Ухвала суду № 66789450, 23.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 р.Справа № 820/7240/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «СДМ ЛТД» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СДМ ЛТД» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

30 грудня 2016 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «СДМ ЛТД» (далі ТОВ «СДМ ЛТД», підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправними дії відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) щодо неприйняття податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн.; зобов'язати цього відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) днем її фактичного отримання податкову накладну з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн. та зобов'язати цього відповідача відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності підприємства на підставі договору про визнання електронних документів - договір про визнання електронних документів № 06022015 від 06 лютого 2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, в т.ч. податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн.

Позивач вказує на відсутність правових підстав на розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 06022015, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладеного 06 лютого 2015 року між підприємством та Західною ОДПІ м. Харкова Міндоходів у Харківській області, а відтак, на протиправність дій відповідача щодо неприйняття податкової накладної.

Встановивши, що з позовними вимогами про визнання протиправними дій ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо неприйняття податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн. та про зобовязання ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області зареєструвати в ЄРПН днем її фактичного отримання податкову накладну з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн. ТОВ «СДМ ЛТД» звернувся не до тієї особи, яка повинна відповідати за цими позовними вимогами, відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) 17 лютого 2017 року Харківським окружним адміністративним судом проведена заміна первісного відповідача - ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на належного Державну фіскальну службу України (далі ДФС України, контролюючий орган).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року адміністративний позов ТОВ «СДМ ЛТД» задоволений частково.

Так, судовим рішенням ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області зобовязано відновити подання засобами електронного звязку в електронній формі податкової звітності ТОВ «СДМ ЛТД» на підставі договору про визнання електронних документів - договір про визнання електронних документів № 06022015 від 06 лютого 2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, в т.ч. податкової накладної підприємства з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн.

Державна фіскальна служба України зобовязана вчинити дії щодо реєстрації в ЄРПН накладних днем її фактичного отримання податкову накладну підприємства з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн.

В задоволені позовних вимог ТОВ «СДМ ЛТД» в іншій частині відмовлено.

З ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на користь позивача стягнуто 1 378,00 грн., у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ТОВ «СДМ ЛТД», з урахуванням заяви від 23 травня 2017 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, якою судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо неприйняття податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн., скаржник просить змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, доповнивши її резолютивну частину положенням про задоволення позовної вимоги підприємства про визнання протиправними дій ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо неприйняття податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн.

Скаржник зазначає, що вважає необґрунтованою заміну ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на ДФС України в якості відповідача за позовною вимогою саме про визнання протиправними дій, а не залучення ДФС України як другого відповідача, оскільки вважає, що за даною вимогою ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області має бути співвідповідачем.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, пояснення представників відповідачів, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга згідно положень ст. 200 КАС України не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.

За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Цією ж нормою установлено, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форма і Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1246, постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника.

Пунктом 9 Порядку № 1246 установлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, що затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 7.3 р. III Інструкції № 233 передбачено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з п. 1 р. I Інструкції № 233, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Відповідно до п. 7.4 р. III Інструкції № 233, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п. 1 р. I Інструкції № 233, квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до п. 7.4 р. III Інструкції № 233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п. 7.6 р. III Інструкції № 233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, процедура реєстрації податкових документів у базі даних податкових органів відповідно до Інструкції № 233 має загалом два етапи: перший етап - подання (направлення) платником податку електронного документа, який фіксується першою квитанцією; другий етап - приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді, який фіксується другою квитанцією.

За положеннями цієї ж Інструкції платником податків укладається Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати податкові документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (пункт 3 розділу 6 додатка 1 до Інструкції № 233).

Контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації (пункт 4 розділу 6 додатка 1 до Інструкції № 233).

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку Договору платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового Договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 статті 49 розділу II ПК України (абзац третій пункту 49.4 статті 49 розділу II).

Пунктом 4 розділу 6 додатку 1 до Інструкції № 233 установлено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «СДМ ЛТД» та Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів № 06022015 від 06 лютого 2015 року /а.с. 12/.

