Вирок № 66804457, 30.05.2017, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/961/16-к

Провадження № 1-кп/352/34/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурора Боровика С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Палатнього О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016090000000063 від 23.03.2016 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зарежстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, одруженого, утриманця двох малолітніх дітей 2013 р.н. і 2015 р.н. та вагітної дружини, з неповною середньою освітою, працюючого в ТОВ «ВУД ЛАМБЕРГ» на посаді верстатника деревообробних верстатів, не військовозобов'язаного, депутатом не обирався, згідно ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

23.03.2016 року приблизно о 18 год., в світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_1 не маючи посвідчення водія та навиків в управлінні транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався проїзною частиною вул. К.Левицького м. Тисмениця, Івано-Франківської області у напрямку с. Хом'яківка.

У салоні даного автомобіля на передньому пасажирському сидінні перебував пасажир ОСОБА_3, за для забезпечення безпеки якого, водій ОСОБА_1 у порушення п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України не вжив заходів пасивної безпеки, а саме перевозив останнього не пристебнутим ременем безпеки. На передній вісі автомобіля «ВАЗ-2101» під керуванням ОСОБА_1 були встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора і окрім того, висота малюнка протектора шини правого переднього колеса була менше 1,6 мм., що по-різному впливають при гальмуванні, маневруванні на стійкість транспортного засобу.

При проїзді заокруглення дороги у ліву сторону, водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не справився з керуванням, унаслідок чого допустив наїзд на бордюр правого тротуару. В подальшому, автомобіль різко змінив напрям руху вліво та допустив наїзд на бордюр лівого тротуару, унаслідок чого перекинувся, а пасажир ОСОБА_3 випав з салону.

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.1. а) відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п. 2.3. де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки;

п. 2.9. а) відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 10.1. який зобов'язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1. в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 31.4.5. Колеса і шини:

а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм,

г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.

У результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта № 135 від 23.06.2016 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток основи та склепіння черепа, забійними ранами в ділянках голови, крововиливами в м'які тканини голови, під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочка, в речовину головного мозку, яка ускладнилась набряком речовини головного мозку, від яких загинув на місці події.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні пред'явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілою дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок постійних переживань значно погіршився стан здоров'я. Заподіяні потерпілій злочином збитки відшкодував в повному обсязі у добровільному порядку. Просить суд суворо його не карати.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

До обтяжуючих обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілій матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги думку потерпілої щодо несуворості призначуваного ОСОБА_1 покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, а також враховує і те, що останній являється утриманцем двох малолітніх дітей 2013 р.н. і 2015 р.н. та вагітної дружини, негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання та праці, за якими позитивно характеризується, працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, має незадовільний стан здоров'я, його молодий вік.

Враховуючи позицію потерпілої, яка просить суворо не карати обвинуваченого, наявність зазначених декількох обставин, що пом'якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого, суд вважає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом'якшення покарання. Тому суд прийшов до висновку, що слід застосувати норми ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а аме у виді обмеження волі. Також суд застосовує додаткове покарання, визначене вищевказаною частиною ст.. 286 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Татарінової О.А. від 20.02.2017 р. винесеної в рамках кримінального провадження « 12016090250000132 щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 152 ч. 4 КК України ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк попереднього ув'язнення з 20 лютого 2017 року необхідно зарахувати у строк відбуття покарання, виходячи із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі. У зв'язку з набранням 24.12.2015 року чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» та внесенням змін у ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за чотири дні обмеження волі - з 20 лютого 2017 року, тобто з часу фактичного затримання ОСОБА_1, до часу набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання - два роки обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - тримання під вартою, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання - 20 лютого 2017 року, зарахувавши при цьому в строк відбуття покарання термін перебування засудженого в Установі виконання покарань м. Івано-Франківська (№ 12), з розрахунку до дня набрання вироком законної сили, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, а згідно ч. 5 ст. 72 КК України, одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі, тобто одному дню попереднього ув'язнення відповідає чотири дні обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код ЄДРПОУ - 37952250, розрахунковий рахунок -31112115700002, банк отримувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача - 836014) - 879 грн. 60 коп. за проведення експертизи № 09/17-220 та 5130 грн. 70 коп. за проведення експертизи № 2157/2158, а всього 6010 грн. 30 коп.

Речові докази: автомобіль марки ВАЗ-2101 реєстраційний НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні майданчику для затриманого транспорту Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, повернути власникам чи особам, уповноваженим власниками на розпорядження даними транспортними засобами; сонцезахисний щиток (козирьок) та лівий рульовий наконечник з рульовою тягою автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний НОМЕР_1 знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору, потерпілій та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя Р.Р. Струтинський