Ухвала суду № 66791164, 26.05.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5660/17

1-кс/295/1991/17

УХВАЛА

Іменем України

26.05.2017 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Слюсарчук Н. Ф.

при секретарі судового засідання Давиденко Я. В.

за участю прокурора Арабської А. В.

слідчої ОСОБА_1

підозрюваної ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_2 по матеріалам досудового розслідування № №12017060020001629 від 30.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та скаргу захисника ОСОБА_3 про незаконне позбавлення волі в порядку ст. 206 КПК,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

В клопотанні вказано, що09.11.2016 року у невстановлений слідством час у ОСОБА_2, яка перебувала за адресою: АДРЕСА_1, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, вчинений повторно, в особливо великих розмірах, шляхом зловживання довірою, а саме: грошовими коштами в сумі 652 000 грн., які належать ОСОБА_5

Повідомивши гр. ОСОБА_5 відомості про те, що ОСОБА_2 необхідні грошові кошти для закупівлі жіночого одягу з республіки Білорусь, обіцяючи при цьому повернути грошові кошти в найкоротший термін.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вказаному місці, за згаданих вище обставин, ОСОБА_2 керуючись корисливим мотивом, попросила у ОСОБА_5 надати їй вказану суму грошових коштів, при цьому повідомивши останній неправдиві відомості про те, що грошові кошти їй необхідні для закупівлі жіночого одягу з республіки Білорусь, обіцяючи при цьому повернути вказану суму в найкоротший термін, хоча в дійсності виконувати взяті на себе зобов'язання наміру не мала.

В свою чергу, ОСОБА_5, будучи впевненою у правдивості та добросовісності дій ОСОБА_2, не здогадуючись про її злочинні наміри, добровільно надала останній грошові кошти в сумі 652 000 грн. Отримавши у вказаний спосіб грошові кошти потерпілої, ОСОБА_2 місце вчинення злочину залишила, та в подальшому розпорядилася ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою заволодів чужим майном, в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами в сумі 652 000 грн., чим завдала потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 652 000 грн. 00 коп.

Крім того, 11.11.2016 року в період часу з 14:00 год. по 15:00 год. у ОСОБА_2, яка перебувала за адресою: м. Житомир вул. Київська 77, ТРЦ Глобал, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинено повторно, шляхом зловживання довірою, а саме: грошовими коштами в сумі 27 000 доларів США, що еквівалентно 729 000 грн., які належать ОСОБА_6

Повідомивши гр. ОСОБА_6. відомості про те, що ОСОБА_2 необхідні грошові кошти для закупівлі жіночого одягу з республіки Білорусь, обіцяючи при цьому повернути грошові кошти в найкоротший термін.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вказаному місці, за згаданих вище обставин, ОСОБА_2 керуючись корисливим мотивом, попросила у ОСОБА_6 надати їй вказану суму грошових коштів, при цьому повідомивши останній неправдиві відомості про те, що грошові кошти їй необхідні для закупівлі жіночого одягу з республіки Білорусь, обіцяючи при цьому повернути вказану суму в найкоротший термін, хоча в дійсності виконувати взяті на себе зобов'язання наміру не мала.

В свою чергу, ОСОБА_6, будучи впевненою у правдивості та добросовісності дій ОСОБА_2, не здогадуючись про її злочинні наміри, добровільно надала останній грошові кошти в сумі 27 000 доларів США, що еквівалентно 729 000 грн. Отримавши у вказаний спосіб грошові кошти потерпілої, ОСОБА_2 місце вчинення злочину залишила, та в подальшому розпорядилася ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою заволоділа чужим майном, в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами в сумі 27 000 доларів США, що еквівалентно 729 000 грн.., чим завдала потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 27 000 доларів США, що еквівалентно 729 000 грн.

Крім того, 12.11.2016 року в невстановлений слідством час у ОСОБА_2, яка перебувала за адресою: АДРЕСА_1, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинено повторно, шляхом зловживання довірою, а саме: грошовими коштами в сумі 37450 доларів США, що еквівалентно 1 011 150 грн., які належать ОСОБА_6

Повідомивши гр. ОСОБА_6. відомості про те, що ОСОБА_2 необхідні грошові кошти для розрахунку за товар та відкриття нового відділу продажу одягу в м. Рівне, обіцяючи при цьому повернути грошові кошти в найкоротший термін.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вказаному місці, за згаданих вище обставин, ОСОБА_2 керуючись корисливим мотивом, попросила у ОСОБА_6 надати їй вказану суму грошових коштів, при цьому повідомивши останній неправдиві відомості про те, що грошові кошти їй необхідні для розрахунку за товар та відкриття нового відділу продажу одягу в м. Рівне, обіцяючи при цьому повернути вказану суму в найкоротший термін, хоча в дійсності виконувати взяті на себе зобов'язання наміру не мала.

В свою чергу, ОСОБА_6, будучи впевненою у правдивості та добросовісності дій ОСОБА_2, не здогадуючись про її злочинні наміри, добровільно надала останній грошові кошти в сумі 37450 доларів США, що еквівалентно 011 150 грн. Отримавши у вказаний спосіб грошові кошти потерпілої, ОСОБА_2 місце вчинення злочину залишила, та в подальшому розпорядилася ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою заволодів чужим майном, в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами в сумі 37450 доларів США, що еквівалентно 1 011 150 грн.., чим завдала потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 37450 доларів США, що еквівалентно 1 011 150 грн.

Крім того, 27.12.2016 року в невстановлений слідством час у ОСОБА_2, яка перебувала за адресою: АДРЕСА_1, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинено повторно, шляхом зловживання довірою, а саме: грошовими коштами в сумі 1560 000 грн., які належать ОСОБА_7

Повідомивши гр. ОСОБА_7 відомості про те, що ОСОБА_2 необхідні грошові кошти для відкриття нового відділу продажу одягу в м. Рівне, обіцяючи при цьому повернути грошові кошти в найкоротший термін.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вказаному місці, за згаданих вище обставин, ОСОБА_2 керуючись корисливим мотивом, попросила у ОСОБА_7 надати їй вказану суму грошових коштів, при цьому повідомивши останньому неправдиві відомості про те, що грошові кошти їй необхідні для відкриття нового відділу продажу одягу в м. Рівне, обіцяючи при цьому повернути вказану суму в найкоротший термін, хоча в дійсності виконувати взяті на себе зобов'язання наміру не мала.

В свою чергу, ОСОБА_7, будучи впевненим у правдивості та добросовісності дій ОСОБА_2, не здогадуючись про її злочинні наміри, добровільно надав останній грошові кошти в сумі 1510 000 грн. Отримавши у вказаний спосіб грошові кошти потерпілого, ОСОБА_2 місце вчинення злочину залишила, та в подальшому розпорядилася ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою заволоділа чужим майном, в особливо великих розмірах, вчинено повторно, а саме грошовими коштами в сумі 1510 000 грн., чим завдала потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 1510 000 грн.

Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненими повторно, в особливо великих розмірах ОСОБА_2, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.190 КК України.

30.03.2017 року, по даному факту в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано провадження та розпочато досудове розслідування за ч. 4 ст. 190 КК України.

24.05.2017 року ОСОБА_2, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25.05.2017 року ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України.

В клопотанні слідчий зазначив докази, які підтверджують вину підозрюваної ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Мотивуючи застосування запобіжного заходу слідчий вказав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, слідчий зазначає, що є підстави вважати, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.4 ст.190 КК України та карається позбавленням волі на строк до 12 років.

Разом з тим, до суду звернувся захисник підозрюваної ОСОБА_3 із заявою в порядку ст. 206 КПК України, посилаючись на незаконність затримання підозрюваної, та просить негайно звільнити її з-під варти.

Дослідивши скаргу, клопотання та додані до них матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора та слідчого які підтримали клопотання, адвоката, який заперечував щодо обрання запобіжного заходу, підозрюваної, яка зобовязувалася повернути потерпілим всі отримані кошти, суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо буде доведено, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання прокурором на підставі доказів, долучених до клопотання, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною вказаних кримінальних правопорушень.

Під час розгляду клопотання, з урахуванням оглянутих матеріалів кримінального провадження, прокурором було доведено наявність ризиків, що передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_2, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до правопорушень особливо тяжкого ступеню та за яке законом передбачено покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк до 12 років позбавлення волі, фактично не працює, не займається підприємницькою діяльністю, хоча зареєстрована як приватний підприємець, не має постійного доходу, постійного місця проживання, а вчинення кримінальних правопорушень, що відносяться до корисливих майнових злочинів є єдиним джерелом доходів останньої та яка після вчинення кримінальних правопорушень в яких підозрюється, отримала 13.03.2017 року закордонний паспорт та 10.02.2017 року закордонний паспорт нового зразка, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно положень ч. 2, 3 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

При цьому за ч. 4 та ч. 5 ст. 206 КПК України якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) не перевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, затримання ОСОБА_2 було здійснено 24.05.2017 року в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді за обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому предявлено підозру у її вчиненні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення заяви, поданої захисником ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України на незаконність позбавлення волі підозрюваної ОСОБА_2 відсутні.

Одночасно згідно приписів ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах, що передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи що ОСОБА_2 В підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, дані про її особу, а також ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, розмір застави згідно за ч.5ст.182 КПК України,має бути їй визначений в розмірі 2000000 грн., що, на думку слідчого судді, буде гарантувати виконання підозрюваною покледених на неї обовязків та відповідати принципам достатності, виваженості та помірності.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 178, 182- 184, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесяти днів з урахуванням строку перебування підозрюваної в якості затриманої.

Одночасно визначити ОСОБА_2 розмір застави у грошовому виразі в сумі 2000000 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира одержувач ТУДСА України в Житомирській області, код 26278626, МФО 820172, банк ДКС України, м. Київ, розрахунковий рахунок № 37317049000277.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_2 наступні обовязки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- не відлучатись за межі м. Житмира без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення підозрюваної ОСОБА_2 з-під варти у звязку з внесенням застави остання вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Розяснити підозрюваній ОСОБА_2, заставодавцю, що у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої стаття 194 КПК України.

Розяснити підозрюваній ОСОБА_2, що у разі звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави, у разі ухилення або невиконання покладених на неї даною ухвалою обовязків, до неї буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3, поданої в порядку ст. 206 КПК України, на незаконність затримання підозрюваної ОСОБА_2 - відмовити.

Строк дії ухвали встановити до 23.07.2017 року.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом пяти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя :