Рішення № 66836717, 30.05.2017, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/417/17

2/241/215/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2017 року Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах якого діє за довіреністю представник, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором б/н від 06.04.2010 року, яка станом на 31.01.2017 року становить 53956,09 грн. та складається з наступного: 3919,93 грн. - заборгованість за кредитом; 43300,68 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3689,95 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг : 500,00 грн. - фіксована частина; 2545,53 грн. - процентна складова та судового збору, вказавши на таке.

06.04.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого, відповідачка отримала кредит у розмірі 4200,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг.

ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затвердженими наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір.

Отже, ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та умовами виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який в подальшому змінювався.

Відповідно до умов та правил надання банківських послуг:

п. 2.1.1.5.5 - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором;

п. 2.1.1.5.6 - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку;

п.2.1.1.7.6 -при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 умов та правил надання банківських послуг.

Однак, відповідачка порушила зобовязання за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не зявився, у позовній заяві просив справу розглянути в його відсутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачка в судове засідання не зявилася, не зважаючи на те, що про розгляд справи повідомлялася належним чином заказною кореспонденцією з повідомленням і від неї не надійшло повідомлення про розгляд справи в її відсутності, тому справа розглядається заочно.

У відповідності до вимог ст.ст.169, 197 ч.2 ЦПК України, суд розглядає справу без участі сторін, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Так, дійсно 06.04.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого, відповідачка отримала кредит у розмірі 4200,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.(а.с.7).

Однак, ОСОБА_1 зобовязання за кредитним договором не виконувала, що і призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 31.01.2017 року становить 53956,09 грн. та складається з наступного: 3919,93 грн. - заборгованість за кредитом; 43300,68 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3689,95 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг : 500,00 грн. - фіксована частина; 2545,53 грн. грн. - процентна складова.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повертати кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Факт виконання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, у судовому засідання встановлено, що позивач свої зобовязання за даним кредитним договором виконав.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Однак, згідно ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно Розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», в переліку міст, де проводиться антитерористична операція, зазначене смт. Мангуш.

Так, враховуючи, що відповідачка зареєстрована та постійно проживає в смт. Мангуш за адресою: смт. Мангуш, вул. Челюскіна, буд. 13, нарахування штрафів на суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 06.04.2010 року укладеним з ОСОБА_1, є неправомірним.

У звязку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 2545,53 грн. (процентна складова) не підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідачки слід стягнути на користь позивача: заборгованість за кредитом 3919,93 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 43300,68 грн., заборгованість за пенею та комісією 3689,95 грн., задовольнивши позов частково. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1600 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 50910,56 грн. *100% : 53956,09 грн. ціни позову = 94,35%), тобто 94,35 % від ціни позову (94,35 % *1600 грн. :100%), що складає 1509,6 грн.

На підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ч.2 ст.651, ст.1048, ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України, керуючись ст.10-11,60,88,209,213-215,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН:НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.04.2010 року у розмірі 50910 (пятдесят тисяч девятсот десять) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН:НОМЕР_1), на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1509 (одна тисяча пятсот девять) гривень 60 копійок

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Першотравневого районного суду протягом десяти днів з моменту одержання його копії.

Суддя: Д.О. Демочко