Постанова № 66789247, 25.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 р.м. ОдесаСправа № 815/2759/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Вербицької Н.В.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника позивача - Вовка О.Є. (довіреність від 18.05.2016 року)

представника відповідача - Бондарчук Ю.В. (довіреність від 13.03.2017 року)

представника третьої особи - ОСОБА_4 (довіреність від 29.12.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Одеський завод будівельно-обробних машин» до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Євгенії Валеріївни, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_5, ТОВ «Ера Керування», Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування рішення про державну реєстрацію,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Одеський завод будівельно-обробних машин» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (Т. І, а.с. 131-132), просило визнати недійним та скасувати свідоцтво, що видане Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області НОМЕР_1 від 14.01.2010 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28527421 від 01.03.2016 року державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Євгенії Валеріївни.

В обґрунтування позову зазначено, що у 2015 році на підставі судового рішення ТДВ «Одеський завод будівельно-обробних машин» стало власником 95/1000 частки нежилих приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що складаються з окремо розташованих приміщень підвалу літ. « 1F» площею 56,9 кв.м. та споруд: літ. «Б» ТП площею 41,82 кв.м та літ. «В» ТП - площею 25,84 кв.м. Також, співвласником нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 Державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковською Є.В. 01.03.2016 року прийнято рішення за № 28527421 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_5 на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою:АДРЕСА_2, загальною площею 924,6 кв.м. На думку позивача, виділення частки 495/1000 в окремий об'єкт «нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2» без відома та згоди інших співвласників, а також реєстрація права власності на це приміщення відбулась незаконно, на підставі недійсного свідоцтва органу державного архітектурно-будівельного контролю, у зв'язку із чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року з урахуванням приписів ст. 11 КАС України адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав свідоцтво Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області НОМЕР_1 від 14.01.2010 року таким, що не видавалось. Скасував рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Євгенії Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28527421 від 01.03.2016 року. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.09.1999 року ВАТ «ОЗБОМ» продало гр. ОСОБА_7 42/100 частин нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1. У власність ОСОБА_7 перейшли приміщення в піт 1F: приміщення № 9, 22, літ. 1f, літ. 2f, літ. 3f, загальною площею 346,9 кв.м. У власності ВАТ «ОЗБОМ» залишилось 58/100 частин нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, площа яких становила 479,9 кв.м.

ОСОБА_7 у 2000-2001 роках здійснив реконструкцію та добудову належної йому частини нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа стала 620,5 кв.м.

Згідно з Розпорядженням Іллічівського РВК №325 від 15.04.2002 року частки власників були перераховані та затверджені нові ідеальні частки, а саме: ОСОБА_7 - 495/1000 частин, загальною площею 620,5 кв.м., ВАТ «ОЗБОМ» - 505/1000 частин, загальною площею 632,8 кв.м.

31.05.2002 року ОСОБА_7 отримав свідоцтво на право власності на 495/1000 частин нежилої будівлі під літ «А», загальною площею 620,5 кв.м. Прибудови під літ. «а, а1, а2, аЗ» загальною площею 62,3 кв.м. збережені без оформлення права власності до реконструкції району, згідно з Розпорядженням іялічівської РА №32 від 16.01.2002 року

19.09.2003 року ВАТ «ОЗБОМ» отримав свідоцтво про право власності на частину нежилих будівель та споруд, а саме на 410/1000 частин нежилих приміщень, що позначені літ. « 1Б», « 2Р», площею 431,6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

08.11.2003 року на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П. за р/№ 4806, ОСОБА_7 подарував ОСОБА_5 495/1000 частин нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1. Прибудови під літ. «а, а1, а2, аЗ» загальною площею 62,3 кв.м збережені без оформлення права власності до реконструкції району, згідно з Розпорядженням Іллічівської РА №32 від 16.01.2002 року. Площа подарованих приміщень становила 620,5 кв.м.

Співвласниками нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 є: ОСОБА_9 - 410/1000; ПАТ «БОМ» - 95/1000; ОСОБА_5 - 495/1000.

28.05.2010 pоку TOB «Дюковський Пасаж Лімітед» подарував гр. ОСОБА_10 410/1000 будівлі - літ. « 1F», « 2F», площею 431,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за р/№2748.

19.07.2012 року гр. ОСОБА_10 подарував гр. ОСОБА_9 410/1000 будівлі - літ. « 1F», « 2F», площею 431,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за р/№3093.

У 2015 р. на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2015 року ПАТ «БОМ» став власником 95/1000 частки нежилих приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що складаються з окремо розташованих приміщень підвалу літ. « 1F» площею 56,9 кв.м. та споруд: літ. «Б» ТП площею 41,82 кв.м та літ. «В» ТП - площею 25,84 кв.м.

Разом з цим, ОСОБА_5 перепланував існуючі та добудував нові нежитлові приміщення, збільшивши загальну площу своєї частки з 620,5 кв.м до 966,8 кв.м.

01.03.2016 р. державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковською Є.В. прийнято рішення за № 28527421 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_5 на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 924,6 кв.м.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №55684484 від 22.03.2016 року, підставою для виникнення права власності ОСОБА_5 на нежитлові будівлі за адресою:АДРЕСА_2, загальною площею 924,6 кв.м., стали наступні документи: технічний паспорт, б/н від 25.12.2015 р, видавник ПП «ДІЖЕН»; договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Левенець Т.П. від 08.11.2003 р. за р/№4806; свідоцтво НОМЕР_1 від 14.01.2010 р., видане Інспекцією ДАБК в Одеській області.

Не погоджуючись з вказаною державною реєстрацією, посилаючись на безпідставність та невідповідність державної реєстрації вимогам закону, зокрема, на те, що реєстрація права власності проведена без розроблення та погодження проектної документації, без отримання дозволу на реконструкцію, без згоди співвласників нерухомого майна та згоди постійного користувача земельної ділянки, позивач звернувся до суду із цим позовом скасування рішення про державну реєстрація та визнання недійсним документу, який став підставою для проведення реєстраційної дії, а саме - свідоцтва органу архітектурно-будівельного контролю.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно за третьою особою проведена не у відповідності до вимог Закону, що є безумовною підставою для скасування відповідного рішення державного реєстратора.

Разом з цим, оскільки під час розгляду справи встановлено ту обставину, що свідоцтво Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області НОМЕР_1 від 14.01.2010 року, яке слугувало для проведення вказаних реєстраційних дій, органом архітектурно-будівельного контролю не видавалось, суд з метою належного захисту прав позивача дійшов висновку за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання вказаного свідоцтва Інспекції таким, що не видавалось.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 20 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що заява про державну реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

У разі подання заяви про державну реєстрацію прав у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється власним підписом заявника.

З оригіналів документів, поданих для державної реєстрації прав, виготовляються електронні копії шляхом сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав проводиться в порядку черговості їх надходження.

У разі подання заяви про державну реєстрацію прав в електронній формі така заява за допомогою Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації.

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав в електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127.

За правилами п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку від 25.12.2015 року №1127 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки) подається: 1) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 3) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 4) письмова заява співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності та у результаті проведення реконструкції змінився розмір часток у такому праві); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

Державна реєстрація права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки) проводиться виключно у разі зміни відомостей про суб'єктів речових прав. У разі зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 08.11.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П. за р/№ 4806, набув право власності на 495/1000 частин нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 (прибудови під літ. «а, а1, а2, аЗ» загальною площею 62,3 кв.м збережені без оформлення права власності до реконструкції району, згідно з Розпорядженням Іллічівської РА №32 від 16.01.2002 року. Площа подарованих приміщень становила 620,5 кв.м.).

Державна реєстрація прав та їх обтяжень, на підставі якого до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис згідно рішення від 01.03.2016 року №28527421 про державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_5 на нежитлові будівлі площею 924,6 кв.м., проведена у зв'язку реконструкцією об'єкта нерухомого майна шляхом збільшення його площі, а отже під час заявлення вимог щодо такої реєстрації державний реєстратор має пересвідчитись у поданні заявником пакету документів, передбаченого п. 44 Порядку від 25.12.2015 року №1127.

Слід зазначити, що під час розгляду справи судом першої інстанції витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради завірену копію реєстраційної справи щодо нежилих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, загальною 924,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №865736551101 (Т. І, а.с. 107-108).

На виконання вимог суду першої інстанції Управління надало матеріали реєстраційної справи №865736551101 щодо нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 (Т. І, а.с. 169-214).

Дослідивши вказані матеріали реєстраційної справи, колегія суддів встановила, що її формування ґрунтується на заяві про держану реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна за вказаною адресою за ТОВ «Ера Керування», тобто під час розгляду справи в суді першої інстанції були відсутні документи щодо рішення держаного реєстратора, яке є предметом оскарження у цій справі, щодо права власності на нерухоме майно за ОСОБА_5

З метою повного з'ясування обставин справи та дослідження правомірності прийняття рішення суб'єкта владних повноважень, ухвалою апеляційного суду від 27 квітня 2017 року (Т. ІІ, а.с. 239-240) витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради матеріали реєстраційної справи, за якими розглянуто заяву ОСОБА_5 про державну реєстрацію права власності на нежилі будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 924,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна № 865736551101, та прийнято рішення від 01.03.2016 року №28527421 про державну реєстрацію права власності вказані на нежилі будівлі.

На виконання вказаного рішення Управління не надало матеріали, що стосуються державної реєстрації права власності на нерухоме майно за вказаною адресою за ОСОБА_5 та своїм листом від 24.05.2017 року №001399 повідомило суду про відсутність в архіві Управління запитуваних документів (Т. ІІІ, а.с. 1).

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України орган реєстрації не підтвердив правомірність свого рішення, в тому числі на підставі необхідного пакету документів для проведення такої реєстрації.

Також, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду справи повідомив про ту обставину, що органом архітектурно-будівельного контролю Свідоцтво від 14.01.2010 року НОМЕР_1 не видавалось, перевірка на відповідність вказаного об'єкта вимогам та правилам містобудування не проводилась, декларації про початок будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації не реєструвались (Т. І, а.с. 61, Т. ІІ, а.с. 232).

Отже, оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято за відсутності документа про відповідність реконструйованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам, щодо готовності об'єкта до експлуатації, тобто за відсутності видачі уповноваженим органом архітектурно-будівельного контролю відповідного свідоцтва, що свідчить про невідповідність реєстраційних дій правилам п. 44 Порядку від 25.12.2015 року №1127.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.03.2016 року №28527421 не ґрунтується на Законі, а зазначені обставини є безумовною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що за правилами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, за правилами наведеної норми процесуального законодавства захисту в суді підлягають, зокрема, порушені рішеннями органу державної влади права та інтереси юридичних осіб і в такому випадку у суду відповідно до ст. 162 КАС України виникає обов'язок щодо визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, його скасування або прийняття іншої постанови, яка б гарантувала дотримання і захист прав та інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин.

Разом з цим, оскільки оскаржуване свідоцтво органу архітектурно-будівельного контролю не приймалось цим органом та не видалось, колегія суддів вважає, що це свідоцтво ніяким чином не порушує права та інтереси позивача у розумінні вказаних норм адміністративного процесуального законодавства, а відтак у суду першої інстанції не було підстав для вжиття заходів захисту цих прав та інтересів шляхом задоволення позову в частині скасування свідоцтва відповідача або визнання його таким, що не видавалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Одеський завод будівельно-обробних машин» до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Євгенії Валеріївни, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_5, ТОВ «Ера Керування», Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування рішення про державну реєстрацію - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Євгенії Валеріївни від 01.03.2016 року №28527421 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежилі будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 924,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №865736551101, за ОСОБА_5.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 30.05.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Н.В. Вербицька