Рішення № 66830449, 30.05.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2017 Справа № 904/4581/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ", м. Дніпро

про стягнення 8795,98 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Подолінська Т.В., довіреність б/н від 28.09.16р.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" (далі - відповідач) про стягнення 8500,00 грн. - заборгованості орендних платежів за березень 2017 р., 267,34 грн. - пені, 28,64 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтуванні наявністю невиконаних відповідачем грошових зобов'язань за Договором оренди нежилого приміщення №01/08/14 від 01.08.2014 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 р. по справі № 904/4581/17 порушено провадження, розгляд справи призначено у судове засідання на 04.05.2017 р.

24.04.2017 р. позивачем до суду подано заяву про відшкодування витрат на сплату адвокатського гонорару, згідно якої позивач просить суд, стягнути з відповідача на свою користь 1000,00 грн. - судових витрат на сплату гонорару адвокату за надану правову допомогу у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 30.05.2017 р.

Позивач у судові засідання не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2017 р. позовні вимоги визнав повністю, проти відшкодування адвокатських витрат заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.05.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2014 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" (далі - орендар) укладений Договір оренди нежилого приміщення № 01/08/14 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар прийняти у тимчасове платне користування (надалі - оренда) на строк на умовах даного Договору нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , надалі - приміщення, яке зазначено на поверховому плані (Додаток №1 до даного Договору) Загальна площа приміщення становить 54,1 кв. метрів. План-схема Приміщення Нікопольського МБТІ міститься у Додатку №1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору.

Приміщення належить орендодавцю на праві спільної сумісної власності, на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії САС №202407 від 15.09.2008 року, зареєстрованого у виконкомі м.Нікополь Дніпропетровської області, що підтверджується Договором позички №1 від 01.08.2014р., укладеного з ФОП ОСОБА_3 (далі - власник) (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.5 Договору приміщення передається в оренду орендодавцем строком на 2 роки та 11 місяців до 30.06.2017 року.

Згідно п. 2.1. Договору приміщення передається в оренду орендарю за Актом №1 приймання-передачі приміщення в оренду, який підписується сторонами або уповноваженими особами в день підписання Договору і який є його невід'ємною частиною з моменту підписання. Дата підписання Акту №1 приймання-передачі є початком перебігу строку оренди. Акт №1 приймання-передачі приміщення має містити посилання на цей договір, відомості щодо складу і переліку майна, його стан, виявлені недоліки, встановлене в приміщенні інженерне обладнання та його стан, серійні номери лічильників та їх показники на день підписання.

За умов п. 3.1. Договору щомісячна орендна плата за користуванням Приміщенням сплачується в безготівковій формі та складає: у період з 01.08.2014р. до 31.01.2015р. - 7000,00 грн. без ПДВ; у період з 01.02.2015р. до 31.07.2015р. - 8000,00 грн. без ПДВ; у період з 01.08.2015р. до повернення приміщення з оренди (згідно розділу 2 Договору) 8500,00 грн. без ПДВ. Зазначені розміри орендної плати підлягають щорічній індексації (коефіцієнт індексації дорівнює 1 (одиниці).

Відповідно до п. 3.4 Договору оплата оренди здійснюється орендарем в безготівковій формі шляхом перерахування передплати на поточний рахунок орендодавця наступним чином: - передплата за перший місяць оренди в розмірі 7000,00 грн. без ПДВ, та за останній місяць оренди в розмірі 8500,00 грн. без ПДВ, сплачується протягом 5 робочих днів з дня укладення цього Договору; - за другий і наступні (окрім останнього) місяці оренди, орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 02 числа поточного місяця в національній грошовій одиниця України.

Орендна плата за користування приміщенням нараховується з моменту підписання сторонами Акту №1 приймання-передачі приміщення в оренду, а закінчується з моменту підписання Акту №2 приймання-передачі приміщення з оренди (п. 3.7 Договору).

Згідно з пп. 5.3.8 Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю плату за користування приміщенням та надавати орендодавцю акти наданих послуг, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом 2 років та 11 місяців, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання (п. 7.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу нежитлове приміщення, а відповідач його прийняв у строкове платне користування, що підтверджується актом №1 прийому-передачі нежитлового приміщення (а.с. 15-16).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за березень 2017 р. перед позивачем, яка складає 8500,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи заборгованість по сплаті орендних платежів за березень 2017 р. відповідача складає 8500,00 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, та що визнається відповідачем у відзиві на позові, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що орендар у разі порушення строку розрахунків сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день оплати від простроченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 267,34 грн. за період з 03.03.2017 р. - по 12.04.2017 р., яка передбачена договором та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 3 % річних за період з 03.03.2017 р. - по 12.04.2017 р. у розмірі 28,64 грн. Розрахунок 3 % річних судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі: 8500,00 грн. - заборгованості орендних платежів за березень 2017 р., 267,34 грн. - пені, 28,64 грн. - 3 % річних.

Щодо витрат позивача на адвокатські послуги, суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Позивач просить суд, стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката за Договором про надання адвокатської правової допомоги №03/04-17 від 03.04.2017 р. у розмірі 1 000,00 грн., які сплачені за квитанцією до прибуткового касового ордеру № 12 від 24.04.2017 року (а.с. 33). Статус адвоката підтверджений копією свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю №2604 (а.с. 29).

Згідно з п. 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України, наданих в листі від 04.03.98р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд, з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги щодо відшкодування вартості правових послуг, отриманих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 по даній справі, у розмірі 1000,00 грн., враховуючи ступінь складності справи та якість фактично наданих позивачеві адвокатом послуг.

Заперечення відповідача про те, що позивач як Фізична особа-підприємець є адвокатом і тому не потребує допомоги іншого адвоката, судом відхилюється з огляду на переконливі аргументи позивача про його нічим необмежене конституційне право на адвоката у справі, що зачіпає безпосередньо його права та інтереси та право обрати обсяг послуг іншого адвоката.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 44, 48, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" (49044, м. Дніпро, Селянський узвіз, 3 а; код ЄДРПОУ 36439904) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53213, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) - заборгованості орендних платежів за березень 2017 р., 267,34 грн. (двісті шістдесят сім грн. 34 коп.) - пені, 28,64 грн. (двадцять вісім грн. 64 коп.) - 3 % річних, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору, 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) - судових витрат на сплату гонорару адвокату за надану правову допомогу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 31 " травня 2017 р.

Повне рішення складено 30.05.2017