Ухвала суду № 66801394, 18.05.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" травня 2017 р. Справа № 911/1111/17

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Дистрибьюшн», м.Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко», с.Софіївська Борщагівка

про стягнення 432402,49 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Дистрибьюшн» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» (далі відповідач) про стягнення 432402,49 грн.

Провадження у справі №911/1111/17 порушено відповідно до ухвали суду від 12.04.2017 року та призначено справу до розгляду на 25.04.2017 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.04.2017 року подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Крім того, представником відповідача у судовому засіданні подано клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи. У звязку з чим, розгляд справи відкладався до 18.05.2017 року.

В судовому засіданні 18.05.2017 року позивач подав заперечення на відзив відповідача, в яких посилався на належність та повноту оформлення всіх господарських операцій з поставки товару відповідачу та в додатках до пояснень надав відповідні первинні документи, а саме, заявки, накладні, товарно-транспортні накладні.

Однак, як вбачається з наданих позивачем первинних документів, в них відсутнє посилання на Договір № КВ-372, на підставі якого заявлено позовні вимоги у справі.

В судовому засіданні 18.05.2017 року судом було відхилено клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки наявні у справі видаткові накладні містять підписи та прізвища уповноважених осіб та скріплені печатками (штампами) відповідача.

В судовому засіданні 18.05.2017 року відповідач подав клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

В обґрунтування необхідності призначення у справі судово-економічної експертизи відповідач зазначив, що у справі заявлено до стягнення заборгованість у сумі 432 402,49 грн. за поставлений товар на підставі Договору поставки від 28.04.2016 року №КВ-372 (надалі Договір №КВ-372).

Відповідно до п. 1.1. Договору №КВ-372 позивач зобовязується поставити відповідачу, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити на умовах та порядку, визначеним цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують приймання-передачу товару від позивача відповідачу, які є невідємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору №КВ-372 кількість, асортиментний перелік товару визначається в замовленні, що надається відповідачем на кожну партію товару, яке є невідємною частиною Договору.

Пунктом 3.3. Договору №КВ-372 передбачено, що відповідач зобовязаний розрахуватися за кожну партію переданого позивачем товару не пізніше 28 календарних днів з дати отримання товару.

Відповідно до п.3.4. Договору №КВ-372 у разі невиконання відповідачем умов п.3.3. цього Договору позивач має право забрати товар, за який відповідач не розрахувався в обумовлений термін.

Пунктом 4.1. Договору №КВ-372 передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями, на підставі письмового замовлення відповідача, яке узгоджується з позивачем. У письмовому замовленні відповідач визначає асортимент, кількість товару та пункти поставки. Замовлення передається позивачу через факс, поштою або через представника відповідача. Замовлення, оформлене у порядку передбаченому цим підпунктом є додатком до даного Договору.

Отже, пунктами 2.2., 4.1. Договору №КВ-372 позивач та відповідач дійшли взаємної згоди щодо встановлення форми замовлення відповідачем товару, в якій обовязково зазначаються назви товарів, що поставлятимуться, їх асортимент, кількість, умови доставки, а самі замовлення являються Додатком до даного Договору.

Проте, матеріали справи не містять визначених Договором обовязкових документів на замовлення товару, що унеможливлює встановлення чи дійсно обсяги поставок, асортимент, за який позивач просить стягнути оплату, відповідають замовленням відповідача.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог та на підтвердження факту поставки товару за період з 15.01.2017 року по 10.03.2017 року на загальну суму 432 402,49 грн. в рамках Договору №К13-372 від 28.04.2016 року позивач посилається на видаткові накладні, які останнім додані до позовної заяви.

Однак, із наявних в матеріалах справи видаткових накладних як первинних документів вбачається, що вони не можуть підтверджувати заявлені позовні вимоги, оскільки поставка та оформлення видаткових накладних відбулися з порушенням встановленої законом процедури.

Зокрема, частина долучених до позову накладних не містить дати фактичного отримання товару, що позбавляє можливості належним чином визначити строк виконання грошових зобовязань по таких накладних.

Крім того, більшість видаткових накладних не містять посилань на Договір, згідно якого було здійснено поставку, що також ставить під сумнів належний розрахунок заявлених позовних вимог.

У звязку з чим, відповідач зазначає, що у справі необхідно призначити економічну експертизу, оскільки існує потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява N 61679/00) від 1 червня 2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Дослідивши викладені в клопотанні відповідача пояснення, судом встановлено, що у позові заявлено до стягнення заборгованість за отриманий товар за Договором №К13-372 від 28.04.2016 року на підставі видаткових накладних: 15.01.2017 р. № КВ-0030711, 15.01.2017 р. № КВ-0030715, 20.01.2017 р. №КВ-0031573, 31.01.2017 р. № КВ-0032564, 31.01.2017р. № КВ-0032566, 31.01.2017р. № КВ-0032567, 03.02.2017 р. №КВ-0033001, 05.02.2017 р. №КВ-0033102, 05.02.2017 р. № КВ-0033105, 12.02.2017 р. № КВ-0033733, 14.02.2017 р. № КВ-0033732, 17.02.2017 р. № КВ-0034599, 17.02.2017 р. №КВ-0034617, 19.02.2017 р. № КВ-0034627, 19.02.2017 р. № КВ-0034628, 24.02.2017 р. № КВ-0035782, 24.02.2017 р. № КВ-0035783, 24.02.2017 р. № КВ-0035798, 26.02.2017 р. № КВ-0035804, 26.02.2017 р. № КВ-0035806, 03.03.2017 р. №КВ-0036709, 05.03.2017 р. № КВ-0036749, 05.03.2017 р. №КВ-0036817, 10.03.2017 р. № КВ-0037470, 10.03.2017 р. № КВ-0037471.

Однак, з наведених у позові видаткових накладних, посилання на Договір №К13-372 від 28.04.2016 року містять лише накладні: 15.01.2017 р. № КВ-0030711, 15.01.2017 р. № КВ-0030715, 20.01.2017 р. №КВ-0031573, 31.01.2017 р. № КВ-0032564, 03.02.2017 р. №КВ-0033001, 05.02.2017 р. №КВ-0033102, 05.02.2017 р. № КВ-0033105, 12.02.2017 р. № КВ-0033733, 24.02.2017 р. № КВ-0035798.

Також, частина наведених у позові накладних не містить дати фактичного отримання товару. Зокрема, на деяких видаткових накладних дата їх підписання представником відповідача не співпадає з датою накладної, деякі накладні не містять дати підписання відповідачем і не містять прізвища та реквізитів довіреності на представника відповідача, деякі накладні роздруковані на наступний день після зазначеної в них дати.

Тобто з заявлених у позові видаткових накладних за Договором №К13-372 від 28.04.2016 року поставка відбувалась лише за частиною наведених у позові накладних. По решті накладних відсутні підстави стверджувати, що поставка відбувалась за Договором №К13-372 від 28.04.2016 року, що свідчить про різні підстави виникнення зобовязань та умови їх виконання і не дозволяє достеменно встановити підстави поставки, відповідно факти та обсяги оплати.

Щодо наданих позивачем в судовому засіданні 18.05.2017 року первинних документів по спірним поставкам, суд зазначає, що видаткові та товарно-транспортні накладні не містять посилань на відповідні заявки і наведені в накладних дати поставки не співпадають з датами поставки за заявками.

Враховуючи твердження позивача що поставка відбувалась за всіма накладними саме за Договором №К13-372 від 28.04.2016 року, відповідні обставини відповідачем заперечуються і не підтверджені наявними у справі матеріалами, для повного і правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність встановлення документальної обґрунтованості оформлення операцій з реалізації та одержання товарно-матеріальних цінностей, що необхідно для встановлення фактичного розміру заборгованості відповідача.

Пунктом пятим Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 року передбачено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта); визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста; у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Відповідно до п.1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень викладених в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України N 53/5 від 08.10.1998 р. визначено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

-визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

-визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

-визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів.

В п.1.2. Інструкції наведений орієнтовний перелік вирішуваних питань при проведенні експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, обставини, які мають значення для правильного вирішення спору ставляться під сумнів відповідачем, для оцінки судом зазначених документів як доказів, виникла необхідність розяснення питань, які потребують спеціальних знань.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України з метою розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідним для цього знаннями.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Питання, які ставляться перед експертом при проведенні експертизи обговорені в судовому засіданні 18.05.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.41 Господарського процесуального кодексу України, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень викладеними в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, оскільки вирішення експертними органами питань щодо встановлення дійсного розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» за договором поставки №К13-372 від 28.04.2016 року є необхідним для вирішення спору у даній справі, суд дійшов висновку про призначення судової економічної експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності щодо спірних господарських операцій.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Як визначено в п. 2 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють, зокрема, державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1.5. Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.98 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.98 р. за № 705/3145 «Про затвердження Інструкції та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування, згідно із переліком зон, наведеного у додатку до даної Інструкції.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів; вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

У відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи суд доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.43, 33, 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 911/1111/17 судову економічну експертизу документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності щодо спірних господарських операцій.

2. Проведення судової експертизи у справі № 911/1111/17 доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

3. Винести на вирішення судової економічної експертизи питання:

3.1. Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Дистрибьюшн» розмір заборгованості (432402,49 грн.) за поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» на підставі видаткових накладних: 15.01.2017 р. № КВ-0030711, 15.01.2017 р. № КВ-0030715, 20.01.2017 р. №КВ-0031573, 31.01.2017 р. № КВ-0032564, 31.01.2017р. № КВ-0032566, 31.01.2017р. № КВ-0032567, 03.02.2017 р. №КВ-0033001, 05.02.2017 р. №КВ-0033102, 05.02.2017 р. № КВ-0033105, 12.02.2017 р. № КВ-0033733, 14.02.2017 р. № КВ-0033732, 17.02.2017 р. № КВ-0034599, 17.02.2017 р. №КВ-0034617, 19.02.2017 р. № КВ-0034627, 19.02.2017 р. № КВ-0034628, 24.02.2017 р. № КВ-0035782, 24.02.2017 р. № КВ-0035783, 24.02.2017 р. № КВ-0035798, 26.02.2017 р. № КВ-0035804, 26.02.2017 р. № КВ-0035806, 03.03.2017 р. №КВ-0036709, 05.03.2017 р. № КВ-0036749, 05.03.2017 р. №КВ-0036817, 10.03.2017 р. № КВ-0037470, 10.03.2017 р. № КВ-0037471 за Договором №К13-372 від 28.04.2016 року товар?

3.2. Чи настав, на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Дистрибьюшн» до Господарського суду Київської області з позовною заявою (10.04.2017 року), строк виконання грошових зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» за поставлений на підставі видаткових накладних 15.01.2017 р. № КВ-0030711, 15.01.2017 р. № КВ-0030715, 20.01.2017 р. №КВ-0031573, 31.01.2017 р. № КВ-0032564, 31.01.2017р. № КВ-0032566, 31.01.2017р. № КВ-0032567, 03.02.2017 р. №КВ-0033001, 05.02.2017 р. №КВ-0033102, 05.02.2017 р. № КВ-0033105, 12.02.2017 р. № КВ-0033733, 14.02.2017 р. № КВ-0033732, 17.02.2017 р. № КВ-0034599, 17.02.2017 р. №КВ-0034617, 19.02.2017 р. № КВ-0034627, 19.02.2017 р. № КВ-0034628, 24.02.2017 р. № КВ-0035782, 24.02.2017 р. № КВ-0035783, 24.02.2017 р. № КВ-0035798, 26.02.2017 р. № КВ-0035804, 26.02.2017 р. № КВ-0035806, 03.03.2017 р. №КВ-0036709, 05.03.2017 р. № КВ-0036749, 05.03.2017 р. №КВ-0036817, 10.03.2017 р. № КВ-0037470, 10.03.2017 р. № КВ-0037471 за Договором №К13-372 від 28.04.2016 року товар?

3.3. Яка загальна сума невиконаних та прострочених грошових зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-Дистрибьюшн», які виникли на підставі видаткових накладних 15.01.2017 р. № КВ-0030711, 15.01.2017 р. № КВ-0030715, 20.01.2017 р. №КВ-0031573, 31.01.2017 р. № КВ-0032564, 31.01.2017р. № КВ-0032566, 31.01.2017р. № КВ-0032567, 03.02.2017 р. №КВ-0033001, 05.02.2017 р. №КВ-0033102, 05.02.2017 р. № КВ-0033105, 12.02.2017 р. № КВ-0033733, 14.02.2017 р. № КВ-0033732, 17.02.2017 р. № КВ-0034599, 17.02.2017 р. №КВ-0034617, 19.02.2017 р. № КВ-0034627, 19.02.2017 р. № КВ-0034628, 24.02.2017 р. № КВ-0035782, 24.02.2017 р. № КВ-0035783, 24.02.2017 р. № КВ-0035798, 26.02.2017 р. № КВ-0035804, 26.02.2017 р. № КВ-0035806, 03.03.2017 р. №КВ-0036709, 05.03.2017 р. № КВ-0036749, 05.03.2017 р. №КВ-0036817, 10.03.2017 р. № КВ-0037470, 10.03.2017 р. № КВ-0037471 за Договором №К13-372 від 28.04.2016 року?

4. Для здійснення судової експертизи надати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи № 911/1111/17.

5. Витрати по проведенню експертизи та організаційні питання, повязані з її проведенням на даній стадії судового розгляду покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 114; ідентифікаційний код 39443405).

6. В разі необхідності в додаткових матеріалах для проведення експертизи, вони будуть надані сторонами за відповідною вимогою експерта безпосередньо до експертної установи або відповідне питання буде вирішено судом за клопотання експерта.

7. Зобовязати сторони за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити належні умови для проведення експертизи. Попередити сторони про майнову відповідальність в порядку ст. 83 ГПК України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обовязок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 КК України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

8. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

9. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 911/1111/17, а також дані щодо витрат, повязаних з проведенням експертизи, експертній установі подати господарському суду.

Суддя А.Ю. Кошик