Ухвала суду № 66831480, 25.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильєвої М.А.

суддів - Ковальської В.В. - Кепкал Л.І.

за участю секретаря судового засідання - Ігнатьєва Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110010015028 за апеляційною скаргою захисника Володарського В.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року яким,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки,з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі п. ст.. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнений від основного покарання.

Цим же вироком вирішено питання цивільного позову, речових доказів та судових витрат.

за участю сторін судового провадження

прокурора - Заріцької О.А.

потерпілого - ОСОБА_4

представника потерпілого - Кащука С.С.

захисника - Володарського В.Л.

обвинуваченого - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що він 21 грудня 2013 року приблизно о 21.30 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW 735» державний номернийзнак НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині проспекту Науки зі сторони Столичного шосе в напрямку площі Московської в м. Києві, по сухому, чистому асфальтобетонному покриттю, у темну пору доби, будучи неуважним та неправильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, порушив вимоги п. 2.3.6 Правил дорожнього руху України, а саме: під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР України, розташованого біля будинку № 50 по проспекту Науки в м. Києві, не вірно обрав безпечну швидкість руху, при якій мав би змогу зупинити транспортний засіб у темну пору доби у межах видимості дороги, при виявленні небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди, чим порушив п. 12.2, 12.3 ПДР України, в населеному пункті рухався зі швидкістю більш ніж 60 км/годину, чим порушив п. 12.4 ПДРУкраїни, внаслідок чого передньою частиною керованого ним транспортного засобу здійснив зіткнення із задньою частиною автомобіля «Chevrolet Lacetti» державнийномерний знак НОМЕР_2, в якому на задньому сидінні з правого боку перебував пасажир ОСОБА_4

Внаслідок транспортної травми від 21 грудня 2013 року ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей та живота, а саме: розрив лівого купола діафрагми, селезінки, напруженої гематоми в ділянці малого тазу та по правому фланку живота, розрив лобкового симфізу, крововилив в черевну порожнину.

З технічної точки зору причиною виникнення ДТП є невідповідність дій водія автомобіля «BMW 735» державнийномерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимогам пункту 12.3, 12.4 ПДР України.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог пп. 2.36, 12.3, 12.4 ПДР України, згідно яких

- 2.3.6) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- 12.03 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

- 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволено частково: стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 535 грн. та моральної шкоди в сумі 100 000 грн.

Не погоджуючись з даним вироком, захисник ВолодарськийВ.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 - закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

На обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги захисник Володарський В.Л. зазначає, що вирок суду є незаконним в частині звільнення засудженого лише від основного покарання і застосування покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи звільняються від відбування як покарань у вигляді позбавлення волі, так і від відбування інших покарань (додаткових), тобто в даному випадку суд першої інстанції неправильно застосував норму закону .

Крім того, як зазначає апелянт, всупереч вимог cт. 62 Конституції України, суд першої інстанції фактично обґрунтував вирок на припущеннях та недостовірних доказах, а деякі докази неправильно трактував, в т.ч. в разі, якщо людина внаслідок отриманої травми не пам'ятає обставин ДТП, то визнання її винною і призначення покарання в принципі не може служити меті її виправлення, оскільки, не пам'ятаючи обставин вчиненого, людина не може співставити свою поведінку із її наслідками. ОСОБА_2, якраз, і не пам'ятає обставин ДТП.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції послався на показання ряду свідків, які не були очевидцями ДТП - ОСОБА_6, ОСОБА_7, які, по суті, висловлювали щодо обставин та механізму ДТП тільки свої припущення, тому базувати у цій частині вирок на їх показаннях неможливо. Крім того, як зазначає захисник, суд послався на показання свідка ОСОБА_8 (водія автомобіля «Шевроле»), та його пасажирів, які є заінтересованими у результаті розгляду справи, особами, особливо ОСОБА_8, оскільки, якщо ДТП сталося з його вини, він сам підлягав би кримінальній відповідальності за наслідки.

