Ухвала суду № 66826013, 23.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 січня 2017 р. справа №804/639/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області, відповідача 2 Апостолівського відділення Нікопольського відділу поліції Голвоного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі начальника відділення ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

19 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1 Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області, відповідача 2 Апостолівського відділення Нікопольського відділу поліції Голвоного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі начальника відділення ОСОБА_2, у якому просить суд:

-визнати незаконним наказ Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області від 19.12.2016 року №357о/с в частині звільнення позивача та поновити позивача на роботі;

-стягнути з Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області середній заробіток за час вимушеного прогулу;

-стягнути з Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області 60 000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Для особистої участі в адміністративній справі необхідна адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до частини 2 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Отже, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної дієздатності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» , позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, перевіривши матеріали позову, суд встановив, що також позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди.

Поряд із цим, суд зазначає, що одночасно із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Також суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів тяжкого майнового стану позивача та неможливості сплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Аналіз чинного законодавства дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Однак, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу за звернення до суду із вимогою про стягнення моральної шкоди.

Відповідно частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно підпункту 5 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди.

За наведених обставин позивачам необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі м. Дніпра , код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1 600 гривень 00 копійки, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Поряд з цим, пунктом 3 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Всупереч приписам чинного законодавства, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не зазначено номерів засобу зв'язку, адреса електронної пошти відповідача у справі та не зазначено, що такі не відомі.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме надати до суду:

- копію паспорта позивача;

- оригінал квитанції про сплату судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Національної поліції України у Дніпропетровській області, відповідача 2 Апостолівського відділення Нікопольського відділу поліції Голвоного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі начальника відділення ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви, згідно частини 6 цієї ж статті, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. В. Степаненко