Постанова № 66826769, 29.05.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/891/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Андрухіва В.В.

за участю секретаря Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.01.2017 року ним отримано поштою від ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2017 року про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 104597,02 грн., прийнятого на підставі акту камеральної перевірки № 2565/15/03-40-00-13/НОМЕР_2 від 26.12.2016 року. Як зазначає позивач, ознайомившись з актом перевірки, йому стало відомо, що згідно результатів камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку контролюючим органом були виявлено порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального. Згідно акту перевірки, дата реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального 14.11.2016 року. Вартість реалізованого пального за період з 11.08.2016 року до 14.11.2016 року складає 104597,02 грн. Позивач не погоджується з такими порушеннями, оскільки заява про реєстрацію платника акцизного податку була подана до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 06.06.2016 року, що підтверджується відбитком штемпелю, датою та підписом інспектора, який прийняв заяву. Тому, на думку позивача, він не порушував вимог п.117.3 ст.117 ПК України, оскільки несвоєчасна реєстрація платника акцизного податку з реалізації пального відбулася не з його вини. У встановлений законом строк працівники Білгород-Дністровської ОДПІ про хід виконання вказаної заяви, яка була подана на бланку 20-ОПП, не повідомили. Також позивач зазначив, що оскаржуване рішення йому було надіслано з порушенням 3-денного терміну надіслання, встановленого п.86.2 ст.86 ПК України.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного звязку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб, проте така заява була подана позивачем нарочно до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, що унеможливлює реєстрацію позивача 06.06.2016 року як платника акцизного податку з реалізації пального. Також відповідач, посилаючись на дані камеральної перевірки та інформації з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, зазначив, що позивач зареєстрований як платник акцизного податку з 14.11.2016 року, номер запису 4928. За таких обставин, відповідач вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 28.11.2001 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстровано Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області як фізичну особу-підприємця. На підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» 14.01.2008 року здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрацію та внесено запис до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 2 530 017 0000 002155.

Згідно виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вид економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є роздрібна торгівля пальним.

З 30.11.2001 року позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровський район) як платник податків.

06.06.2016 року позивач звернувся до Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області з заявою форми № 1-АКП про реєстрацію платником акцизного податку з реалізації пального.

Також 06.06.2016 року позивачем подано до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області повідомлення про обєкти оподаткування або обєкти, повязані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, в якому зазначив обєктом оподаткування автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Бритівка, вул. Вишнева, 9, яка введена в експлуатацію з 01.07.2016 року.

09.09.2016 року позивач подав до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровський район) декларацію акцизного податку за серпень 2016 року, в якій задекларовано суму податкового зобовязання , що підлягає сплаті, в розмірі 2044 грн.

Документ доставлено до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 09.09.2016 об 11:47 год. за реєстраційним № НОМЕР_3, що підтверджується квитанцією № 2 ДФС України.

09.09.2016 року позивач подав до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровський район) декларацію акцизного податку за вересень 2016 року, в якій задекларовано суму податкового зобовязання , що підлягає сплаті, в розмірі 4148 грн.

Документ доставлено до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 09.09.2016 об 11:47 год. за реєстраційним № НОМЕР_4, що підтверджується квитанцією № 2 ДФС України.

11.11.2016 року позивач подав до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровський район) декларацію акцизного податку за жовтень 2016 року, в якій задекларовано суму податкового зобовязання , що підлягає сплаті, в розмірі 3574 грн.

Документ доставлено до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 11.11.2016 о 12:27 год. за реєстраційним № НОМЕР_5, що підтверджується квитанцією № 2 ДФС України.

Згідно інформації, наявної в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, позивача зареєстровано в цьому Реєстрі платником акцизного податку з реалізації пального 14.11.2016 року за № 4928.

08.12.2016 року позивач подав до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровський район) декларацію акцизного податку за листопад 2016 року, в якій задекларовано суму податкового зобовязання , що підлягає сплаті, в розмірі 3443 грн.

Документ доставлено до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 08.12.2016 о 10:08 год. за реєстраційним № НОМЕР_6, що підтверджується квитанцією № 2 ДФС України.

17.01.2017 року позивач подав до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровський район) декларацію акцизного податку за грудень 2016 року, в якій задекларовано суму податкового зобовязання , що підлягає сплаті, в розмірі 3028,01 грн.

Документ доставлено до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 17.01.2017 о 14:30 год. за реєстраційним № НОМЕР_7, що підтверджується квитанцією № 2 ДФС України.

25.11.2016 року позивачем сплачено акцизний податок в сумі 107000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 152 від 25.11.2016 року.

08.12.2016 року позивачем сплачено акцизний податок в сумі 3443 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 153 від 08.12.2016 року.

17.01.2017 року позивачем сплачено акцизний податок за грудень 2016 року в сумі 3028 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 163 від 17.01.2017 року.

Також судом встановлено, що на підставі п.20.14 ст.20 та в порядку ст.76 Податкового кодексу України ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 12.12.2016 року проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального), за результатами якої складено акт від 12.12.2016 року № 2565/15-03-40-00-13/НОМЕР_2.

У висновках вказаного акту зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п.117.3 ст.117 Податкового кодексу України було здійснено реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку, а саме: встановлено реалізацію скрапленого газу з 18.08.2016 року через автогазозаправку за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Бритівка, вул. Вишнева, 2. Дата реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального 14.11.2016 року. Вартість реалізованого пального за період з 11.08.2016 року до 14.11.2016 року складає 104597,02 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 26.12.2016 року № 2565/15-03-40-00-13/НОМЕР_2 ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2017 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 104597,02 грн.

ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 16.01.2017 року № 522/7/15-03-40-00-03 ФОП ОСОБА_1 надіслано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2017 року, та отримане останнім 28.01.2017 року.

Згідно з п.117.3 ст.117 Податкового кодексу України, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Відповідно до п.116.1 ст.116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Пунктом 8 розділу I Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року доповнено Податковий кодекс України статтею 19-3 та викладено в новій редакції пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Підпунктом 19-1.1.34 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 19-3 Податкового кодексу України, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Отже, з 01.01.2017 організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), за їх результатами) лише органами ДФС обласного та центрального рівня.

Також листом від 17.01.2017 р. № 1005/7/99-99-14-03-03-17 Державна фіскальна служба України у зв'язку з прийняттям Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон N 1797), який набрав чинності з 1 січня 2017 року (за виключенням окремих статей) та яким внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що стосуються контрольно-перевірочної роботи, повідомила про те, що рішення про визначення грошових зобов'язань, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за матеріалами документальних перевірок, які розпочаті (завершені) державними податковими інспекціями до 01.01.2017 та строк винесення рішення по яких не настав, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного контролюючого органу обласного рівня.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 було прийняте відповідачем ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області - 16.01.2017 року поза межами його повноважень, оскільки його прийняття належало до повноважень Головного управління ДФС в Одеській області у звязку з набранням чинності Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

Окрім викладеного, щодо обставин подання позивачем до контролюючого органу заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, суд зазначає наступне.

Згідно пп.14.1.141 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Пунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 113 затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до п.6 Порядку, реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.

Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Заява підписується керівником юридичної особи або уповноваженою особою, фізичною особою - підприємцем або його представником.

Датою та часом подання заяви до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).

Як встановлено судом, позивач звернувся з письмовою заявою про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального 06.06.2016 року, що не відповідає вимогам пункту 6 Порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що така заява була подана позивачем до контролюючого органу 06.06.2016 року, проте заяву контролюючим органом було проігноровано, оскільки жодної відповіді чи рішення про відмову у реєстрації позивача платником акцизного податку з реалізації пального останній не отримував.

Разом з тим, позивач кожний місяць, починаючи з серпня 2017 року, декларував акцизний податок з реалізації пального та сплачував акцизний податок, проте камеральну перевірку відповідачем було проведено лише 26.12.2016 року.

Суд враховує вимоги п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, яким встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

При цьому, відповідно до вимог п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: 21.1.2. забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; 21.1.3. забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; 21.1.4. не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; 21.1.5. коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Системний аналіз п.76.1 ст.76 та п.21.1 ст.21 дає суду підстави для висновку, що контролюючий орган мав провести камеральну перевірку позивача з питання порушення позивачем порядку взяття на облік у контролюючих органах платником акцизного податку з реалізації пального одразу після надходження до територіального органу ДПІ першої декларації позивача (декларація з акцизного податку за серпень 2016 року).

Проте, така бездіяльність відповідача з несвоєчасного проведення камеральної перевірки позивача з приводу означеного вище питання, та ненадання своєчасно на заяву позивача про реєстрацію його платником акцизного податку з реалізації пального відповіді (рішення, розяснень), призвело до порушення податкового законодавства протягом тривалого часу та, відповідно, збільшення нарахованих позивачу штрафних санкцій.

Згідно з положеннями ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 16.01.2017 року № НОМЕР_1 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 104597,02 грн., натомість судом встановлена його протиправність, як такого, що прийнято поза межами компетенції відповідача, а тому позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати відповідно до заявлених позивачем вимог за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 16.01.2017 року № НОМЕР_1 ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 104597,02 грн. скасувати.

Стягнути судові витрати у сумі 1045,97 грн. (одна тисяча сорок пять гривень 97 копійок) з ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39551135) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови суду виготовлено 29.05.2017 року.

Суддя: В.В.Андрухів

.