Апелянт звертає увагу на те, що з показань ОСОБА_9, ОСОБА_10, вбачається, що перед ДТП мав місце маневр перестроювання з середньої до третьої смуги руху, де й сталося зіткнення. Щодо показань свідка ОСОБА_11 апелянт посилається на те, що суд першої інстанції вказав ці показання, як джерело доказів, але не проаналізував їх належним чином. Важливою є зазначена самим судом при цитуванні цих показань обставина на момент спостереження свідка за його рухом, де автомобіль «Шевроле» рухався «між другою і третьою смугами», що, по-перше, суперечить показанням водія та пасажирів цього автомобіля про те, що вони вже перелаштувалися у третю смугу і продовжували рух, і, по-друге, ця обставина свідчить про те, що якраз безпосередньо перед зіткненням водій автомобіля «Шевроле» й виконував маневр перестроювання з другої у третю смугу (якщо зіткнення сталося у третій смузі).

Щодо висновку експертизи від 13 лютого 2014 року, на який послався суд першої інстанції у вироку, зазначає, що взаємне розташування транспортних засобів було під кутом між їх поздовжніми осями приблизно 15 градусів, а тому у момент зіткнення автомобіль «Шевроле» не міг рухатися прямолінійно. Це свідчить про те, що безпосередньо перед зіткненням (а не завчасно) він зайняв смугу руху, якою рухався автомобіль БМВ під керуванням ОСОБА_2 Висновок суду є невірним в частині того, хто саме є винуватцем ДТП, оскільки, з урахуванням описаного свідком ОСОБА_11 характеру руху, а також встановленого експертами взаємного розташування транспортних засобів у момент контакту, саме водієм автомобіля «Шевроле» не було дотримано вимог пп. 10.1, 10.3 ПДР України при виконанні маневру.

Крім того, суд першої інстанції послався на висновок експертизи від 26 лютого 2014 року, який обґрунтований даними, отриманими в ході слідчого експерименту від 11 лютого 2014 року, де використовувався зовсім інший автомобіль - «Тойота Кемрі», а не «БМВ», яким керував ОСОБА_2

Захисник Володарський В.Л. також в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції відмовив у проведенні транспортно-трасологічної експертизи, проведення якої могло б усунути сумніви та суперечності та необхідність встановлення ступеня участі кожного з водіїв у створенні аварійної ситуації. Щодо речового доказу - автомобіля «Шевроле», судом першої інстанції не встановлено, чому особа не забезпечила його незмінний стан, зокрема, в частині збереження задніх ліхтарів, яких не виявилось при повторному огляді, що у свою чергу позбавило можливості експертним шляхом перевірити версію про рух автомобіля «Шевроле» із вимкненими світловими приладами.

На думку захисника, при розгляді справи суд першої інстанції не звернув увагу на неспівпадіння номерів аркушів справи та несуцільну їх нумерацію, внаслідок того, що не усі матеріали досудового слідства були долучені, відповідно до клопотання прокурора, до судового провадження, і це свідчить, що сторона обвинувачення неповно надала матеріали до суду.

Не погоджується з апеляційною скаргою, представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат Кащук С.С. подав заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу та просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, потерпілого, представника потерпілого та позицію прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали провадження, повторно дослідивши за клопотанням сторони захисту докази, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши апеляційний розгляд в її межах, колегія суддів приходить до такого висновку.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за який він засуджений, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи й підтверджуються перевіреними в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами у сукупності, взаємодоповнюються та узгоджуються між собою, повно та всебічно досліджені й перевірені судом під час розгляду справи, та яким надана належна оцінка у вироку.

Так, з показань ОСОБА_2 в суді першої інстанції вбачається, що він 21 грудня 2013 року приблизно о дев'ятій-десятій годині вечора їхав на своєму автомобілі, в бік автовокзалу по пр. Науки. Рухався у третій смузі руху. Швидкість автомобілю була приблизно 60-70 км/год. Попереду нього ніяких автомобілів не було. На вулиці було темно, освітлення, начебто, не було. Звідки взявся інший автомобіль, він не знає. Там є невеликий пагорб, але дорогу перед собою він бачив. Як сталося ДТП, він пояснити не може, оскільки не зрозумів, що сталося, а після ДТП втратив свідомість.

Потерпілий ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції показав, що 21 грудня 2013 року він з друзями перебував в ТРЦ «Dream Town» . Після цього, приблизно о 9-й вечора, вони вийшли з ТРЦ, щоб їхати до дому. Він сів на заднє за водієм сидіння автомобіля «Шевроле», який належить товаришу ОСОБА_8, і більше нічого не пам'ятає. Прокинувся тільки після операції.

Свідок ОСОБА_10 в суді першої інстанції дала аналогічні показання з приводу обставин ДТП, зазначивши, що після удару в автомобіль нічого не пам'ятає. З автомобіля вона вийшла сама, а хлопці були у важкому стані. Вона бачила автомобіль БМВ, який знаходився біля стовпа. Біля автомобіля бачила раніше незнайомого ОСОБА_2 Він допомоги нікому не надавав.

З показань свідка ОСОБА_8 в суді першої інстанції вбачається, що він керував автомобілем «Шевроле», який належить йому та який був у справному стані, в якому знаходилися, крім нього, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Їхали в напрямку автовокзалу. На той момент він жив в будинку навпроти заправки «Вог». За заправкою, метрів через 300, є офіційний розворот. Їхав в лівій смузі, з включеними габаритами, на ближньому світлі. Проїжджаючи заправку «ВОГ», ввімкнув лівий поворот. Рухався зі швидкістю 60 км/год. На під'їзді до перехрестя, як ввімкнув лівий поврот, почав зменшувати швидкість. Доїхавши до розвороту, зупинився, пропускаючи по зустрічній смузі автомобіль. Автомобіль під його (ОСОБА_8) керуванням, стояв. Ліхтарі дорожні були ввімкнені, видимість була доброю, завантаженість дороги невеликою, рух транспорту вільний, транспорту майже не було, ніяких завад також. Потім відчув удар, втратив свідомість. Пам'ятає, що лежав вже на асфальті, коли його витягнули з автомобіля. У ОСОБА_9 були проблеми з ногою, він не міг піднятися. ОСОБА_10 була дуже налякана, а ОСОБА_4 на бордюрі сидів, біля нього було багато людей, йому було не дуже добре.

Аналогічні показання свідок давав і під час проведення слідчого експерименту, проведеного під час досудового розслідування (ас. 84-88 т.1), які були досліджені і перевірені під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Свідок ОСОБА_13 в суді першої інстанції показав, що він був свідком ДТП. Точний час не пам'ятає, він був на пр. Науки, виїхав з заправки, проїхав до перехрестя метрів 30-40, зупинився, щоб перевірити автомобіль. Його автомобіль перебував в правій крайній полосі. Побачив на перехресті автомобіль, який стояв між другою-третьою смугою з включеними габаритними вогнями. Який колір автомобіля, не може сказати. Чи були включені «поворотники», точно не може сказати, точно не бачив. Там, як раз, можливо здійснити поворот ліворуч. Почув шум на дорозі, побачив автомобіль, який «нісся» на швидкості, як йому здається, більше 100 км/год., по пр. Науки в бік автовокзалу та який вдарив ззаду автомобіль, який стояв на перехресті. Зіткнення сталося метрів за 5 до пішохідного переходу. Ця машина, яку ударили, викинуло на зустрічну полосу і розвернуло у зворотній бік: вона дивилася у бік автовокзалу, а почала дивитися в іншій бік. Той автомобіль, який ударив перший автомобіль, вилетів на тротуар з правого боку, вдарився у стовп. В автомобілі, який розвернуло, було двоє хлопців та дівчина. Стан їх був важкий. Потім люди почали їх виймати з автомобіля. Коли підбігли до іншої машини, чорного БМВ, в ній взагалі нікого не було. Куди ділися люди з цього автомобіля, не знає. На його думку, автомобіль міг об'їхати стоячий автомобіль і уникнути зіткнення. Приїхала «Швидка допомога», міліція. Він залишив свої дані працівнику міліції і поїхав. Його ніхто не просив дати ті чи інші показання. ОСОБА_2 на місці ДТП не бачив, не звертав увагу. Побачив на наступний день фото в міліції.

Показання по обставинах ДТП свідок ОСОБА_13 вказав під час проведення слідчого експерименту 11 лютого 2014 року (ас. 78-83 т.1), і даний доказ досліджений судом першої інстанції під час розгляду справи.

З показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 - інспекторів ДПС Голосіївського району м. Києва - вбачається, що очевидцями ДТП вони не були. Прибули на виклик хвилин через 5-10 після ДТП. На місці ДТП були свідки. Там було з'ясовано, що відбулось ДТП за участю двох автомобілів «Шевроле» та чорний БМВ. БМВ знаходився в бетонній електроопорі, було 2-3 машини «Швидкої», значне скупчення людей. Потім приїхала СОГ, і з'ясувалося, що водія БМВ, нібито, родичі повезли у лікарню. Зі слів сторонніх осіб, свідків ДТП було відомо, що в БМВ було дві особи. Від медичних працівників дізналися, що внаслідок ДТП постраждало 3 особи, які знаходились в автомобілі «Шевроле». Ліхтарі на вулиці до ДТП горіли вже. З водієм БМВ спілкувався ОСОБА_7 Водій на підвищених тонах питав, чи всі живі. Але чи вживав він алкогольні напої, сказати не можуть, не перевіряли, але на ногах стояв, був у збудженому стані.

Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 грудня 2013 року та доданими фототаблицями, а також схеми ДТП, в них зафіксовані місце розташування автомобілів та слідова інформація після ДТП, а саме, кінцеве розташування автомобіля «BMW 735» державний номерний знак НОМЕР_1 передньою частиною в напрямку пров. Моторного біля правого краю проїзної частини пр. Науки, призначеної для руху зі сторони пров. Моторного в напрямку вул. Лисогірської, з лівим боковим інтервалом 0.1, м від правого краю дороги до переднього лівого колеса та на відстані 0.1, м від заднього лівого колеса до правого краю дороги та на відстані 25, м від передньої частини автомобіля до лівого краю вул. Весінньої; кінцеве розташування автомобіля «Chevrolet Lacetti»державний номерний знак НОМЕР_2 передньою частиною в напрямку пров. Моторного на частині дороги пр. Науки, що призначена для руху зі сторони вул. Лисогірської в напрямку пров. Моторного, з правим боковим інтервалом 6.0, м та 6.1, м від правих переднього та заднього коліс відповідно до правого краю проїзної частини пр-ту Науки, що призначена для руху зі сторони вул. Лисогірської в напрямку пров. Моторного, та на відстані 32.5, м від передньої частини автомобіля до лівого краю вул. Весінньої; осип скла та пластику, який в поперечному напрямку займає ділянку шириною 11.2, м, початок осипу зафіксовано на відстані 12.0, м до лівого краю вул. Весінньої, а також те, що водій ОСОБА_2 при прибутті СОГ з місця вчинення ДТП зник в невідомому напрямку на невідомому автомобілі, поскаржившись на стан здоров'я. (ас. 12-18 т.1).

Пошкодження автомобілів внаслідок ДТП зафіксовані як у протоколі огляду місця події транспортного засобу «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_2 від 5 лютого 2014 року та доданими фототаблицями до нього, так і у висновку експерта № 53/ат від 13 лютого 2014 року, яким проводився огляд автомобілів при проведенні експертизи (ас. 115-118 т.1, ас. 65-77т.1), з яких вбачається, що: кузов автомобіля«BMW 735» державний номерний знак НОМЕР_1 забарвлений фарбою чорного кольору, основні пошкодження і деформації зосереджені на передній частині автомобіля, лобове скло має пошкодження у вигляді тріщин. Права передня блок-фара повністю зруйнована, скло лівої передньої блок-фари розбите. Кришка капоту зігнута зусиллям, направленим спереду назад, на її поверхні спостерігаються пошкодження у вигляді відшарування лакофарбового покриття та подряпин, при цьому на правому краю кришки капоту спостерігаються пошкодження у вигляді складок та розривів металу. Пластикова накладка переднього бампера має пошкодження у вигляді розломів пластику, подряпин та відшарування лакофарбового покриття, які спостерігаються по всій поверхні. Пластикова накладка переднього бампера та підсилювач переднього бамперу мають деформації у вигляді двох поперечних загинів, при цьому загин в правій частині утворений від дії зусилля, направленого ззаду наперед, а в центральній частині - від дії зусилля, направленого спереду назад. Праве переднє крило має пошкодження у вигляді подряпин і відшарування лакофарбового покриття, а передня частина даного крила мас деформації у вигляді складок металу, утворених зусиллям, направленим спереду назад. Радіатор зміщений зусиллям, направленим спереду назад та має пошкодження у вигляді розломів корпусу. На стику переднього лівого крила та передніх лівих дверей по всій висоті наявні пошкодження у вигляді вм'ятини, що утворює округлу форму, на її поверхні наявні хаотичні подряпини, утворені від контакту з абразивною поверхнею.

При огляді «Шевроле Лачетті» державний номерний знак НОМЕР_2 Візуально встановлено: кузов автомобіля забарвлений фарбою блакитного кольору, основні пошкодження і деформації зосереджені на задній частині автомобіля. Заднє скло та скло задніх дверей відсутні. Задні блок-фари відсутні на конструктивному місці кріплення. Задня частина повністю деформована та вдавлена зусиллям направленим ззаду наперед та дещо зліва направо. Кришка багажника зігнута зусиллям направленим ззаду наперед та зверху вниз. Пластикова накладка заднього бампера, бампер та багажник зігнуті зусиллям направленим ззаду наперед. Корпус, в якому розміщується запасне колесо під багажником, зігнутий зусиллям, направленим ззаду наперед. Запасне колесо має пошкодження у вигляді деформації колісного диску. Задні праве та ліве крила автомобіля повністю деформовані, деформації представлені у вигляді складкових загинів, на їх поверхні спостерігаються подряпини та відшарування лакофарбового покриття. Вихлопна труба дещо деформована та дещо зміщена з конструктивного місця кріплення. Задні ліві двері зігнуті зусиллям, направленим ззаду наперед. Задні колеса знаходяться без тиску.

При проведенні 11 лютого 2014 року слідчого експерименту із свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_8 встановлено, що на місці ДТП встановлено, що за максимально приближених погодних умов та стану електроосвітлення до події ДТП 21 грудня 2013 року з водійського місця автомобіля «BMW» (під час проведення слідчого експерименту замість автомобіля «BMW» використовувався автомобіль «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_3) з увімкненим ближнім світлом фар та з увімкненими габаритними вогнями автомобіля «Chevrolet Lacetti» об'єктивно можливо виявити на відстані 155 м., при вимкнених габаритах автомобіль «Chevrolet Lacetti» об'єктивно можливо виявити на відстані 82 м.

З довідки КП «Київміськсвітло» вбачається, що на момент скоєння ДТП зовнішнє освітлення по проспекту Науки у м. Києві працювало на 100%.(ас. 102 т. 1)

Відповідно до висновку експерта № 53/ат від 13 лютого 2014 року, виходячи з описаних вище слідів і пошкоджень, експерт приходить до висновку, що в момент первинного контакту на автомобіль «BMW 735» державнийномерний знакНОМЕР_1 діяло деформуюче зусилля, прикладене до його передньої частини та було направлене спереду назад та дещо справа наліво;

виходячи з описаних вище слідів і пошкоджень, експерт приходить до висновку, що в момент первинного контакту на автомобіль «ChevroletLacetti» державний номерний знакНОМЕР_2 діяло деформуюче зусилля, прикладене до його задньої частинита було направлене ззаду наперед та дещо зліва направо;

місце зіткнення автомобілів «BMW 735»державний номерний знак НОМЕР_1 і «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_2 знаходиться перед початком осипу скла та пластику і кінцевим розташуванням вказаних транспортних засобів, що зафіксовані в схемі ДТП. Більш точно встановити розташування місця зіткнення транспортних засобів відносно елементів проїзної частини не представляється можливим за відсутності комплексу слідової інформації, зафіксованої на схемі ДТП;

в момент первинного контакту повздовжні вісі автомобілів «BMW 735» державний номерний знак НОМЕР_1 і «Chevrolet Lacetti» державний номерний знакAI 5626 ВТ розташовувалися під кутом приблизно 15°.

встановити яким було розташування автомобілів «BMW 735» державний номерний знак НОМЕР_1 і «Chevrolet Lacetti» державний номерний знакНОМЕР_2 відносно елементів проїзної частини в момент первинного контакту не представляється можливим з причин, викладених в дослідницькій частині даного висновку (ас. 65-77 т.1).

Згідно висновку експерта № 95/ат від 26 лютого 2014 року, в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «BMW 735» державнийномерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2, регламентуються вимогами пунктів: 12.2; 12.3; 12.4 Правил дорожнього руху України, зміст яких викладено в дослідницькій частині даного висновку.

За версією водія ОСОБА_2

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «BMW 735» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 12.3; 12.4 ПДР України.

За версією свідка ОСОБА_14

В даній дорожній ситуації експертом, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «BMW 735» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.

В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинен був керуватися вимогами пунктів: 10.4 та 12.2 ПДР України, зміст яких викладено в дослідницькій частині даного висновку.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_8, з технічної точки зору, експертом невідповідностей вимогам пунктів: 10.4; 12.2 ПДР України не вбачається.

За версією водія ОСОБА_2

З технічної точки зору, причиною виникнення дорожньо-транспортної події є невідповідність дій водія автомобіля «BMW 735» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимогам пункту 12.3 ПДР України.

За версією свідка ОСОБА_14

З технічної точки зору, причиною виникнення дорожньо-транспортної події є невідповідність дій водія автомобіля «BMW 735» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимогам пункту 12.4 ПДР України (ас. 104-122 т.1).

Висновки експертиз підтверджені експертом ОСОБА_15 під час допиту в суді першої інстанції. При цьому, як вбачається з висновків експерту та показань її під час судового розгляду, нею перевірялися як версія захисту, так і версія обвинувачення по обставинах ДТП.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ДТП сталося внаслідок недотримання Правил дорожнього руху України саме ОСОБА_2

При цьому, як встановлено під час досудового розслідування та знайшло своє підтвердження при перевірці судом першої інстанції, потерпілому ОСОБА_4 внаслідок ДТП заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що знайшло своє відображення у висновку експерта № 2160/Е від 13 січня 2014 року, відповідно до якого при поступленні до стаціонару 21 грудня 2013 року о 21:55 год. у гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлені наступні тілесні ушкодження:

- гематома лобної ділянки;

- закрита травма грудей та живота у вигляді розриву лівого купола діафрагми, селезінки, напруженої гематоми в ділянці малого тазу та по правому фланку живота, розриву лобкового симфізу, крововиливу в черевну порожнину (біля 500 мл крові та згортків).

Локалізація та характер вищевказаних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи, в тому числі і часових даних у своїй сукупності дозволяють стверджувати, що дані ушкодження утворились внаслідок дії тупого предмету (предметів), могли утворитись в термін та за обставин вказаних у постанові, тобто 21 грудня 2013 року при транспортній травмі.

Таким чином, між подіями транспортної травми від 21 грудня 2013 року та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_4 є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

За ступенем тяжкості вищевказана закрита травма грудної клітки та живота відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), згідно з пунктом 2.1.3. Л, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.

Гематоми, у звичайному перебігу, загоюються у строк до 6 діб, тобто, саме на цей строк буле порушена як, функція травмованої ділянки так і у цей строк буде відновлена її анатомічна цілісність. Цей строк визначає тривалість розладу здоров'я. Саме тому, вказане тілесне ушкодження, відноситься до легкого тілесного ушкодження, відповідно п. п. 2.3.5. та 4.6. вищевказаних «Правил ...».

З урахуванням встановленого під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Доводи захисту, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції фактично обґрунтував вирок на припущеннях та недостовірних доказах, а деякі докази неправильно трактував; те, що суд обґрунтував свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2, посилаючись на показання свідків, які не були очевидцями, а давали показання з приводу обставин ДТП, опираючись на свої припущення, а також на показання зацікавлених осіб; те, що висновком експерта від 13 лютого 2014 року підтверджується, що у момент зіткнення автомобіль «Шевроле» не міг рухатися прямолінійно; те, що висновок експертизи від 26 лютого 2014 року, який обґрунтований даними, отриманими в ході слідчого експерименту від 11 лютого 2014 року, де використовувався зовсім інший автомобіль - «Тойота Кемрі», а не «БМВ», яким керував ОСОБА_2, а тому висновки даної експертизи не можуть бути взяті до уваги, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими як судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду доказами, якими в сукупності встановлені обставини ДТП, та яким надана належна оцінка.

Всупереч доводам апеляційної скарги, кожен доказ судом першої інстанції оцінений з точки зору належності та допустимості, і з таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів. Підстав, передбачених ст. 87 КПК України, для визнання доказів недопустимими колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про те, що суду надані матеріали кримінального провадження не в повному обсязі, про що свідчить неспівпадіння сторінок, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки стороною обвинувачення суду надавались докази, зібрані під час досудового розслідування та відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, з приводу безпідставної, на думку захисника, відмови судом в задоволенні клопотання про призначення і проведення транспортно-трасологічної експертизи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, автомобілі на час розгляду справи в суді перебували в іншому стані, ніж після ДТП, і, як зазначає сам захисник в апеляційній скарзі, відсутність задніх ліхтарів в автомобілі «Шевроле», яких не виявилось при повторному огляді, позбавляє можливості експертним шляхом перевірити версію про рух автомобіля «Шевроле» із вимкненими світловими приладами.

Як вбачається з вироку, суд призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, звільнивши обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, відношення обвинуваченого до скоєного, дані, які характеризують особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання на підставі, і таке покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 як такий, що засуджується за вчинення злочину, вчиненого з необережності, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, є особою, не позбавленою батьківських прав, який на день набрання чинності Законом має двох дітей, сина, 2001 року народження, та доньку, 2010 року народження, яким не виповнилося 18 років, що документально підтверджено, звільнений від відбування основного покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Статтею 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_2 на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року тільки від відбування основного покарання, не вказав жодних підстав, у зв'язку з чим ОСОБА_2 не підлягає звільненню від додаткового покарання на підставі зазначеного Закону.

Разом з тим, відповідно до п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, підлягають звільненнювід відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

З огляду на те, що судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин, який не є особливо тяжким, з необережності, до набрання Закону України «Про амністію у 2014 році» законної сили, є особою, яка має двох дітей, - сина, 2001 року народження, та доньку, 2010 року народження, яким не виповнилося 18 років, не позбавлений щодо них батьківських прав, за таких обставин, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги захисника про неправильне застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році» є обґрунтованими, а тому в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню, вирок суду - зміні, а ОСОБА_2 на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягає звільненню не тільки від основного покарання, а й додаткового - у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В іншій частині - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника Володарського В.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року щодо ОСОБА_2 змінити:

Звільнити ОСОБА_2 на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.

Судді:

_______ ________ _________

Васильєва М.А. КовальськаВ.В. Кепкал Л.І.