Ухвала суду № 66807791, 27.05.2017, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1603/15-к

Провадження № 1-кс/565/181/17

У Х В А Л А

27 травня 2017 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

- головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ковбасюк А.О.,

- прокурора - Осійчука М.М.,

- потерпілого - ОСОБА_1,

- представника потерпілого - адвоката Бабіка К.В.,

- обвинуваченого - ОСОБА_3,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Слободіна А.С.,

- захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Невідомського О.А.,

здійснивши в залі судового засідання у м.Вараш Рівненської області під час відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №12015180050000689, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне, проживаючого у будинку АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Кузнецовськ (нині - м.Вараш) Рівненської області, проживаючого у квартирі АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та у кримінальному провадженні №12015180050000873, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Рівне, проживаючого у квартирі АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, які об'єднані в одне кримінальне провадження, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 і клопотань обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника - адвоката Слободіна Антона Сергійовича про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 із тримання під вартою на домашній арешт, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2017 року апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката Тищук К.П. задоволено, апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Слободіна А.С. та потерпілого ОСОБА_9 - адвоката Слободіна А.С. та потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково, вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області, постановлений під головуванням судді Малкова В.В. від 02 вересня 2016 року у кримінальному провадженні за остаточним номером №12015180050000689 відносно ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України - скасовано, а матеріали кримінального провадження за остаточним номером №12015180050000689 направлено на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду, звільнено ОСОБА_7 з-під варти в залі судового засідання негайно, а запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою.

Вказані матеріали кримінального провадження №12015180050000689, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та кримінального провадження №12015180050000873, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, які об'єднані в одне провадження, надійшли у Кузнецовський міський суд Рівненської області 11 квітня 2017 року та автоматизованою системою документообігу суду розподілені судді цього суду Горегляд О.І.

Ухвалою судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Мануляка Ю.В. від 21 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про самовідвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І.

Ухвалою судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Ковтуновича М.І. від 05 травня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви захисника Тищук К.П. про відвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І.

Ухвалою судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамової І.М. від 05 травня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І.

Ухвалою судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В. від 13 травня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви захисника обвинуваченого Слободіна А.С. про відвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І.

19 травня 2017 року на розгляд Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшло письмове клопотання прокурора Варашського відділу Сарненської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції (далі по тексту - прокурора) Осійчука М.М. від 19 травня 2017 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив наступні обставини. Досудовим розслідуванням встановлено, що 15 серпня 2015 року близько 2 год. 00 хв. ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, на ділянці вулиці поблизу приміщення Кузнецовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кузнецовської міської ради №1 та будинку №10/1 по мікрорайону Будівельників у м.Кузнецовськ Рівненської області зустріли ОСОБА_1, який проходив повз них та прямував за місцем свого проживання. Побачивши ОСОБА_1, з метою заволодіння майном останнього, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 домовились між собою про вчинення нападу на потерпілого, після чого із вказаною метою вони прослідували за напрямком руху ОСОБА_1 Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 наздогнав ОСОБА_1 та наніс останньому ногою один удар в область грудної клітки, зірвавши при цьому із плеча потерпілого сумку. Після цього до ОСОБА_1 підбіг ОСОБА_3, який рукою наніс потерпілому один удар в область носа та лівої сторони обличчя. В цей момент ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою групою осіб, скориставшись ослабленим фізичним станом ОСОБА_1, у якому останній опинився в результаті застосованого насильства з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_3, умисно, протиправно заволодів наручним годинником, марки «Royal», який знаходився на землі біля потерпілого та належав останньому. Викрадений телефон, марки «Samsung Galaxy», вартістю 5733 (п'ять тисяч сімсот тридцять три) грн. ОСОБА_7 передав до ломбарду, грошові кошти у сумі 500 (п'ятсот) грн. забрав ОСОБА_3, інші речі, отримані в результаті розбою, а саме: сумку, вартістю 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 90 коп., гаманець, вартістю 108 (сто вісім) грн. 34 коп., планшет, марки «Assus», вартістю 2981 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одної) грн. 67 коп., захисний чохол до планшету, вартістю 133 (сто тридцять три) грн. 46 коп., наручний годинник, марки «Royal», вартістю 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 04 коп. вони залишили на зберігання у ОСОБА_5, завдавши потерпілому збитків на загальну суму 10465 (десять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 41 коп. З цих підстав ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, - нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб. У підтвердження обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину прокурор покликається на протокол допиту потерпілого ОСОБА_9, відповідно до якого встановлено, що стосовно останнього 15 серпня 2015 року було здійснено напад трьома особами з метою заволодіння його майном, поєднаного із застосуванням насильства, в ході якого було викрадено майно останнього, висновок судово-медичної експертизи №192 від 31 серпня 2015 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому 9-10 ребер справа та відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, висновок судово-медичної експертизи №14 від 28 березня 2016 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_1 виявлено ділянку гіперпігментації шкіри (рубець) з локалізацією біля зовнішнього кута лівого ока, яке може бути слідом загоєння глибокого садна в цій ділянці, протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим від 29 серпня 2015 року, відповідно до якого потерпілий підтвердив надані раніше ним показання та показав місце, обставини та обстановку вчинення стосовно нього розбійного нападу обвинуваченими, протоколи пред'явлення особи для впізнання, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 по рисам обличчя, як осіб, які здійснили на нього 15 серпня 2015 року розбійний напад, протокол огляду планшету, марки «Assus», від 27 серпня 2015 року, який добровільно видав працівникам міліції обвинувачений ОСОБА_5, протокол огляду наручного годинника, марки «Royal», від 28 серпня 2015 року, якого добровільно видав працівникам міліції обвинувачений ОСОБА_5, протокол огляду шкіряної сумки, гаманця та чохла до планшета від 29 серпня 2015 року, які добровільно видав працівникам міліції обвинувачений ОСОБА_5, та на інші матеріали досудового розслідування. Згідно з доводами прокурора під час досудового розслідування ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з підстав його неявки за викликом слідчого, відсутністю за місцем проживання та перебуванням у розшуку. У поданому клопотанні прокурор вказав, що на теперішній час існують ризики подальшого переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та вчинення ним іншого кримінального правопорушення, які передбачені п.п.1 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та виправдовують подальше тримання ОСОБА_3 під вартою. При цьому прокурор наводить обставини про непроживання ОСОБА_3 протягом тривалого часу за місцем реєстрації після вчинення злочину та зникнення з місця події, у зв'язку з чим він був оголошений в розшук, та про наявність попередньої судимості за вчинення умисних злочинів проти власності, один з яких є тяжким. З врахуванням цих обставин та тяжкості покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, прокурор вважає, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання вказаним ризикам та для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

19 травня 2017 року на розгляд Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшло письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну обраного щодо нього запобіжного заходу із тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. Згідно з твердженнями обвинуваченого на даний момент відпала необхідність у продовженні строку тримання його під вартою, оскільки у випадку обрання цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю він не матиме можливості переховуватись від суду, знищувати речові докази, бо вони вже повернуті потерпілому ОСОБА_1, незаконно впливати на потерпілого, свідка чи іншого обвинуваченого та продовжувати злочинну діяльність. Покликаючись на п.10 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року, ст.178 КПК України, ОСОБА_3 просив суд врахувати його характеристики від 20 жовтня 2016 року, від 20 листопада 2016 року, від 29 листопада 2016 року, клопотання від 12 грудня 2016 року, додані до апеляційної скарги від 27 січня 2017 року, наявність постійного місця проживання і родини, позитивну характеристику за місцем проживання та відсутність скарг на його поведінку від сусідів і членів сім'ї. Обвинувачений зазначив, що відповідно до п.60 рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Єлов проти України» після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обгрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а згідно з п.111-112 рішення Європейського суду з прав людини від 01 березня 2007 року у справі «Белеветський проти Росії» і п.85 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з доводами ОСОБА_3 розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення, а продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. При цьому обвинувачений покликався на правову позицію Європейського суду з прав людини, наведену у п.79 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», ухвалу апеляційного суду Волинської області від 30 грудня 2014 року у справі №161/19288/13-к (провадження №11-кп/773/474/14). ОСОБА_3 також вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі «Гавули проти України», відповідно до якої спочатку взяття особи під варту може бути виправдано серйозністю висунутих проти нього обвинувачень, а також ймовірністю його втечі і перешкоджання розслідуванню, проте з плином певного часу суди зобов'язані дати більш чіткі причини триваючого тримання під вартою та не покладатись на ті ж самі підстави, без надання конкретних деталей і без аналізу того, чи були зміни у ситуації.

19 травня 2017 року на розгляд Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Слободіна А.С. про зміну запобіжного заходу відносно його підзахисного із тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Згідно з доводами адвоката Слободіна А.С., викладеними ним у вказаному письмовому клопотанні, будь-які ризики, передбачені ст.177 КПК України, в даному випадку - відсутні, всі слідчі дії (допит свідків, потерпілих тощо) проведені, тому вплинути на хід слідства й показання свідків та інших учасників обвинувачений ОСОБА_3 не може. На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_3, продовження тримання під вартою не може виправдовуватися лише тяжкістю інкримінованого йому злочину без посилання на конкретні факти та є протиправним, слідуючи п.п.40, 41 р.ІІ рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України». Окрім цього, адвокат Слободін А.С. просив суд врахувати наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_3, його позитивну характеристику за місцем проживання, неперебування на обліку у психологічному та в наркологічному диспансерах, відсутність притягнень до адміністративної відповідальності та підозр у вчиненні інших кримінальних правопорушень, а також волонтерську діяльність і допомогу працівникам роти патрульної служби особливого призначення «Торнадо».

У підготовчому судовому засіданні прокурор Осійчук М.М., потерпілий ОСОБА_1, його представник - адвокат Бабік К.В. повністю підтримали зазначене клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та заперечили проти задоволення клопотань обвинуваченого і його захисника - адвоката Слободіна А.С. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Згідно з доводами прокурора ОСОБА_3 переховувався від органів досудового розслідування, з вересня 2015 року до березня 2016 року був відсутній за місцем проживання, раніше був неодноразово судимий за злочини проти власності, що свідчить про наявність в даному випадку ризиків, передбачених п.п.1 і 5 ч.1 ст.177 КПК України. Покликаючись на протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 16 березня 2016 року, прокурор стверджує, що повідомлення про підозру у вчиненні злочину у зв'язку з відсутністю ОСОБА_3 було вручено його матері.

Потерпілий ОСОБА_1 зазначив суду про відсутність з боку обвинувачених, в тому числі ОСОБА_3, як погроз, так і вибачень за свою поведінку.

Представник потерпілого - адвокат Бабік К.В. просив суд врахувати стійку схильність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення злочинів, його явний намір на уникнення від кримінальної відповідальності та здійснення незаконного впливу на інших співучасників злочину.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, його захисник - адвокат Слободін А.С. і захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Невідомський О.А. підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю та заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 просив суд прийняти до уваги відбуття ним покарання за попередні злочини, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, позитивну характеристику, волонтерську діяльність та відсутність притягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності протягом 2014-2015 років, окрім даного кримінального провадження.

Згідно з доводами захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Слободіна А.С. і захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Невідомського О.А., в даному випадку будь-які ризики, передбачені ст.177 КПК України - відсутні, підстав для продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 немає.

Обвинувачений ОСОБА_7, його захисники та обвинувачений ОСОБА_5 на розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотань обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт не з'явилися. Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат Тищук К.П. клопотала про здійснення розгляду цих клопотань без її участі та без участі обвинуваченого ОСОБА_7, зазначивши про підтримання ними клопотань сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думки учасників процесу, за наявними доказами, суд прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Суд вважає, що надані суду матеріали свідчать про обґрунтованість підозри щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Зі змісту ухвали слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Демчини Т.Ю. від 16 березня 2016 року слідує, що окрім обгрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, підставами для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слугувала наявність достатніх даних про існування ризиків переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на інших підозрюваних і вчинення ним нових корисливих кримінальних правопорушень. Згідно з висновком слідчого судді, наведеним у вказаній ухвалі, підстави для застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, відсутні, оскільки за місцем реєстрації ОСОБА_3 систематично не проживає, що не заперечується і самим підозрюваним. З показань допитаної в якості свідка матері ОСОБА_3 - ОСОБА_11 вбачається, що з вересня 2015 року їй нічого не було відомо про місце перебування її сина ОСОБА_3, за адресою реєстрації він не проживав, до неї не телефонував.

В подальшому під час розгляду кримінального провадження Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Малкова В.В. неодноразово продовжував строк тримання під вартою ОСОБА_3 у зв'язку з наявністю обставин, які свідчать, що обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи поза межами арештного дому, може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого і свідків та ухилитись від явки до суду.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2017 року, якою скасовано вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області, постановлений під головуванням судді Малкова В.В. від 02 вересня 2016 року у даному кримінальному провадженні, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою.

На теперішній час заявлені прокурором ризики того, що перебуваючи на волі без ізоляції від суспільства, обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились. Зазначені ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із встановленням заборони обвинуваченому залишати житло цілодобово та із застосуванням електронних засобів контролю є недостатнім для запобігання цим ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Обставини непроживання обвинуваченого ОСОБА_3 за місцем реєстрації після вчинення злочину протягом тривалого часу з вересня 2015 року до березня 2016 року не спростовані обвинуваченим ОСОБА_3 і його захисником - адвокатом Слободіним А.С.

Обвинувачений ОСОБА_3 - неодружений, утриманців не має, не начається, не працює, має зареєстроване місце проживання у м.Рівне, тобто в іншому населеному пункті, віддаленому від місця знаходження Кузнецовського міського суду Рівненської області, на розгляд якого надійшло дане кримінальне провадження, має незняту і непогашену судимість, в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що передбачений ч.2 ст.187 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна, до моменту взяття під варту перебував у розшуку.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2010 року ОСОБА_3 визнаний винним за ч.3 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на три роки у кримінально-виконавчій установі із звільненням від відбуття покарання та встановленням іспитового строку тривалістю один рік на підставі ст.104 КК України.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 02 грудня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 і ч.2 ст.190 КК України та на підставі ч.1 ст.70 і ч.1 ст.71 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і три місяці.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 грудня 2013 року ОСОБА_3 звільнено умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі з невідбутою частиною строком 8 (вісім) місяців і 7 (сім) днів.

Обставин, які б достовірно свідчили про наявність міцних соціальних зв'язків у місці постійного проживання, обвинувачений ОСОБА_3 і його захисник не зазначили, відповідних підтверджуючих матеріалів суду не надали.

З показань матері обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_11, допитаної в якості свідка під час розгляду вказаних клопотань щодо продовження, зміни запобіжного заходу, судом не встановлено наявності міцних соціальних зв'язків і довірливих стосунків між обвинуваченим ОСОБА_3 і його матір'ю ОСОБА_11

Вказані фактичні дані в своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують наявність ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника - адвоката Слободіна А.С. про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт є необґрунтованими, оскільки доказів, які б свідчили про належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 в період оголошеного розшуку суду не надано.

Отже, суд, вважає, що в даному випадку з урахуванням особистості обвинуваченого, характеру злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, а також тяжкості ймовірного покарання, подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 є єдиним надійним засобом, який гарантує явку обвинуваченого до суду. Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити до 60 (шістдесяти) днів.

Окрім цього, при прийнятті даного судового рішення суд також прийняв до уваги, що здійснити судовий розгляд даного кримінального провадження до закінчення 60 (шістдесяти) днів з дня постановлення колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області ухвали від 29 березня 2017 року є об'єктивно неможливим.

Враховуючи наведені обставини, в даному випадку суд визнав клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 (шістдесят) днів обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника - адвоката Слободіна А.С. про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 183, 193, 194, 196, 197, 199, ч.3 ст.315, ч.1 ст.372, ч.ч.1, 2, 5-7 ст.376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_3і його захисника - адвоката Слободіна Антона Сергійовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на інший більш м'який - у виді домашнього арешту відмовити в зв'язку з їх необгрунтованістю.

Клопотання прокурора Варашського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Осійчука Миколи Миколайовича від 19 травня 2017 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, - задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3до 60 (шістдесяти) днів.

Дана ухвала суду про продовження строку тримання під вартою закінчує свою дію 25 липня 2017 року.

Виконання ухвали суду щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3покласти на Головне управління Національної поліції України в Рівненській області (Варашський відділ поліції та ізолятор тимчасового тримання №2) і Рівненський слідчий ізолятор.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту даної ухвали суду учасникам судового провадження призначити на 16 годину 30 хвилин 30 травня 2017 року.

Головуючий суддя О.І.Горегляд