Ухвала суду № 66808204, 24.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

24 травня 2017 року м. Київ Суддя Верховного Суду України Сімоненко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в справі за позовом коммунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

в с т а н о в и л а:

7 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою.

Заява про перегляд судового рішення не відповідала вимогам статей 357, 358 ЦПК України.

Так, в своїй заяві підставою перегляду судового рішення суду касаційної інстанції заявник зазначав пункт 1 частини першої статті 355 ЦПК України, однак в порушення пункту 3 частини другої статті 357 ЦПК України не вказував, які норми матеріального права неоднаково застосовані судом (судами) касаційної інстанції та в чому саме полягає таке їх неоднакове застування.

Крім того, в заяві заявник посилався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2017 року, як на предмет перегляду, однак в порушення пункту 2 частини першої статті 358 ЦПК України до заяви не додав копії зазначеного судового рішення, а в прохальній частині заяви просив переглянути ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року й додав її копію з виключними відомостями, що отримані через Єдиний державний реєстр судових рішень.

До заяви також не було додано копії судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зазначеній справі (додано лише копію рішення суду першої інстанції, яке просить залишити в силі з виключними відомостями, що отримано через Єдиний державний реєстр судових рішень) в той час як копії судових рішень у справі, в якій подано заяву про перегляд повинні бути належним чином оформлені та засвідчені відбитком гербової печатки суду, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173. До заяви також не було додано документ про сплату судового збору.

В порушення пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України до заяви не було додано копій різних за змістом судових рішень судів касаційної інстанції, в яких норми матеріального права застосовані по-різному, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року заявнику надано строк до 22 травня 2017 року для усунення недоліків заяви.

На виконання зазначеної ухвали судді Верховного Суду України ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій зазначає ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року, яку просить переглянути, зазначає рішення Дзержинського районного суду від 16 червня 2014 року як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права та просить зменшити розмір сплати судового збору або звільнити від сплати судового збору через тяжке матеріальне становище, проте решти вимог ухвали не виконав, зокрема не зазначив норми права, які неоднаково застосовані судом касаційної інстанції, не долучив належно завірені копії рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі, в якій подано заяву про перегляд, в заяві відсутні посилання на судові рішення суду касаційної інстанції, де по-іншому застосовані норми матеріального права й не додані їх копії. Крім того, заявник додав копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року, яку просить переглянути з виключними відомостями, що отримані через Єдиний державний реєстр судових рішень.

Посилання ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року не може бути прийнято до уваги, оскільки рішення суду першої інстанції не є судовим рішенням, на яке слід посилатися на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 не усунув недоліки заяви протягом установленого ухвалою Верховного Суду України строку, заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 357, 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.М. Сімоненко