Ухвала суду № 66794070, 22.05.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/821/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 47 Євтушенко П. М. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В.суддівВасиленко Л. І., Карпенко О. В. при секретаріВинник І. М. , Чуйко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: Черкаська міська рада, Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації про поділ домоволодіння та земельної ділянки, що є в спільній частковій власності ,-

в с т а н о в и л а :

22 січня 2014 року ОСОБА_9 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа: Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації про поділ домоволодіння та земельної ділянки, що є в спільній частковій власності, посилаючись на те, що ОСОБА_9 та відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 є співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_9 вказує в позові, що вона є власницею 1/6 частини домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 травня 1987 року, 2/3 частини їй належить на підставі договору дарування від 17 червня 1996 року, а 1/24 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину від 04 серпня 2003 року, тому загальна частка в праві власності позивача становить 21/24 або 7/ 8 частин. Відповідачі є власниками відповідно кожен по 1/24 частини домоволодіння, загальна частка в праві власності становить 3/24 або 1/ 8 частину.

Згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 355 від 21 березня 1953 року та № 86 від 27 лютого 1996 року за вказаним будинковолодінням закріплена земельна ділянка площею 538 кв. м. в постійне користування. По фактичному користуванню площа земельної ділянки складає 654 кв. м. згідно до плану, який складений ТОВ «ЧМЗКЦ» станом на 21 квітня 2011 року.

Позивач ОСОБА_9 зазначає, що спільна часткова власність на вказане будинковолодіння не дає можливості їй в повному обсязі користуватись майном і земельною ділянкою, що призводить до постійних сварок та створення конфліктних ситуацій з відповідачами, а згоди про добровільний поділ будинковолодіння за вище вказаною адресою сторони досягти не змогли, а відтак не змогли і визначити порядок користування земельною ділянкою. Тому, позивач ОСОБА_9 просила суд поділити в натурі будинковолодіння по АДРЕСА_1 на два окремих будинковолодіння з визначенням часток 1 та 1. Визначити порядок користування земельною ділянкою, припинити право спільної часткової власності на домоволодіння. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2014 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи - Черкаську міську раду.

13 березня 2014 року ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_9, третя особа: Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації про розподіл житлового будинку в натурі між співвласниками нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою за фактичним користуванням співвласників та просили суд визнати власністю ОСОБА_9 :

1) жилу кімнату на поверховому плані будинку 1- 2 площею 9, 1 кв. м ;

2) жилу кімнату 3- 8 площею 18, 5 кв. м ;

3) жилу кімнату 3- 6 площею 7, 0 кв. м ;

4) коридор 1-3 площею 2, 1 кв. м;

5) кладову 3-7 площею1, 7 кв. м ;

6) коридор 3-1 площею 4, 4 кв. м ;

7) коридор 3-9 площею 3, 0 кв. м ;

8) приміщення санвузла площею 0, 8 кв. м ;

9) приміщення ванни площею 1, 7 кв. м ;

10) сарай літ.»Е» за умови сплати матеріальної компенсації за 1/ 8 частку власності в даному сараї літ. «Е» ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 із вартості 2926 грн. : 1/ 8 = 365 грн.

11) льох літ.»Г» » за умови сплати матеріальної компенсації за 1/ 8 частку власності від вартості льоху літ. «Г» ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 із вартості 7544 грн. : 1/ 8 = 943 грн. ;

12) сарай - літня кухня літ. «Б» » за умови сплати матеріальної компенсації за 1/ 8 частки від вартості сараю - літньої кухні літ. «Б» ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 20514 грн. : 1/ 8 = 2564 грн.

Визнати власністю ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11

1) жилу кімнату 2 - 3 площею 7, 7 кв. м ;

2) жилу кімнату 3- 5 площею 10, 9 кв. м ;

3) жилу кімнату 3- 3 площею 10, 9 кв. м ;

4) кухню 1-1 площею 6, 0 кв. м ;

5) коридор 3 - 4 ( кухню ) площею 6, 3 кв. м.

Визнати , що земельна ділянка площею 448 кв. м в межах як показано в акті визначення та погодження меж земельної ділянки АДРЕСА_1 станом на 03 грудня 2013 року повинна бути в користуванні ОСОБА_9

Визнати, що в користуванні ( за фактичним користуванням ) ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 повинна бути земельна ділянка площею 215 кв. м, як показано в акті визначення та погодження меж земельної ділянки АДРЕСА_1 станом на 03 грудня 2013 року.

22 травня 2014 року ОСОБА_7 подала клопотання про уточнення позовних вимог зустрічного позову та просила визнати збільшення частки власності в домоволодінні по АДРЕСА_1 співвласників спільної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за рахунок набуття права власності на житлову прибудову А І- 1 , житлову прибудову літ. А ІІІ - 1, прибудову літ « а І» , гаража літ.»Д», враховуючи рішення № 146 від 05.03. 2003 року виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси.

Визнати збільшення частки власності в домоволодінні по АДРЕСА_1 співвласників спільної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за рахунок набуття права власності на 23/ 24 частки в прибудові літ «а», в прибудові літ «а І», в житловій прибудові літ. А ІІІ - 1 (А ІІ - 1) на основі рішення № 519 прийнятого 21.12. 1994 року Соснівським райвиконкомом м. Черкаси ( т. 1 а. с. 124-127)

12 лютого 2015 року представником ОСОБА_7 - ОСОБА_12 подано заяву про уточнення позовних вимог ( т. 1 а. с. 137 ).

30.06. 2015 року представником ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог ( т. 2 а. с. 21- 24 ).

02 липня 2015 року представником ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог ( т. 2 а. с. 31- 34 ).

21.11. 2016 року представником ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог ( т. 3 а. с. 115 - 118 ).

01.12. 2016 року представником ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог ( т. 3 а. с. 128 - 131 ).

13 лютого 2017 року ОСОБА_7 (а. с. 213 т. 3) , ОСОБА_10 ( т. 3 а. с.214) , ОСОБА_11 ( т. 3 а. с. 215) подали заяви суду про залишення зустрічного позову про розподіл житлового будинку в натурі між співвласниками нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою за фактичним користуванням співвласників без розгляду, а в задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 просили відмовити.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2017 року зустрічний позов ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про розподіл житлового будинку в натурі між співвласниками нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою за фактичним користуванням співвласників залишено без розгляду (т. 3 а. с. 238).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2017 року позов ОСОБА_9 задоволено частково.

Поділено домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 до ідеальних часток кожного між співвласниками ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 згідно з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 грудня 2016 року № 17-16-БТ по першому варіанту зазначеному в додатку №1:

При розподілу будинковолодіння по АДРЕСА_1 частка співвласників ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, збільшилася з 1/8 до 31/100. В одиницях вартості збільшення становить 101563 грн. Виділено співвласникам :

- приміщення 2-1, коридор, площею 5,9 кв. м.;

- приміщення 2-4, житлова кімната, площею 16,4 кв. м;

- приміщення 2-5, санвузол, площею 3,2 кв. м.;

- приміщення 2-6, кухня, площею 11,7 кв. м.

З урахуванням надвірних будівель : - Гараж «Д», - Хвіртка № 1, - Огорожа № 5, 2,79 п.м, що в загальному становить 31/100 частини домоволодіння.

При розподілу будинковолодіння по АДРЕСА_1 частка другого співвласника ОСОБА_9 зменшилась з 21/24 до 69/100. В одиницях вартості зменшення становить 101563 грн.

Виділено ОСОБА_9 частку домоволодіння :

- приміщення 1-1, кухня, площею 6.0 кв. м.;

- приміщення 1-2, житлова кімната, площею 9,1 кв. м.;

- приміщення 1-3, коридор, площею 2,1 кв. м.;

- приміщення 2-2, житлова кімната, площею 19,3 кв. м.;

- приміщення 2-3, житлова кімната, площею 7,7 кв. м.;

- приміщення 3-1, коридор, площею 4,4 кв. м.;

- приміщення 3-2, вбиральня, площею 0,8 кв. м.;

- приміщення 3-3, житлова кімната, площею 10,9 кв. м.;

- приміщення 3-4, кухня, площею 6,3 кв. м.;

- приміщення 3-5, житлова кімната, площею 10,9 кв. м.;

- приміщення 3-6, житлова кімната, площею 7,0 кв. м.;

- приміщення 3-7, кладова, площею 1,7 кв. м.;

- приміщення 3-8, житлова кімната, площею 18,5 кв. м.;

З урахуванням надвірних будівель: - Погріб «Г» під прибудовою «а»; - Сарай-літня кухня «Б»; - Сарай «Е»;- Хвіртка № 2;- Хвіртка № 4; - Огорожа № 5, 19.21 п. м.; - Огорожа № 6, що всього становить 69/100 частин домоволодіння.

З метою виділення ізольованих приміщень в житловому будинку необхідно виконати перепланування та переобладнання :

- Реконструкцію системи електропостачання, опалення з метою забезпечення їх автономності;

- Між приміщенням 2-2 (житлова кімната) та приміщенням 2-1 (коридор) демонтаж дверного блоку та мурування дверного прорізу;

- Для ІІ співвласника між приміщенням 2-3 (житлова кімната) та приміщенням 3-8 (житлова кімната) влаштувати міжкімнатний дверний проріз.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 частку, яка в натурі після поділу стала більша за ідеальну компенсацію в сумі 101563 грн.

Припинено право спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1.

В іншій частині позову позивачу відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_11 судові витрати в сумі 4509,35 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 оскаржила рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного та не всебічного з'ясування обставин, на які посилалась позивач ОСОБА_9. Апелянт вказує, що судді Соснівського районного суду м. Черкаси виносили ухвали про проведення судово-будівельно-технічної експертизи в домоволодінні по АДРЕСА_1, не маючи доказів, що позивач ОСОБА_9 має в цілому домоволодінні 21/24 частку спадкового майна спадкодавців ОСОБА_14, ОСОБА_15 Апелянт просить змінити рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2017 року в частині: визначення житлової прибудови літ. А1-1 (приміщення № 2-2, площею 19,3 кв. м.) спадковим майном спадкодавця ОСОБА_16, що не підлягає відчуженню на користь співвласника спільної часткової власності ОСОБА_9 в житловому будинку літ.А-1з прибудовами літ.А1-1, літ.а1, літ.А111-1 в домоволодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1. Визнати прибудову літ. А1-1, збудовану до будинку літ. А-1, жилу кімнату приміщення літ.2-2 площею 19,3 кв. м. власністю спадкоємців ОСОБА_16 в порядку спадкування за ст. 1218 ЦК України та виділити її в натурі спадкоємцям: ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_13 (ОСОБА_13.), згідно додатку № 1 Висновку № 13/16-БТ від 27 вересня 2016 року, складеного судовим експертом ОСОБА_18 за винесеною ухвалою від 23 червня 2016 року.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визначення порядку користування земельною ділянкою сторонами не оскаржується, тому не переглядається судом апеляційної інстанції в цій частині вимог відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, та їх представників, представників третьої особи, пояснення експерта, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині поділу будинковолодіння в натурі та припинення права спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1. Суд дійшов висновку, що можливе задоволення позовних вимог позивача в частині поділу будинковолодіння відповідно до ідеальних часток співвласників 21/24 та 1/8 частини кожного згідно з висновком експертизи від 30.12.2016 р. № 17/16-БТ по першому варіанту зазначеного в додатку № 1 з відповідною сплатою грошової компенсації та припинення спільної часткової власності на дане домоволодіння.

Судом першої інстанції відмовлено у встановленні порядку користування земельною ділянкою, оскільки суд першої інстанцій вважав за неможливе вирішення даного спору за відсутності в матеріалах справи належних доказів, так як відомості про площу земельної ділянки, порядок користування якою просить встановити позивач різняться між собою, а земельна ділянка в розмірі 0,0116 га не перебуває у власності чи користуванні сторін по справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими що відповідають обставинам справи, наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом згідно до даних свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 травня 1987 року, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-3377, після смерті ОСОБА_19, власниками 1/2 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1, які належать померлому на підставі договору про право будівництва, в рівних частинах є дружина - ОСОБА_15, син ОСОБА_16 та донька ОСОБА_9 (а. с. 10-11 т. 1).

Згідно свідоцтва про на спадщину за законом Серії ААК № 857130 від 13 лютого 1998 року, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 4-430, ОСОБА_15 отримала після смерті ОСОБА_16 спадщину у вигляді 1/24 частини домоволодіння (т. 1 а. с. 12).

Відповідно даних договору дарування частини жилого будинку від 17 квітня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В., зроблено запис в реєстрі за № 1063, що ОСОБА_15 подарувала, а ОСОБА_9 прийняла в дар 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд в АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці 500 кв. м. (т. 1 а. с. 13).

Відповідно даних свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 жовтня 1996 року спадкоємцями майна ОСОБА_16 є в рівних долях його дружина - ОСОБА_7, діти - ОСОБА_13, ОСОБА_11, його мати - ОСОБА_15 Спадкове майно складається з 1/8 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Згідно даних витягу із державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 14705933 від 16 грудня 2013 року ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10 належить по 1/24 розміру частки житлового будинку по АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 57-58).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 серпня 2003 року, Серії ВАМ № 349267, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-1941, позивач ОСОБА_9 успадкувала 1/24 частину домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_15 (т. 1 а.с.14).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2010 року (т. 1 а. с. 34-35), яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13 січня 2011 року (т. 1 а. с.33) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_11 про зміну часток власників житлового будинку.

Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси № 146 від 05 березня 2003 року про погодження та оформлення права власності ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_15 на прибудови до житлового будинку та гараж по АДРЕСА_1.

Отже, на день звернення до суду з позовом частка власності ОСОБА_9 становить 21/24 частини спірного домоволодіння, а відповідачів : ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_11 які є власниками по 1/24 частини домоволодіння, що підтверджується даними довідки № 8599в від 10 жовтня 2013 року (т. 1 а. с. 65), тобто частка власності відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_11 становить 1/8 частини спірного домоволодіння, або 3/24.

Відповідно до ч. 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

На підставі статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Згідно статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно абзацу 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 року при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру); виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

В п. 6 цієї ж постанови вказано, що розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Під дійсною (ринковою) вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості.

Згідно ч. 1 статті 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Отже, для визначення технічної можливості розділити в натурі між сторонами будинку, який належить їм на праві спільної часткової власності, є необхідним призначення відповідної експертизи, яка за клопотанням сторін була призначена судом першої інстанції ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2016 року, на вирішення будівельно-технічної експертизи було поставлено наступні питання:

1) Які можливі варіанти розподілу в натурі домоволодіння (житлового будинку та надвірних споруд) за адресою по АДРЕСА_1 у відповідності з ідеальними частками 21/24 до 1/8, а також з можливим незначним відхиленням від часток співвласників ?

2) Які можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 з урахуванням поділу житлового будинку та надвірних споруд ?

3) Які можливі варіанти розподілу будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до ідеальних часток співвласників ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10 без врахування житлових прибудов літ. Літ. «А1-1», «АІІІ-1», сіней літ. «а1», право власності на які на час розгляду справи «712/920/14ц не зареєстрованого за будь - якою особою та, які не є об'єктом самочинного будівництва ?

4) Чи можливий виділ в натурі спільно ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10 1/8 (1/24 х 3) частини будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 у частині, право власності на яку зареєстровано у державному реєстрі прав на нерухоме майно? Якщо так, то які наявні варіанти виділу? Чи наявні варіанти, що включають кімнату літ. «2-3» площею 7,7 кв. м на поверховому плані будинку літ. «А-І»?

27 вересня 2016 року згідно наданого експертом висновку № 13/ 16 - БТ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи суду надано 2 варіанти розподілу житлового будинку «А-І» з прибудовами та надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1 з відхиленням від ідеальних часток 1/8 до 21/24, або 7/8; експертом запропоновано суду 3 варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до запропонованих варіантів розподілі житлового будинку «А-І» з прибудовами, надвірними будівлями та спорудами, та фактичного користування земельною ділянкою; зазначено, що відповідно до ідеальної частки співвласників ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - 1/8 по площі це складає 10, 67 кв. м , даної площі недостатньо для виділення в натурі 1/8 частини з житлового будинку «А-І» з прибудовами по АДРЕСА_1, запропоновано варіанти розподілу домоволодіння з відхиленням від ідеальних часток 1/8 до 21/24, або 7/8 співвласників у домоволодінні (т. 2 а. с. 166-247).

За таких обставин, судом ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2016 року призначено у справі додаткову судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1. Чи можливі варіанти розподілу домоволодіння по АДРЕСА_1 та земельної ділянки відповідно до ідеальної частки 21/24 та 1/8 з можливим незначним відхиленням від часток співвласників, якщо так, то вказати варіанти такого розподілу ?

Відповідно даних висновку експерта додаткової судової будівельно-технічної експертизи №17/16-БТ від 30 грудня 2016 року (т. 3 а. с. 139-167) визначено такі варіанти: перший варіант розподілу домоволодіння з відхиленням від ідеальних часток 1/8 до 21/24 зображений в додатку № 1 до висновку. При даному варіанті розподілу житлового будинку «А-І» з прибудовами «а», «а1», «А2», житлових прибудов «А1-І», «А11-І», «А111-І» по АДРЕСА_1 частка співвласників ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_11, збільшилася з 1/8 до 26/100, або 13/50. В одиницях площі збільшення становить 19,46 кв. м. (замість17,74 кв. м., запропоновано 37,2 кв. м.).

Частка другого співвласника ОСОБА_9 зменшилась з 21/24 до 74/100, або 37/50. В одиницях площі зменшення становить 19,46 кв. м. (замість 124,16 кв. м. запропоновано 104,7 кв. м.). При першому варіанті розподілу домоволодіння частка ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_11 в одиницях вартості збільшилась на 101563 грн., а частка співвласника ОСОБА_9 зменшилась на 101563 грн.

Зазначено, що житлові прибудови: літ. «А1-І» побудована у 1980 році, літ. «А11-І» побудована у 1984 році, літ. «А111-І» побудована у 1984 році, прибудова літ. «а1» побудована до 1984 року, гараж літ. «Д» побудований у 1980 році не є самочинними.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно вказаних експертом даних всі зазначені вище прибудови були побудовані до 1984 року, за життя власника ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та хоча вказані прибудови не є самочинними , правовстановлюючі документи на них відсутні.

При цьому прибудова «а3» побудована у 2002 році та є самочинним будівництвом, а відповідно до п.1.9.3 методичних рекомендацій по організації і проведенню судових будівельно-технічних експертиз по цивільних справах самовільно споруджені в домоволодінні будови не досліджуються, і при розробці варіантів поділу не враховуються.

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Проте, стягнення грошової суми можливо лише, якщо сторони заявили про це у позові. У зв'язку з поділом між сторонами жилого будинку у відповідності до запропонованого варіанту, частки сторін повинні бути перерозподілені.

Висновки судової будівельно-технічної та повторної судової будівельно-технічної є переконливими та обґрунтованими, оскільки експертиза проведена відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу» за ухвалою суду, висновок узгоджується з іншими зібраними по справі доказами, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

За таких обставин, слід дійти висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку з метою врегулювання спору між сторонами, та дійшов правильного висновку про те, що найбільш прийнятним є перший варіант зазначеного в додатку № 1 з відповідною сплатою грошової компенсації та припинення спільної часткової власності на дане домоволодіння висновку експертизи від 30 грудня 2016 року №17/16-БТ.

Суду апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції з урахуванням вимог апеляційної скарги були надані пояснення представником третьої особи - Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації та надано матеріали інвентаризаційної справи будинковолодіння по АДРЕСА_1 для дослідження колегією суддів.

Зокрема, представник Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації пояснила, що остання інвентаризація даного будинковолодіння проведена 10.03. 2011 року. За згоди співвласників будинку можливо встановити їх частки з урахуванням добудов працівниками бюро технічної інвентаризації. Однак, за наявності спору між співвласниками встановлення часток неможливе. Прибудови, які є предметом спору не є самочинними, але і відповідні правовстановлюючі документи відсутні у сторін. Право власності не оформлено.

Судом апеляційної інстанції також заслухано обґрунтування експерта

ОСОБА_21, яка підтримала надані нею експертні висновки, пояснивши, що житлові прибудови: літ. «А1-І» побудована у 1980 році, літ. «А11-І» побудована у 1984 році, літ. «А111-І» побудована у 1984 році, прибудова літ. «а1» побудована до 1984 року, гараж літ. «Д» побудований у 1980 році не є самочинними, які були поділені за вказаним варіантом експертизи, покладеним в основу оскаржуваного судового рішення. Прибудова «а 3», побудована в 2002 році є самочинною, а самовільно споруджені будови при розробці варіантів не досліджуються і не враховуються. Ідеальна частка співвласників ОСОБА_11 у домоволодінні складає 1/ 8, а в одиницях площі це становить 17, 74 кв. м, що менше від мінімально необхідної площі однокімнатної квартири та даної площі недостатньо для виділення в натурі 1/ 8 частини з житлового будинку «А -1» з прибудовами. Тому експертом запропоновані 2 варіанти з відхиленням від ідеальних часток співвласників 1/ 8 та 7/ 8 у вказаному домоволодінні. Мінімальна необхідна площа для однокімнатної квартири становить 28, 22 кв. м. Загальна площа будинку становить 141, 9 кв. м. Тому при наданих експертом варіантах експерт ОСОБА_21. вказала, що нею не враховано лише прибудову «а 3», яка є самочинною, а всі інші добудови увійшли до варіантів розподілу між співвласниками домоволодіння.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо варіанту розподілу за фактичним користуванням сторін не підлягають задоволенню, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та висновками експертизи, яким судом дана належна оцінка.

Відповідно до ч. 1. статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2. статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - визнання права.

Згідно рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від № 355 від 21 березня 1953 року за домоволодінням закріплено земельну ділянку площею 500 кв. м. в постійне користування та 38 кв. м. в постійне користування згідно рішення № 86 від 27 лютого 1996 року. Фактично, станом на день розгляду справи розмір земельної ділянки, яка перебуває в користуванні співвласників за адресою АДРЕСА_1 становить 0,0654 га., з яких 0,0116 га. землі не надані у власність або постійне користування.

Згідно статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно із частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до роз'яснень п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства " З 01 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині поділу земельної ділянки між співвласниками відповідно до ідеальних часток не підлягають до задоволення, оскільки експертом у висновку № 17/16-БТ від 30 грудня 2016 року вказано земельну ділянку площею 654 кв. м., що відображає фактичний порядок користування земельною ділянкою, який склався між співвласниками, однак ділянка в розмірі 0,0116 га не перебуває у власності чи користуванні сторін по справі. В матеріалах справи маються відомості про площу земельної ділянки, порядок користування якою просить встановити позивач, які різняться між собою, тому за таких обставин, неможливо встановити порядок користування земельною ділянкою, належні докази стосовно площі якої суду не надані.

Як зазначалось вище рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог щодо порядку користування земельною ділянкою сторонами не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, не спростовують висновків суду, були предметом розгляду суду, та зводяться до вимог зустрічного позову відповідачів, який за їх заявами згідно ухвали суду першої інстанції від 13 лютого 2017 року залишений без розгляду, тому не підлягають задоволенню колегією суддів.

Інших доводів, які б слугували підставою для скасування рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: Черкаська міська рада, Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації про поділ домоволодіння та земельної ділянки, що є в спільній частковій власності - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :