з положеннями ч. 4. ст. 182 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 000 000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 10 год. 28 хв. з 30. 03. 2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 10 год. 28 хв. 28. 05. 2017 року.

Розмір застави визначити у розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 000 000 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 28. 05. 2017 року включно з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - начальника четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківа Р. Я.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. В. Бобровник