Ухвала суду № 66789027, 25.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2217/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника відповідача Найди Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року у справі за позовом Міжнародної громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с. 78), просив: визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не реалізації належним чином наданих повноважень з метою захисту інтересів позивача, як кредитора ПАТ "Брокбізнесбанк"; зобов'язати Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати інформацію про кількість та загальну суму рефінансування, наданого ПАТ "Брокбізнесбанк" та порядок і напрямки використання цих коштів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду та відсутність у матеріалах справи доказів, які б надавали суду підстави для визнання причини його пропуску поважними.

Обґрунтовуючи такі висновки, суд першої інстанції виходив з того, що з вимогою про відшкодування коштів вкладники мали право звернутись з 18.06.2014 по 29.07.2014, тобто позивач ще у червні 2014 року повинен був дізнатися про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Брокбізнесбанк", що є наслідком протиправної бездіяльності Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо не реалізації належним чином наданих повноважень з метою захисту інтересів позивача, як кредитора ПАТ "Брокбізнесбанк", однак, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 10.02.2016, тобто поза межами установленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку, процесуальним наслідком чого є залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач з таким рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, у якій просить названу ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи своєї скарги апелянт мотивує тим, що позовні вимоги не стосувалися відшкодування коштів за вкладом, так як Банк вже визнав позивача кредитором, акцептувавши його вимоги, натомість предметом спору є визнання протиправною бездіяльності Фонду та зобов'язання Національного банку України надати інформацію.

У судовому засіданні представник відповідача - Національного банку України проти заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші особи до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

У частинах 1, 2 ст. 99 КАС України закріплено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Разом з тим, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод чи законних інтересів, перебіг якого починається з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, оскарженню до адміністративного суду підлягає бездіяльність суб'єкта влади, яка допущена ним та про яку позивач дізнався в межах вказаного строку. В іншому випадку, за відсутності поважних причин його пропуску, така позовна заява має бути залишена судом без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-329а13, висновки якого, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Колегія суддів враховує, що законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У межах даного спору позивачем ставиться питання про визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не реалізації належним чином наданих повноважень з метою захисту інтересів позивача, як кредитора ПАТ "Брокбізнесбанк" та зобов'язання Національного банку України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати певну інформацію.

З цього приводу колегія суддів відзначає, що невчинення суб'єктом владних повноважень дій, які він зобов'язаний був і міг вчинити (у разі встановлення таких обставин), за своєю суттю є бездіяльністю такого суб'єкта, його триваючою пасивною поведінкою, яка не має чітко окреслених часових меж. Саме явище бездіяльності є триваючим. Іншими словами, порушення, на думку позивача, прав про захист яких він просить, відбувалось і на момент звернення до суду з цим позовом.

Наразі апеляційним судом враховано висновок колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, наведений у постанові від 24 листопада 2015 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду, є передчасним.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 204 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки оскаржувана ухвала про залишення позовної заяви без розгляду постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Міжнародної громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року у справі за позовом Міжнародної громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року - скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає (ч. 2 ст. 211 КАС України).

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.