Ухвала суду № 66814787, 29.05.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/1676/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кривцова Г. В.Номер провадження 22-ц/788/862/17 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 59

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2017 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Сумській області

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2017 року

у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про визнання незаконними дій державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, скасування постанов державних виконавців про скасування процесуального документу, про стягнення витрат виконавчого провадження та про відкриття виконавчого провадження, зацікавлені особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Головне територіальне управління юстиції у Сумській області, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 березня 2017 року ПАТ «Сумихімпром» звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Апеляційного суду Сумської області від 29 січня 2014 року видано виконавчий лист від 13 лютого 2014 року № 591/1151/13-ц про стягнення з ПАТ «Сумихімпром» на користь ОСОБА_3 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Даний виконавчий лист було звернуто до виконання.

24 лютого 2014 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - УДВС ГТУЮ у Сумській області) відкрив виконавче провадження та надав час заявнику на добровільну сплату боргу. Оскільки ПАТ «Сумихімпром» дану постанову отримав в останній день, наданий для добровільного виконання, то вказаний термін державний виконавець своєю постановою продовжив до 13 березня 2014 року.

13 березня 2014 року ПАТ «Сумихімпром» перерахував грошові кошти в добровільному порядку на рахунок, вказаний державним виконавцем, про що повідомив останнього листом.

28 травня 2014 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись п. 8 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 2014 року).

Проте, 17 березня 2017 року вказану постанову було скасовано на підставі проведеної начальником ВДВС перевірки і 17 березня 2017 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в рамках виконавчого провадження № 42195856.

Крім того, 20 березня 2017 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 53599729 на підставі постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження по ВП № 42195856.

ПАТ «Сумихімпром» просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. щодо винесення постанови від 17 лютого 2017 року про скасування процесуального документу по виконавчому провадженню № 42195856;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. щодо винесення постанови від 17 березня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження по ВП № 42195856 та постанови від 17 березня 2017 року про відкриття виконавчого провадження по ВП № 53599729;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. від 17 лютого 2017 року про скасування процесуального документу по виконавчому провадженню № 42195856;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. від 17 березня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження по ВП № 42195856;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. від 20 березня 2017 року про відкриття виконавчого провадження по ВП № 53599729.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2017 року скаргу ПАТ «Сумихімпром» задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. щодо винесення постанови від 17 лютого 2017 року про скасування процесуального документу по виконавчому провадженню № 42195856.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. щодо винесення постанови від 17 березня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження по ВП № 42195856 та постанови від 17 березня 2017 року про відкриття виконавчого провадження по ВП № 53599729.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. від 17 лютого 2017 року про скасування процесуального документу по виконавчому провадженню № 42195856.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. від 17 березня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження по ВП № 42195856.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. від 20 березня 2017 року про відкриття виконавчого провадження по ВП № 53599729.

Вказану ухвалу суду ГТУЮ у Сумській області оскаржило в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ГТУЮ у Сумській області посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ «Сумихіпром» - Паламаренко Т.І., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи скаргу ПАТ «Сумихімпром» в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ПАТ «Сумихімпром» виконав судове рішення в наданий йому строк на самостійне виконання рішення та надав державному виконавцю письмові докази цього, що в свою чергу виключає необхідність розпочинати державним виконавцем примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону, а також зроблені на підставі зібраних доказів, яким суд дав належну оцінку, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 липня 2013 року, яке ухвалою апеляційної інстанції залишено в силі, частково задоволено вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 Стягнуто з ПАТ «Сумихімпром» на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 318,13 грн. та моральної шкоди в розмірі 500 000 грн., на користь ОСОБА_4 відшкодування в рахунок моральної шкоди у розмірі 500 000 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України судове рішення апеляційної інстанції було скасоване.

При новому розгляді справи 29 січня 2014 року Апеляційний суд Сумської області апеляційну скаргу ПАТ «Сумихімпром» частково задовольнив, стягнув на користь позивачів в рахунок відшкодування моральної шкоди по 200 000 грн. кожному. В іншій частині рішення суду залишив без змін.

13 лютого 2014 року Зарічний районний суд м. Суми видав виконавчий лист № 591/1151/13-ц про стягнення з ПАТ «Сумихімпром» на користь ОСОБА_3 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

24 лютого 2014 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області відкрив виконавче провадження № 42195856 з примусового виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 10).

03 березня 2014 року державний виконавець своєю постановою відклав провадження виконавчих дій до 13 березня 2014 року по заяві боржника (а.с. 13), що узгоджується з положенням ст. 35 Закону (у редакції Закону на 2014 рік).

13 березня 2014 року ПАТ «Сумихімпром» в добровільному порядку перерахувало грошової кошти в сумі 200 000 грн., на підтвердження чого надало суду копію платіжного доручення (а.с. 14) з якої вбачається, що кошти перераховано через установу банку на рахунок ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Сумській області.

Листом від 13 березня 2014 року заявник повідомив державного виконавця про добровільне виконання судового рішення (а.с. 15), про що на копії листа мається підпис державного виконавця Юськової В.В. про отримання нею даного листа 13 березня 2014 року.

Як наслідок, 30 травня 2014 року ПАТ «Сумихімпром» отримав на свою адресу копію постанови державного виконавця Юськової В.В. від 28 травня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 42195856 з примусового виконання виконавчого листа № 591/1151/13-ц, виданого Зарічним районним судом м. Суми 13 лютого 2014 року (а.с. 17).

У вказаній постанові державний виконавець, посилаючись на п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону (у редакції Закону на 2014 рік), закінчує виконавче провадження на тій підставі, що 200 000 грн. перераховано п/д № 5964 від 17 березня 2014 року.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що боржник ПАТ «Сумихімпром» виконав судове рішення в наданий йому строк на самостійне виконання рішення (13 березня 2014 року) та надав державному виконавцю письмові докази цього, що в свою чергу виключає необхідність розпочинати державним виконавцем примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом першої інстанції також встановлено, що 13 лютого 2017 року начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області за результатами проведеної ним перевірки реєстру виконавчих проваджень з'ясував, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 591/1151/13-ц закінчено на підставі п. 8 ст. 1 ст. 49 Закону (у редакції Закону на 2014 рік), однак виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не стягнуто і постанова про їх стягнення не винесена.

Внаслідок цього 17 лютого 2017 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. виніс постанову про скасування процесуального документу по виконавчому провадженню № 42195856, а саме: скасував постанову про закінчення виконавчого провадження від 28 травня 2014 року (а.с. 18). Підставою для скасування державний виконавець зазначив, що керівником виконавчого органу державної виконавчої служби на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) 13 лютого 2017 року здійснено перевірку вказаного виконавчого провадження.

17 березня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. винесено постанову № 42195856 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 42195856 (а.с. 20) на підставі ст. 42 Закону.

Відповідно до постанови державного виконавця № 42195856, яка є виконавчим документом, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області Колос Р.В. 20 березня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53599729 (а.с. 22).

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на 2014 рік) визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Окрім того, положеннями частини третьої статті 27 зазначеного Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області дійшов помилкового висновку щодо необхідності стягнення з боржника ПАТ «Сумихімпром» виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що примусове виконання судового рішення не розпочиналося, рішення виконано в строк, наданий державним виконавцем для добровільного його виконання.

За таких обставин, коли ухвалу постановлено суддею з додержанням вимог закону, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Сумській області відхилити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -