Ухвала суду № 66826552, 30.05.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1358/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 812/1358/16 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду 13 квітня 2017 року позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль (код ЄДРПОУ 00131050) кошти в розмірі податкового боргу - в сумі 10278505,00 грн. (десять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч п'ятсот п'ять гривень 00 коп.) з рахунків платника податків Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль (код за ЄДРПОУ 00131050), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (а.с.99-101).

Рішення сторонами не оскаржувалось и набрало законної сили.

23 травня 2017 року відповідач - Державне підприємство Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль, звернувся до суду із заявою, в якій просить розстрочити виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року у справі №812/1358/16 строком на шість років, шляхом сплати суми заборгованості у розмірі 10278505,00 грн. рівними частинами по 1 713 000,00грн. щорічно до 31.12.2022 року (а.с.204а-206).

В обґрунтування заяви зазначено, що виконання вказаної постанови суду ускладнено такими обєктивним обставинами, як:

1.Наявність залишку коштів на поточному рахунку Відповідача в АБ Укргазбанк у розмірі 8,00 грн.

2.Перебування процедури ліквідації АТ Дельта Банк та ПАТ КБ Хрещатик, на рахунках в яких обліковуються кошти у загальному розмірі 80 101 632,85грн., проте повернення відповідних коштів буде здійснюватись за процедурою згідно Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Кредиторські вимоги підприємства віднесені до сьомої черги в процедурі ліквідації відповідних фінансових установ, яка відносно АТ Дельта Банк буде тривати до 04.10.2019 року, а відносно ПАТ КБ Хрещатик до 05.06.2018 року.

3.Наявність заборгованості споживачів за теплову енергію перед Відповідачем у розмірі 116 413 434,37грн. Однак, у разі надходження цих коштів, Відповідач фактично позбавлений можливості впливати прямо чи опосередковано на обсяг коштів, які йому перераховуються як плата за вироблену теплову енергію з рахунків із спеціальним режимом використання на поточний рахунок, з якого може сплачуватись податкова заборгованість. Обсяг перерахування врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, якою затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, та віднесено до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

4.Наявність заборгованості ДП Енергоринок за електричну енергію у розмірі 145 332 081,58грн. Розрахунки між ними також проводяться з використанням механізму поточних рахунків зі спеціальним режимом використанням. Регулюються Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 за №670-р Про порядок розрахунків за спожитий природний газ виробниками електричної енергії, які використовують природний газ для її виробництва. У звязку з цим обсяг перерахування відповідних коштів на рахунок Відповідача також віднесено до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На думку Відповідача, всі вище перелічені обставини є обєктивними та такими, що ускладнюють виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року, у звязку з цим є всі підстави для його розстрочення.

Представник заявника в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Представник Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Згідно абзацу першого ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця, приватного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст.263 КАС України).

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду 13 квітня 2017 року позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль (код ЄДРПОУ 00131050) кошти в розмірі податкового боргу - в сумі 10278505,00 грн. (десять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч п'ятсот п'ять гривень 00 коп.) з рахунків платника податків Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль (код за ЄДРПОУ 00131050), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (а.с.99-101).

Рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.

Державне підприємство Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль в обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення надало довідки: АБ Укргазбанк від 04.05.2017 №5-356/12/80/2017; АТ Дельта Банк від 16.03.2016 №05-3256699; ПАТ КБ Хрещатик від 27.09.2016 №2-3/3/9409 (а.с.207, 210, 213).

Вказані документи дійсно підтверджують ті обставини, що на поточному рахунку Відповідача в АБ Укргазбанк залишок коштів складає 8 грн. Коштами, які перебувають на рахунках в АТ Дельта Банк та ПАТ КБ Хрещатик, скористатися неможливо у звязку з ліквідацією відповідних фінансових установ.

Однак, в матеріалах справи наявна інформація щодо взятих на облік банківських рахунків ДП Сєвєродонецька теплоелектроцентраль з Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб станом на 24.10.2016 (а.с.9).

Згідно вказаної інформації, окрім рахунка №2600221609 в АБ Укргазбанк, Відповідач має ще три рахунки в АБ Укргазбанк.

Доказів про відсутність коштів на цих рахунках Відповідач суду не надав.

Судом також встановлено, що окрім рахунків в АТ Дельта Банк та ПАТ КБ Хрещатик, які перебувають в стадії ліквідації, у Відповідача наявні рахунки в АТ УкрСиббанк, ПАТ Укркомунбанк, Філії Луганське Обласне АТ Ощад м.Сєвєродонецьк.

Доказів про відсутність коштів на цих рахунках Відповідач суду також не надав.

При встановленні суми розстрочки виконання судового рішення, Відповідач лише розділив порівну суму боргу на 6 років. Втім, не надано жодних доказів та не зазначено будь-яких обставин, що свідчать про реальну можливість отримання щорічно підприємством 1 713 000,00грн., які будуть використані для погашення податкового боргу та будуть свідчити про фактичне виконання рішення у разі надання розстрочки.

Суд не може ґрунтувати своє рішення про надання розстрочки лише на припущеннях Відповідача про можливе отримання в майбутньому коштів з рахунків ліквідованих фінансових установ та про можливе погашення населенням та ДП Енергоринок боргів за спожите тепло та електроенергію. Тим більше, що ДП Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль не має доступу до цих рахунків, а обсяг перерахування відповідних коштів на рахунок Відповідача віднесено до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Загальний обсяг отриманих у майбутньому сум за цими рахунками, що мають спеціальний режим використання, яких вистачить для покриття податкового боргу, Відповідач також суду не надав.

Всі перелічені обставини свідчать про те, що ДП Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль не має економічного обґрунтування, яке свідчило б про можливість реального отримання коштів та погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління підприємства.

Враховуючи положення Податкового Кодексу України про те, що податки підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника податків, посилання Відповідача на збиткову діяльність у 2016 році, як на одну з підстав для розстрочення виконання судового рішення, судом оцінюється як таке, що не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення, а саме: відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, - тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що Відповідач не доказав наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а тому немає підстав для задоволення заяви державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі №812/1358/16.

Окрім того, з тих самих підстав, на підставі тих самих доказів ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 у задоволенні заяви Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 812/1358/16 було відмовлено. Ухвала сторонами не оскаржувалась і набрала законної сили. А отже, станом на час розгляду цієї заяви Відповідач жодних нових доказів суду не надав, будь-яких обставин не зазначив.

Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до приписів статті 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутись до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У зв'язку з цим Відповідач не позбавлений права звернутися з заявою про розстрочення сплати податкового боргу безпосередньо до керівника (його заступника або уповноваженої особи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, як це передбачено вказаною вище статтею Податкового кодексу України.

Керуючись ст.263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державному підприємству Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі №812/1358/16 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Державного підприємства Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяОСОБА_1