Рішення № 66804066, 27.04.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1648/17

Провадження № 2/185/1892/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

27 квітня 2017 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючий - суддя Бабій С.О., при секретарі судового засідання Шмик К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», Треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2017 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, яким просив стягнути з Приватного акціонерного товариства СК «ПЗУ Україна» на свою користь страхове відшкодування, що становлять витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 15275,28 грн., витрати за проведення товарознавчого дослідження у розмірі400 гривень.

В обґрунтування позову посилався на те, що 08.10.2016 року о 10.00 годині на вулиці Дніпровській м. Павлограда в районі розташування будинку № 172 водій автомобіля Nissan, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, виконуючи перестроювання з правої смуги в ліву, не переконався що це буде безпечно, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ-21063 реєстраційний номер 58873АН під керуванням водія ОСОБА_1 внаслідок чого вказаним автомобілям були завдані механічні ушкодження.

Постановою суду від 24 жовтня 2016 року ОСОБА_2 визнаний винуватим с скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та йому було призначене покарання в межах санкції, передбаченою статтею 124 КпАП України

При цьому цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2., як володільця джерела підвищеної небезпеки, автомобіля НОМЕР_2 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві CK «ПЗУ Україна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу серії АК за № 4688452, виданого 03.08.2016, строком на 1 (один) рік, з 04.08.2016 року по 03.08.2017 року включно, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілому становить 100 000 грн., при цьому франшиза складає нуль гривень. Позивач звернувся до страхової компанії, проте остання відмовила у виплаті страхового відшкодування, аргументуючи своє рішення тим, що позивач не додав завірену підписом власника транспортного засобу заяву про настання збитку, не додав паспорт та ІПН власника ТЗ, в звязку з чим страховик не має можливості встановити факт ДТП, причини та об обставини її настання або розмір заподіяної шкоди

З метою визначення розміру шкоди заподіяної позивачу як володільцю транспортного засобу ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_3, яким керував на відповідній правовій підставі, без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб) звернувся з відповідною заявою до суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 058-5-/16 від 03.11.2016 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_3, станом на 08.10.2016 складає 15275,28 грн. Крім того, позивач просить стягнути 400,00 грн, сплачені як витрати на експертні послуги оцінювача ОСОБА_4.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач до суду не зявився, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, жодних заяв, клопотань не надав.

Треті особи до суду не зявилися, жодних заяв клопотань не надали.

Суд постановив ухвалу про розгляд справи за наявними матеріалами заочно.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 та 2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як було встановлено при розгляді справи, 08. 10. 2016 року о 10.00 годині на вулиці Дніпровській м. Павлограда в районі розташування будинку № 172 водій автомобіля Nissan, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, виконуючи перестроювання з правої смуги в ліву, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ-21063 реєстраційний номер 58873АН під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого вказаним автомобілям були завдані механічні ушкодження.

Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2016 року винним у даній ДТП визнано ОСОБА_2., який порушив вимоги п. 10.1 ПДР України (а.с. 5).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, зазначена постанова є підставою звільнення від доказування, оскільки обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті дії джерела підвищеної небезпеки, управління автомобілем НОМЕР_4 , що належить відповідачу ОСОБА_2 був пошкоджений автомобіль ВАЗ 21063 д/н 58873АН, який на праві власності належить ОСОБА_3 (а.с.6), та яким керував на відповідній правовій підставі, без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

ОСОБА_2 відповідно до полісаАК/4688452 застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу «Nissan» д/н НОМЕР_1 в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (а.с. 7).

Як вбачається із висновку 058-5-/16 вартість відновлювального ремонту була визначена у сумі 15275,28 грн. (а.с. 10-20), вартість проведення авто товарознавчої

Відповідно до ч.1, 2, 5ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правові підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Керування автомобілем, відповідно до ч.1ст. 1187 ЦК України, є джерелом підвищеної небезпеки. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до положень ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

За приписами ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Згідно ст. 29 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

В пунктв 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року зазначається, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюється також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначенихпунктом 2.1 Правил дорожнього руху України(посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

У даній справі позивач ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначенихпунктом 2.1 Правил дорожнього руху України(посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа ЯАА №583360 на транспортний засіб ВАЗ 21063 д.н 58873АН).

Від власника транспортного засобу ВАЗ 21063 д.н. 58873АН, третьої особи у справі ОСОБА_3, жодних заяв, клопотань щодо виплати страхового відшкодування відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21063 д.н. 58873АН позивачу ОСОБА_1 не надходило.

Судом встановлено, що позивач звертався до страхової компанії, проте остання відмовила у виплаті страхового відшкодування, аргументуючи своє рішення тим, що позивач не додав завірену підписом власника транспортного засобу заяву про настання збитку, не додав паспорт та ІПН власника ТЗ, в звязку з чим страховик не має можливості встановити факт ДТП, причини та об обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (а.с. 8), що на думку суду є неправомірною відмовою.

Відтак, завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 9, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.22,28,29 Закону України«Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 22 ст. ст.10,60, 88, 212-214, 224- 226, 233 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна на користь ОСОБА_1 в рахунок страхового відшкодування відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21063 д.н. 58873АН 15 275,28 гривень (пятнадцять тисяч двісті сімдесят пять гривень 28 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна на користь ОСОБА_1 витрати на проведення товарознавчого дослідження у сумі 400,00 гривень (чотириста гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 640,00 грн (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у десятиденний строк з моменту отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_5