Постанова № 66801745, 19.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

1[1]

Справа № 33/796/1278/2017

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 травня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника - адвоката Шнайдера С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року,

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Цією ж постановою суд стягнув з ОСОБА_2. на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.

Як встановлено постановою судді, ОСОБА_2 22.03.2017 о 17 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Ушинського, 1, керуючи автомобілем «ЗАЗ Ланос», д.н.з. НОМЕР_3, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив п. 10.9 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням внесених під час її розгляду уточнень, просить постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки. При цьому суд, як вказує скаржник, формально підійшов до встановлення обставин справи, що є наслідком необґрунтованого та надто суворого застосування міри відповідальності як виду адміністративного стягнення за вчинене особою правопорушення.

Зокрема, як вказує у своїй скарзі скаржник, судом було встановлено, що про визнання вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди він, ОСОБА_2 зазначив у складеному щодо нього протоколі про адміністративне правопорушення, проте насправді він зазначав про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася не лише з його вини, а й з вини водія автомобіля «Тойота».

Незважаючи на ці та інші обставини, в тому числі пояснення допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, суд першої інстанції необґрунтовано та не маючи для цього достатніх законних підстав, дійшов висновків про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124 КУпАп, оскільки підійшов до вирішення справи формально, не надавши при цьому відповідної оцінки всім наявним у матеріалах справи обставинам та доказам, що їх підтверджують, не встановив тих обставин, на які він посилається у своєму судовому рішенні і вважав їх встановленими, що і призвело до застосування судом необґрунтованого адміністративного стягнення.

На думку скаржника, зі змісту оскаржуваної постанови та письмових документів, що містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції не дотримався вимог закону, оскільки обставини по справі, які впливають на об'єктивність та правильність застосування стягнення належним чином встановлені не були, всебічно і повно судом не досліджувались.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення, були порушені вимоги ст. 33 КУпАП, оскільки не було враховано майнового стану ОСОБА_2, який являється пенсіонером, а також не врахованого, що матеріальна шкода, яка була завдана власнику транспортного засобу «Тойота», внаслідок вчинення правопорушення, є незначною.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення свідка ОСОБА_5; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Так, незважаючи на доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2, матеріали справи містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків суду як щодо встановлених обставин вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так і його вини у вчиненні цього правопорушення.

Зокрема, враховуючи дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 22 березня 2017 року, складеному щодо ОСОБА_2, схемі місця ДТП, а також письмових поясненнях обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, суддя, яка розглядала цю справу, дійшла обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його вина повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Більш того, як в апеляційній скарзі, так і своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 фактично не заперечував своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, посилаючись при цьому на наявність аналогічної вини в діях іншого учасника ДТП.

Разом з тим, посилання скаржника на наявність вини в діях іншого учасника ДТП, а саме водія автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, так само як і пояснення в суді апеляційної інстанції свідка ОСОБА_5, яка підтвердила обставини, на які посилається у своїй скарзі ОСОБА_2, не можуть служити підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, з огляду на таке.

По-перше, зазначені вище обставини не спростовують вини ОСОБА_2 у порушенні ним Правил дорожнього руху, а саме п. 10.9, що спричинило пошкодження транспортних засобів, оскільки цей факт є встановленим на підставі оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені обставин справи в їх сукупності, а також нормах матеріального права.

По-друге, предметом розгляду, як в суді першої, так і апеляційної інстанції, були дії водія ОСОБА_2, оскільки саме щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який разом з іншими матеріалами було направлено до суду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не вправі робити будь-які висновки щодо дій інших учасників ДТП, на яких не складався протокол про адміністративне правопорушення і справа не направлялась до суду.

Що ж стосується накладеного на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то воно не може бути визнане таким, що не відповідає вимогам ст. 33 цього Кодексу, оскільки суд наклав на порушника мінімальне за видом та розміром адміністративне стягнення, яке передбачено санкцією відповідної статті, а тому, незважаючи на наведені у скарзі обставини, воно не могло бути меншим ніж визначено законом.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ОСОБА_2 не може бути задоволена, оскільки вона не містить в собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суддіСолом'янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва

С.О. Новов

Головуючий у 1-й інстанції - суддя Криворот О.О.