Рішення № 66799885, 24.05.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.2017 Справа № 904/4118/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІОГЕНСЕРВІС"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

про стягнення основного боргу у розмірі 98 537,70 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 335 від 23.05.17р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 18 від 31.01.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 98 537,70 грн. - основного боргу, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Від Відповідача надійшов відзив та доповнення до відзиву, в яких останній зазначає, що згідно зі специфікацією №1 поставлено продукцію на суму 158 151,00 грн. Відповідач розрахувався за поставлений товар на суму 59 613,30 грн., сума основного боргу складає 98 537,70 грн. Відповідач визнав наявність боргу перед Позивачем у сумі 98 537,70 грн. та просить розстрочити виконання рішення на 6 місяців, мотивуючи тим, що господарська діяльність Відповідача, як й інших металургійних підприємств України, починаючи з 2008р. та в цей час здійснюється у надзвичайно складних умовах, викликаних нестабільністю кон'юнктури ринку чорних металів, постійним зростанням цін на електроенергію, природний газ, сировину, зростанням тарифів на залізничні перевезення, втрати усталених господарських зв'язків з постачальниками сировини та палива на Донбасі, з причини проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей. За підсумками 2016р. збитки Відповідача становлять 2 717 065 000,00 грн. Через відсутність обєму грошових коштів Відповідач не має змоги сплатити Позивачеві одним платежем суму заборгованості. 30.03.17р. наказом №307 виконана "гаряча консервація обладнання" та наказами №344 від 12.04.17р. Зупинка виробництва тимчасовий та вимушений захід. В даний час керівництво комбінату приймає всі необхідні заходи для роботи комбінату.

Від Позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що Відповідачем здійснено оплату вартості продукції за рахунками №Кр-00000240 від 06.07.16р. та №Кр-00001336 від 28.07.16р., що і було вказано в призначенні платежу. Інших оплат за вказаним рахунками не надходило. Заборгованість у розмірі 98 537,70 грн. виникла у звязку з частковою оплатою Відповідачем продукції за зазначеними рахунками. Позивачем надано лише ті видаткові накладні на продукцію, за якими Відповідач розрахувався частково. Решта видаткових накладних та рахунків, які стосуються Договору від 10.05.16р., не відносяться до предмету спору, оскільки Відповідач повністю розрахувався за отриману, згідно з ними, продукцію.

У судовому засіданні, представник Відповідача заявила клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 місяці.

Представник Позивача не заперечував клопотання Відповідача.

Розгляд справи відкладався.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.16р. сторонами укладено Договір № 10/05-16/16-0687-02 (далі Договір), за п. 1.1 якого Постачальник (Позивач) зобовязався поставляти, а Покупець (Відповідач) приймати та оплачувати продукцію погодженими партіями (далі товар).

Кількість, номенклатура, ціна, умови, строки поставок товару та умови оплати визначені у Специфікаціях, доданих до даного Договору, які складають його невідємну частину (п.1.2. Договору).

Ціна товару погоджується в специфікаціях до даного Договору й вказується на умовах відповідно до ІНКОТЕРМС правил тлумачення термінів Міжнародної ОСОБА_3 в редакції 2010 року (п.2.1. Договору).

Сума Договору на момент підписання вказується в специфікації №1 і становить 205 380,00 грн. з ПДВ, і буде збільшуватися на суму кожної наступної специфікації, що підписується обома сторонами (п.2.2. Договору).

Оплата за поставлений товар провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника відповідно до виставленого рахунку на умовах, додатково зазначених у специфікаціях до даного Договору (п.3.2. Договору).

Поставка товару провадиться в строки, зазначені в специфікаціях до даного Договору. Датою поставки вважається дата, зазначена Покупцем у видатковій накладній (далі товарно-супровідний документ) (п.4.2. Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 10.05.16р.: поставка здійснюється відповідно до письмової заявки Покупця, за погоджену партію товару на протязі 5 календарних днів з дати надання письмової заявки, та перерахування 80 % попередньої оплати.

Умови оплати попередня оплата 80 %, на підставі рахунку, 20 % по факту постачання, відстрочка платежу 10 банківських днів.

На виконання договірних зобовязань Позивач Відповідачеві поставив товар на суму 197 075,40 грн., обумовлений у Специфікації №1 від 10.05.16р., що підтверджується видатковими накладними №Кр-00000259 від 06.07.16р. та №Кр00001397 від 28.07.16р. Товар прийнятий Покупцем без зауважень, про що свідчить підпис уповноваженої особи засвідчений печаткою на зазначених накладних.

За поставлений товар Відповідач розрахувався частково, сплативши 26.08.16р. 98 537,70 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку.

За даними Позивача, на момент звернення з позовом, за Відповідачем обліковується борг у розмірі 98 537,70 грн.

19.01.17р. Позивач Відповідачеві направив претензію №27 від 16.01.17р. з вимогою сплатити борг. Претензію Відповідач одержав 25.01.17р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5192503253598. Як повідомив Позивач, зазначену претензію Відповідач залишив без відповіді.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач визнав вимоги Позивача та просить надати розстрочку виконання рішення суду на 3 місяці.

Представник Позивача не заперечував клопотання Відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розстрочки виконання рішення, слід зазначити, що п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК встановлено право господарського суду, зокрема, розстрочити виконання рішення суду.

У п. 7.1.2., 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

З урахуванням викладених обставин справи, позицій сторін, доведеними суду їх представниками, суд вважає за можливе заяву Відповідача про розстрочку виконання рішення задовольнити, погашення боргу у сумі 98 537,70 грн. провести за наступним графіком:

- до 30.06.17р. 32 845,90 грн.;

- до 31.07.17р. 32 845,90 грн.;

- до 31.08.17р. 32 845,90 грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18Б (код 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІОГЕНСЕРВІС", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Київська, 29-К (код 21543199) 98 537,70 грн. основного боргу, 1 600,00 грн. - судового збору.

Розстрочити сплату основного боргу строком на 3 місяці, погашення основного боргу у сумі 98 537,70 грн. провести за наступним графіком:

- до 30.06.17р. 32 845,90 грн.;

- до 31.07.17р. 32 845,90 грн.;

- до 31.08.17р. 32 845,90 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2017

Суддя С.Г. Юзіков