Вирок № 66812347, 30.05.2017, Великобурлуцький районний суд Харківської області

провадження 1-кп/616/25/17

справа № 617/1676/16-к

В И Р О К

Іменем України

30 травня 2017 року Великобурлуцький районний суд Харківскої області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.

прокурора - Караченцева Д.Ю.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2 (до суду не з'явився)

захисника - адвоката Боровського С.В.

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальні провадження, внесені в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016220260001260 від 22.11.2016 року та № 12016220260001143 від 09.10.2016 року, які об'єднані в одне провадження, по обвинуваченню

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вовчанськ,

Харківської області, громадянина України,

освіта базова загальна середня, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 03.04.2009 р. Вовчанським районним судом Харківської області за ч.1

ст.122 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням

ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 18.12.2009 р. Вовчанським районним судом Харківської області за ч.1

ст.115, ст. 71 КК України до 10 років позбавлення волі, звільнений

27.01.2016 р. на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду

м. Харкова від 26.01.2016 р.,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

08.10.2016 року о 16.00 год. ОСОБА_4, перебуваючи у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, в ході конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно завдав ОСОБА_2 частиною милиці, яку тримав в правій руці, 4-5 ударів в голову та декілька ударів частиною милиці по правій руці потерпілого, якою останній захищався від ударів, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження: рубець на волосистій частині голови в тім'яній області справа після первинної хірургічної обробки, по рубцю на волосистій частині голови в потиличній області справа, на волосистій частині голови в лівій тім'яній області, які утворилися в результаті загоювання забійних ран; синець на правому передпліччі по розгинальній поверхні ближче до ліктьового краю у верхній і середній третині. За ступенем тяжкості забійна рана після первинної хірургічної обробки - легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, інші тілесні ушкодження - легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.

21.11.2016 року близько 15:30 год. ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні кухні жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, за місцем мешкання ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном, що належить ОСОБА_1, який також знаходився у приміщенні вказаної кухні, керуючись корисливим мотивом, вчинив напад на останнього, в ході якого наніс йому декілька ударів дерев'яною ніжкою від стільця по руці, по нозі та тулубу, чим спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме: забиття м'яких тканин голови у вигляді синців, саден в лобовій області та на спинці носа; забиття м'яких тканин лівої верхньої кінцівки у вигляді великого синця та множинних забитих ран в області лівого плеча з поширенням на ліве передпліччя; забиття м'яких тканин правої нижньої кінцівки у вигляді забитих ран на гомілці. Забиття м'яких тканин лівої верхньої кінцівки та м'яких тканин правої нижньої кінцівки, як окремо так і сукупно, за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я. Після цього ОСОБА_4 відкрито заволодів мобільним телефоном ТМ «SAMSUNG SGH-С270» з сім карткою мобільного оператору «Київстар», що належать ОСОБА_1, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 567,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе за епізодом обвинувачення за ч.2 ст. 125 КК України визнав повністю, за епізодом обвинувачення за ч.1 ст. 187 КК України винним визнав себе частково, заперечуючи правильність кваліфікацію його дій, заявив про розкаяння у вчинених злочинах.

При цьому ОСОБА_4 пояснив, що свого часу він разом з ОСОБА_2 відбував покарання у виді позбавлення волі. 8 жовтня 2016 р. ОСОБА_4 перебував у квартирі за адресою: АДРЕСА_2. Разом з ним там були ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Близько 16-00 год. до квартири зайшов ОСОБА_2, якому ОСОБА_4 сказав, що йому не слід тут знаходитись, так як ОСОБА_2 «опустили» (як висловився обвинувачений), коли той вже перебував на волі, за те, що у когось щось украв і не повернув. ОСОБА_2 прийшов розбиратися з цього приводу. ОСОБА_4 став виганяти з квартири ОСОБА_2, однак той став суперечити, після чого ОСОБА_4 наніс ОСОБА_2 частиною милиці декілька ударів по голові та по правій руці.

Відносно обвинувачення за ч.1 ст. 187 КК України ОСОБА_4 пояснив, що 21.11.2016 р. він з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 упродовж дня вживали алкогольні напої у будинку ОСОБА_5 в АДРЕСА_3. Вдень до них прийшов ОСОБА_1, приніс з собою горілки, вони з ним ще випили. Раніше ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 відбували покарання у Харківській ВК № 43. Там ОСОБА_1 мав посаду бригадира, співробітничав з адміністрацією, бив засуджених. З цього приводу ОСОБА_4 посварився з ОСОБА_1, вони сказали один одному образливі слова, після чого він ударив ОСОБА_1 кулаком в обличчя, від чого той упав на підлогу. Після цього він палкою - частиною зламаного табурета, наніс ОСОБА_1 ще декілька ударів по рукам, по голові, по ногам та по тулубу. Коли ОСОБА_1 пішов, він побачив його телефон, який залишився на підлозі, та забрав його собі. Ввечері він пішов до ОСОБА_9, де і заночував. Наступного ранку його затримали поліцейські і вилучили телефон. ОСОБА_4 пояснив, що до сварки та бійки з ОСОБА_1 він не мав наміру забирати в нього телефон.

Крім повного визнання ОСОБА_4 своєї вини по обвинуваченню за ч.2 ст. 125 КК України, судом щодо цього епізоду обвинувачення досліджені такі докази.

Потерпілий ОСОБА_2 08.10.2016 р. подав заяву до Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області про те, що двоє осіб - ОСОБА_7 і ОСОБА_4 нанесли йому тілесні ушкодження у АДРЕСА_2 (а.с. 214).

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_4 - це його кличка.

Потерпілий ОСОБА_2 07.11.2016 р. подав слідчому заяву з проханням притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України за фактом заподіяння йому тілесних ушкоджень 08.10.2016 р. (а.с. 222).

До суду ОСОБА_2 викликати не вдалося, так як на час судового розгляду кримінального провадження не вдалося встановити місце його перебування.

При огляді місця події - квартири АДРЕСА_2, була вилучена розламана на дві частини металева милиця чорного кольору (т.1 а.с. 216-218).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 228-ВЛ/16 від 28.10.2016 р. у ОСОБА_2 встановлено наявність тілесних ушкоджень: рубець на волосистій частині голови в тім'яній області справа після первинної хірургічної обробки, по рубцю на волосистій частині голови в потиличній області справа, на волосистій частині голови в лівій тім'яній області, які утворилися в результаті загоювання забійних ран; синець на правому передпліччі по розгинальній поверхні ближче до ліктьового краю у верхній і середній третині. За ступенем тяжкості забійна рана після первинної хірургічної обробки - легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, інші тілесні ушкодження - легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності (а.с. 220-221).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 234-ВЛ/16 від 28.10.2016 р. тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_2, могли бути заподіяні і частиною милиці, наданої на експертизу у якості речового доказу. При цьому у дослідницькій частині висновку експерта описано предмет, названий частиною милиці - металева частина у вигляді трубки діаметром 2 см, загальною довжиною 58 см з металу білого кольору, пофарбована фарбою чорного кольору, довший кінець зламаний, поверхня косо-горизонтальна, нерівна (т.1 а.с. 230-232).

При проведенні 27.10.2016 р. слідчого експерименту з участю ОСОБА_2 потерпілий показав, як ОСОБА_4 після словесного конфлікту наніс йому декілька ударів частиною милиці по голові та по правій руці, якою він захищався від ударів (т.1 а.с. 224-228).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 233-ВЛ/16 від 28.10.2016 р. тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_2, могли бути отримані за обставин, на які він вказує в ході проведення слідчого експерименту 27.10.2016 р. (т.1 а.с. 234-235).

При проведенні слідчого експерименту з участю ОСОБА_4 обвинувачений показав, як він після словесного конфлікту наніс ОСОБА_2 декілька ударів частиною милиці по голові та по правій руці, якою той захищався від ударів (т.1 а.с. 236-240).

На підставі сукупності досліджених доказів суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у заподіянні ОСОБА_2 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 125 КК України.

При перевірці обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 187 КК України судом досліджені наступні докази.

Потерпілий ОСОБА_1 дав показання, що 21.11.2016 р. він на вулиці у м. Вовчанську зустрів ОСОБА_4, вони поговорили і той умовив його піти до ОСОБА_5, на що ОСОБА_1 погодився. У будинку ОСОБА_5 перебував ОСОБА_8, який щось сказав ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_4 взяв палку та разом з ОСОБА_8 почали його бити. При цьому він чув, що ОСОБА_4 щось говорив про телефон. Рятуючись від побоїв, він вибіг на вулицю, де його продовжили бити. Після цих подій у нього зникли два мобільних телефони, «Нокіа» і «Самсунг», які були при ньому у кишенях куртки, яка залишилася у будинку ОСОБА_5, коли він звідти утік. Після побиття він довго лікувався у м. Харкові.

Свідок ОСОБА_5 дав показання, що 21.11.2016 р. у нього вдома, у будинку по АДРЕСА_3, він випивав разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_8 Він пив уже четвертий день з ранку до вечора, а тому ніяких подій з участю ОСОБА_1 не бачив, так як спав у той час.

Свідок ОСОБА_8 дав показання, що 21.11.2016 р. він із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 випивали у будинку останнього по АДРЕСА_3. Після обіду до будинку без стуку та без дозволу зайшов ОСОБА_1 Наскільки він пам'ятає, саме за це (за вхід без стуку та без дозволу) ОСОБА_4 зробив зауваження ОСОБА_1 та дав декілька ляпасів. Він ОСОБА_1 не бив, ніякого телефону не бачив.

Свідок ОСОБА_9 дав показання, що восени 2016 року, коли саме, він не пам'ятає, в один із днів, ближче до вечора, до його будинку по АДРЕСА_4, зайшов ОСОБА_4, який був напідпитку. У ОСОБА_4 був мобільний телефон чорного кольору. Вони разом випили та полягали спати, ОСОБА_4 заночував у нього. Наступного дня він почув телефонний дзвінок та дістав з-під дивану, на якому спав ОСОБА_4, телефон. Це телефонував поліцейський Леонов, який відразу приїхав та вилучив телефон.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №219-ОКБ/16 від 01.12.2016 року ОСОБА_1 були спричинені легкі тілесні ушкодження: забиття м'яких тканин голови у вигляді синців, саден лобової області та на спинці носа; забиття м'яких тканин лівої верхньої кінцівки у вигляді великого синця та множинних забитих ран в області лівого плеча з поширенням на ліве передпліччя; забиття м'яких тканин правої нижньої кінцівки у вигляді забитих ран на гомілці. Забиття м'яких тканин голови за ступенем тяжкості, як окремо так і сукупно, відносяться до легкого тілесного ушкодження. Забиття м'яких тканин лівої верхньої кінцівки та м'яких тканин правої нижньої кінцівки, як окремо так і сукупно, за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с. 104-106).

При огляді місця події - будинку по АДРЕСА_3, вилучено частини зламаного табурету, чоловічу куртку з ключами у кишені (т.1 а.с. 94).

При огляді 22.11.2017 р. домоволодіння по АДРЕСА_4, яке належить ОСОБА_11, було вилучено телефон «SAMSUNG SGH-С270» (т.1 а.с. 96-100).

ОСОБА_1 при пред'явленні для впізнання вказав на телефон, вилучений при огляді 22.11.2016 р. домоволодіння по АДРЕСА_4, як на свій телефон, який був втрачений 21.11.2016 р. (т.1 а.с. 101-103).

Вартість належного потерпілому телефону «SAMSUNG SGH-С270» зі стартовим пакетом «Київстар» згідно з висновком експерта складає 567,00 грн. (т.1 а.с. 106).

При проведенні 24.11.2016 р. слідчого експерименту з участю захисника ОСОБА_4 у будинку по АДРЕСА_3 показав, де саме сидів ОСОБА_1 на табуреті, пояснивши при цьому, що під час розпивання алкогольних напоїв він побачив, що у ОСОБА_1 є мобільний телефон і у цей час у нього виник умисел на заволодіння цим телефоном. Далі між ним та ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс удар ОСОБА_1 кулаком в обличчя, від чого той упав на підлогу. В цей час у ОСОБА_1 з кишені випав мобільний телефон. Далі ОСОБА_4 взяв ніжку від табурета, якою наніс ОСОБА_1 декілька ударів по різним частинам тіла. Після цього ОСОБА_4 підняв телефон та поклав собі до кишені, а ОСОБА_1 пішов з будинку. Також ОСОБА_4 пояснив, що після цього він пішов до ОСОБА_9 на АДРЕСА_4, де вказав на місце під ліжком, куди він поклав телефон (т.1 а.с. 136-139).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 220/219-ОКБ/16 від 01.12.2016 р. свідчення ОСОБА_4, надані ним при проведенні слідчого експерименту від 24.11.2016 р., в цілому не суперечать судово-медичним даним в частині часу та механізму спричинення тілесних ушкоджень, встановлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_1 (т.1 а.с. 140-141).

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Вважаючи доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, суд критично оцінює його показання відносно того, що у нього не було умислу на відкрите заволодіння телефоном потерпілого, оскільки ці показання спростовуються показаннями потерпілого, що під час його побиття він чув від ОСОБА_4 слова про телефон, також показаннями самого обвинуваченого, які він дав при проведенні 24.11.2016 р. слідчого експерименту з участю захисника. Показання свідка ОСОБА_8 також не спростовують правильність кваліфікації дій обвинуваченого, так як свідок, який перебуває у дружніх стосунках з обвинуваченим, взагалі давав плутані показання, змінював їх, орієнтуючись на реакцію щодо його показань з боку ОСОБА_4

При вирішенні питання про призначення міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєних обвинуваченим діянь, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря - нарколога, не працює.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання за ч.2 ст. 125 КК України, визнається щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст. 67 КК України визнається рецидив злочинів, а в частині обвинувачення за ч.1 ст. 187 КК України також відповідно до п.13 ч.1 ст. 67 КК України визнається вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, відповідно до ст. 65 КК України, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання: за ч.2 ст. 125 КК України - у виді арешту; за ч.1 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі у межах санкції зазначеної норми Закону.

Призначаючи на підставі ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів, суд застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Оскільки обвинувачений засуджується до покарання у виді позбавлення волі, до набрання вироком законної сили слід залишити запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор пред'явив позов до ОСОБА_4 в інтересах держави в особі комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про відшкодування витрат в сумі 6939,95 грн. на лікування потерпілого ОСОБА_1

Обвинувачений позов визнав повністю і відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, ч.1 ст. 1206 ЦК України позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.3 ст. 1206 ЦК України кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.1 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 125 КК України - шість місяців арешту;

-за ч.1 ст. 187 КК України - три роки і шість місяців позбавлення волі.

За сукупністю злочинів, згідно з ст. 70 КК України остаточно визначити ОСОБА_4 покарання - три роки і шість місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання відраховувати з 22 листопада 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з 22.11.2016 р. по 30.05.2017 р. зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави в особі Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» 6939,95 грн. (шість тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 95 копійок) у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого. Кошти зарахувати на рахунок департаменту бюджету та фінансів ХОДА, р/р 31413544700001, ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код 37874947, призначення КБК 24060300.

Речові докази: металеву частину милиці, чотири частини табурету, металеву кочергу - знищити; мобільний телефон ТМ «SAMSUNG SGH-С270» з сім карткою мобільного оператору «Київстар» - залишити ОСОБА_1

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - у той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя Ю.В. Нестайко