Ухвала суду № 66827096, 24.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

24 травня 2017 р. Справа № 820/727/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.,

за участі:

прокурора - Фещенко В.Л.,

представника відповідача ХМР - Тарасова П.Ю.,

представника відповідача ТОВ "Водограй ВКП" - Костенка Є.М.,

третьої особи - ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОГРАЙ ВКП", третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник місцевої прокуратури № 1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати пункт 4.1 додатку до рішення Харківської міської ради № 39/15 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 23.12.2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що відповідно до п. 4.1 додатку до рішення Харківської міської ради № 39/15 від 23.12.2015 року "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань", що стосується ТОВ "Водограй ВКП", внесено зміни до підпункту 1.2 пункту 1 додатку 1 до рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.09.2015 року № 1990/15, замінивши по тексту цифри та слова "0,0088 га" на цифри та слова " 0,0430 га". Відповідно до інформації від 11.08.2016 року №12428/10/08-01-22, наданої Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй ВКП" є ОСОБА_3, депутат Харківської міської ради 7 скликання, який приймав участь у голосуванні стосовно питання щодо "Внесення змін до рішення Харківської міської ради з містобудівних питань" та прийняття рішення Харківської міської ради № 39/15 від 23.12.2015 року. Враховуючи викладене, позивач вважає спірний пункт рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо строку звернення до суду з позовом та наявності обґрунтованих правових підстав для залишення без розгляду позову, у зв'язку з порушенням прокурором законодавчо встановленого строку звернення до суду.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду. У додаткових поясненнях (а.с.109-110) вказав, що підставою звернення до суду з вищевказаним позовом слугувала постанова Дзержинського районного суду м.Харкова по справі №638/16518/16-п від 24.10.2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, встановленої ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка набрала законної сили 04.11.2016 року, а отже прокурор звернувся до суду в межах шестимісячного строку встановленого ст.99 КАС України.

Представник відповідача - Харківської міської ради, у судовому засіданні зазначив, що на його думку прокурором не пропущено строк звернення до суду. Разом з тим, останній вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача - ТОВ "Водограй ВПК", представник третьої особи та третя особа у судовому засіданні не заперечували проти залишення позовної заяви без розгляду, наполягали на тому, що прокурором пропущено строк звернення до суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням аналізу вказаної норми Закону України "Про прокуратуру" можна дійти висновку, що єдиною підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави є випадки: 1) коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 60 КАС України, прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаною статтею передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення о адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії, справа "Девеер проти Бельгії").

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі змісту адміністративного позову, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Харківської міської ради № 39/15 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 23.12.2015 року. Проте, до суду з даним адміністративним позовом звернувся лише 17.02.2017 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

В адміністративному позові та додаткових поясненнях прокурор зазначив, що про існування рішення Харківської міської ради № 39/15 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 23.12.2015 року прокурору стало відомо з постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 24.10.2016 року у справі №638/16518/16-п.

Так, вказаною постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.10.2016 у справі № 638/16518/16-п, депутата Харківської міської ради ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частини 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень на користь держави. (а.с.111-116).

Разом з тим, п.п.1.2 п.1 додатку 1 рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу на збереження об`єктів самочинного будівництва та на розроблення документації із землеустрою для експлуатації, обслуговування об`єктів від 23.09.2015 року № 1990/15 ТОВ "Водограй ВКП" надано дозвіл на збереження самочинно побудованої нежитлової будівлі літ. "А-1" (магазин) по вул. Родниковій (поблизу житлового будинку № 7) та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м.Харкова, ділянка №1 площею орієнтовно 0,0088 га для експлуатації магазину літ. "А-1", ділянка № 2 площею орієнтовно 0,0016 га для експлуатації насосної станції по вул. Родниковій (поблизу житлового будинку № 7).

Відповідно до п.4.1 додатку до рішення Харківської міської ради №39/15 від 23.12.2015 року "Про внесення змін до рішення харківської міської ради з містобудівних питань", що стосується ТОВ "Водограй ВКП", внесено зміни до підпункту 1.2 пункту 1 додатку 1 до рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.09.2015 року №1990/15, замінивши по тексту цифри та слова "0,0088 га" на цифри та слова "0,0430 га".

Крім того, відповідно до ст.67 Закону України "Про запобіганню корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII, нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Згідно до ч.12 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування" , сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу.

Частинами 1, 2, 3 ст.16 регламенту Харківської міської ради 7 скликання встановлено, що загальний склад Харківської міської ради становить 84 депутати.

Правомочний склав міської ради - кількість депутатів, обраних до міської ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менше як дві третини від загального складу міської ради.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення Харківської міської ради № 39/15 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 23.12.2015 року діяло з моменту його прийняття, не скасоване Харківською міською радою, в судовому порядку не оскаржувалось та перебувало у вільному доступі для ознайомлення на сайті Харківської міської ради, а відтак, зазначені прокурором обставини не є такими, що перешкоджали прокурору в передбаченому порядку та в межах встановленого строку реалізувати право на звернення до суду за захистом порушених прав.

Суд також зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Дана умова дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливостям регулярно погрожувати зверненнями до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання свої функцій. Тобто дотримання встановлених строків звернення до суду є реалізацією принципу юридичної визначеності, як одного з основних принципів реалізації верховенства права.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України). Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (частина 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України).

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, позивачем до суду не надано жодних доказів, які б вказували на неможливість бути обізнаним про прийняття міською радою спірного рішення.

Суд враховує, що відповідно до п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з порушенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 102, 158, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОГРАЙ ВКП", треті особи: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно з ст.186 КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги з поданням її копії до апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили згідно з ст.254 КАС України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали виготовлений 29 травня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко