Рішення № 66792778, 14.02.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.02.2017 Справа № 554/1167/16-ц

Справа № 554/1167/16-ц

Провадження № 2/554/1016/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Шевської О.І.

при секретарі - Дроздові Д.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, СК «Саламандра Україна», ОСОБА_6, АТ «Страхова група «ТАС», треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ :

17 лютого 2016 року позивач звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ПрАТ «Страхової компанії «Саламандра-Україна», ОСОБА_9, АТ «Страхова група «ТАС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26 вересня 2014 року близько 16 години, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Skoda Octavia A-5, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля Volvo XC-60 під керуванням ОСОБА_6, з послідуючим зіткненням автомобіля Volvo XC-60 з автомобілем ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_4 та з послідуючим зіткненням автомобіля ВАЗ-2109 з автобусом РУТА, під керуванням водія ОСОБА_10

Власником автомобіля Volvo XC-60 є ОСОБА_8, а власником автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_7.

За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження № 12014170010000547.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована у Страховій компанії «Саламандра-Україна» згідно договору № АІ 16263009 з 11.01.2014 р. до 01.01.2015 р. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована у АТ «Страхова група «ТАС» згідно ОСЦПВВНТЗ № АС/9635891 з 29.01.2014 р. до 28.01.2015 р.

При зіткненні автомобіль під керуванням ОСОБА_4 отримав значні технічні ушкодження. Згідно висновку № 070115 «Експертного автотоварознавчого дослідження пошкодженого при ДТП КТЗ автомобіля ВАЗ-2109 реєстраційний номер НОМЕР_7» складеного 23.01.2015 р. відновлення даного автомобіля є економічно не доцільним. Величина матеріальних збитків, завданих автомобілю становить 2585,21 дол. США, що на момент ДТП при перерахунку по курсу НБУ становить 33 372,00 грн.

Оскільки курс НБУ змінився на час подачі позовної заяви, позивач вважає, що 2585,21 дол. США по курсу НБУ становить 69 951,85 грн.

В наслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження, які кваліфікувались згідно висновку експерта, як середні тілесні ушкодження. Матеріальна шкода, пов'язана з його лікуванням становить 933,80 грн. Також ним понесено витрати на діагностику лікування у сумі 1180,00 грн.

Також позивач зазначає, що у зв'язку з втратою автомобіля та змінами, що сталися у його житті (порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральними стражданнями, пов'язаними з дорожньо-транспортною пригодою), пов'язаними з цим, він зазнав моральної шкоди, яку оцінює в 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь матеріальну шкоду у розмірі 71 965,65 грн., моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн. та понесені судові витрати, що всього становлять 7 919,66 грн. (судовий збір, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження та витрати на правову допомогу).

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Представник позивача зазначила, що 26 вересня 2014 року близько 16 години ОСОБА_5 керуючи автомобілем Skoda Oktavia А-5 допустив зіткнення з автомобілем Volvo XC-60 під керуванням ОСОБА_6, з послідуючим зіткненням Volvo XC-60 з автомобілем ВАЗ-2109 під керуванням позивача з послідуючим зіткненням автомобіля ВАЗ - 2109 з автомобілем ВАЗ-2109 з автобусом Рута під керуванням водія ОСОБА_10 На місці скоєння ДТП , працівниками відділу ДАІ була складена схема ДТП, відібрано пояснення від очевидців пригоди, та від учасників самої пригоди, після чого за даним фактом було відкрито кримінальне провадження. В межах даного кримінального провадження було проведено ряд експертиз, щодо встановлення винних осіб. Також зазначила, що ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження які кваліфікувалися згідно висновку експерта, як середня тілесні ушкодження. Щодо моральної шкоди, представник позивача зазначила, що сімї позивача довелося змінити своє життя, що спричинило виникнення пригніченого стану, в наслідок чого позивач став нервово до всього відноситися.