07 грудня 2016 року позивачем засобами електронного зв'язку до ДФС України для реєстрації в ЄРПН було подано податкову накладну від 29 листопада 2016 року № 2 та контролюючим органом 07 грудня 2016 року підприємству відмовлено у прийнятті податкової накладної до реєстрації з підстав порушення ТОВ «СДМ ЛТД» вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, - «Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності» /а.с. 16/.

У відповідь на скаргу підприємства, у тому числі з приводу безпідставного блокування ТОВ «СДМ ЛТД» в системі для передачі електронних документів, ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області листом від 14 грудня 2016 року за № 22515/10/20-300802-24 повідомило підприємство про те, що Договір про визнання електронних документів, укладений 06 лютого 2015 року з ТОВ «СДМ ЛТД», розірваний у відповідності до пункту 4 розділу 6 додатку 1 до Інструкції № 233 /а.с. 18/.

Як убачається із витягу з протоколу від 28 жовтня 2016 року № 202 засідання робочої групи ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, у звязку з відсутністю за місцезнаходженням ТОВ «СДМ ЛТД» забезпечити розірвання Договору про визнання електронних документів між ТОВ «СДМ ЛТД» та інспекцією, який надано ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за допомогою засобів телекомунікаційного звязку (п.п. 1.1 п. 1); фахівцю контролюючого органу доручено організувати роботу підпорядкованого структурного підрозділу щодо розірвання Договору про визнання електронних документів між ТОВ «СДМ ЛТД» від 06 лютого 2015 року та інспекцією, який надано до ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за допомогою засобів телекомунікаційного звязку (п.п. 2.1.1 п.п. 2.1 п. 2) /а.с. 38/.

23 січня 2017 року до матеріалів справи залучений витяг з бази даних АЦСК ІДД ДФС України щодо дійсності ключів ТОВ «СДМ ЛТД», як підписувача ЕЦП /а.с. 24, 25/.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права (п. 1); вирішення не всіх позовних вимог або питань (п. 2).

Колегія суддів зауважує, що із змісту та вимоги апеляційної скарги ТОВ «СДМ ЛТД», пояснень представника позивача, наданих суду апеляційної інстанції, убачається, що підприємством, по суті, оскаржується постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року в частині, якою судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій ДФС України щодо неприйняття податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулась < > особа < > не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного < > відповідача належним < > відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Досліджений в засіданні суду апеляційної інстанції технічний запис судового засідання Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року, є свідченням того, що у судовому засіданні представник позивача ТОВ «СДМ ЛТД» не заперечував проти заміни первісного відповідача, до якого підприємством була висунута вимога про визнання протиправними дій щодо неприйняття податкової накладної з податку на додану вартість від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,0 грн. - ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області належним відповідачем ДФС України.

Отже, з 17 лютого 2017 року Харківським окружним адміністративним судом, окрім інших, розглядалась позовна вимога ТОВ «СДМ ЛТД» про визнання протиправними дій ДФС України щодо неприйняття податкової накладної підприємства від 29 листопада 2016 року на суму 24 500,00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, наведені в обґрунтування її вимог, під час апеляційного розгляду справи свого підтвердження не знайшли.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як убачається із письмових пояснень представника скаржника, що надані до суду апеляційної інстанції 23 травня 2017 року, - задоволення судом вимоги про зобовязання ЦОДПІ ГУ ДФС у Харківській області відновити подання засобами електронного звязку в електронній формі податкової звітності на підставі договору про визнання електронних документів договір про визнання електронних документів № 06022015 від 06 лютого 2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, в тому числі податкової накладної з податку на додану вартість, є цілком обґрунтованим. Оскільки саме можливість подання засобами електронного звязку в електронній формі податкової звітності була предметом договору від 06 лютого 2015 року, і таке відновлення подання звітності відповідно поновлює і сам договір та безпосередньо спрямоване на поновлення порушених прав позивача.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «СДМ ЛТД» та скасування судового рішення в частині, яка оскаржується позивачем, оскільки за відсутності факту оскарження в апеляційному порядку судового рішення в іншій частині, відсутні підстави для його апеляційного перегляду.

Інші доводи та заперечення на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 94, 184, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, ст.ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СДМ ЛТД» залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29 травня 2017 року.