
Справа № 692/330/17
Провадження № 2/692/218/17
30.05.17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2017 року Драбівський районний суд
Черкаської області
в складі: головуючого судді Задорожнього В.П.,
при секретарі Савенко О.М.,
з участю: представників:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ТОВ «Продсільпром» - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» в особі генерального директора ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання договору оренди землі нечинним, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» в особі генерального директора ОСОБА_4, в якому просила суд скасувати державну реєстрацію права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» належної їй земельної ділянки загальною площею 2,9980 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120685200:03:001:1129, яка знаходиться в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області, проведену державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_5, номер запису про інше речове право: 16797476 від 06.10.2016 року, вчинену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31771928 від 07.10.2016 року, яке виникло на основі договору оренди землі від 01.10.2010 року, визнати нечинним договір оренди землі від 01.10.2010 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Продсільпром».
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити, пояснив, що 01 листопада 2006 року батько позивача ОСОБА_6 уклав договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром». Термін дії вищезазначеного договору закінчився 22 січня 2016 року, оскільки договір був зареєстрований 22.01.2007 року у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України. 10 червня 2016 року ОСОБА_6 помер. Позивач ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 стала власником орендованої відповідачем ТОВ «Продсільпром» земельної ділянки. Позивач 06.01.2017 року направила на адресу генерального директора ТОВ «Продсільпром» ОСОБА_4 повідомлення про припинення дії договору оренди землі, яке було отримане одержувачем 12.01.2017 року, а 15.01.2017 року особисто відвезла відповідачу аналогічне повідомлення та проінформувала, що вона в порядку спадкування стала власником вищевказаної земельної ділянки і не бажає продовжувати з ним орендні відносини. Натомість, відповідач повідомив, що 01 жовтня 2010 року батько позивача ОСОБА_6 уклав договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» відносно тієї ж земельної ділянки на 15 років. Після звернення адвоката до державного реєстратора було встановлено, що право оренди землі за новим договором було зареєстровано державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_5 06.10.2016 року, тобто після смерті ОСОБА_6 Відтак є підстави вважати реєстрацію речового права неправомірною, оскільки договір не був зареєстрований у встановленому до дня смерті порядку. Згідно ст.ст.18,20 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення договору, саме договір, а не речове право підлягало реєстрації. Крім того, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», до 01 січня 2013 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводилась територіальними органами земельних ресурсів, а не державними реєстраторами. Тому оспорюваний договір оренди землі на момент смерті ОСОБА_6 у встановленому порядку не набрав чинності.
Відповідач державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Драбівської РДА, повідомлений про розгляд справи у встановленому ст.74 ЦПК України порядку, в судове засідання не з»явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, пояснив, що зміна органу, який здійснює державну реєстрацію речового права, не є підставою для визнання договору недійсним чи нечинним, договір зареєстрований компетентним органом. Крім того, відповідно до положень ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», позивач не повідомила орендаря про заперечення у поновленні договору оренди від 01.11.2006 року протягом місяця після закінчення терміну його дії, тому договір слід вважати поновленим. В письмовому запереченні проти позову просив закрити провадження у справі в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки на тій підставі, що предметом спору в цій частині є оскарження дій державного реєстратора, а тому спір є публічно-правовим. Також в частині вимоги про визнання договору нечинним просив відмовити на тій підставі, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного на його думку права, оскільки визнання договору нечинним не передбачено законодавством.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача ТОВ «Продсільспром», вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що батько позивача ОСОБА_6 був власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,998 га, кадастровий номер 7120685200:03:001:1129, розташованої в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області.
01 листопада 2006 року ОСОБА_6 уклав договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром», за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,00 га, розташовану в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області. Термін дії вищезазначеного договору складає 10 років. Вказаний договір був зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.01.2007 року за № 04.07.781.00435.
10 червня 2016 року ОСОБА_6 помер.
За життя, 01 жовтня 2010 року, ОСОБА_6 уклав (підписав) договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» відносно тієї ж земельної ділянки терміном дії 15 років, право оренди землі за яким зареєстровано державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_5 за номером 16797476 від 06.10.2016 року, тобто після смерті ОСОБА_6
Позивач ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 5407 від 29.12.2016 року, видане приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_7, та стала власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,998 га, кадастровий номер 7120685200:03:001:1129, розташованої в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області.
Позивач ставить вимогу про скасування державної реєстрації права оренди належної їй земельної ділянки на підставі договору оренди між ТОВ «Продсільпром та ОСОБА_6 та визнання договору нечинним. Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту свого права не суперечить загальним засадам цивільного законодавства і є належним.
Ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з частиною 1 статті 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 13 Конвенції гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6-32цс13, правовий аналіз положень ЦК України, Закону України «Про статус суддів» дозволяє дійти висновку про те, що обраний позивачами спосіб захисту своїх прав, а саме: визнання нечинним договору оренди землі від 01.10.2010 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Продсільпром», не суперечить положенням ст. 16 ЦК України. Зокрема, ч. 2 указаної статті передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі».
На час укладання договору, згідно положень ст.18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації. Відповідно ч.1 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Таким чином, до 1 січня 2013 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин (укладення договору від 1 жовтня 2010 року), спеціальний Закон України "Про оренду землі" у статтях 18 та 20 передбачав обов'язковість проведення державної реєстрації саме договору оренди землі, а момент такої реєстрації визнавався моментом набуття договором чинності.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 19.02.2014 року у справі № 6-162ц13, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації договору.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації права оренди, визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто законодавство передбачало вже державну реєстрацію виключно речового права певної особи а не договору. Згідно ст.17 Закону «Про оренду землі», обєкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Виходячи з наведених норм та враховуючи, що власник земельної ділянки ОСОБА_6 помер 10 червня 2016 року, а державна реєстрація речового права оренди відбулася 06 жовтня 2016 року, суд вважає, що за умови відсутності цивільної правоздатності у однієї із сторін за договором (покійного власника), не могло виникнути жодних прав та обовязків за договором оренди в обох сторін. Таким чином, в іншої сторони правочину (орендаря) не могло виникнути речове право на підставі договору з особою, яка на момент реєстрації речового права померла.
Слід звернути увагу на те, що за умовами договору оренди землі від 01.10.2010 року приймання -передача земельної ділянки в оренду як юридично значима та необхідна дія по виконанню договору не могла відбутись, оскільки п. 20 договору передбачав, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність захисту судом порушеного права позивача як власника земельної ділянки шляхом визнання нечинним договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010 року, право оренди землі за яким зареєстровано державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_5 за номером 16797476 06.10.2016 року, та скасування вказаної державної реєстрації на підставі п. 2 частини другої статті 16 ЦК України.
При прийнятті рішення суд виходить також з того, що не може відбутись державна реєстрація, тобто офіційне визнання державою факту набуття речового права за договором, в якому фактично і юридично відсутня одна із сторін, оскільки за правовою природою договір є двостороннім правочином.
Суд вважає безпідставними твердження представника відповідача ТОВ «Продсільпром» про те, що позовну вимогу про скасування державної реєстрації оспорюваного договору слід розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав. В даній справі спір виник із цивільних відносин, пов»язаних із використанням земельної ділянки, яка на даний момент перебуває у власності позивача. Підставою позову стало неправомірне на думку позивача володіння та користування ТОВ «Продсільспром» її земельною ділянкою, оскільки речове право оренди було зареєстроване на підставі договору оренди, який не набрав чинності у встановленому на момент укладення порядку. Тому первинною вимогою є визнання судом нечинності оспорюваного договору, що і є власне предметом спору. На думку суду, заявляючи дану вимогу, позивач обрав ефективний спосіб захисту свого права як власник земельної ділянки. Відтак, скасування державної реєстрації речового права оренди, яка була здійснена на підставі оспорюваного договору є похідною вимогою, в основі якої є саме приватний, а не публічний інтерес.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,15,60, 61, 213, 215 ЦПК України, - с у д,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_3 - задоволити в повному обсязі.
Визнати нечинним договір оренди землі від 01 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» на земельну ділянку загальною площею 2,9980 га, кадастровий номер 7120685200:03:001:1129, розташовану в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області, речове право оренди землі за яким зареєстровано 06.10.2016 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_5 за номером 16797476.
Скасувати державну реєстрацію права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» земельної ділянки загальною площею 2,9980 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120685200:03:001:1129, яка знаходиться в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області, проведену державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Драбівської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_5 06.10.2016 року, номер запису про інше речове право: 16797476, вчинену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31771928 від 07.10.2016 року, яке виникло на основі договору оренди землі від 01.10.2010 року.
Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд протягом десяти днів з часу його проголошення, а особами, які не брали участі в розгляді справи, в той же термін з дня отримання копії рішення.
Головуючий:
Судове рішення № 66807120, Драбівський районний суд Черкаської області було прийнято 30.05.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 692/330/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: