Рішення № 66829988, 23.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017Справа № 910/4230/17За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

про стягнення 23 642,48 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Чопик І.М. (представник за довіреністю №1600 від 30.12.2015р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (надалі - відповідач) суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 23 642,48 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що відповідачем не виконано свого обов'язку щодо повідомлення страховика про настання страхового випадку та у зв'язку з виплатою потерпілій особі суми страхового відшкодування, позивач набув право зворотної вимоги (регресу) до свого страхувальника (відповідача).

Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у даному випадку позивач не здійснив потерпілій в ДТП особі необґрунтованої виплати, факт настання ДТП ніким не оспорювався та зафіксований правоохоронними органами, а особу, винну в ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності та факт настання страхового випадку визнано позивачем, у зв'язку з чим, на думку відповідача, сам по собі факт несвоєчасного повідомлення відповідачем про настання страхового випадку не може бути покладений в основу рішення суду про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 25.04.2017р.

В судовому засіданні 25.04.2017р. оголошено перерву до 16.05.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів. В судовому засіданні 16.05.2017р. оголошено перерву до 23.05.2017р.

В судове засідання 23.05.2017р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 23 травня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2013р. між позивачем (страховик) та відповідачем (страхувальник) укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №АС/6924775, відповідно до умов якого страховиком було застраховано цивільно-правову відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу - автомобіля "Вольво", реєстраційний номер НОМЕР_1.

05.09.2014р. о 17 год. 30 хв. у місті Києві по вул. Червоногвардійська, 24, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля "Вольво", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який належить відповідачу та автомобіля "Фольксваген", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. п. 2.3 "б" та 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України.

Постановою Бердичівського районного суду міста Києва від 14.10.2014р у справі № 274/5653/14-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

09.09.2014р. потерпіла особа звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

05.03.2015р. позивачем складено страховий акт № 1447\14\50\ЦВ04\01\2 та розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до яких сума страхового відшкодування складає 23 642,48 грн.

На підставі страхового акта та розрахунку страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання, сплатив ТОВ «Нива Переяславщини» суму страхового відшкодування в розмірі 23 642,48 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 3825 від 20.10.2015р. на суму 3 000,00 грн., № 5214 від 02.09.2016р. на суму 4 000,00 грн., № 5233 від 07.09.2016р. на суму 4 000,00 грн., № 5259 від 15.09.2016р. на суму 5 000,00 грн., № 1010 від 16.09.2016р. на суму 5 000,00 грн. та № 311 від 10.07.2015р. на суму 2 642,48 грн.

Поліс №АС/6924775 від 28.12.2013р. є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання в т.ч. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт настання ДТП, визнання винним у його скоєнні водія забезпеченого полісом №АС/6924775 від 28.12.2013р. транспортного засобу, власником якого є відповідач, під час виконання ним службових обов'язків та здійснення позивачем виплати страхового відшкодування у розмірі 23 642,48 грн.

За змістом п.п. ґ) п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Суд відзначає, що Законом України від 17.02.2011 №3045-VІ у статтю 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" внесено зміни, за якими підпунктом 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 вказаного Закону передбачено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), у разі настання такої пригоди невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він повинен це підтвердити документально.

Виходячи з аналізу ст. ст. 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції з 18 вересня 2011 по 8 січня 2012), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року №3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову".

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 12.02.2014 у справі № 6-1цс14, прийнятій з підстав неоднакового застосування тих самих норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у подібних правовідносинах, розглянутій на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника регламентовано положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) страхувальником про настання ДТП у встановлені таким Законом строки.

З матеріалів справи вбачається, що ДТП мала місце 05.09.2014р., а відтак в силу положень п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо повідомлення страховика за полісом №АС/6924775 від 28.12.2013р. мав бути виконаний відповідачем до 08.09.2014р. включно.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві повідомлення про настання страхового випадку від відповідача не надходило.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту повідомлення позивача (як страховика за полісом №АС/6924775 від 28.12.2013р.) про настання ДТП у строк, передбачений Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тобто до 08.09.2014р.).

Доказів існування поважних причин відсутності змоги виконати обов'язок щодо повідомлення страховика про настання спірного ДТП вчасно відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, в силу п.п. ґ) п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з неповідомленням відповідачем страховика про настання ДТП у останнього виникло право на звернення з регресним позовом до відповідача про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 23 642,48 грн.

Посилання відповідача на те, що у даному випадку позивач не здійснив потерпілій в ДТП особі необґрунтованої виплати та сам по собі факт несвоєчасного повідомлення відповідачем про настання страхового випадку не може бути покладений в основу рішення суду про задоволення позовних вимог не приймається судом, оскільки як вже зазначалось право страховика подати регресний позов до страхувальника передбачено нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) страхувальником про настання ДТП у встановлені таким Законом строки.

Аналогічної думки дотримується і Верховний суд України у своїх постановах від 07.10.2014р. у справі № 3-135гс14, від 25.03.2016р. у справі № 6-2598цс15 та від 22.06.2016р. у справі № 6-1253цс16.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту невиконання вимог, встановлених у п. п. 33.1.4. п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо своєчасного повідомлення страховика про ДТП, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/4230/17 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 23 642,48 грн.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (ідентифікаційний код 32490244, адреса: 02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (ідентифікаційний код 19411125, адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 23 642,48 грн. (двадцять три тисячі шістсот сорок дві гривні 48 коп.) та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.05.2017р.

Суддя С.М. Морозов