Постанова № 66807954, 25.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017 року Справа № 904/1057/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., доповідача

суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, нотаріально - посвідчена довіреність №2046 від25.10.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №52-16/121 від 27.12.2016 р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2017 року у справі №904/1057/17

за позовом: публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до: публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 19 019,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2017 року у даній справі (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 17845,68 грн., збір за зберігання вантажу у сумі 1173,36 грн. та 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалам справи доведено вину відповідача у затримці вагонів, правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулося публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, відповідач не вбачає своєї вини в простої та затримці вагонів, оскільки шляхи прийому були вільні для прийняття вагонів, а отже факт готовності відповідача прийняти вагони на свою під'їзну колію підтверджує довідками, за якими на момент видачі наказів №№776,778,775 на станції

Допоміжна були вільні чотири, три та чотири колії відповідно.

До того ж скаржник вважає нараховану плату за користування вагонами №№ 14089446, 13089443, 14089445, 13089442, 09089434, 09089433, 10089435, 17089452, 12089440 та 11089438 завищеною, а отже при доведеності позивачем вини відповідача у затримці вагонів загальний розмір плати за користування вагонами мав би становити 8251,05 грн. з урахуванням ПДВ, а не 17845,68 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.17р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 25.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснень до неї, заперечень на апеляційну скаргу, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, колегією суддів встановлено наступне:

28.112013р. між позивачем, як залізницею, та відповідачем, як власником колії, був укладений договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №9 від 15.12.2015; далі - Договір), відповідно до якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою №2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. (п.1 Договору).

Передача (здача) вагонів для підїзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу 1,5 год.;

- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу 5,0 год.;

- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу 4,5 год.;

- передача розбірних поїздів за повідомленнями.

Відповідно до п. 5 договору повідомлення про подачу вагонів на підїзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Згідно з п. 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії; здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному звязку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п. 8 договору).

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).

Відповідно до п. 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Так, у серпні 2016 року вагони, які прямували на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач) за залізничними накладними: №№46717542, 42805929, 42805911, 42805994, 42806000, 42806158, 42806133, 42806125, 42804476, 42804484, 42804492, 42804500, 42804518, 42804526, 42804534, 42804542, 42804559, 35038-9, 35039-7, 350249, 35025-6, 34990-2, 34991-0, 35045-4, 35043-9, 35026-4, 35044-7, 35036-3, 35031-4, 35037-1, 35010-8, 35011-6, 35030-6, 35013-2, 35028-0, 35012-4, 35014-0, 35029-8, 35003-3, 34996-9, 35027-2, 34997-7, 34998-5, 35035-5, 34999-3, 35040-5, 35000-9, 35001-7, 35034-8, 35002-5, 35033-0, 35032-2, 34995-1, 35015-7, 35016-5, 34994-4, 35017-3, 35018-1, 34993-6, 35019-9, 349928, 35020-7, 35021-5, 35042-1, 35022-3, 35023-1, 35041-3, 35006-6, 35007-4, 35008-2, 35005-835009-0, 35004-1 на шляху прямування на підставі наказів №775,776 від 08.08.2016 та №778 від 09.08.2016 дані вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг вагонами, що надійшли на адресу відповідача і не були ним прийняті, та які заважали залізниці виконувати технологічні операції з вантажами.

За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг Головний, Красний Шахтар і Грекувата у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №25 від 08.08.2016, №49 від 08.08.2016, №17 від 09.08.2016, акти загальної форми ГУ-23 №3684 від 08.08.2016, №49 від 08.08.2016, №17 від 09.08.2016.

За весь період дії наказів №775,776 від 08.08.2016 та №778 від 09.08.2016 були складені наступні акти загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів на коліях станції призначення з вини ПАТ "ПІВДГЗК":

Акти загальної форми, складені на станції Кривий Ріг, за весь час затримки вагонів на станції підходу Красний Шахтар до станції призначення згідно наказу №775 за період з 08год.41хв. 08.08.2016 по 12год. 10хв. 09.08.2016.

Акти загальної форми, складені на станції Кривий Ріг, за весь час затримки вагонів на станції підходу Кривий Ріг Головний до станції призначення згідно наказу №776 за період з 09год.17хв. 08.08.2016 по 13год.15хв. 08.08.2016.

Акти загальної форми, складені на станції Кривий Ріг, за весь час затримки вагонів на станції підходу Грекувата до станції призначення згідно наказу №778 за період з 00год.20хв. 09.08.2016 по 11год.50хв. 10.08.2016.

Через затримку вагонів на підходах до станції призначення, позивачем нарахована плата за користування вагонами у сумі 17 845,68 грн. та збір за зберігання вантажу у сумі 1173,36 грн., що і стало причиною спору.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі Статут), з подальшими змінами, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

За приписами ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (з подальшими змінами).

Наведеним пунктом Правил зберігання вантажів встановлено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

У відповідності до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

За приписами пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Матеріалами справи підтверджується, що станціями Кривий Ріг Головний, Красний Шахтар, Грекувата і Кривий Ріг Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, що перераховані вище, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами №775, 776 від 08.08.2016 та №778 від 09.08.2016 відповідно до Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№14089446, 13089443, 14089445, 13089442, 09089434, 09089433, 10089435, 17089452, 12089440, 11089438 та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №№16089067, 16089068 на загальну суму 19019,04 грн (з ПДВ).

У своїй апеляції відповідач наголошує на правомірності свого заперечення проти нарахованої суми плати за користування вагонами, так як шляхи прийому були вільні для прийняття затриманих вагонів.

Причинами затримки вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення є:

1.надання вантажовласником письмового повідомлення про тимчасову неможливість прийняти на підїзну колію вагонів, які надійшли або прямують на його адресу;

2.наявність на станції призначення вагонів, що надійшли на адресу одержувача та затримані на коліях станції в очікуванні подання їх під навантаження або вивантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної підїзної колії, порту, підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видання наказів №№ 775,776,778 по станції Кривий Ріг колії були зайняті з вини ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» через несвоєчасне забирання на підїзну колію вагонів, що надійшли на його адресу. При тому, що на станції призначення були затримані вагони з вини одержувача ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» через несвоєчасне їх забирання на підїзну колію, які вже прибули на його адресу, але все одно відповідач стверджує, що він був готовий прийняти їх на свою підїзну колію.

Повідомлень про тимчасову неможливість прийняти на підїзну колію вагони, які надійшли або прямують на його адресу, ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» не надавав.

Відповідач був повідомлений про затримку вагонів, які прямують на його адресу на станцію Кривий Ріг, по причині несвоєчасного вивільнення ним колій станції призначення від вагонів, які надійшли на його адресу, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» не звертався письмово до начальника станції чи до начальника дирекції щодо вчинення дій з цими вагонами, а саме з проханням доставити на їх адресу в першу чергу саме затримані вагони по наказам. Відсутність письмових звернень до керівництва залізниці та будь-яких інших доказів з боку Відповідача доводять неправомірність його заперечення проти сплати спірної суми та безпідставність його твердження, що він був готовий прийняти затримані вагони.

Докази вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності залізниці щодо надання наказів це акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, витяги із Книг повідомлення про прибуття вантажу ф.ГУ-2, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно - правових документів: п.п.4,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України. п.п.5,8,16 Договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013 р. «Про експлуатацію залізничної підїзної колії ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 року) визначення можливості або неможливості доставити на станино призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено:

- п.12: Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування ваго-нами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година;

п.6: Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час: (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).

Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст. 119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3,4,5,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, Розділу V Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999р.

З огляду на наведене вище, плата за користування вагонами по відомостям ф.ГУ-46 залізницею розрахована вірно, відповідно до вищезазначених вимог законодавства.

Відповідач посилається на п.12 Правил користування вагонами і контейнерами, але при цьому, необґрунтовано, не посилаючись на жодну іншу норму права, здійснює розрахунок спірної суми на свій розсуд, окремо розраховуючи плату за затримку вагонів на підходах до станції призначення і окремо за затримку на коліях станції призначення.

Так, правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, які свідчать про достатність фактичних та правових підстав для видачі наказів про затримку вагонів, нарахування плати за користування вагонами у розмірі 17845,68 грн. та збір за зберігання вантажу у сумі 1173,36 грн.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції правомірним, прийнятим за умов повного та всебічного розгляду наявних у справі доказів, у зв'язку з чим передбачені ст.104 ГПУ України підстави для його зміни чи/або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерне товариство "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2017р. у справі №904/1057/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя О.В. Чус