Ухвала суду № 66793120, 25.05.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Бондаренко Н.В., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Москалик Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Гощанського районного суду від 11 лютого 2016 року позов ОСОБА_3 до ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 001276, укладений 15 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО".

Стягнуто з ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" на користь ОСОБА_3 72 000 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2500 грн.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

Вказує, що судом не враховані вимоги ст. 626, 627 ЦК України та не взято до уваги ту обставину, що позивач був ознайомлений з умовами договору лізингу, його підписав та самостійно обрав предмет лізингу, був вільний в укладенні договору.

Не відповідають обставинам справи висновки суду про те, що відповідачем порушено зобов'язання щодо строку передачі позивачу предмету лізингу з підстав ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", оскільки вказаною нормою закону та п. 5.1 договору передбачено право Лізингоодержувача на відмову від договору лізингу в односторонньому порядку у разі прострочення Лізингодавцем строку передачі предмета лізингу більше ніж на 90 робочих днів з моменту сплати авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу Лізингоодержувачем.

Вказує про безпідставність висновків суду про неможливість встановити призначення сплачених позивачем коштів в сумі 72 000,00 грн., так як згідно п. 8.2.1 _____________

Справа № 557/1151/15-ц Головуючий в суді І інстанції - Пацко Д.В.

Провадження № 22-ц/787/769/2017 Суддя-доповідач -Шимків С.С.

Договору та додатків №1 і №2 до нього такий платіж був зарахований як "адміністративний платіж" з відповідним призначенням, і тому поверненню не підлягає.

Просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з"явилися. Вони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Судом встановлено, що 15 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ "ЛК "Ваш авто" укладено договір фінансового лізингу № 001276, відповідно до умов якого останнє зобов'язалося придбати у власність трактор MTЗ-1025.2 вартістю 30 638 доларів 30 центів США, що еквівалентно 720 000 грн станом на день підписання договору, та передати його у користування позивачу не пізніше 120 робочих днів з дати отримання на поточний рахунок наступних платежів: адміністративного платежу, авансового платежу та комісій за передачу предмета лізингу (в разі наявності) (а.с. 4).

Відповідно до п. 3.4.3 договору фінансового лізингу від 15 вересня 2015 року № 001276, лізингоодержувач має право відмовитись або розірвати договір у передбачених даним договором або чинним законодавством випадках.

На виконання вказаного договору позивачем було сплачено адміністративний платіж у розмірі 72 000 грн, що становить 10 % від вартості предмету лізингу згідно з додатком № 1 до договору лізингу, що підтверджується квитанцією від 15 вересня 2015 року № 0.0.434728177.1.

16 вересня 2015 року та 26 вересня 2015 року позивач надіслав на адресу відповідача заяви про відкликання згоди на укладення договору і повернення перерахованих коштів, які залишені без задоволення, що не заперечується сторонами у справі (а.с. 16).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України "Про фінансовий лізинг".

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, договір лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору фінансового лізингу від 15.09.2015 року, укладеного між сторонами дає підстави вважати, що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України "Про фінансовий лізинг", положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно пункту 1.4 договору, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.

За змістом ст. 808 ЦК, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Таким чином, оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, так як в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має завертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4 договору, щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та ін. суперечить положенням статті 808 ЦК України.

Окрім того, згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

З огляду на положення зазначених вимог чинного законодавства України послуги з фінансового лізингу ТОВ "Лізінгова компанія "ВАШ АВТО" мало право здійснювати лише за умови отримання відповідних ліцензій.

Таким чином, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_3 є правильним та таким що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" відхилити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: Н.В. Бондаренко

А.М. Шеремет