Рішення № 66812246, 29.05.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2234/17

Провадження №2/428/1234/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді - Журавель Т.С., при секретарі Андрусишин Н.Т., за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за порушення строків виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з березня 2014 року по квітень 2014 року в сумі 2770 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати станом на 31.01.2017 року у розмірі 2631,66 грн., а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.04.2015 року по 28.02.2017 року у розмірі 72930 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що в період з 01.01.1992 року по 16.04.2015 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та обіймав посаду майстра по ремонту технологічного обладнання. Через зупинення виробництва позивач цілий рік з 14.04.2014 року по день звільнення перебував у відпустці без збереження заробітної плати. З березня 2014 року позивачу не виплачувалася заробітна плата, тому 16.04.2015 року він був змушений звільнитись з підприємства за власним бажанням. Заборгованість відповідача по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з березня 2014 року по квітень 2014 року складає 2770 грн., компенсація втрати частини заробітної плати - 2631,66 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.04.2015 року по 28.02.2017 року у розмірі 72930 грн. На даний час відповідачем заборгованість не виплачена. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, не визнавши середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.04.2015 року по 28.02.2017 року у розмірі 72930 грн., оскільки затримка виплати заробітної плати сталася не з вини відповідача, а через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дана позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії трудової книжки серії БТ-І №7956725 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.01.1992 року на підставі наказу №1-к від 03.02.1992 року був прийнятий до ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» на посаду майстра по ремонту технологічного обладнання у відділення по виробництву гранульованого карбоніту. 16.04.2015 року був звільнений за власним бажанням звязку з виходом на пенсію ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 68 від 16.04.2015 року.

Згідно копії довідки про доходи № 44, виданої ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» 15.01.2015 року, загальна заборгованість за березень-квітень 2014 року складає 2770 грн., а саме за березень 2014 року 1748 грн., за квітень 2014 року 1022 грн.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України, ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» нарахувало ОСОБА_1 заробітну плату за березень 2014 року в сумі 2665,13 грн., за квітень 2014 року 1511,84 грн.

Згідно розрахунку, наданому позивачем, компенсація втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її вплати станом на 31.01.2017 року складає 2631,66 грн.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст.94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч.1 ст.115 КЗпП України та ст..24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Розмір нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати підтверджується довідкою ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест», наявною у матеріалах справи. Крім того, наявність заборгованості з виплати заробітної плати не заперечується і представником відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підлягають задоволенню.

Також, згідно із статтями 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. № 159 із змінами та доповненнями, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Наданий позивачем розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати проведений у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати проведений відповідно до положення законодавства, а також з урахуванням визнання представником відповідача позовних вимог в цій частині, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обовязковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Статтею 4 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЦК України застосування цього Кодексу до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо їх не врегульовано іншими актами законодавства.

У відповідності до ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події. Отже, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобовязання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла відвернути, і ця подія завдала збитків.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для субєктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобовязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до копії сертифікату №7566, виданого 26.05.2017 року Луганською регіональною торгівельно-промисловою палатою, на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): збройний конфлікт або погроза такого конфлікту, акти тероризму, диверсії, руйнування електромереж на території Луганської області; ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест», місцезнаходження якого: вул. Пивоварова, буд. 5, м. Сєвєродонецьк, обл. Луганська, 93403, Україна; код ЄДРПОУ: 14295594, відповідно до: 1) наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення»; 2) Закону України від 02.10.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; 3) розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»; 4) наказу директора TOB СП "Укрзовніштрейдінвест" від 29.04.2017 року № 11 (про організацію вивільнення обладнання та складів підприємства від залишків, сировини, матеріалів і готової продукції та тимчасове зупинення діяльності підприємства; 5) наказу ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» від 07.05.2014 року № 632 (про зупинення цехів підприємства: аміаку 1-А, виробництва карбаміду та вуглеамонійних солей, виробництва метанолу, оцтової кислоти, виробництва формаліну, виробництва вінілацетату, відділення вуглекислоти цеху РП); 6) листа ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» від 30.12.2016 року № 01/ПП-312 (про неможливість забезпечення сировинного потоку та надійного електропостачання по своїм мережам у зв'язку з невідповідністю схеми електропостачання вимогам НПАОП 0.00-1.41-88 "ПВБХП"); 7) листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 14.11.2014 року № 01/11-5590 (про можливість забезпечення необхідною електричною потужністю лише після повного відновлення магістральних та локальних електричних мереж у Луганській області та припинення бойових дій і терористичних актів); 8) листа Департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської обласної державної адміністрації від 11.05.2016 року № 6/Д-901 (щодо пошуку шляхів вирішення питання з перспективи надійного енергозабезпечення TOB СП «Укрзовніштредінвест»); 9) листа TOB «Трейдінвест» від 25.01.2017 року № 01/25 (про постачання діоксиду вуглецю рідкого вищого ґатунку); 10) листа Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 11.02.2016 року № 33/2/2-1341 (про проведення антитерористичної операції); 11) листа Управління Служби безпеки України в Луганській області від 08.02.2016 № 63/28/1023 (про знаходження м. Сєвєродонецька в зоні проведення АТО). Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 30 квітня 2014 року та дата закінчення: тривають на 26.05.2017 року, дату встановити неможливо.

Аналізуючи викладене вбачається, що затримка виплати позивачу належних сум заробітної плати у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулася не з вини відповідача, а через настання обставин непереборної сили, а тому на даний час немає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року у справі №6-365цс16.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Пунктом 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 із змінами та доповненнями, передбачено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.

Частиною 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що задоволено 6,9% відсотків позовних вимог (5401,66 грн. від 78331,66 грн.), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 54,05 грн. (783,32 грн. х 6,9%/100).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за порушення строків виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з березня 2014 року по квітень 2014 року в сумі 2770 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят гривень) та компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати станом у розмірі 2631 грн. 66 коп. (дві тисячі шістсот тридцять одна гривня шістдесят шість копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» на користь держави судовий збір в сумі 54 грн. 05 коп. (пятдесят чотири гривні пять копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі складено 31.05.2017 року.

Суддя (підпис) Т. С. Журавель

Рішення не набрало законної сили. З оригіналом згідно. Оригінал зберігається в матеріалах справи.

Копію оформлено __.__2017 року.

Секретар с/з ОСОБА_3 Суддя Т.С. Журавель