Ухвала суду № 66794039, 14.04.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5058/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Хіміч В.М., при секретарі Бондарчук М.В., з участю прокурора Лубіна О.О., розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 радника юстиції ЛубінаО.О. про накладення арешту у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР № 32017100040000010 від 13 лютого 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ЛубінО.О. звернувся до суду в рамках кримінального провадження ЄРДР № 32017100040000010 від 13.02.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067) за № 2600901845042 українська гривня, відкритому у ПАТ «Кредобанк» (МФО 325365), розташованому за адресою: вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходитимуть.

Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що особи, стосовно незаконної та протиправної діяльності яких здійснюється дане кримінальне провадження, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у конвертації безготівкових коштів у готівку, а також виводу таких коштів у тіньовий сектор економіки, діючи повторно, шляхом реєстрації (перереєстрації) на інших осіб, створили ТОВ «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067), ТОВ «Файн Тек» (код ЄДРПОУ 40272195) та ТОВ «Офолд» (код ЄДРПОУ 40816871).

У матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які свідчать про відсутність у ТОВ «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067), ТОВ «Файн Тек» (код ЄДРПОУ 40272195), ТОВ «Офолд» (код ЄДРПОУ 40816871) та ТОВ «Пенівайз» (код ЄДРПОУ 40950210) будь-яких виробничих потужностей, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, за місцезнаходженням товариства та їх службові особи не знаходяться, а фінансово-господарські операції, які нібито здійснюються вказаними товариствами, не відображаються у інформаційно-аналітичних системах ДФС України, оскільки не оподатковуються податком на додану вартість.

Відповідно до отриманої інформації з інформаційно-аналітичної системи ДФС України встановлено, що ТОВ «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067) має банківський рахунок № 2600901845042 українська гривня, відкритий у ПАТ «Кредобанк» (МФО 325365), який на даний момент використовуються для забезпечення незаконної та протиправної діяльності особами щодо яких здійснюється кримінальне провадження, та на який надходять кошти від суб'єктів господарської діяльності реального сектору економіки з метою їх подальшої конвертації у готівку і виводу у тіньовий сектор економіки.

Враховуючи зазначене, орган досудового слідства та прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, має право та зобов'язаний накласти арешт на рахунки «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067) з метою припинення продовжування злочинної діяльності та здобуття доказів у кримінальному провадженні.

На рахунок «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067) на даний момент надходять кошти, з метою їх подальшої конвертації у готівку та виводу у тіньовий сектор економки. Вказані кошти являються речовим доказом вчинених кримінальних правопорушень

Враховуючи клопотання прокурора про розгляд справи без повідомлення власника майна на підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, визнано можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, якими воно обґрунтоване, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1 збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покаранні або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридично особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Лубін О.О. не дотримався.

Так, посилаючись у клопотанні, що особи, стосовно незаконної та протиправної діяльності яких здійснюється кримінальне провадження, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у конвертації безготівкових коштів у готівку, а також виводу таких коштів у тіньовий сектор економіки, діючи повторно, шляхом реєстрації (перереєстрації) на інших осіб, створили в тому числі ТОВ «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067), ТОВ «Файн Тек» (код ЄДРПОУ 40272195), ТОВ «Офолд» (код ЄДРПОУ 40816871) та ТОВ «Пенівайз» (код ЄДРПОУ 40950210), прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження зазначених висновків.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Однак, жодних об'єктивних даних, які б підтверджували, що грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку № 2600901845042 українська гривня, що відкритий «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067) у ПАТ «Кредобанк» (МФО 325365), отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках ч на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідніші арешту майна.

При цьому прокурором не надано до клопотання належних і допустимих доказів на підтвердження такої необхідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий судця, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірно вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ «Лексузель» (код ЄДРПОУ 40184067) за № 2600901845042 українська гривня, відкритому у ПАТ «Кредобанк» (МФО 325365), та у зупиненні видаткових операцій по вказаному рахунку, у зв'язку із чим клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У клопотанні прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ЛубінаО.О. про накладення арешту - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя: