Постанова № 66826949, 30.05.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/3845/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Лисака С.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського фермерського господарства "Нива" до Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2014 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сільськогосподарського фермерського господарства "Нива" (надалі - позивач, СФГ "Нива"), в якій позивач просив визнати протиправними дії прокурора Гадяцького району Полтавської області ОСОБА_2 щодо проведення перевірки СФГ "Нива" та скасувати постанову Прокуратури Гадяцького району Полтавської області про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 22.09.2014 №120/67 вих 14.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2015, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову прокуратури Гадяцького району Полтавської області від 22.09.2014 №120/67 вих14 в частині призначення перевірки додержання Земельного кодексу України та іншого законодавства у сфері земельних відносин в діяльності СФГ "Нива". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2017 задоволено касаційну скаргу прокурора Гадяцького району Полтавської області та скасовано вищезазначені судові рішення, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 дана адміністративна справа була прийнята до провадження судді та призначена до розгляду на 25.04.2017.

У судовому засіданні 11.05.2017 суд за клопотанням прокуратури Полтавської області своєю ухвалою здійснив заміну неналежного відповідача у справі - Прокуратуру Гадяцького району Полтавської області на належного відповідача - Миргородську місцеву прокуратуру Полтавської області.

У судове засідання 30.05.2017 позивач не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечень проти розгляду справи за відсутності позивача не висловив.

За таких обставин суд визнав за можливе здійснити розгляд справи за даної явки.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про безпідставність позову з урахуванням наступного.

Мотивуючи свої вимоги до суду, позивач зазначив, що спірна постанова прийнята прокуратурою Гадяцького району за відсутності законних підстав.

В той же час представник прокуратури, заперечуючи проти позову, вказував на наявність, на момент винесення спірної постанови, законодавчо визначених підстав для призначення перевірки в порядку нагляду на підставі письмового звернення Гадяцької РДА, як органу державної влади. Також додав, що оскаржувана постанова вичерпала свою дію, оскільки перевірку діяльності СФГ "Нива" завершено.

З метою з'ясування фактичних обставин суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.09.2014 прокурор Гадяцького району Полтавської області на виконання наказу Генерального прокурора України №3/2 гн від 04.10.2011 "Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин", керуючись ч. 3 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" виніс постанову №120/67 вих14 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, якою призначив проведення перевірки додержання вимог Земельного кодексу України та іншого законодавства у сфері земельних відносин в діяльності Гадяцької РДА, ПрАТ "Райз-Максимко", КСП "Зелений Гай", СФГ "Лідія", ТОВ "Вікторія Агро", СФГ "Нива" (а.с. 6-8).

Дана перевірка була ініційована прокурором після надходження листа Гадяцької РДА від 19.09.2014 №01-54/322 (№83/3705 вх-14 від 19.09.2014), в якому голова РДА вказував про можливе порушення вимог земельного та іншого законодавства у сфері земельних відносин, зокрема в діяльності СФГ "Нива" та просив прокуратуру забезпечити можливе представництво РДА у суді з приводу визнання недійсними договорів оренди землі (а.с. 41).

Позивач вважає, що такими діями і рішеннями відповідача порушені його законні інтереси, оскільки має місце незаконне втручання в господарську діяльність товариства.

Оцінку оскаржуваним постанові та діям відповідача суд надаватиме з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, який, скеровуючи справу на новий судовий розгляд, зазначив, що судами не враховані положення статей 19, 21 Закону України "Про прокуратуру" та пункту 1.4. Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України №111 від 12.11.2012.

Так, згідно зі статтею 19 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до частин першої та третьої статті 21 цього ж Закону перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини 1 статті 20 цього Закону.

Пунктом 1.4. Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України №111 від 12.11.2012, передбачено, що предметом перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, зокрема, є додержання законів, що стосуються економічних відносин, бюджетного, земельного, митного законодавства та зовнішньоекономічної діяльності, конституційних засад підприємницької діяльності, охорони навколишнього природного середовища, міжнаціональних відносин.

Згідно з пунктом 2.4. вказаного Положення підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності.

З огляду на приведені норми законодавства суд визнає необґрунтованим твердження позивача щодо перевищення прокурором власних повноважень, оскільки відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" достатньою підставою для здійснення прокурором перевірки та, як наслідок, прийняття відповідної постанови є лише наявність можливих порушень закону, в чому й полягає суть превентивної функції правоохоронних органів, до числа яких входить і відповідач.

На користь такого висновку свідчить ще й положення пунктів 3.1, 3.2 Положення №111, за змістом яких підготовка до проведення перевірки здійснюється шляхом аналізу стану законності та заходів щодо її забезпечення, опрацювання документів, вивчення доводів, викладених у письмовому зверненні органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб. У разі необхідності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій витребовуються рішення, розпорядження, інструкції, накази, інші акти і документи, опрацьовуються відповідні інформаційні бази даних державних органів.

До того ж пунктом 8 наказу Генерального прокурора України від 04.10.2011 №3/2гн "Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин" приписано міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам правозахисну діяльність здійснювати шляхом нагляду за додержанням і застосуванням законів районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування і спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади районного рівня, які здійснюють управління і державний контроль у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин, підприємствами, установами, організаціями.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що, призначивши перевірку СФГ "Нива" з власної ініціативи, прокурор Гадяцького району Полтавської області діяв у порядку та в спосіб, що визначений Законом України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та підзаконними актами, прийнятими на реалізацію положень даного Закону.

Крім того суд вважає за необхідне вказати, що постанова про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом її виконання, а тому вимога про її скасування не є належним способом захисту порушеного права.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на положення п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Тобто, предметом судового оскарження можуть бути лише акти, які породжують правовідносини, змінюють або припиняють їх.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 3 КАС України визначено, що адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Тобто, необхідними умовами для набуття особою права на судовий захист є:

- безпосередня участь цієї особи (позивача у справі) в переданих на вирішення до адміністративного суду публічно-правових відносинах;

- володіння позивачем у цих відносинах певним обсягом прав;

- вчинення неправомірного зазіхання державою на ці права у спірних правовідносинах, внаслідок чого належні позивачеві права набувають ознак порушених.

Наявність цих ознак є необхідною умовою для одержання особою правового захисту та можливого застосування в подальшому державою заходів примусу на поновлення порушеного права шляхом прийняття адміністративним судом відповідного рішення.

У випадку, якщо особа не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, а дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень в цих відносинах не створюють для особи адміністративно-правових наслідків, то фактично має місце позов, спрямований не на відновлення порушених прав, а на досягнення інших цілей, забезпечення яких не відповідає встановленим статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства.

Таким чином, особа може претендувати на захист своїх прав у судовому порядку лише в тому випадку, якщо вона є учасником відповідних відносин і в цих відносинах певним чином були порушені, невизнані або оспорені її права. В іншому випадку така особа не може бути носієм порушеного права, а отже вона не може бути субєктом права на судовий захист.

У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав і, у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення має тягнути за собою відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Хибним, на думку суду, є посилання позивача в обґрунтування права на позов щодо оскарження дій, оскільки право звертатися до суду, так чи інакше, має залежати від конкретних юридичних звязків та правовідносин між субєктами, однак в жодному разі не від загрози або потенційної можливості їх виникнення.

Відтак у даному випадку права позивача не могли бути порушені відповідачем на стадії призначення перевірки, а відтак суд не має правових підстав для задоволення даного позову, оскільки обовязковою умовою визнання дій протиправними є порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів особи позивача у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим у його задоволенні відмовляє.

З урахуванням положень статті 94 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 30.05.2017.

СуддяЄ.Б. Супрун