Рішення № 66831415, 23.05.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2017 Справа №905/670/17

Суддя господарського суду Донецької області Кротінова О.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Монблан», м.Волноваха Волноваського району Донецької області, ЄДРПОУ 24160263,

до відповідача, Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області, ЄДРПОУ 02010698,

про стягнення 39931,00 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Монблан», м.Волноваха Волноваського району Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №38/02 від 20.02.2017р. до Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області, про стягнення заборгованості за договором №82 від 11.04.2014р. у сумі 39931,00 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/670/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 27.03.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/670/17.

Розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх грошових зобовязань в частині оплати вартості переданого палива, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: договір на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. із специфікацією №б/н б/д до нього, листи Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Монблан» №139/12 від 04.12.2015р., №2/01 від 11.01.2016р., №38/12 від 26.12.2016р., лист Донецького національного медичного університету ім. М.Горького №1769 від 18.12.2015р. на №139/12 від 04.12.2015р., рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, датовані 18.12.2015р., 20.07.2016р., 18.01.2017р., лицьовий бік поштового конверта, датований 22.12.2015р., видаткові накладні №38/05 від 12.05.2014р., №40/06 від 10.06.2014р., №64/07 від 15.07.2014р., довіреності на представника відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей МАЗ №469675/151 від 08.05.2014р., МАЗ №469720/196 від 06.06.2014р., МАЗ №469720/245 від 11.07.2014р., банківські виписки за 19.05.2014р., за 20.05.2014р., за 12.06.2014р., правоустановчі документи підприємства позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст.16, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 4, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

13.04.2017р. від представника позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання б/н б/д про перенесення слухання справи на іншу дату та довідку про відсутність на розгляді у іншого судді даних позовних вимог.

24.04.2017р. від представника відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано відзив на позовну заяву №646 від 12.04.2017р., за змістом якого останній із позовними вимогами не погоджується та просить відмовити у їх задоволенні; звернуто увагу на вимушений режим простою з 01.09.2014р. та переміщення у листопаді 2014р. до м.Красний Лиман; зазначено про поширення дії мораторію на виконання кредитних та інших договірних зобовязань відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами; повідомлено про неможливість відповідачем перевірити наявність паливо-мастильних матеріалів у звязку з втратою архівних, фінансових, юридичних документів під час переміщення відповідача на підконтрольну українській владі територію, зазначено, що працівник, який отримував ППМ згідно вказаних позивачем накладних звільнений.

На підтвердження викладених обставин відповідачем додано до відзиву довіреність на представника відповідача, у копіях: витяг з наказу «Про звільнення працівників №7В від 26.01.2015р., наказ №1-а від 01.09.2014р. «Про затвердження акта простою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького», правоустановчі документи відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 23.05.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі; витребувані судом документи у повному обсязі не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві №646 від 12.04.2017р. на позовну заяву.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

11.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Монблан» (Виконавець) та Донецьким національним медичним університетом ім.М.Горького (Замовник) укладено договір на поставку паливо-мастильних матеріалів №82, строком дії у відповідності до його п.5.1 до 31.12.2014 р.

Згідно п.1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобовязується надати паливо-мастильні матеріали по талонам або «обліковій заправної відомості» у термін та на умовах, оговорених нижче, на усіх автозаправних станціях Виконавця розташованих за адресою: м.Донецьк, пр.Панфілова, 26; м.Донецьк, вул.М.Ульянової, 62 г (ТОВ «Маріс-2006»); м.Донецьк, вул.Гірнича, 56а (р-н зал. вокзалу); м.Донецьк, вул.Петровського, 114а; траса Словянськ Маріуполь, м.Волноваха, Криниця; м.Макіївка, вул.Магістральна, 22.

За змістом п.1.2 договору найменування паливо-мастильних матеріалів, загальна кількість і вартість паливо-мастильних матеріалів, що є предметом договору, визначаються в розрахунковій накладній, яка складається на момент оформлення.

Відповідно до п.1.3 договору видача талонів здійснюється Виконавцем уповноваженому Замовника по предявленню належним чином оформленого доручення і оформляється в розрахунковій та податковій накладній. Заправка автомобілів на АЗС Замовника відбувається цілодобово.

Згідно з п.1.6 договору талон на відпуск паливо-мастильних матеріалів дає Замовникові право заправлення автомобілів цілодобово на будь-яких автозаправних станціях, що належать Виконавцеві. Талон, за яким були відпущені паливо-мастильні матеріали залишається на АЗС.

Відповідно до п.1.7 договору право власності на певну кількість палива переходить від Виконавця до Замовника з моменту підписання між сторонами розрахункових документів (розрахункової накладної).

За умов до п.1.9 договору ціна на паливо-мастильні матеріали встановлюється відповідно до ціни АЗС, що діє на момент фактичного відпуску згідно п.2.1 даного договору.

Ціни на відпуск паливо-мастильних матеріалів установлюються Виконавцем на дату або момент поставки Замовнику і рівняються ціні реалізації на відповідну марку ПММ на АЗС, які входять у систему безготівкових розрахунків Виконавця, з урахуванням ПДВ і відображаються у розрахункових накладних (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору сума договору залежить від кількості паливо-мастильних матеріалів, вказаних в розрахунковій накладній та складає 374975,00 грн.

У пунктах 3.1-3.5 договору визначено порядок розрахунків, до якого віднесено: вид розрахунків безготівковий; форма розрахунків: перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця платіжним дорученням; розрахунки за поставлений товар здійснюються згідно розрахункових накладних на умовах відстрочки платежу від 5 банківських днів. У випадку затримки бюджетного фінансування, розрахунки за поставлені паливо-мастильні матеріали здійснюються протягом 7 банківських днів від дати одержання Замовником бюджетного фінансування закупівель на свій реєстраційний рахунок з резервного фонду.

Виконавець має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, Замовник не є платником податку на прибуток (п.3.4-п.3.5 договору).

Відповідно до специфікації №б/н б/д до договору №82 від 11.04.2014р. сторони домовились про поставку бензину А-95 є, кількістю 10285 л., загальною вартістю 154275,00грн.; бензину А-92, кількістю 6000л., загальною вартістю 88200,00 грн.; бензину А-80/76, кількістю 5000 л., загальною вартістю 60000,00 грн.; дизельного пального, кількістю 5000л., загальною вартістю 72500,00 грн., та у загальному розмірі 374975,00 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обовязкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив продаж обумовленого вище товару відповідачу за видатковими накладними №38/05 від 12.04.2014р. на суму 30 070,00грн., №40/06 від 10.06.2014р. на суму 35 015,50грн., №64/07 від 15.07.2014р. на суму 39 931,00грн., що становить загальну вартість 105016,50 грн. Останнім його прийнято, що підтверджується підписами сторін на даному документі скріпленими печатками позивача.

Повноваження особи, що здійснила приймання від імені відповідача пального за переліченими первинними документами підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей МАЗ №469675/151 від 08.05.2014р., МАЗ №469720/196 від 06.06.2014р., МАЗ №469720/245 від 11.07.2014р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості переданого товару, а також порядку передачі та інших зауважень суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Предмет продажу означений правочином, ідентичні найменуванню товару, придбаного за наведеними видатковими накладними.

Факт здійснення спірної господарської операції з поставки товару на виконання договору на поставку паливно-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. не заперечується.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі відповідачу товару та прийняття його останнім в межах договору на поставку паливно-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовано.

Отже, за викладених обставин, позивачем належним чином доведено факт виконання обовязку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених означеним договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, у відповідності до п.3.3 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються згідно розрахункових накладних на умовах відстрочки платежу від 5 банківських днів. У випадку затримки бюджетного фінансування, розрахунки за поставлені паливо-мастильні матеріали здійснюються протягом 7 банківських днів від дати одержання Замовником бюджетного фінансування закупівель на свій реєстраційний рахунок з резервного фонду.

Доказів наявності обставин, за яких обумовлено застосування другого речення приведеного пункту договору та, яким встановлено строк розрахунку протягом 7 банківських днів, суду не представлено.

Відтак, приймаючи до уваги викладені умови оплати, відповідач остаточно повинен був розрахуватись із позивачем за переданий останнім товар за видатковою накладною №38/05 від 12.05.2014р. не пізніше 19.04.2014 р., за видатковою накладною №40/06 від 10.06.2014р. не пізніше 17.06.2014р., за видатковою накладною №64/07 від 15.07.2014р. не пізніше 22.07.2014р.

Згідно банківських виписок за 19.05.2014р., за 20.05.2014р., за 12.06.2014р., беручи до уваги призначення платежів, відповідачем з посиланням на договір №82 від 11.04.2014р. сплачено за паливно-мастильні матеріали 1000,00 грн. за накладною №40/06 від 10.06.2014р., 4000,00 грн. за накладною №40/06 від 10.06.2014р., 30015,50 грн. - за накладною №40/06 від 10.06.2014р., 25570,00 грн. - за накладною №38/05 від 12.05.2014р., 1000,00 грн. - за накладною №38/05 від 12.05.2014р., 3500,00грн. - за накладною №38/05 від 12.05.2014р., в загальному розмірі 65085,50 грн.

Доказів протилежного суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

З чого слідує повний розрахунок за отриманий товар за накладними №38/05 від 12.05.2014р. та №40/06 від 10.06.2014р.

Проте, як слідує з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Замовника перед Виконавцем у сумі 39931,00 грн. за видатковою накладною №64/07 від 15.07.2014р. не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

Разом з цим, відповідач у представленому суду відзиві зазначає, що на зобовязання, які виникли з моменту укладання договору №82 від 11.04.2014р. поширюється дія мораторію відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669 від 02.09.2014р., оскільки вони виникли до переміщення університету на підконтрольну українській владі територію.

Відповідно до статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, переміщених з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження № 1731-VIII від 03.11.2016р., введено в дію 30.12.2016р.) на виконання тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами, тимчасово переміщеними науковими установами кредитних та інших договірних зобовязань (крім договорів про надання освітніх послуг), які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію у звязку із проведенням антитерористичної операції, запроваджується мораторій на період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Міністерства охорони здоровя України №876 від 21.11.2014р. до завершення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей Донецькій національний медичний університет ім.М.Горького тимчасово проводить свою діяльність на базі Краснолиманського медичного коледжу Донецького національного медичного університету імені ОСОБА_3 та розміщується за адресою: м.Лиман (м.Красний Лиман), вул.Привокзальна (вул.Кірова), б.27.

За станом на 11.04.2014р. місцезнаходженням відповідача було м.Донецьк, Калінінський район, проспект Ілліча, б.16, що підтверджено даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002455980.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002384087 проведена державна реєстрація зміни місцезнаходження, яким на теперішній час є м.Лиман, вул.Привокзальна, б.27.

Як слідує з положень приведеного Закону, періодом проведення антитерористичної операції визначено часові, а не предметні межі дії мораторію; до правовідносин, на які поширюється дія мораторію, Законом віднесено зобовязання, що виникли до переміщення вищого навчального закладу на підконтрольну українській владі територію.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про встановлення тимчасових заходів на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Отже, встановлений статтею 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції мораторій поширюється на зобовязання за спірним Договором, які виникли з 14 квітня 2014 року (дата початку антитерористичної операції) до 21.11.2014р. (дата ухвалення наказу Міністерства охорони здоровя України «Про організацію діяльності Донецького національного медичного університету імені ОСОБА_3).

При цьому, мораторій за своєю суттю є зупиненням на певний час виконання певного зобовязання, щодо якого його встановлено, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цього зобовязання.

Проте, не спростовує факту наявності самого зобовязання.

Окрім того, право вимоги за спірним зобовязанням, як оплата прийнятого товару за видатковою накладною №64/07 від 15.07.2014р. у сумі 39 931,00грн., виникло до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, переміщених з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження № 1731-VIII від 03.11.2016р. і введенням їх в дію у частині встановлення мораторію.

Так, за викладених вище обставин, вважати відсутнім порушене право позивача в силу згаданого Закону підстав не має, адже таке порушення мало місце ще у липні 2014р., тобто до встановлення мораторію ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

З огляду на наведене, мету звернення у розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України, суд не знаходить підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог, а відтак дійшов висновку про їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Монблан», м.Волноваха Волноваського району Донецької області, до Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області, про стягнення заборгованості за договором №82 від 11.04.2014р. у сумі 39931,00 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Донецького національного медичного університету (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 27, ЄДРПОУ 02010698, банківські реквізити не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Монблан» (85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, траса Словянськ-Донецьк-Маріуполь 179 км. торгівельно-дорожній сервіс на майданчику «Криниця», ЄДРПОУ 24160263, банківські реквізити не зазначено) заборгованість у сумі 39931,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 23.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2017р.

Суддя О.В. Кротінова