Постанова № 66789340, 25.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 р. Справа № 629/4054/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Дударевої І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.04.2017р. по справі № 629/4054/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання протиправним протоколу про відмову в призначені пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі по тексту - відповідач, Лозівське ОУПФ України Харківської області), в якому просить суд:

- визнати протиправним Протокол Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №2521 від 12.10.2016 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.04.2017 року по справі № 629/4054/16-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправним протоколу про відмову в призначені пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.04.2017 року по справі № 629/4054/16-а та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 неправомірно відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки періоди роботи на посадах лікаря судово-медичного-експерта та завідуючого відділенням судово-медичної експертизи Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи з 26.02.1996 року по 19.06.2002 року та з 07.06.2004 року по 31.07.2013 року, мають бути зараховані до спеціального стажу. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його позовні вимоги - задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.04.2017 року по справі № 629/4054/16-а залишити без змін. Стверджує, що періоди роботи ОСОБА_1 з 26.02.1996 року по 19.06.2002 року та з 07.06.2004 року по 31.07.2013 року на посадах лікаря судово - медичного експерта та завідуючого відділенням судово - медичної експертизи не можуть бути зараховані до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки зазначені періоди роботи відносяться до стажу роботи на державній службі. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 працював в Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи на посадах лікаря судово-медичного-експерта та завідуючого відділенням судово-медичної експертизи Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи з 26.02.1996 року по 19.06.2002 року та з 07.06.2004 року по 31.07.2013 року (а.с.11-12).

03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лозівського ОУПФ України Харківської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом « е» ст. 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» та Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 - VІІІ від 02.03.2015 року) зі змінами № 911 - VІІІ від 24.12.2015 року).

Протоколом Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 2521 від 12.10.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за вислугу років у зв'язку з тим, що спеціальний стаж роботи позивача є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки до стажу роботи ОСОБА_1 не було зараховано періоди роботи з 26.02.1996 року по 19.06.2002 року та з 07.06.2004 року по 31.07.2013 року на посадах лікаря судово - медичного експерта та завідуючого відділенням судово - медичної експертизи, так як зазначені періоди роботи відносяться до стажу роботи на державній службі (а.с. 9-10).

Не погоджуючись з діями Лозівського ОУПФ України Харківської області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років у відповідності до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним протоколу про відмову у призначення пенсії за вислугу років та та зобов'язання призначити пенсію.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров'я.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначений Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 V-ІІІ від 02.02.2016 року внесено зміни до п. «е» вищевказаної статті для окремих категорій працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

Право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначений Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 року - не менше 25 років, з 01.04.2015 року по 31.03.2016 року - не менше 25 років 06 місяців, а з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року - не менше 26 років.

Змінами, внесеними в Закон України « Про пенсійне забезпечення», що набули чинності у зв'язку з ухваленням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911 - V-ІІІ від 24.12.2015 року, визначено пенсійний вік педагогам, медикам, працівникам соціального забезпечення, тобто тим працівникам, яким пенсію за вислугу років призначали незалежно від віку, лише за умови наявності спеціального стажу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працював на посадах лікаря судово-медичного-експерта та завідуючого відділенням судово-медичної експертизи Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи з 26.02.1996 року по 19.06.2002 року та з 07.06.2004 року по 31.07.2013 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно з розділом 2 Постанови, до закладів і установ охорони здоров'я відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри, аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії, медико-соціальні експертні комісії, бюро судово-медичної експертизи.

Відповідно до п.2 Примітки Постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 та ч.1 ст.16 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Колегія суддів зауважує, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Харківське бюро судово-медичної експертизи є комунальним закладом, вид діяльності за кодом КВЕД 86.10 - Діяльність лікарняних закладів та за кодом КВЕД 86.21 - Загальна медична практика. Засновник - Харківська обласна рада - орган місцевого самоврядування. (а.с. 73-74)

Крім того, слід зазначити, що Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики 26 грудня 2005 року розроблено Національний класифікатор України класифікатор професій ДК:003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України № 327 від 28 липня 2010 року, що призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.

Згідно визначеного класифікатора професій покажчику професійних назв робіт за кодами професій визначено, що "судовий експерт" та "лікар - судово-медичний експерт" є двома різними професіями, та мають різні облікові дані. Так, професія "лікар судово-медичний експерт" має код класифікатору професій № 2229.2, що визначається як професіонали в галузі медицини, натомість професія "судовий експерт" має код класифікатору 2429 - інші професіонали в галузі правознавства.

Таким чином займана позивачем посада відноситься не до посад судового експерта, а до лікарських посад у закладах охорони здоров'я, що прямо передбачено Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України № 385 від 28 жовтня 2002 року - розділ 3 "Лікарі-спеціалісти"; порядковий №109 - Лікар-судово-медичний експерт; Лікарська спеціальність за профілем структурного підрозділу - судово-медична експертиза.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що стаж роботи ОСОБА_1 на посадах лікаря судово-медичного-експерта та завідуючого відділенням судово-медичної експертизи Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи з 26.02.1996 року по 19.06.2002 року та з 07.06.2004 року по 31.07.2013 року підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності своїх дій (бездіяльності) у спірних відносинах, що свідчить про необґрунтованість останніх, а відтак колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання відмови в призначенні пенсії за вислугу років протиправною та зобов'язання призначити пенсію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Враховуючи, що позивач звернувся за призначенням пенсії 03.10.2016 року, колегія суддів вважає за необхідне відновити його порушені права, шляхом зобов'язання Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 03.10.2016 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

На аркушах справи 1 та 104 знаходяться оригінали квитанцій від 21.10.2016 року № 101 про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 551,21 грн. за подання позовної заяви та від 21.04.2017 року № 79 - за подання апеляційної скарги в розмірі 606,34 грн..

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, що розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду встановлено на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2016 року - 1378,00 грн..

Таким чином, враховуючи вищевикладене, за подання адміністративного позову немайнового характеру необхідно було сплатити судовий збір в сумі - 551,20 грн.

Отже, розмір ставки за подання апеляційної скарги на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.04.2017 року по справі № 629/4054/16-а, становить 606,32 грн..

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, відповідно ст. 94 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1157,52 грн. за подання адміністративного позову та апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, не зараховуючи ОСОБА_1 до спеціального стажу час роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, на посадах лікаря судово-медичного-експерта та завідуючого відділенням судово-медичної експертизи Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи з 26.02.1996 року по 19.06.2002 року та з 07.06.2004 року по 31.07.2013 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією, пенсійним законодавством.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.04.2017 року по справі № 629/4054/16-а, не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.04.2017р. по справі № 629/4054/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Протокол Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 2521 від 12.10.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу час роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, періоди роботи з 26.02.1996 року по 19.06.2002 року та з 07.06.2004 року по 31.07.2013 року на посадах лікаря судово - медичного експерта та завідуючого відділенням судово-медичної експертизи та призначити пенсію за вислугою років з 03 жовтня 2016 року відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64606, м-н 4, буд.73, м. Лозова, Харківської області, код ЄДРПОУ 40383072) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 1157 (одна тисяча сто п'ятдесят сім ) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 30.05.2017 р.