Ухвала суду № 66827883, 30.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року справа №805/1697/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ястребової Л.В.,

суддів Компанієць І.Д., Блохіна А.А.,

секретар Терзі І.Д.,

за участі представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/1697/16-а за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання протиправними дій щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних від 03.07.2015 № 1, від 30.07.2015 № 2, від 07.08.2015 № 1, від 25.09.2015 № 5; визнання прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 03.07.2015 № 1, від 30.07.2015 № 2, від 07.08.2015 № 1, від 25.09.2015 № 5 протягом операційного дня від 07.06.2016, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат Азовсталь» про визнання протиправними дії ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 та визнання прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Експериментально-механічний Курахівський завод від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протягом операційного дня 07.06.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підприємством засобами електронного зв'язку до податкового органу подані податкові накладні. На адресу підприємства від контролюючого органу надійшли квитанції про відмову в прийняття податкових накладних.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнані дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття 07 червня 2016 року до реєстрації податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №2, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протиправними. Визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Експериментально-механічний Курахівський завод від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протягом операційного дня 07.06.2016 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм Податкового кодексу України, норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податкові накладні виписані за минулий період більше ніж 180 календарних днів, а саме: від 03 липня 2015 року № 1 (340 днів з дати реєстрації); від 30 липня 2015 № 7 (313 днів з дати реєстрації); від 07 серпня 2015 року № 1 (305 днів з дати реєстрації); від 07 серпня 2015 № 2 (305 днів з дати реєстрації); від 25 вересня 2015 року № 5 (204 дня з дати реєстрації), тому відповідач правомірно її не прийняв з огляду на положення Податкового кодексу України.

Представник апелянта в судовому засідання надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, про дати, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Експериментально-механічний Курахівський завод є юридичною особою, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 33377259, юридична адреса: 85612, Донецька область, Мар*їнський район, м. Курахове, пр-т. Маяковського, буд.9, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №291174 /аркуш спр.142/, перебуває на податковому обліку в Мар*їнській об*єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (а.с.154).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №07043048 серії НБ№ 349867 з 16 березня 2005р. та має індивідуальний податковий номер платника ПДВ 333772505389 (а.с.153).

Відповідачі ОСОБА_4 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, Державна фіскальна служба України діють на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

11 серпня 2014 року між ОСОБА_4 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області та ТОВ Експериментально-механічний Курахівський завод укладено договір про визнання електронної звітності №110820141 (а.с.8-10).

21 грудня 2015 року договір про визнання електронної звітності було укладено із ОСОБА_4 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с.11-13).

На виконання умов договору позивачем, засобами електронного зв'язку 07 червня 2016 року подані податкові накладні від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5.

Згідно автоматично сформованої квитанції № 1, документи не було прийнято податковим органом 07 червня 2016 року, з посиланням на те, що порушені вимоги строку їх реєстрації передбаченого п.120.2 ст.120 Податкового кодексу, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання, а податкові накладні виписані за минулий період (305 днів від дати реєстрації; 256 днів від дати реєстрації; 305 днів від дати реєстрації; 313днів від дати реєстрації; 340 днів від дати реєстрації). (а.с.19, 22, 25, 28, 31).

Спірним питанням у справі, є правомірність відмови податкового органу у прийнятті податкової накладної для реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що норми статті 120 - 1 Кодексу лише встановлюють відповідальність платника податку за відсутність реєстрації в реєстрі податкових накладних та/або розрахунку коригування до них протягом певного періоду з дати їх складання, проте нормами Податкового кодексу України не встановлено граничні строки для реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У разі порушення платниками податку термінів реєстрації або відсутність такої реєстрації протягом 180 календарних днів з дати складання податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, до таких платників податку застосовуватимуться штрафні санкції в розмірі, визначеному у статті 120 - 1 Кодексу.

Разом з тим, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та/або розрахунками коригування.

У разі , якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних та/або розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за той звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати їх складення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої вказана норма встановлює не граничні строки для реєстрації податкових накладних чи уточнюючих розрахунків (які вже встановлено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України), а вказує на те, протягом якого строку відповідні суми, вказані у накладних/розрахунках, може бути віднесено платником до складу податкового кредиту.

Податковий орган обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що відповідно до п.120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України, а саме на те,що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування та зазначає, що ПК України визначено розмір штрафних санкцій тільки в межах 180 календарних днів, що є помилковим.

Вказана норма не встановлює граничного строку реєстрації податкової накладної чи розрахунку, а лише вказує на те, що податковий орган має право оштрафувати платника податку на відповідну суму у разі відсутності з вини платника реєстрації накладної/розрахунку протягом 180 календарних днів та не встановлює жодних підстав для неприйняття податкових накладних/розрахунків до реєстрації.

Вичерпний перелік вимог до реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування встановлено відповідно до статтей 192 та 201 Податкового кодексу України, підстави для неприйняття накладних/розрахунків до реєстрації визначені у п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (далі - Порядок №1246).

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується доводами апеляційної скарги, станом на 07.06.2016 року податкові накладні відповідали вимогам ст. 201 Податкового кодексу України щодо їх змісту.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено такої підстави як відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, внаслідок їх подання після спливу 180 днів після дати їх виписки чи того, що дата їх реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання.

Відповідно до п. 201-1.3 ст. 201-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод Уперевищ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що дії щодо відмови позивачу 07 червня 2016 року у прийнятті спірних податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №2, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 є протиправними.

Відповідно до пункту 14.1.60 Податкового кодексу єдиний реєстр податкових накладних це - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Тобто дії щодо прийняття чи неприйняття податкових накладних/розрахунків коригування вчиняються Державної фіскальною службою України (як центральним органом Державної податкової служби)..

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апелянта стосовно того, що сама квитанція про неприйняття податкової накладної не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, порядок реєстрації податкових накладних у ЄРДПН передбачає здійснення прийняття та реєстрації податкових накладних у ЄРПН виключно ДФС України, а не у спосіб постановлення судового рішення є помилковими.

В Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року №1486/12/13-13 зазначено, що «резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати)».

Відповідно ст.. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст ухвали складений 31 травня 2017 року.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/1697/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Судді Л.В. Ястребова

ОСОБА_5

ОСОБА_6