Ухвала суду № 66804402, 29.05.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2312/16-к

Провадження № 11-кп/779/214/2017

Категорія ч.3 ст.286 КК України

Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Кукурудза Б.І., Повзла В.В.,

за участю секретаря судового засідання Шемрай Г.А.

прокурора Боровика С.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

та його захисника ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6

потерпілого та законного представника потерпілого ОСОБА_7М ,

представників потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42015090000000168 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 березня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Букачівці Рогатинського району Івано-Франківської області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_2 залишено без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 вирішено рахувати з часу фактичного затримання 28 листопада 2015 року. Відповідно до ст.72 КК України зараховано ОСОБА_2 строк попереднього увязнення з 28.11.2015 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Задоволено цивільний позов Обласної клінічної лікарні та стягнуто з ОСОБА_2 2143,11 грн. (дві тисячі сто сорок три гривні одинадцять копійок) на відшкодування матеріальної шкоди витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та стягнуто з ОСОБА_2 по 100000 (сто тисяч) грн. у користь ОСОБА_10, ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_6 та стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_6 100000 (сто тисяч) грн. та у користь ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_12 100000 (сто тисяч) грн.. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_13 та стягнуто з ОСОБА_2 100000 (сто тисяч гривень) грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5, на відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_16 (втрата годувальника ОСОБА_16 другому з подружжя, що здійснює догляд за дитиною померлого до досягнення дитиною 14-річного віку) одноразово за три роки наперед в розмірі 21731,04 (двадцять одна тисяча сімсот тридцять одна гривня чотири копійки) грн. за період з 27.11.2015 до 26.11.2018, а з 27.11.2018 стягнуто вказане відшкодування у вигляді щомісячних платежів у розмірі 603,64 (шістсот три гривні шістдесят чотири копійки) грн. до 19.04.2027 досягнення дитиною ОСОБА_14 чотирнадцятирічного віку.

Стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_5 100000 (сто тисяч гривень) грн. та у користь ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_14 100000 (сто тисяч гривень) грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду (витрати на спорудження надгробного памятника) 38464 (тридцять вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. та 100000 (сто тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_15 100000 грн. (сто тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

В задоволенні решти позовних вимог згідно уточнених позовів відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1431 грн. 12 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №09/17-960 від 20.01.2016, №09/17-961 від 20.01.2016, №09/17-962 від 20.01.2016.

Вирішено питання про речові докази в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, заподіяли тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_12 та спричинили ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

27.11.2015 приблизно о 22 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, який відповідає тяжкому отруєнню, що знижує реакцію і унеможливлює належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську, у напрямку с.Черніїв Тисменицького району, зі швидкістю близько 140-150 км/год., що значно перевищує максимально допустиму на даній ділянці дороги. Крім водія, у салоні автомобіля «Мерседес Бенц», на передньому сидінні пасажира перебувала ОСОБА_18. Проїзна частина вул. Коновальця у даному місці має по дві смуги руху у кожному напрямку і транспортні потоки протилежних напрямків розділені між собою горизонтальною подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3.

В цей час, у попутному напрямку, лівою смугою руху рухався автомобіль марки «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_16 В салоні автомобіля «Опель Кадет» знаходились пасажири ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 При наближенні до автомобіля «Опель Кадет», що рухався із значно меншою швидкістю, ніж автомобіль «Мерседес Бенц», водій ОСОБА_2, маючи обєктивну можливість виявити перешкоду для руху, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із автомобілем «Опель Кадет» під керуванням водія ОСОБА_16

При цьому ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3. б), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

п. 2.9 а), в якому зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння;

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди;

п. 12.4., відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

п. 13.1., в якому зазначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

У результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир автомобіля «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6, у відповідності до висновку №918 від 20.01.2016 судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку легкого ступеня важкості, крововиливом під мяку мозкову оболонку, забоєм мяких тканин голови з саднами в лобній ділянці, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоровя і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Пасажир ОСОБА_12, у відповідності до висновку №962 від 29.01.2016 судово-медичної експертизи отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеня, забоєм мяких тканин з травматичним набряком та садном в лобній ділянці, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоровя і не є небезпечними для життя в момент спричинення; закритого перелому верхньої та нижньої третин лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, закритого перелому нижньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням, які ускладнились травматичним шоком тяжкого ступеня і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Пасажир автомобіля «Опель Кадет», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7, згідно висновку експерта №494 від 18.01.2016, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми голови, грудної клітки, живота та їх органів з крововиливами під мяку мозкову оболонку головного мозку, мозочка, перелому шийного відділу хребта з розривом, крововиливами під оболонки спинного мозку, множинні переломи ребер справа з крововиливами в міжреберні проміжки, забою легень з крововиливами в тканину, розривами легеневої тканини, крововиливи, розриви печінки, селезінки, сечового міхура, множинні переломи кісток тазу з крововиливами в клітковину тазових органів, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком, внаслідок яких наступила її смерть. Пасажир автомобіля «Опель Кадет» ОСОБА_17 згідно висновку експерта №493 від 15.01.2016, отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми грудної клітки, живота та їх органів з забоєм, крововиливами, розривами легеневої тканини, печінки, селезінки, забоєм, крововиливами в тканини підшлункової залози, нирок, наднирників, тонкого та товстого кишківника, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком, внаслідок яких наступила його смерть. Водій автомобіля «Опель Кадет» ОСОБА_16, у відповідності із висновком експерта №492 від 15.01.2016, отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої травми грудної клітки, живота та їх органів з крововиливами в міжреберні проміжки, забоєм, крововиливами в тканину навколосерцевої сумки, серця, крововиливами, розривами тканин легень, розривами тканини селезінки, розвитком внутрішньої крововтрати, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком, внаслідок чого наступила його смерть. Пасажир автомобіля марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_18 відповідно до висновку експерта №495 від 22.12.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в мякі тканини голови, під мякі мозкові оболонки головного мозку та мозочка, в речовину головного мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням речовини головного мозку, внаслідок чого наступила її смерть.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, вважає вирок суду незаконним з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а призначене йому покарання надто суворим.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд першої інстанції не врахував ряд помякшуючих покарання обставин, зокрема: активне сприяння швидкому завершенню кримінального провадження, щире каяття, визнання ним вини у вчиненні інкримінованого злочину, повне визнання ним цивільних позовів потерпілих в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а також його незадовільний стан здоровя, сімейний стан та наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей. Крім того, вказує, що призначене судом покарання на значний час відтермінує відшкодування ним заподіяної шкоди. Вважає, що судом безпідставно не призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Просить вирок суду змінити та помякшити призначене покарання і застосувати щодо нього ст.69 КК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 представник потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8І та представник потерпілої ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_9 вважають вирок Івано-Франківського міського суду від 03 березня 2017 року законним, вмотивованим і обґрунтованим, оскільки суд належним чином оцінив всі докази, правильно призначив покарання з урахуванням положень кримінального та кримінального процесуального закону. Тому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_3 підтримали вимоги апеляційної скарги;

- прокурор та потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 , представник потерпілого ОСОБА_10 , представники потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечили з приводу поданої апеляційної скарги, вважали, що суд призначив обвинуваченому законне та обґрунтоване покарання, а тому просили вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розгляд кримінального провадження проводився в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно фактичні обставини вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, доведеність його вини та кваліфікація дій за статтею КК України, за якою він визнаний винуватим, у поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється. В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 висловив свою незгоду щодо призначеного йому покарання, тому колегія суддів перевіряє оскаржуваний вирок в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При розгляді кримінального провадження та ухваленні вироку суд першої інстанції в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, на думку колегії суддів, дотримався вказаних вимог закону.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 вказує на те , що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого, внаслідок суворості.

Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону України про кримінальну відповідальність, та призначаючи покарання ОСОБА_2, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання в силу ст. ст.66, 67 КК України.

Зокрема, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 66 КК України визнав обставинами, які помякшують покарання щире каяття обвинуваченого, часткове відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України визнано вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

При цьому, як вбачається з вироку, судом першої інстанції враховано дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліках ОНД та ОПНД не перебуває, одружений, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей.

Таким чином, суд першої інстанції врахував усі обставини, що помякшують покарання, в тому числі і ті, на які покликається обвинувачений, та визначив покарання в межах, встановлених у санкції ч.3 ст. 286 КК України та не може вважатися надто суворим, є достатнім для виправлення обвинуваченого.

Колегія суддів, при вирішенні питання про справедливість призначеного покарання, приймає до уваги конкретні обставини вчиненого злочину та те, що внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_2, настала загибель кількох осіб ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, заподіяні тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_12 та заподіяне середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_6.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання.

При цьому, слід врахувати і розяснення в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2004 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за дані злочини, або перехід до іншого більш мякого виду основного покарання або не призначення обовязкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Колегія суддів вважає, що сукупність встановлених судом першої інстанції обставин, що помякшують покарання, з урахуванням особи винного, не свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину і не дає підстав для застосування ст.69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції ч.3 ст.185 КК України.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги, щодо суворості призначеного покарання, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження нових злочинів, за умови реального відбування покарання та підстав для його помякшення колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя підпис ОСОБА_1

Судді: підписи ОСОБА_19

ОСОБА_20