Ухвала суду № 66820427, 31.05.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1кп/235/124/17

Справа № 235/5174/16-к

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

31 травня 2017 року м. Покровськ

Головуючий у суді присяжних Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого суддіКарабан І.І.

суддіКлікунової А.С.

присяжнихОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3

запасної присяжної ОСОБА_4

при секретарі Димитрієвої О.А.

за участю прокурора Савельєва В.В.

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відповідно доч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.3 ст.383 КПК України усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання , передбаченого частиною 3 ст.331 цього кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Відповідно до абз 3. ч.3 ст.331 КПК України під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу. Обвинувачений може ухилятися від явки до суду,вплинути на свідків, які не допитувалися в судовому засіданні, перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, а також продовжити злочинну діяльність, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, не працює, вчинив особливо тяжкі кримінальні правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, в тому числі і довічне позбавлення волі.

Заслухавши учасників судового провадження, а саме обвинуваченого ОСОБА_5, який заперечував проти продовження запобіжного заходу, зазначивши, що будь-які ризики, що посилається прокурор, відсутні. Він не впливає на свідків, також не має можливості знищити речові докази у кримінальному провадженні, він має соціальні звязки, оскільки проживає разом з родиною, має постійне місце проживання, . просив обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

захисника ОСОБА_6, який підтримав позицію обвинуваченого,зазначивши, що досліджені всі письмові докази, допитана велика кількість свідків, які спростовують причетність обвинуваченого до вчинення злочину, ризики, що вказує прокурор, відсутні, обвинувачений має місце проживання, проживає разом з родиною, які зможуть контролювати його, інформацію прокурора про наявність родичів на території, що не контролюється українською владою, є припущенням,а тому достатнім запобіжним заходом буде цілодобовий домашній арешт.

приходжу до наступних висновків.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 травня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6» строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 13 червня 2017 року включно.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстави кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити зазначений запобіжний захід відносно обвинуваченого,оскільки останній обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція ст. 115 ч. 2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений не працює, не одружений, що свідчить про відсутність соціальних звязків, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливого мотиву, що в сукупності свідчить про можливість переховуватися обвинуваченого від суду, а також вчинити інші кримінальне правопорушення. Про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів свідчить та обставина, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість погашена в порядку ст.89 КК України, але зазначену обставину суд приймає як ту, що його характеризує. Таким чином, є наявними ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, головуючий суддя виходить з того, своїм рішенням повинна забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи наявні ризики, а також обставини в їх сукупності, передбачені ст.178 КПК України, що дає достатні підстави для продовження щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходуу виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам .

Позиція сторони захисту, що досліджені докази спростовують причетність обвинуваченого до злочину, суд не може врахувати на цій стадії судового розгляду, оскільки оцінку доказам, а також доведеність провини суд вирішує в нарадчій кімнаті при ухвалені вироку.

Керуючись ст. ст. 331, 371, 372, 383 КПК України, головуючий суддя, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 (Мирноград) Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 31 травня 2017 року по 29 липня 2017 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» для відома і виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя