Рішення № 66822944, 23.05.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/1208/16-ц

Провадження №2/265/33/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Міхєєвої І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ», Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа ОСОБА_5, про стягнення моральної шкоди внаслідок вчинення злочину,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2016 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ», далі за текстом ТОВ «ДАЭМ», Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», далі за текстом (ПрАТ «Страхова група «ТАС») ,третя особа ОСОБА_5, про стягнення моральної шкоди внаслідок вчинення злочинузвернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди. Позов обгрунтувала тим, що вона є матірю неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_2 15 листопада 2012 року в 23.25 год. ОСОБА_5 керуючи автомобілем «Mercedes Benz Actros», державний номерНОМЕР_1, з напівпричепом самоскидом, рухаючись по автодорозі Слов'янск - Донецьк - Маріуполь, порушив ПДР України та скоїв зіткнення з автомобілем «Mercuri Tracer», що був у статичному стані, а також наїзд на пішохода ОСОБА_6 - батька трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці. Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 29.11.2013 року ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Позивач посилається на те, що внаслідок загибелі ОСОБА_6 його неповнолітні діти зазнали значної моральної шкоди. Моральна шкода виражається в тому, що діти ОСОБА_6, залишилися без батька, без його турботи та піклування, в зв'язку з чим почувають себе не повноцінно, постійно запитаю про батька, сумують за ним та душевно страждають. Оскільки власником автомобілем «Mercedes Benz Actros» є ТОВ «ДАЭМ», цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», а водій ОСОБА_7 на час ДТП знаходився у трудових відносинах з підприємством ТОВ «ДАЭМ», то позивач просила у відшкодування моральної шкоди з ТОВ «ДАЭМ» стягнути на користь неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_2 по 90 000 грн, кожному, а з ПрАТ «Страхова група «ТАС» - по 5000 грн. кожній дитині.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Дьомін О.М., діючий на підставі договору про надання правової допомоги, підтримали заявлені вимоги в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ«ДАЭМ», Серьожкін М.П., діючий на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що представником позивачів не надано жодного доказу на підтвердження самого факту завданні неповнолітнім дітям моральної шкоди. Єдиним належним та допустимим доказом на підтвердження спричинення моральної шкоди неповнолітнім ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на його думку, могли б бути висновки судової-психологічної експертизи. Проте, не зважаючи на те, що вказана експертиза була призначена судом, проведена вона не бела, оскільки представник неповнолітніх дітей не забезпечила явку на дослідження неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 В той час, як ТОВ«ДАЭМ», виконали всі вимоги для проведення зазначеної експертизи, сплативши своєчасно її вартість. Також зазначив, що розмір заявленої моральної шкоди є завищеним та не відповідає вимогам розумності та справедливості, оскільки заявник не врахувала, що смертельно травмований ОСОБА_6 допустив суттєві порушення Правил Дорожнього руху, що підтверджено вироком Волноваського районного суду Донецької області, від 29.11.2013 року, Ухвалою Апеляційного суду Донецької області, від 24 червня 2014 року та Ухвалою ВССУ від 08 серпня 2016 року, якими визнано винним в скоєнні ДТП їх працівника ОСОБА_5 Тому, у разі задоволення позову, посилаючись на положення ст. 1193 ЦК України, просив суд врахувати також ступень вини потерпілого, яка сприяла збільшенню спричиненої шкоди. Щодо вимог представника позивачів до страхової компанії, просив, суд керуватися положеннями ст.27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно яких загальний розмір страхового відшкодування - моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, зокрема її дітям, не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносин.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, а їх батьком був загиблий ІНФОРМАЦІЯ_4 під час ДТП, ОСОБА_6, який помер у віці 47 років. (а.с.6-9)

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 29.11.2013 року, ОСОБА_5 зміненим в частині покарання винного, засуджений по ч.2 ст.286 КК, за порушення вимог Правил дорожнього руху України, внаслідок яких виникла дорожньо-транспортна пригода із суспільно-небезпечними наслідками у вигляді спричинення смерті ОСОБА_6. (а.с. 10-20)

Даним вироком встановлено, що 15.11.2012 року о 23-23 год, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes Benz Actros», державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом самоскидом, рухаючись по автодорозі Слов'янск - Донецьк - Маріуполь, ОСОБА_5 порушив ПДР України та скоїв зіткнення з автомобілем «Mercuri Tracer», що був у статичному стані, а також наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_10 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди. Даним судовим рішенням також встановлено, що автомобіль «Mercedes Benz Actros», державний номер НОМЕР_1, з напівпричепом самоскидом, належить відповідачу ТОВ «ДАЭМ», і водій ОСОБА_5 на час ДТП виконував трудові обов'язки в даному підприємстві. (а.с.10-17)

Як вбачається з Полісу № АВ/6982714 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТОВ «ДАЭМ» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами на забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Mercedes Benz Actros», державний номер НОМЕР_1, в ПрАТ «Страхова група «ТАС», страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 100000 грн .(а.с.17).

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Частиною 2 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоді завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї сама членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділові репутації фізичної або юридичної особи. Як вказує законодавець, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодуванні моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості ї| реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральні шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз'яснено п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 р. №4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визнаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Пунктом 3 вищевказаної постанови роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або без діяльністю інших осіб.

Законний представник позивачів ОСОБА_1, звертаючись до суду про відшкодування моральної шкоди, вказувала, що внаслідок скоєння, неправомірними діями ОСОБА_5 ДТП, загинув батько трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 В обґрунтування позову під час судового засідання ОСОБА_1 посилалася на те, що діти ОСОБА_6, залишилися без батька, без його турботи та піклування, в зв'язку з чим почувають себе не повноцінно, постійно запитаю про батька, сумують за ним, душевно страждають. Вказувала, що ОСОБА_6 за життя приймав активну учать у вихованні дітей, проділяв їм багато часу. Діти й до сьогодення не можуть змиритися з втратою батька, одразу замикаються коли йдеться про нього, дочка ОСОБА_3 часто плаче, що свідчить про душевні страждання дітей, в зв'язку з чим вона зверталася за порадою до шкільного психолога. У сина ОСОБА_2 після смерті батька почалися розлади здоров'я, з'явилися сильні головні болі, кілька разів він навіть втрачав відомість, в зв'язку з чим вона зверталася до лікаря невропатолога де йому був виставлений діагноз вегето-судинна дистонія, впевнена, що це не пов'язано не з віковими критеріями сина ОСОБА_2, а саме зі стресом пов'язаним зі смертю батька. Малолітній ОСОБА_4 й до сьогодення чекає батька та дуже сумує за ним. При цьому зазначила, що за фахом є педагог тому є обізнаною з приводу психології неповнолітніх дітей.

Обґрунтовуючи не забезпечення явки неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для психологічного дослідження до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, для проведення, назначеної ухвалою суду від 21.06.2016 року, судової- психологічної експертизи, посилалася на відсутність фінансової можливості разом з трьома неповнолітніми дітьми протягом майже тижня знаходитися у місті Харків для проведення обстеження.

На обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди, свідчать дослідженні судом шкільні характеристики на неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та показання допитаних в судовому засіданні свідків.

Так, згідно шкільної характеристики на ученицю Маріупольської спеціалізованої школи 1-111 ступенів № 5, ОСОБА_3, 2005 року народження, відчувається, що психологічна травма, пов'язана зі смертю батька, наклала глибокий відбиток на її душевний стан, дівчина дуже гостро перенесла втрату близької людини, коли мова йде про батьків, дівчина замикається в собі й не бере участі у розмові, із поведінки ОСОБА_3 видно, що їй не вистачає в житті батьківської турботи. У дівчини У дівчини спостерігалася тривала депресія, вона часто плакала та не бажала відвідувати школу, у зв'язку з чим потрібна була допомога шкільного психолога. (а.с. 124,125, 147)

Згідно шкільної характеристики на учня Маріупольської спеціалізованої школи 1-111 ступенів № 5, ОСОБА_2, хлопець дуже болісно переніс втрату батька, замкнувся в собі, став мовчазним, розсіяним, нервовим, відчувається, що психологічна травма, пов'язана зі смертю батька, наклала глибокий відбиток на його душевний стан. (а.с. 127,128, 148)

Згідно шкільної характеристики на учня Маріупольської спеціалізованої школи 1-111 ступенів № 5, ОСОБА_4, 2008 року народження, батько хлопця загинув, коли мова в класі йде про батьків, ОСОБА_4 замикається в собі, переживає та не йде на контакт. (а.с.149)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_1, загиблий ОСОБА_6 був дуже доброю, порядною людиною, дітям чудовим батьком. Після його смерті ОСОБА_2 став погано спати, їсти, після трагедії він замикався в собі, припинив спілкуватися з друзями, не йшов на контакт. У Насті після цих подій стали траплятися часті істерики, вона стала замкнута, їй відомо що дівчина пиши листи батькові, розмовляє з ним. Діти припинили займатися спортом, оскільки саме батько, за життя приділяв їм багато уваги. Микити хоча і був малим на час трагедії, проте завжди чекає батька, переживає. З часом діти трохи заспокоїлися, повільно повертаються до звичайного життя.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що з родиною ОСОБА_6 знайома з 2008 року, діти ОСОБА_6 та її діти дружать між собою. Після трагедія в родині не має щастя, весілля, вона стала свідком подавленого стану дітей, хоча коли ОСОБА_6 був живий це була щаслива родина, діти були життєрадісними, активними, наразі стали замкнуті, похмурі.

Таким чином, суд знаходить переконливими доводи представника позивача щодо незадовільного психологічного стану неповнолітніх дітей - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх душевних страждань і переживань, змушену зміну звичного укладу життя через смерть їх батька.

Судом також встановлено, що представником позивача правомірно заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди з ТОВ «ДАЭМ», де водій ОСОБА_5 на час ДТП виконував трудові обов'язки.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодовування зменшується, якщо інше не встановлене законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 загинув внаслідок травм від ДТП, в скоєнні якого вина ОСОБА_5 встановлена вироком суду. Разом з тим, у вироку зазначено про невідповідність дій потерпілого ОСОБА_6 під час ДТП Правилам дорожнього руху України. Тому суд, вважає, що вину загиблого також слід враховувати при вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди.

Крім того, визначаючи розмір моральної шкоди спричиненої неповнолітнім ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд враховує, що вироком Волноваського районного суду Донецької області від 29.11.2013 року на користь дружини померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_1, з урахуванням наявності трьох неповнолітніх дітей, стягнуто з ТОВ «ДАЭМ» у відшкодування моральної шкоди 200000 гривень.

З огляду на наведене, суд вважає, що заявлена представником позивача сума у розмірі 90 гривень кожній дитині є надмірною.

Таким чином, враховуючи тривалість, обсяг і характер спричиненої шкоди, зважаючи на положення ст.ст. 23, 1167, 1187, 1193 ЦК України, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за адекватне відшкодувати позивачам моральну шкоду у сумі по 25000 гривень кожному.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди з ПАТ «Страхова група «ТАС», суд керується наступним.

Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) .

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначена страхова сума, розмір якої за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого ( пункт 9.3 вказаної статті ).

Згідно з п.22.3 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що діяла на час укладання полісу, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше, ніж 5% ліміту, визначеного в пункті 9.3 статті цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені до ПрАТ «Страхова група «ТАС», є правомірними та підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що ТОВ «ДАЭМ» уклало з ПрАТ «Страхова група «ТАС» договір про страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами на забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Mercedes Benz Actros», яким під час ДТП керував ОСОБА_5

Визначачи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова група «ТАС», суд виходить з наступного.

Пунктом 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового

відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Законом України про внесення змін до Закону України «Про державний Бюджет України на 2014 рік» від 27.03.2014 року за № 1165 - VII, встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень. Таким чином, 12 мінімальних заробітних плат складають - суму -14616, 0 гривень.

Приймаючи до уваги обмеження щодо розміру моральної шкоди визначеної ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та враховуючи, що рішенням Володарського районного суду Донецької області від 23.12. 2014 року, залишеним без змін в цій частині Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.12.2015 року, з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь спадкоємців матері загиблого ОСОБА_6, у відшкодування моральної шкоди стягнуто суму 5000 грн., суд дійшов висновку, що стягненню зі страхової компанії на користь позивачів загалом підлягає сума 9616,0 гривень, тобто по 3205,33 гривні кожному.

Судові витрати по сплаті судового збору, підлягають розподіленню відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, тобто, присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, враховуючи що розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, відповідно до Закону України «Про судовий збір», який діяв в редакції чинній на час звернення до суду, складав 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що становило 551,20 гривні, то з ТОВ «ДАЭМ» на користь представника позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в сумі 529,16 гривень, а з ПАТ «Страхова група «ТАС» відповідно в сумі 22,04 гривні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 212-216 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ», Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа ОСОБА_5, про стягнення моральної шкоди внаслідок вчинення злочину задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» ЄДРПОУ 25337232 на користь неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень кожному.

Стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 3205 (три тисячі двісті п'ять ) гривень 33 копійки. кожному.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» ЄДРПОУ 25337232 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 судовий збір в розмірі по 529 гривень 16 коп.

Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 судовий збір в розмірі по 22 гривні 04 коп.

Рішення суду може бути оскаржено особами, які брали участь у розгляді справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: І.М.Міхєєва