Ухвала суду № 66809917, 25.05.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11009/17

Провадження №1-кс/127/4365/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю прокурорів Парфьонова І.В., Гунько В.М., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, який народився 10 жовтня 1990 року в м. Хмільник, Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, громадянина України, працюючого поліцейським Хмільницького відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, з застосуванням технічних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Климюк Р.І.звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Парфьоновим І.В.

Клопотання мотивоване тим, що в 2017 році співробітники Хмільницького відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2, капітан поліції ОСОБА_4 та невстановлений громадянин, якого іменували «Іванович», зорганізувалися у групу з метою незаконного придбання, зберігання, перевезення та збуту наркотичних засобів, зокрема «канабісу» для отримання від цієї діяльності незаконного заробітку.

З метою досягнення поставлених перед собою цілей 23 лютого 2017 року співробітники Хмільницького відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_4 незаконно придбали у невстановленого громадянина на імя «Іванович» наркотичний засіб «канабіс» у кількості 138,85 гр. для збуту.

Цього ж дня старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_4 незаконно перевезли вказаний наркотичний засіб «канабіс» з місця проживання невстановленого громадянина на імя «Іванович», а саме з с. Адамполь, Старосинявського району, Хмельницької області до м. Хмільник, Вінницької області та о 18 годині 56 хвилин в приміщенні житлового будинку за адресою: м. Хмільник, пров. Слобідський, 19, збули даний наркотичний засіб у кількості 138,85 гр. громадянину ОСОБА_5, отримавши за це неправомірну вигоду у розмірі 7500 грн.

23 травня 2017 року повторно близько 21 години 00 хвилин старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_4 незаконно придбали наркотичний засіб «канабіс» у кількості близько 510 грам у невстановленого громадянина на імя «Іванович» та незаконно перевезли даний наркотичний засіб з його місця проживання, а саме з с. Адамполь, Старосинявського району, Хмельницької області до м. Хмільник, Вінницької області на автомобілі марки «Рено Кенго», жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_1. Цього ж дня близько 22 години 30 хвилин у приміщенні будинку за адресою: м. Хмільник, Вінницької області, пров. Слобідський, 19 вказані співробітники поліції незаконно збули частину придбаного наркотичного засобу «канабіс» у кількості близько 420 грам громадянину ОСОБА_5, отримавши за це неправомірну вигоду у розмірі 15000 грн.

Іншу частину наркотичного засобу «канабіс» у кількості близько 90 грам старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_4 незаконно зберігали в автомобілі марки «Рено Кенго», жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, чим вчинили незаконне придбання, зберігання, перевезення та збут наркотичних засобів, вчиненні організованою групою, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України.

24.05.2017 о 01 годині 50 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків, протоколом обшуку автомобіля, протоколом затримання, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та іншими матеріалами, отриманими у встановленому порядку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

У разі незастосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній, з огляду на суворість передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків даного кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_2, жоден інший більш мякий запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2 виконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.

У звязку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_2 в умовах сьогодення, набуття суспільного осуду та резонансу, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу. прокурор просив задоволити клопотання.

В судовому засіданні прокурори Парфьонов І.В., Гунько В.М. клопотання слідчого підтримали, вказавши, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна, замість того, щоб на своєму місці, працюючи в правоохоронних органах вести боротьбу із злочинністю, сам вчиняє особливо тяжкий злочин, поширюючи наркоманію, тобто, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 заперечив проти даного клопотання, суду пояснив, що підозра оголошена його підзахисному не обгрунтована, затримання його підзахисного проводилося з безліччю порушень, відсутні належні та допустимі докази по справі. Підозрюваний ОСОБА_2 є добропорядним громадянином, має тісні соціальні відносини, має на утриманні дружину та малолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має позитивні характеристики з місця сліжби та за місцем проживання, є учасником бойових дій в АТО, надає матеріальну допомогу своїм батькам, які є інвалідами.

На думку захисника ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором, слідчим жодним чином не доведені, зокрема ОСОБА_2 має міцні соціальні зв"язки, має постійне місце проживання, тому відсутній ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду,тому просив врахувати вказані обставини та відмовити у даному клопотанні та застосувати до ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі заперечення захисника, при цьому зазначив, що його затримання відбулося о 22:00 годині23.05.2017, а не 24.05.2017 о 01 годині 50 хвилин як зазначено в протоколі затримання, просив обрати до нього більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження №42017020420000067 від 03 квітня 2017 року,заслухавши думку прокурорів, які підтримали клопотання, підозрюваного, його захисника, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1- 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_2, який одружений та має на утриманні дружину та малолітню дитину, має позитивні характеристики з місця сліжби та за місцем проживання, є учасником бойових дій в АТО, надає матеріальну допомогу своїм батькам, які є інвалідами та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 хоча раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак він обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, дані злочини набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей, крім того ОСОБА_2 має міцні соціальні звязки як працівника правоохоронного органу, а тому наявні ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів та експертів у цьому ж провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Суд враховує пояснення ОСОБА_2 про те, що останнього було затримано о 22:00 годині23.05.2017.

Відповідно до ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В даному випадку строк дії запобіжного заход слід обмежити існуючим строком досудового розслідування до 22:00 години 21 липня 2017 року.

Враховуючи вимоги ст.ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що більш мякі запобіжні заході ніж тримання під вартою будуть недостатніми.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених названим Кодексом, тому ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання до 22:00 години 21 липня 2017 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах в сумі 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37315033000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_6 казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобовязати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону ОСОБА_3та прокурорів військової прокуратури Вінницького гарнізону, а також виконувати обовязки, передбачені пунктами 1-3, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: