Постанова № 66801261, 25.05.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа № 922/324/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

позивача ОСОБА_1 (довіреність №2 від 03.01.2017), ОСОБА_2 (довіреність від 09.02.2017)

відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 03.05.2017), ОСОБА_4 (довіреність від 03.05.2017 №836)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ізюмської центральної міської лікарні (вх. № 1113 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2017 у справі №922/324/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люпін» м. Ізюм Харківської області

до Ізюмської центральної міської лікарні, м. Ізюм Харківської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Ізюмська міська рада Харківської області, м. Ізюм

про продовження договору оренди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Люпін», звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання укладеною додаткову угоду №1 від 12.12.2015 до договору № 1 оренди приміщення під аптечний пункт від 12 грудня 2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Люпін" та Ізюмською центральною міською лікарнею, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 12 грудня 2005 року, реєстровий запис № 5551.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Скасовуючи рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у даній справі, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, Вищий господарський суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про відмову в позові, оскільки не в повній мірі зясували обставини справи, у звязку з чим неправильно застосували норми матеріального права.

В процесі нового розгляду справи, 05.01.2017 від позивача до Господарського суду Харківської області надійшла заява про зміну позовних вимог, яка прийнята судом. В цій заяві позивач просить визнати поновленим на строк 10 років до 15.12.2025 року і на тих же умовах Договір №1 оренди приміщення під аптечний пункт від 12 грудня 2005 року, укладеним між ТОВ «Люпін» та Ізюмською центральною міською лікарнею, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 12 грудня 2005 року, реєстровий запис № 5551.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.03.2017 у справі №922/324/16 (колегія суддів: головуючий суддя - Хотенець П.В., суддя Новікова Н.А., суддя Добреля Н.С) позовні вимоги задоволено частково. Визнано договір №1 оренди приміщення під аптечний пункт від 12 грудня 2005 року, укладеним між ТОВ «Люпін» та Ізюмською центральною міською лікарнею, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 12 грудня 2005 року, реєстровий запис № 5551, поновленим на строк 5 (пять) років до 15 грудня 2020 року і на тих же умовах, стягнуто з Ізюмської центральної міської лікарні 1378,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2017 по справі №922/324/16 скасувати та прийняти нове, яким ТОВ «Люпін» у позові відмовити повністю. Віднести на ТОВ «Люпін» судові витрати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.05.2017.

24.04.2017 від третьої особи надійшла заява розгляд справи без участі представника третьої особи (вх. 4428).

27.04.2017 від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх.4583).

27.04.2017 від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. 4602).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2017 розгляд справи відкладено на 25.05.2017.

24.05.2017 від третьої особи надійшли пояснення до апеляційної скарги (вх. 5407).

25.05.2017 від позивача надійшли доповнення до заперечень на апеляційну скаргу (вх. 5439).

В судовому засіданні 25.05.2017 представники відповідача наполягали на задоволенні апеляційної скарги, навели доводи в обгрунтування апеляційної скарги. Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили суд залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

12 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Люпін" (орендар) та Ізюмською центральною міською лікарнею (орендодавець), був укладений договір №1 оренди приміщення під аптечний пункт, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння нежитлове приміщення №45 центрального корпусу "А-4", площею 21,3 кв.м..

Розділом 1 договору передбачено, що об'єкт, що орендується, розміщений на першому поверсі центрального корпусу "А-4" Ізюмської центральної міською лікарні за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Залікарняна, буд. 5/ пров. Залікарняний, буд. 4. Загальна площа 21,3 кв. м. Вищезазначене приміщення належить територіальній громаді м. Ізюма в особі міської ради на підставі свідоцтва №640 про право власності на лікарняний комплекс Ізюмської центральної міською лікарні, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмському міськвиконкому 02 листопада 2005 року на підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 27 жовтня 2005 року за №0889 та зареєстрованого в Ізюмському міському Бюро технічної інвентаризації 10 листопада 2005 року за № 446.

Згідно пункту 2 договору, приміщення використовується для роздрібної торгівлі та зберігання лікарських засобів і предметів медичного призначення.

Відповідно до розділу 4 договору, термін оренди складає 10 років з моменту прийняття об'єкта в експлуатацію на підставі акту здачі-приймання. Якщо жодна сторона в термін один місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на термін п'ять років.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 12 грудня 2005 року, реєстровий запис № 5551.

Факт передачі обєкта оренди позивачу підтверджується підписаним 12.12.2005 обома сторонами Актом передачі в оренду нежитлового приміщення до договору оренди №1.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що термін дії укладеного договору №1 оренди приміщення під аптечний пункт від 12 грудня 2005 року закінчився 12 грудня 2015 року. Після 12 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Люпін" продовжує користуватися орендованим приміщенням і користується до теперішнього часу та належним чином виконує умови договору, в тому числі зі сплати орендної плати, що є підставою для продовження строку дії договору відповідно до положень частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що листами від 12.11.2015, від 23.11.2015, від 01.12.2015 повідомляв позивача про закінчення дії договору оренди та про намір припинити його дію, надіславши позивачу для підписання додаткову угоду про припинення дії договору, у звязку з необхідністю використовувати його для власних потреб.

Таким чином, відповідач вважає, що повідомив позивача належним чином у місячний строк до закінчення строку дії договору про його припинення, а тому договір оренди вважає припиненим 12 грудня 2015 року.

15.01.2016 позивач направив на адресу відповідача для підписання додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої пропонував відповідачу продовжити дію договору на п'ять років до 12 грудня 2020 року.

У відповідь, відповідач відхилив пропозицію позивача про продовження терміну дії договору з причини закінчення терміну дії договору та виробничою потребою в орендованому приміщенні (лист від 21.01.2016). Зокрема, Ізюмська центральна міська лікарня, зазначила, що не має наміру пролонгації укладеного договору оренди з причин пов'язаних з власною виробничою потребою використання спірного приміщення та вказала, що на адресу позивача направлялись листи від 12 листопада 2015 року та 23 листопада 2015 року, а також зазначила, що виконавчий комітет Ізюмської міської ради планує ввести в дію нове Положення про оренду комунального майна у зв'язку з чим відповідач надає дозвіл на продовження договорів оренди тільки до 01 березня 2016 року.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням відсутності в матеріалах справи належного повідомлення орендаря про заперечення орендодавця щодо пролонгації договору, з урахуванням приписів ч.3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також з посиланням на п. 4.2 договору.

З такими висновками погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Спірне приміщення належить територіальній громаді м. Ізюма в особі міської ради на підставі свідоцтва №640 про право власності на лікарняний комплекс Ізюмської центральної міської лікарні, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Ізюмському міськвиконкому 02 листопада 2005 року на підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 27 жовтня 2005 року за №0889 та зареєстрованого в Ізюмському міському Бюро технічної інвентаризації 10 листопада 2005 року за № 446.

Ізюмська міська лікарня є балансоутримувачем спірного майна.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у звязку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини 2, 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

У відповідності до статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання пункту 4.2. договору відповідач направляв листи від 12.11.2015, від 23.11.2015 та від 01.12.2015 та зазначав, що виконавчий комітет Ізюмської міської ради планує ввести в дію нове Положення про оренду комунального майна у зв'язку з чим відповідач надає дозвіл на продовження договорів оренди тільки до 01 березня 2016 року. Крім того відповідно до пункту 8.2. договору просив позивача звільнити орендоване приміщення протягом п'яти днів з моменту закінчення терміну оренди, а саме з 13 грудня 2015 року та призначити представників для передачі об'єкту оренди.

Заперечуючи проти пролонгації спірного договору, відповідач зазначав про виникнення необхідності використання приміщення за власними потребами. Це підтверджує і власник майна третя особа, Ізюмська міська рада.

Однак, як встановлено приписами частини 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення орендаря ТОВ «Люпін» завчасно, за три місяці до закінчення договору оренди, тобто, до 12.09.2015, про припинення договору оренди, у звязку з використанням приміщення за власними потребами, на що було звернуто увагу ВГСУ при скасуванні судових рішень у даній справі.

Крім того, надіслані на адресу позивача листи відповідача від 12.11.2015, від 23.11.2015 та від 01.12.2015 не були вручені позивачу, відповідні докази в матеріалах справи відсутні. У звязку з чим позивач не був обізнаний про заперечення відповідача щодо продовження дії договору оренди та продовжував користуватись спірним майном на умовах оренди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач після закінчення терміну дії договору користується спірним майном та сплачує орендну плату (копії платіжних квитанцій: № 93_5 від 07 грудня 2016 року, № 0.0.612551717.1 від 07 вересня 2016 року, № 0.0.597524515.1 від 10 серпня 2016 року, № 13_5 від 14 липня 2016 року, № 13_5 від 03 червня 2016 року, № 0.0.548419254.1 від 10 травня 2016 року, № 0.0.532748448.1 від 08 квітня 2016 року, № 270110015 від 01 лютого 2016 року, № 0.0.496074197.1 від 06 січня 2016 року).

З матеріалів справи також вбачається, що заперечення орендодавця про припинення договору оренди мали місце лише до дати закінчення строку договору оренди, але відсутні протягом місяця після його закінчення. За таких підстав договір оренди, згідно статті 764 Циільного кодексу України, частини 4 статті 284 Господарського кодексу України та частини 3 статті 17 закону України "Про оренду державного та комунального майна" має бути поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, на який договір укладався.

Позивач за весь час дії договору і користування приміщенням, належним чином виконував свої зобовязання по сплаті орендної плати, в тому числі орендна плата сплачувалася і після закінчення терміну дії договору і прийнята відповідачем. Це також свідчить про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Люпін" умов договору і після закінчення терміну його дії та бажання подальшого використання зазначеним приміщенням.

Отже, з урахуванням обставин даної справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів погоджується з тим, що позивач є таким, що має право на продовження дії договору оренди №1 від 12.12.2005.

Разом з тим, виходячи з пункту 4.2. договору, відсутні підстави для поновлення спірного договору на 10 (десять) років, як просить позивач, тому, колегія суддів вважає правомірним висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Документи додатково надані відповідачем до суду апеляційної інстанції документи, як то: копії рішень виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 22.12.2015, від 11.07.2016, від 24.02.2016, від 11.07.2016 та додаткових угод не були предметом розгляду судом першої інстанції, а також не спростовують доводи позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого, рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2017 у справі № 922/324/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ізюмської центральної міської лікарні залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 06.03.2017 у справі № 922/324/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.05.17

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.