Рішення № 66810017, 23.05.2017, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/141/17

Провадження № 2/342/230/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника третьої особи Цюмпала Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та позбавлення батьківських прав (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, в якому просить: стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позовні вимоги мотивувала тим, що 26 серпня 2010 року зареєструвала шлюб з відповідачем у відділі реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 57. ІНФОРМАЦІЯ_13 року у них народилась дочка ОСОБА_5. Сім'єю з відповідачем фактично прожили до весни 2013 року. 24 липня 2015 року рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області шлюб між сторонами розірвано. З часу народження і по сьогодні дочка проживає з позивачкою в АДРЕСА_1, перебуває на її утриманні та вихованні. Відповідач не спілкується з дитиною, не приймає участі в її вихованні, не надає матеріальної допомоги, зовсім не виконує своїх батьківських прав та обов'язків. Внаслідок такої поведінки відповідача неповнолітня ОСОБА_5 не відчуває турботи батька. Відповідач не цікавиться про стан здоров'я та розвиток ОСОБА_5, не дбає про нормальне самоусвідомлення дитини, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, як це встановлено ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства». Увесь час матеріальним забезпеченням та піклуванням про дочку займається тільки позивачка. У них з дочкою склалися прекрасні, довірчі стосунки, позивачка намагається компенсувати дочці брак турботи батька. Оскільки відповідач абсолютно не цікавиться своєю дочкою, ухиляється від виховання дитини, свідомо нехтує своїми обов'язками, добровільно приймати участь в матеріальних витратах на дочку не бажає, хоча фізично здоровий та може сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки без погіршення свого матеріального стану, тому позивачка вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою попереднього судового засідання від 21 березня 2017 р. по даній справі вирішено клопотання позивачки про залучення до участі в справі третьої особи на стороні позивача, повідомлено орган опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації про його право заявити про свою участь у справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. 04 травня 2017 року до суду надійшло повідомлення служби у справах дітей Городенківської РДА про згоду на участь органу опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та позбавлення батьківських прав.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Суду пояснила, що з весни 2013 року сторони спільно не проживають. Щоб привітати дочку з днем народження, відповідач телефонував, коли дитині виповнився 1 рік. Після того відповідач самовільно усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не провідував дитину, не цікавився її розвитком та здоров'ям, не телефонував. Дитина не знає батька, не спілкується з ним. Довідкою про склад сім'ї, виданою Городенківською міською радою, стверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає разом з дочкою ОСОБА_6, в будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, разом з батьками: ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Малолітня дочка позивачки ОСОБА_5 відвідує групу «Дзвіночок» Городенківського ДНЗ «Зірочка» з 01.07.2014 року по даний час. Протягом зазначеного часу батько ні разу не з'являвся в дошкільному навчальному закладі, не цікавився її перебуванням в садочку. Довідкою, виданою Городенківською ЦРЛ, підтверджено, що дільничний педіатр ОСОБА_9 проводила патронаж дитини впродовж 4,5 років і за увесь цей час вона жодного разу не бачила батька дитини. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки не надає. Раніше позивачка не зверталася із позовом до суду про стягнення аліментів, але на даний час вона вважає, що батько зобов'язаний та має можливість утримувати дочку на рівні із нею. У зв'язку з наведеним просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4, зареєстроване місце проживання якого згідно інформації обласного адресно-довідкового бюро УМВС України у Львівській області, - АДРЕСА_2 - в судове засідання не з'явився повторно. Про час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України.

В судовому засіданні представник третьої особи Цюмпала Р.С. суду пояснила, що питання про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Городенківської районної державної адміністрації на підставі заяви позивачки. В поясненні від 05.12.2016 року ОСОБА_1 повідомила, що коли дитині виповнився один рік батько дитини ОСОБА_4 почав не ночувати вдома по кілька днів, а з 2014 року зовсім перестав приїжджати. Дитина не пам'ятає батька, не знає його, татом називає дядька по маминій лінії. Службою у справах дітей Городенківської РДА було надіслано запит в службу в справах дітей Стрийської міської ради з проханням обстежити умови проживання та провести бесіду з ОСОБА_4 та його родичами і надати висновок служби щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_6. З отриманої відповіді стало відомо, що в квартирі за вказаною адресою тривалий час ніхто не проживає. Зі слів сусідки, в дану квартиру тільки інколи навідується гр. ОСОБА_10, яка проживає в м. Києві. Згідно довідки КП «Світанок» м. Стрия відповідач ОСОБА_11, 1980 р.н., зареєстрований в АДРЕСА_1, в квартирі дядька разом з ще 5 родичами. На засіданні комісії ОСОБА_1 підтвердила все те, що виклала в письмовому поясненні та повідомила, що з дня звернення її із заявою, а саме від 05.12.2016р. і до дня засідання комісії з питань захисту прав дитини нічого не змінилося і батько жодного разу не провідав дочку, не телефонував та не передавав коштів на її утримання. За результатами розгляду комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_6.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь в справі, пояснення позивачки ОСОБА_1, допитаної як свідка відповідно до положень ст.ст. 57,180 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Копією Свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_1, виданого 27 квітня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, стверджено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 року, її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2015 року по справі № 342/506/15-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, дочку ОСОБА_5 залишено проживати з матір'ю ОСОБА_1.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає права і обов'язки батьків виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, здобуття освіти, готувати їх до самостійного життя.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 15, п.16 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Статтею 164 Сімейного кодексу України визначений виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме: мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він): не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться із дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З показань позивачки ОСОБА_1, допитаної як свідка, судом встановлено, що неповнолітня дочка сторін ОСОБА_5 проживає з нею та її батьками в АДРЕСА_1. Дитина має належні умови для проживання. Вона відвідує Городенківський дошкільний навчальний заклад «Зірочка», група «Дзвіночок». Відповідач ОСОБА_4 не приїздить до своєї дочки ОСОБА_6, не цікавиться нею, та не спілкується з дочкою з весни 2013 року. Дочка його не знає, називає батьком її рідного брата. Де на даний час знаходиться відповідач, - їй невідомо. Фактично він є тільки біологічним татом, оскільки не спілкується з дочкою, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, взагалі не цікавиться дитиною, навіть не телефонує, щоб запитати як живе дитина. Вважає, що буде доцільним позбавити відповідача батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_6.

Довідкою, виданою виконавчим комітетом Городенківської міської ради від 13.02.2017 року № 429 ОСОБА_1, 1985 р.н., стверджено, що до складу її сім'ї входять: дочка ОСОБА_5, 2012 р.н., батько ОСОБА_7, 1952 р.н. та мати ОСОБА_8, 1952 р.н.; сім'я проживає в АДРЕСА_1.

Довідкою № 52, виданою 30.11.2016 року адміністрацією Городенківського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Зірочка» стверджується, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, відвідує даний дошкільний заклад, групу «Дзвіночок» з 01.07.2014 року по даний час. За період перебування дитини у дошкільній установі батько жодного разу до дитини не приходив, не цікавився перебуванням її в садку, не вносив батьківську плату за харчування дитини, працівники групи не знайомі з ним.

Згідно виданої 05.12.2016р. Городенківською центральною районною лікарнею довідки № 27, дільничний педіатр ОСОБА_9 протягом 4,5 р. проводила патронаж дитини ОСОБА_5, 2012 р.н., під час її відвідування жодного разу батька дитини не було.

Висновком органу опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації № 01-29/38 від 24.01.2017 р. стверджено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалось питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та вирішено доцільним позбавляти його батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Підстав не приймати до уваги згаданий висновок у суду немає, оскільки він ґрунтується на доказах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини: він не спілкується з дитиною, не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки ОСОБА_6, не забезпечує харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною, без поважних причин не виявляє до неї інтересу та щонайменшої батьківської турботи про дитину.

Обов'язок обох батьків по утриманню дитини до досягнення нею повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України. Згідно з ч.2 ст. 166 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач коштів на утримання дочки ОСОБА_6 в добровільному порядку не надає.

Враховуючи роз'яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд вважає, що з відповідача слід стягувати в користь позивачки аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки ОСОБА_6.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивачка звернулася до суду з позовом 15.02.2017 року, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Питання судових витрат суд вирішує згідно вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 150, 164-166, 171, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209,212, 214-215, 218, 224-226, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, жителя АДРЕСА_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнення аліментів розпочати з 15.02.2017 р. і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_4 до державного бюджету судовий збір в розмірі 640 грн. (код класифікації доходів бюджету: 22030106; стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ничик Г.І.