Представником позивача в судовому засіданні були долучені документи на підтвердження своєї позиції, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в обґрунтування чого зазначила, що ОСОБА_5 дійсно був учасником ДТП, яке сталося 26 вересня 2014 року близько 16 год. Але ДТП відбулося за обставин, які виключають його вину. Так, відповідач закінчував маневр на регульованому перехресті та мав залишити його, здійснивши поворот ліворуч. Коли ОСОБА_5 виїхав на перехрещення проїзних частин, а саме на проїзну частину вул. Харківське шосе, по якій транспорт рухається у напрямку м. Харкова, на світлофорі, який встановлений по вул. Фрунзе (вул. Європейська) зліва за перехрестям і який регулює рух по вул. Фрунзе, ввімкнувся жовтий сигнал. В момент ввімкнення жовтого сигналу світлофора, який регулює рух по вул.. Фрунзе та знаходиться відносно напрямку руху автомобіля ОСОБА_5 за перехрестям зліва, зустрічний автомобіль Volvo XC-60 знаходився на відстані близько 50-60 м. до світлофорного об'єкту. Розраховуючи на те, що водій Volvo XC-60 буде виконувати Правила дорожнього руху і буде рухатися з дозволеною у населених пунктах швидкістю не більшою 60 км/год. та зупиниться перед світлофором, або перед дорожнім знаком «Місце зупинки», ОСОБА_5, переконавшись в тому, що зміна його напрямку руху ліворуч на вулицю Київське шосе буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, продовжив рух і виконання маневру повороту ліворуч на вул. Київське шосе, щоб звільнити перехрестя. Коли ОСОБА_5 вже повернув наліво і майже вирівняв свій автомобіль для руху по вул. Київське шосе, то відбулося зіткнення з автомобілем Volvo XC-60, який не зупинився на червоний сигнал світлофора.

Також представником відповідача ОСОБА_2 було вказано на те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні ДТП не встановлена - у кримінальній справі підозра та обвинувачення жодній особі не пред'являлася, вироку, який набрав чинності не існує. Відсутні і постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - такі відносно ОСОБА_5 не складалися. Також вказала на необґрунтованість суми матеріальної шкоди - розбіжності у висновку та заявленій до стягнення, неправомірне перерахування суми збитку по курсу долара США. Вказувала на тому, що не підлягає до задоволення і моральна шкода, оскільки не встановлена винна особа та позивач не є власником автомобіля.

Представником відповідача ОСОБА_2 надані письмові заперечення на позов. (а.с.124-128)

Відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна» до суду свого представника не направила, надала суду заяву (викладену в запереченнях) про слухання справи у відсутності їх представника та свої письмові заперечення проти позову, в яких СК просила в задоволення позовних вимог відмовити в повному обсязі, в обґрунтування чого зазначила, що незважаючи на повідомлення позивачем про дорожньо-транспортну пригоду ним не було виконано ряд інших обов'язків. Так, в порушення п. 37.1.4. ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем не було подано заяву про страхове відшкодування до 26 вересня 2015 р., у зв'язку з чим пропущено річний строк для такого звернення. Також звернуто увагу на те, що шкода відшкодовується виключно у разі якщо встановлена вина застрахованої особи та якщо вказана подія є страховим випадком. На час розгляду справи в суді винність ОСОБА_5 в ДТП не встановлена.

У письмових запереченнях також звернуто увагу на те, що якщо транспортний засіб вважається знищеним згідно висновку, то його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Як вбачається з висновку Експертного дослідження № 070115 від 23.01.2015 р. транспортний засіб ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_1 визнаний фізично знищеним, однак вартість КТЗ після ДТП експертом визначена не була. Необґрунтовано визначено суму матеріального збитку в іноземній валюті, оскільки автомобіль зареєстрований в Україні і саме в гривні має визначатися сума збитку, при цьому відповідач зіслався на позицію висловлену Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від 03.02.2016 р. по справі № 6-30034ск15) в якій зазначено, що оцінка може бути проведена в іноземній валюті лише у випадку реєстрації пошкодженого транспортного засобу за межами України. (а.с. 81-87)

Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_3 проти позову заперечували та просили в ньому відмовити. В обґрунтування заперечень вказували, що ОСОБА_6 не винний у вчиненні ДТП та відсутні вирок чи постанова, якими б останній був визнаний винним у ДТП.

Відповідач - АТ «Страхова група «ТАС» до суду свого представника не направила, надала суду свої письмові заперечення проти позову, в яких просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в обґрунтування чого зазначила, що 29.09.2014 р. ОСОБА_7 подала до АТ «СГ «ТАС» заяву про страхове відшкодування.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

На даний час винна особа у вчиненні ДТП не встановлена, окрім того, згідно відповіді заступника начальника СВ ПМУ УМВС України в Полтавській області (вих.. № 8/6582) по факту даної дорожньо-транспортної пригоди триває досудове розслідування, а тому встановити винну особу у вказаній події не виявляється можливим.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 35.2. та 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» АТ «СГ «ТАС» не може виконати своє зобов'язання до моменту набрання законної сили рішення суду відносно винної особи в даній ДТП.

Щодо розміру заявленого відшкодування матеріальної шкоди вказано, що згідно п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно наданого позивачем висновку, вартість матеріального збитку складає 33 372,00 грн., при цьому проводити відновлювальний ремонт економічно не доцільно. Але позивач не надав висновок експерта, який би визначив вартість транспортного засобу ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_1, після дорожньо-транспортної пригоди.

Також відповідачем АТ «СГ «ТАС» наголошено, що оскільки позивач не є власником пошкодженого транспортного засобу, то йому не може бути відшкодована матеріальна шкода за нього, оскільки відшкодування проводиться безпосередньо потерпілому, яким є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Власником автомобіля ВАЗ є ОСОБА_7, яка не є позивачем по справі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідачів, ознайомившись із письмовими запереченнями відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає, що даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 вересня 2014 року близько 16 години, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Skoda Octavia A-5, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля Volvo XC-60 під керуванням ОСОБА_6, з послідуючим зіткненням автомобіля Volvo XC-60 з автомобілем ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_4 та з послідуючим зіткненням автомобіля ВАЗ-2109 з автобусом РУТА, під керуванням водія ОСОБА_10

Власником автомобіля НОМЕР_2 є ОСОБА_5, власником автомобіля НОМЕР_3 є ОСОБА_8, власником автомобіля НОМЕР_4 є ОСОБА_7.

На місце зіткнення транспортних засобів прибули працівники відділу ДАІ м. Полтави, при цьому будь-які протоколи про вчинення адміністративних правопорушень на водіїв не складалися, порушення правил дорожнього руху не фіксувалися. На час розгляду справи суду не було надано і постанов про притягнення когось із водіїв-відповідачів до адміністративної відповідальності.

У зв'язку із ушкодженням здоров'я - отриманням тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_4 за фактом ДТП відкрито кримінальне провадження № 12014170010000547, яке розслідується СВ ПМУ УМВС України в Полтавській області.

Згідно відповіді заступника начальника СВ ПМУ УМВС України в Полтавській області Скороход О.В. від 01.09.2015 р. № 8/6582 встановлено, що на даний час триває досудове розслідування, тому вказати особу, винну у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, не виявляється можливим.

На час розгляду цивільної справи позивачем не було надано вирок суду, яким би було визначено винну особу у вчиненні ДТП.

У матеріалах кримінального провадженнч відсутні докази на встановлення винної у ДТП особи. Крім цього, суд не може їх взяти до уваги, як належні докази, оскільки вони не перевірені судом в порядку ст. 23 КПК України (з дотриманням принципу змагальності, та безпосереднього дослідження судом під час розгляду справи).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, що створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 п.1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

При цьому, відповідно до положень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (ст.. 38 КпАП), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.

Як вказано судом вище, оскільки відсутні вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, та/або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення встановити винну особу у ДТП, що сталося 26 вересня 2014 р. з інших доказів, наданих сторонами суду, не представляється можливим.

Безспірних доказів на доведення вини вказаних відповідачів позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом, під час судового розгляду було досліджено записи з відео регістраторів свідків ДТП. На диску, який був долучений відповідачем ОСОБА_5 видно, що в момент удару автомобіля Volvo XC-60 у ВАЗ 2109 для автомобілів, які рухаються у напрямку м. Харкова з вул. К. Шосе горів жовтий з червоним сигнал світлофора після забороняючого червоного. Відповідно до циклограми роботи світлофора на перехресті, де сталося ДТП, у разі коли для автомобілів, що рухаються в напрямку з вул.. К.Шосе до м. Харкова горить жовтий з червоним колір, для автомобілів, що рухаються по вул.. Фрунзе горить червоний сигнал світлофора.

Щодо стягнення шкоди із відповідачів - страхових компаній, то суд звертає увагу на те, що дійсно відповідачами застрахована їх цивільно-правова відповідальність. Так, автомобіль Skoda Octavia A-5, що належить ОСОБА_5 застрахований у ПрАТ СК «Саламандра-Україна» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ серії АІ6263009 з терміном дії до 10.01.2015 р. Автомобіль Volvo XC-60, власником якого є ОСОБА_8, застрахований у АТ «СГ «ТАС» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ серії АС9635891 з терміном дії до 28.01.2015 р.

Відповідно до ст. ст. 6, 22, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» та укладених договорів страхування, шкода відшкодовується страховими компаніями за умови встановлення вини водія у вчиненні ДТП.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка.

Відповідачами своєчасно були повідомлені їх страхові компанії про ДТП, що підтверджується матеріалами справи.

Також позивач прохає стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 71 965,65 грн., з яких 69 851,85 грн. - розмір матеріальних збитків завданих пошкодженням автомобіля.

Позивачем ОСОБА_4 не доведено належними та допустимими доказами такий розмір завданої матеріальної шкоди.

В матеріалах справи наявний висновок № 070115 експертного автотоварознавчого дослідження пошкодженого при ДТП КТЗ автомобіля НОМЕР_5 від 23.01.2015 р. Відповідно до даного висновку вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля ВАЗ 2109 внаслідок ДТП, яка сталася 26.09.2014 р. становить 33 372 грн. 00 коп. Вартість відновлювального ремонту досліджуваного КТЗ перевищує вартість автомобіля на час ДТП, а тому вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження та становить 33 372,00 грн. (а.с.15-26)

Згідно п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Така ж позиція викладена в п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», а саме, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Суду не були надані будь-які докази на доведення вартості понесених збитків у зв'язку із ушкодженням автомобіля (вартість ВАЗ 2109 після ДТП), які б відповідали законодавству.

Також суд вважає за необхідне вказати, що згідно з приписами норм ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В даному разі необхідним є наявність факту належності такого майна на праві власності потерпілій особі. Оскільки пошкоджене майно, а саме автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_6 на праві власності належить ОСОБА_7 в той час як матеріальну та моральну шкоду з відповідачів на свою користь просить суд стягнути ОСОБА_4, так як є користувачем даного автомобіля, суд вважає вимогу про відшкодування матеріальної шкоди безпідставною, такою що не ґрунтується на вимогах Закону, тому вважає за необхідне в її задоволенні відмовити і з даних підстав в тому числі.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач також просить суд стягнути з відповідачів у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., зазначивши, що у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, за участю відповідачів, йому завдано моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із негативним впливом на його стан здоров'я, пошкодженням майна, яке йому було ввірено, також втратою заробітку, оскільки був змушений із сімєю оплачувати послуги автотранспорту для поїздок до села, пересісти на громадський транспорт, терпів незручності на роботі, оскільки робота пов'язана з поїздками по Полтавській області.

Як передбачено ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (п.1 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Оскільки винної особи на даний час у вчиненні ДТП не встановлено, у зв'язку з чим не можливо визначити належного відповідача по цій справі, та крім того, в частині вимог про моральні втрати у зв'язку з ушкодженням автомобіля, слід зазначити, що ОСОБА_4 не є власником пошкодженого автомобіля, що давало б йому право на відшкодування певної моральної шкоди завданої внаслідок порушення його прав, суд також вважає за необхідне в задоволенні даної вимоги відмовити в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів тих обставин на які посилається в позові.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до осіб, які будуть визнані винними у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Виходячи з вищевикладених обставин справи та зазначеного нормативного обґрунтування, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За результатами розгляду справи, питання про розподіл судових втрат вирішено у відповідності до приписів ст. 88 ЦПК України. За правилами ст. 88 ЦПК України лише тій стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки рішення ухвалене не на користь позивача суд не може розглядати питання про стягнення з відповідачів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10 11, 60,61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5, СК «Саламандра Україна», ОСОБА_6, АТ «Страхова група «ТАС», треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його проголошення, або протягом 10 днів із дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.І. Шевська