Ухвала суду № 66805141, 29.05.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4029/17 Головуючий 1 інст. - Бугера О.В.

Справа № 644/4083/16-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: спадкові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м. Харків

Суддя судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області Кругова С.С., перевіривши у порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Відповідно ч.1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням сторона, яка не приймала участі у справі Харківська міська рада 24 травня 2017 року звернулась з апеляційною скаргою, яка містить клопотання про поновлення строку та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Матеріали справи свідчать, що Харківська міська рада не була стороною та не брала участі у справі, рішення ухвалене без її участі.

Відповідно ч. 1 ст. 292 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Виходячи з наведеного, строк на апеляційне оскарження вважати не пропущеним, апеляційну скаргу поданою у строк передбачений законодавством, а клопотання про поновлення строку таким, що задоволенню не підлягає.

Що стосується клопотання про відстрочення сплати судового збору, то воно не може бути задоволено з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року з наступними змінами та доповненнями на час подання позову (16.05.16), судовий збір справляється за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється з розміру 1 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою була встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на 2016 рік установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Відповідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюється у розмірі 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Ціна позову у даній справі становить 95 900 грн., тому Харківській міській раді необхідно сплатити судовий збір у розмірі (95 900 х 1% х 110%)=1054,9 грн за вимоги майнового характеру. За вимогу немайнового характеру Харківській міській раді необхідно сплатити судовий збір у розмірі 551,2 х110%= 606,32 грн.

Згідно положень частини 2 статті 297 ЦПК України у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 ЦПК України.

За таких обставин, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно надати Апеляційному суду Харківської області оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1661,22 грн.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: 31211206780011; отримувач: У УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова; код отримувача: 37999628; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; код банку отримувача: 851011; код бюджетної класифікації: 22030101; призначення платежу: «Судовий збір за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), апеляційний суд Харківської області(назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02894131(суду, де розглядається справа)».

Керуючись ст.121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», суддя, -

у х в а л и в :

Заяву Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2016 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліку (сплати судового збору у розмірі 1661,22 грн. та надання оригіналу квитанції про сплату судового збору до Апеляційного суду Харківської області) у термін 5 днів з дня отримання копії ухвали Апеляційного суду і попередити, що у разі не виконання вимог ухвали, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Кругова