Постанова № 66827790, 30.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2017 року 16:45 № 826/4534/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу

за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни

до Головне територіальне управління юстиції у місті Києві

про визнання протиправним та скасування Наказу № 210/6

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 210/6 Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 23 березня 2017 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Тимошенко Л А.».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 23 березня 2017 року зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни з 23 березня 2017 року. Позивач вважає наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях, просив у позові відмовити повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

На виконання доручення Міністерства юстиції України від 25.01.2016 № 1410-0-33-17/19.6, з метою розгляду звернення голови правління закритого акціонерного товариства «Елекомс» Гріщенко Т.О. від 11.01.2017 № 5 Головне територіальне управління юстиції у м. Києві факсограмою від 03.02.2017 за № 2026/0/11-17, направленою на електронну адресу позивача, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. витребувано письмові пояснення та копії: договору позики, посвідченого 19.06.2009 за реєстровим № 1086, а також документів, на підставі яких вчинено нотаріальну дію. До факсограми долучено копію звернення. Матеріали для перевірки нотаріус мала надати до Управління з питань нотаріату в строк до 07.02.2017.

Станом на 15.02.2017 запитувана інформація до управління юстиції не надійшла.

Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.03.2017 наказано провести 20 березня 2017 року перевірку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни в межах предмету звернення голови правління ЗАТ «Елекомс» Гріщенко Т.О. з виїздом працівників управління за місцезнаходженням робочого місця приватного нотаріуса.

19 лютого 2017 року засобами електронного зв'язку на електронну адресу Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у місті Києві, позивач направила пояснення на скаргу голови правління ЗАТ «Елекомс» з додатками.

Зокрема, в поясненнях позивач зазначила, що копії самого договору позики та документів, на підставі яких 19.06.2009 року була вчинена нотаріальна дія, може бути надано лише у порядку, спосіб та за процедурою, що встановлена чинним законодавством та лише після визначення кола осіб, які нестимуть відповідальність за розголошення нотаріальної таємниці, що стане їм відома у результаті ознайомлення цих осіб з матеріалами відповідної нотаріальної дії.

20 лютого 2017 року на електронну адресу приватного нотаріуса Тимошенко Л.A. Управлінням з питань нотаріату направлено чергову вимогу щодо надання документів з попередженням про застосування до нотаріуса заходів реагування передбачених пунктом 4 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат» .

Наказом Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23 березня 2017 року № 210/6, у зв'язку з необґрунтованою відмовою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни від надання документів для проведення перевірки в межах предмету звернення голови правління ЗАТ «Елекомс» Гріщенко Т.О., передбаченої статтею 33 Закону України «Про нотаріат», пунктом 14 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5, на виконання доручень Міністерства юстиції України від 25.01.2016 № 1410-0-33-17 та від 03.03.2017 № 4400-0-33-17/19.6 та наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.03.2017 № 362/8, наказано тимчасово з 27 березня 2017 року зупинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни.

Вважаючи вказаний наказ необґрунтованим, а власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулася з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993р. №3425-XII (далі - Закон №3425), відповідно до ст.1 якого нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України (ст.2 Закону №3425).

За змістом абз. 2 ст.2-1 Закону №3425 контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про нотаріат", на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі з метою регулювання організації нотаріальної діяльності нотаріуси видають підписані ними копії документів та витяги з них, а також пояснення нотаріусів у строк, встановлений цими органами.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про нотаріат", Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.33 Закону України "Про нотаріат" перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов'язковим повідомленням його про проведення такої перевірки.

Приватний нотаріус зобов'язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.

Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.

Згідно вимог п.14 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №357/5 від 17 лютого 2014 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за №298/25075 (далі - Порядок №357/5), перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.

Згідно з п.2 Порядку № 357/5 позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, головним управлінням юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 13 Порядку № 357/5 встановлено, що позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції.

За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

Перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса (пункт 14 Порядку № 357/5).

Пунктом 26 Порядку 357/5 встановлено, що у визначений строк проведення перевірки нотаріус зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до свого режиму роботи, створити умови для проведення перевірки, надати комісії всі необхідні документи та відомості, а також за потреби усні та письмові пояснення з питань, що стосуються предмета проведення перевірки.

Відповідно до п. 21 Порядку № 357/5, за наявності об'єктивних підстав, які унеможливлюють проведення перевірки (хвороба завідувача односкладової державної нотаріальної контори, завідувача державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса тощо), що підтверджується відповідним документом, голова комісії порушує перед керівництвом Міністерства юстиції, головного управління юстиції питання про можливість перенесення строків перевірки.

Документ, що підтверджує обставини, які унеможливлюють проведення перевірки, надається нотаріусом Міністерству юстиції або головному управлінню юстиції.

Перенесення строків перевірки здійснюється відповідним наказом, що видається Міністерством юстиції, головним управлінням юстиції.

Згідно п. 22 Порядку № 357/5, відсутність завідувача односкладової державної нотаріальної контори, завідувача державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса на робочому місці на час перевірки без документального підтвердження поважних причин або відмова від надання необхідних документів на вимогу членів комісії є ухиленням від перевірки. Про ухилення від перевірки або відмову від надання необхідних документів на вимогу членів комісії складається акт, який підписується головою та членами комісії.

Відповідно до п. 4. 43 Положення "Про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі" затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5, Головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань: зупиняє, припиняє діяльність нотаріусів, готує обґрунтовані подання на розгляд Мін'юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 29-1 Закону України №3425, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин: у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини.

В ході розгляду справи встановлено, що 20 березня 2017 року комісія відповідача з метою проведення перевірки в межах предмету звернення о 15-45 год. з'явилась за адресою робочого місця нотаріуса: 01034, м. Київ, вул. Малопідвальна, 21/8, кв. 9.

Комісією встановлено, що приватний нотаріус Тимошенко Л.A. на робочому місці відсутня, мобільний зв'язок з нотаріусом відсутній, про, що складено відповідний акт.

Першому заступнику начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві Равлюку А.Г. направлено доповідну записку з проханням розглянути питання щодо застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.A. заходів реагування, передбачених пунктом 4 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат», у вигляді тимчасового зупинення її нотаріальної діяльності строком - до усунення обставини (до надання нотаріусом запитуваних документів).

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного наказу Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23 березня 2017 року № 210/6 про зупинення нотаріальної діяльності стала необґрунтована відмова приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни від надання документів для проведення перевірки в межах предмету звернення голови правління ЗАТ «Елекомс» Гріщенко Т.О., передбаченої статтею 33 Закону України «Про нотаріат», пунктом 14 Порядку № 357/5.

Таким чином, підставою для застосування до нотаріуса заходу реагування, в силу п.22 Порядку № 357/5, є відмова від надання необхідних документів на вимогу членів комісії що є ухиленням від перевірки. При цьому відмову від надання необхідних документів на вимогу членів комісії складається акт, який підписується головою та членами комісії.

Відповідного акту матеріали справи не містять, про його складання відповідач під час розгляду справи не повідомив.

Судом встановлено, що витребування документів факсограмою від 03.02.2017 за № 2026/0/11-17 та листом від 20 лютого 2017 року, що були направлені електронною поштою, та не містили обов'язкових реквізитів передбачених для електронних документів (а саме, електронного цифрового підпису), здійснювалося з порушенням порядку №№ 357/5 , а саме до утворення комісії та визначення її складу, без відповідної вимоги чи запиту оформленого відповідно до закону.

Крім того, підтвердити факт відправлення запитів не є можливим з-за недотримання відповідачем порядку направлення документів.

Посилання відповідача на те, що Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами чітко не врегульовано механізм взаємодії приватних нотаріусів та територіальних органів Міністерства юстиції України в процесі проведення перевірки нотаріальної діяльності, а також способів належного інформування приватних нотаріусів про проведення перевірки та витребовування необхідних документів, суд сприймає критично з огляду на наступне.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").

Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками Європейського суду з прав людини його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для всіх інших державних органів. Так, на думку Європейського суду з прав людини замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

При цьому принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про недотримання процедури проведення перевірки, яка передбачена Законом України "Про нотаріат" та Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 р. № 357/5.

З урахуванням викладеного, оскільки витребування документів у нотаріуса проведено з порушенням встановленого Законом України "Про нотаріат" порядку, суд дійшов висновку, що наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві №210/6 від 23 березня 2017 року «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Тимошенко Л.А.», прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

В даному випадку, внаслідок прийняття спірного наказу позивач позбавлена можливості користуватися Реєстрами, здійснювати нотаріальну діяльність у період з 23.03.2017 р., що суд розцінює як порушення охоронюваного законом права, яке підлягає захисту судом адміністративної юрисдикції.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві №210/6 від 23 березня 2017 року «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Тимошенко Л.А.», підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 94, 122, 128, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 210/6 Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 23 березня 2017 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Тимошенко Л А.».

Стягнути на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни судові витрати в сумі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34691374) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій