Рішення № 66806436, 24.05.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1153/17

Провадження № 2/163/234/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря - Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом, який обґрунтувалатим, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 02.10.2007 року, який розірвано рішенням суду від 21.10.2016 року. Від даного шлюбу вони мають неповнолітню дитину доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З часу розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з позивачем та перебуває на її повному утриманні, а відповідач, зі своєї сторони, будь-якої матеріальної допомоги у цьому не надає, хоча має таку можливість, оскільки має постійне місце роботи та стабільний дохід, при цьому інших утриманців не має. Сама ж позивач постійного місця роботи не має, її дохід є незначним, а утримувати доньку одній вкрай важко, оскільки дитина навчається в школі та потребує матеріального забезпечення для придбання одягу, взуття, продуктів харчування, придбання шкільного приладдя, ліків, так як дочка часто хворіє, у звязку із чим просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання сторони не зявились, однак в канцелярію суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. При цьому, у своїх заявах, позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, а відповідач проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечив.

За викладених обставин, розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 02 жовтня 2007 року по 08 листопада 2016 року, що стверджується копією рішення Любомльського районного суду Волинської області від 21.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, яким зазначений позов задоволено в повному обсязі (а.с.5).

У період шлюбу у сторін народилась дитина - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕГ №064584, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області 14.02.2008 року (а.с.4).

Відповідач ОСОБА_1 на даний час не працює, що стверджено копією трудової книжки останньої серії АВ №187188 від 24 листопада 2005 року (а.с.6).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька) і (або) у твердій грошовій сумі.

Ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Неповнолітня дитина перебуває на утриманні позивача, що фактично не заперечив відповідач, поданою до суду заявою від 24.05.2017 року. Ця ж обставина підтверджується довідкою від 25.04.2017 року за №1498, виданою Любомльською міською радою Волинської області (а.с.8).

Відповідач має регулярний дохід, оскільки є фізичною особою - підприємцем та його середньомісячний дохід у 2016 році складав 1760,25 грн., а у І кварталі 2017 року 3333,33 грн., що підтверджується копіями податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи підприємця, поданих відповідачем ОСОБА_2 Ковельській ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області (Любомльське відділення), за 2016 рік та І квартал 2017 року (а.с.21-22).

Вищенаведене свідчить про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача у частці від його заробітку.

Відповідач у заяві від 24.05.2017 року проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечив, тим самим фактично погодившись із визначеним останньою розміром аліментів на утримання дитини.

Поміж цього, доказів, які б підтверджували існування обставин, які істотно обмежують працездатність відповідача чи наявність інших обставин, наведених у ч.1 ст.182 СК України, які б ставили його у вкрай скрутне матеріальне становище внаслідок стягнення з нього такого розміру аліментів, останній суду не подав.

Таким чином, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заявидо суду - з 28 квітня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

В силу вимог п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі у виді судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212-215, п.1 ч.1 367 ЦПК України, на підставі ст.ст.180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 квітня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук