Ухвала суду № 66825130, 25.05.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2017 Справа №607/809/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Мостецької А.А., секретаря судового засідання Григорусь О.М., за участю прокурора Воловник М.В., заявника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2017 року до Тернопільського міськрайонного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Дана заява обгрунтована тим, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 2001 року) та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення останнім кримінального правопорушення.

10 серпня 2016 року ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області апеляційну скаргу прокурора Тернопільської місцевої прокуратури залишено без задоволення та вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 квітня 2016 року залишено без змін.

В обгрунтування поданої заяви зазначено, що ОСОБА_1 з 21 січня 2016 року по 10 серпня 2016 року перебував під слідством та судом. Внаслідок даних обставин йому було заподіяно моральну шкоду, що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації його звичок та бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, а також інших негативних наслідків морального характеру. Так, зокрема, він був змушений ходити на допити та інші слідчі дії, спілкуватися з працівниками поліції, які то погрожували тюремним строком, то просили визнати вину, і тоді звільнять від відповідальності. Про відкриття кримінального провадження стало відомо його близьким людям, він змушений був пояснювати всім, що він не злочинець, внаслідок чого більшість осіб почали відноситися до нього з підозрою, вважати злочинцем і нечесною людиною та уникати спілкування. Також, про кримінальне переслідування стало відомо його родині, за нього хвилювалися його близькі та рідні. Майже кожного дня він змушений був їх заспокоювати, пояснювати, обговорювати цю проблему. Наслідки таких подій призвели до появи негативних психоемоційних змін, таких як: швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що протягом розгляду кримінального провадження відчував почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою працівників правоохоронних органів, переживав щодо своєї соціальної репутації. Наслідки події, що сталася потягли за собою нераціональне витрачання часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів. У зв'язку із вищенаведеним ОСОБА_1 просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30000 гривень.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав подану заяву в повному обсязі та просив суд винести ухвалу, якою стягнути за рахунок коштів державного бюджету спричинену йому моральну шкоду в розмірі 30000 гривень.

Прокурор в судовому засіданні заяву визнала частково, просила задоволити в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги викладені в заяві просив задовольнити, оскільки вважає, що вони цілком обґрунтовані.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що дана заява підлягає до задоволення.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).

Відповідно до ст. 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду. Стаття 3 роз'яснює, що громадянинові відшкодовуються заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, суми, сплачені у зв'язку наданням йому юридичної допомоги та моральна шкода.

Відповідно до ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно ст.13 Закону питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно п.9 постанови від 31 березня 1995 року №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанова), у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Крім того, в абзаці 2 п.14 Постанови, судам роз'яснено про те, що розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Судом встановлено, що 21 січня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинним та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою Колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 10 серпня 2016 року виправдувальний вирок залишено в силі.

Отже, незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду за період з 21 січня 2016 року по 10 серпня 2016 року завдали ОСОБА_1 моральної шкоди, потягли за собою нераціональне витрачання часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, призвели до погіршення відносин з оточуючими людьми, а також призвели до появи негативних психоемоційних змін, таких як: пасивність, пригніченість, образливість, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невпевненість у собі, тривога з приводу майбутнього, почуття приниження гідності, образи, обурення поведінкою працівників правоохоронних органів, відношення родини та близьких до даної ситуації.

У відповідності до ч. З ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених п.п. 1, 3, 4 і 5 ст. З цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Частиною 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Також, згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким чином, відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду здійснюється Державним казначейством України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-372 КПК України, ст.1, 2,3,4,12,13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», п.п. 11,12 Положення про застосування вказаного Закону, затвердженого Наказом міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України №6/5/3/41 від 04.03.1996 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 06.03.1996 року за №106/1131, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - задовольнити.

Стягнути з Державного казначейства України, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять тисяч) гривень для відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддяОСОБА_3