Постанова № 66826410, 25.05.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року №810/740/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" до Київської митниці ДФС та головного державного інспектора Київської митниці ДФС ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та визнання протиправним і скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Товариство з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" (далі - позивач, Товариство) з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця) та головного державного інспектора Київської митниці ДФС ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного інспектора Київської митниці ДФС ОСОБА_1, яка полягає у неприйнятті в строк, передбачений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №125130013/2017/400478 від 18.01.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.01.2017 №125130013/2017/000006/2 (далі - оспорюване рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, він визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у декларації митної вартості, з наданням підтверджуючих документів згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, митний орган не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та прийняв оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

На думку позивача, рішення митного органу про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки надані при митному оформленні документи в достатній мірі підтверджували правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, а витребування контролюючим органом додаткових документів є безпідставним та необґрунтованим.

Також позивач зауважив, що рішення №125130013/2017/00013 про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №125130013/2017/400478 від 18.01.2017 було прийнято із порушенням строку, визначеного статтею 255 Митного кодексу України, що свідчить про бездіяльність

Митниця позов не визнала, надала суду письмові заперечення, в яких просила суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення документів, оскільки вони не містили повної інформації щодо митної вартості товару та її складових частин. При цьому, відповідач зауважив, що подані позивачем документи містять розбіжності та не мають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару. За таких обставин, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митним органом правомірно, а тому відсутні підстави для його скасування.

Головний державний інспектор Київської митниці ДФС ОСОБА_1 будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надала.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Текссол - С" (далі - Покупець) та Dawood Exports (Pvt) Ltd., компанією, зареєстрованою в Ісламській республіці Пакистан (далі - Продавець) укладено Контракт №1012/12 від 12.10.2012 (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець продає позивачу тканини власного виробництва.

Строк дії Контракту був продовжений його сторонами відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1012/12/1 від 03.03.2014 до Контракту (далі - Додаткова угода).

Відповідно до Доповнення №139 від 06.10.2016 до Контракту (далі - Доповнення 139) Продавець продав позивачу тканину власного виробництва (далі - Товар):

- тканина полікотон (p/c) змішана, з вмістом штапельних волокон поліефіру 52 % та бавовни 48 %, полотняного переплетення, вибивна, з поверхневою щільністю 115±5 г/м2, завширшки 220 см, без покриття, без просочення, 30х30/76/60х68, 25 232,0 кг, 94 230,0 пог. м, 207 306,0 м2, сток, країна виробництва: PK, виробник: Продавець, за ціною 3,50 доларів США за 1 кг.

Загальна вартість Товару згідно п. п. 2.1 і 3 Доповнення 139 та Інвойсом Продавця №KPI/786/7944/2016 від 06.10.2016 (далі - Інвойс) склала 88 312,00 дол. США. Поставка відбувалась на умовах CFR м. Іллічівськ, Україна (Інкотермс 2000).

Позивачем подано до Київської митниці ДФС додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ №125130013/2017/400478 від 18.01.2017 (далі - Митна декларація), в якій зазначений Товар та його загальна митна вартість у розмірі 88 312,00 дол. США., яка визначена відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів.

До Митної декларації додано, зокрема, фотокопії Контракту, Додаткової угоди, Доповнення 139, Інвойсу, Сертифікату про походження товару від PTEA/CO/17-02779 від 17.10.2016, Коносаменту MSCUPQ436441 від 13.10.2016.

Митний орган надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) від 18.01.2017 щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості Товару за Митною декларацією (далі - Запит).

У Запиті витребувано від позивача надання: документів, зазначених у гр. 44 митної декларації; інших документів, що містять відомості про вартість перевезення та страхування, каталогів, специфікацій, прейскурантів фіри-виробника товару; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів фірми-виробника товару; копії митної декларації країни-відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем у відповідь на Запит надано митному органу Лист за вих. №2401/17-02 від 24.01.2017 (далі - Лист), до якого додано наступні документи та інформацію:

1) щодо документів, зазначених у гр. 44 митної декларації, - позивач звернув увагу Митниці на те, що ним вже були подані такі документи.

2) щодо документів, які містять відомості про вартість перевезення та страхування оцінюваних товарів - позивач повідомив, що він не здійснював витрати на перевезення та страхування, оскільки поставка здійснювалась на умовах CFR (Інкотермс 2000) м. Іллічівськ, Україна;

3) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів фірми - виробника товару - позивач надав відповідачу для ознайомлення фотокопію Прайс-листа Продавця на 2016 рік на товари сток, які постачаються на умовах CFR (Інкотермс 2000) м. Одеса;

4) щодо виписки з бухгалтерської документації - позивач надав відповідачу для ознайомлення оригінал Бухгалтерської довідки №638 від 27.12.2016 та роздруківку податкової накладної №649 від 28.12.2016, виданої позивачем;

5) щодо ліцензійного або авторського покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (за наявності) - позивач повідомив, що ним не укладався будь-який ліцензійний або авторський договір;

7) щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - на підтвердження якісних та вартісних показників Товару позивач надав відповідачу фотокопію Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-1318/2 від 30.11.2016 (далі - Експертний висновок).

Позивач стверджує, що вказані документи підтверджують митну вартість Товару в розмірі 88 312,00 дол. США відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості Товару, що, у свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

За наслідком розгляду вказаних документів Митницею прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів (№125130013/2017/110005/2 від 28.01.2017), з якого вбачається, що скорегована вартість Товару склала 98 760,58 дол. США.

Зі змісту оспорюваного рішення випливає, що його прийнято у зв'язку з відсутністю в наданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, зокрема, з відсутністю всіх відомостей Товару, зокрема, наявністю напису "GOLD", виявленої при митному огляді товару, та зазначеної в акті митного огляду від 19.11.2016 "125130013/2016/418628.

В оспорюваному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що позивач не надав копію митної декларації країни експорту, а наданий Експертний висновок здійснений без огляду й ідентифікації Товару, на основі наданих позивачем документів.

Вважаючи, що таке рішення є протравним, а головним державним інспектором Київської митниці ДФС ОСОБА_1 порушено визначений статтею 255 Митного кодексу України строк для прийняття рішення про відмову у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК).

Згідно з статтею 49 МК, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень статей 50, 52 цього Кодексу, відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 Кодексу.

Частиною першою статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї норми перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 вказаного Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами десятою - дванадцятою статті 264 МК передбачено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною першою статті 55 МК передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 МК закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно частини 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Приписами частин другої - п'ятої статті 57 МК встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз вказаних норми свідчить на користь висновку, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов'язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зі змісту оспорюваного рішення судом встановлено, що його прийнято у зв'язку з відсутністю в наданих позивачем до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості Товару всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, зокрема, наявністю напису "GOLD", виявленої при митному огляді Товару, та зазначеної в акті митного огляду від 19.11.2016 "125130013/2016/418628.

Таким чином, вказана Митницею підстава для винесення оспорюваного рішення та витребування додаткових документів не стосуються числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 187 МК, транспортні засоби комерційного призначення, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню.

Частиною першою статті 248 МК встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Слід зазначити, що позивач подав до Київської митниці ДФС Митну декларацію для митного оформлення Товару, а також документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, 18.01.2017, разом з тим, митний огляд був проведений 19.11.2016.

Згідно із частиною третьою статті 318 МК, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Пунктами 1-4 частини першою статті 336 МК визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств.

Відповідно до частини сьомої статті 337 МК, порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 1.3 розділу I наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316 Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Порядок №1316), встановлено, що цей Порядок визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при організації, проведенні та оформленні результатів огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно із пунктами 4.2 - 4.3 розділу I Порядку №1316, при виявленні під час огляду фактів невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях, ці факти зазначаються в Акті огляду.

У разі якщо виявлені розбіжності вказують на порушення митних правил, складається протокол про порушення митних правил.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що наявність напису "GOLD", виявленої при митному огляді Товару, тобто його невідповідність відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, не може бути підставою для витребування додаткових документів від декларанта, а також винесення рішення про корегування митної вартості товарів, оскільки встановлення таких обставин митним органом при здійсненні митних формальностей щодо митного контролю є підставою для вчинення інших дій, передбачених Митним кодексом України, зокрема, притягнення перевізника до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Окрім того, зазначені митним органом розбіжності у поданих позивачем документах стосуються інформації наведеної саме в Експертному висновку, що не є документом, передбаченим частиною другою статті 53 МК, та вказані розбіжності не впливають на митну вартість товару, а отже не можуть бути використані у якості підстави для відмови в застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів, що експортуються.

З приводу доводів митного органу, що позивач не надав відповідачу копію митної декларації країни експорту, то слід зазначити, що дана копія митної декларації країни експорту у позивача відсутня, оскільки поставка Товару здійснювалась на умовах CFR, отже позивач не забезпечував здійснення митних процедур у країні експорту. При цьому, подання такого документу можливе в силу частиною третьою статті 53 МК лише при його наявності у декларанта.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що Митницею при здійсненні митного оформлення Товару та винесення оспорюваного рішення не дотримано підстав, меж повноважень та способу дій, передбачених законодавством України, а тому вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.01.2017 №125130013/2017/000006/2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність головного державного інспектора Київської митниці ДФС ОСОБА_1, яка полягає у неприйнятті в строк, передбачений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №125130013/2017/400478 від 18.01.2017, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою та другою статті 255 та статті 256 МК, митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу (ч.3 ст.256 МК).

Суд зазначає, що Митницею отримано від позивача запитувані документи 24.01.2017 о 10 год. 07 хв. В той же час, в порушення вимог частини третьої статті 256 МК, головним державним інспектором Київської митниці ДФС ОСОБА_1 лише 30.01.2017 прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130013/2017/00013.

Разом з тим, починаючи з 19.01.2017 ОСОБА_1 перебувала у стані тимчасової непрацездатності та була відсутня на роботі до 27.01.2017 включно, про що свідчить табель обліку використання робочого часу.

Слід зазначити, що 28.01.2017 спливав термін прийняття митним органом рішення про визнання/невизнання митної вартості.

Однак, згідно графіку роботи, а також табелю обліку використання робочого часу 28.01.2017 та 29.01.2017 (субота та неділя) були вихідними днями зазначеної посадової особи, яка прибула на робоче місце та приступила до виконання обов'язків лише 30.01.2017, тобто в понеділок.

В той же день (30.01.2017) нею було виявлено, що МД типу IM 40 ДТ від 18.01.2017 №125130013/2017/400478 перебуває в роботі, до неї підкріплені додаткові документи, надіслані декларантом 24.01.2017.

Розглянувши надані документи, 30.01.2017 було прийнято оспорюване рішення про необхідність коригування митної вартості та відмови у митному оформленні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що головним державним інспектором ОСОБА_1 не було допущено бездіяльності при митному оформленні та прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, зважаючи на її відсутність на роботі з поважних причин, а тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Згідно із частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом встановлено, що Митницею отримано від позивача запитувані документи 24.01.2017 о 10 год. 07 хв., отже у відповідності до вимог статті 255 МК чотирьохгодинний строк для винесення рішення про відмову у митному оформленні товарів сплинув 24.01.2017 о 14 год. 07 хв.

Враховуючи те, що головний державний інспектор ОСОБА_1 перебувала у стані тимчасової непрацездатності в період з 19.01.2017 по 27.01.2017, відповідач повинен був призначити іншого державного інспектора для розгляду додатково поданих позивачем документів та прийняття відповідних рішень.

Оскільки вказаного відповідачем вчинено не було, Митниця допустила бездіяльність, яка полягала у неприйнятті в строк, передбачений статтею 255 МК рішення про відмову у митному оформленні товарів, а тому суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача необхідно вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати вказану бездіяльність протиправною.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, судові витрати понесені позивачем, а саме, судовий збір у розмірі 3200 грн., сплачений за позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення, підлягає присудженню на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Митниці.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.01.2017 №125130013/2017/000006/2.

Визнати протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС, яка полягає у неприйнятті в строк, передбачений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №125130013/2017/400478 від 18.01.2017

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" (код ЄДРПОУ: 35892372) понесені судові витрати в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (код ЄДРПОУ: 39470947).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.