Ухвала суду № 66789348, 25.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/5/17

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

КП "Комунальне транспортне підприємство" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (Каховського відділення) № 0008471300 та № 0008461300 від 21.12.2016 року, якими до Підприємства застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевірку з питань своєчасності сплати податкового зобов'язання, за результатами якої складено акт та прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, проведено відповідачем без попереднього повідомлення, а податкові повідомлення - рішення складені за період, що перевірявся в 2011 році. До того ж Підприємством в повному обсязі сплачені всі суми за податковою вимогою, а оскаржувані рішення відповідача прийняті останнім з порушенням строку давності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України проведено заміну сторони у справі з Каховського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області на її правонаступника - Новокаховську ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області.

Сторони у справі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були сповіщені про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не сповістили, тому відповідно до ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що у грудні 2016 року Каховським відділенням Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області проведено перевірку КП "Комунальне транспортне підприємство" з питань своєчасності сплати податкового зобов'язання, яку оформлено актом від 21 грудня 2016 року № 1805/21-15-13/32179471.

В ході перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб, чим порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.12.2016 р. № 0008471300, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 840,23 грн. , та № 0008461300, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 94 603 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем несвоєчасно сплачувалася податкова заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, ОДПІ правомірно нараховано штрафні санкції.

Колегія судів вважає правильними висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п.76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З огляду на приписи наведених правових норм колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що даний вид перевірки (камеральної) не вимагає обов'язкової згоди платника податків на її проведення та його присутність під час перевірки, отже відповідачем дотримано порядок проведення перевірки, який передбачено Податковим кодексом України.

Що стосується суті порушень, за які до Підприємства застосовано штрафні санкції, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 31.3 ст. 31 ПК України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.32.1, 32.2 ст. 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Податковий кодекс пов'язує сплату ним податку (п.37.2 ст.37), а виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст.38 ПКУ).

В свою чергу, відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Згідно п. 100.2 ст. 100 ПК України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-1900/11/2170 від 15 квітня 2011 року стягнено з Комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" до державного бюджету 491 580,99 грн. заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб. Цим же рішенням суд розстрочив виконання постанови про сплату податкового боргу на 3 роки з внесенням карток з особового рахунку, починаючи з травня 2011 року, надавши строк для виконання постанови до травня 2014 року з щомісячним погашенням боргу у сумі 13 655,03 грн.

На підставі вказаної постанови позивачем укладено договір № 59 про розстрочення податкового боргу від 10 червня 2011 року.

Однак в ході камеральної перевірки податковим органом встановлено, що взяті на себе зобов'язання щодо вчасної сплати розстроченого податкового боргу Підприємство не виконує та сплатило належні суми до бюджету з порушенням граничних строків їх виплати.

Саме за порушення строків сплати розстроченої суми узгодженого зобов'язання контролюючим органом були застосовані штрафні санкції до позивача.

Статтею 126 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 18.11.2014 року №1602/11/10/14-14, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14 за позовом комунального підприємства «Міський водоканал» до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" до Каховського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька