Постанова № 66788502, 05.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2017 рокусправа № 804/5465/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004891407 від 05.08.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1346047,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 476006,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.08.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1345623,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 672811,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.08.2016 року за №0004891407 та №0004881407, що винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю (ОСОБА_1М.) підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представники позивача за довіреністю (ОСОБА_2 та ОСОБА_3М.) заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, на підставі наказу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 31.10.2004 року № 1000, направлень на проведення перевірки від 13.05.2016 року № 2738, 2739, 2740, 2741, 2742, 2782 посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.03.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.03.2016р.

За результатами перевірки складено акт №364/04-36-14-06-33109363 від 19.07.2016 року, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п. 138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. (із змінами і доповненнями), що до заниження податку на прибуток всього на суму 1346047грн. у т.ч. за 2013р. на 442693 грн., за 2014р. на 416539 грн., за 2015р. на 394034 грн., за 1 квартал 2016р. на 92781грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. (із і: доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 1 473 028 грн., у т.ч. за квітень 2013 79 642грн., червень 2013 грн. 47 763 грн., липень 2013 49674 грн. , серпень 2013- 66 374грн., жовтень 2013- 97 561грн., листопад 2013 22 109грн., грудень 2013 року 102 871 грн., лютий 2014 50 904грн., липень 2014- 98 569грн., вересень 2014 120241 грн., жовтень 2014 93384 грн., листопад 2014 59808 грн., грудень 2014 39915 грн., січень 2015 - 79105грн., лютий 2015 155 784грн., жовтень 2015 206 234 грн., лютий 2016 103 909 грн.;

- п.п.169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 886,42 грн., у тому числі за лютий 2015р. - 32,54 грн., за березень 2015р. - 81,34 грн., за квітень 2015р. - 54,55 грн., за травень 2015р. - 84,94 грн., за червень 2015р. - 91,35 грн., за липень 2015р. - 91,35 грн., за вересень 2015р. - 60,39 грн., за жовтень 2015р. - 91,37 грн., за листопад 2015р. - 97,89 грн., за грудень 2015р. - 91,34 грн., за лютий 2016р. - 76,96 грн., за березень 2016р. - 32,40 грн.;

- ст.51 Податкового кодексу України та п.3.8 розділу 3 заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010р. за №1020, р: зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011р. за № 46/18784 та п.3.8 розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015р. за №111/26556 - подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів за 1,2,3,4 квартали 2015року,1 квартал 2016 року, нарахованих (сплачених) на користь платника податку;

- п. 103.2, п.103.4, п.103.8, п. 103.10 ст.103, п.п. 141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового р України під час виплати доходів фрахт нерезиденту у 2013 році, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України на суму 432,0 грн.;

- п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п. 103.9 ст.103 Податкового Кодексу України в частині не подання до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидента, яким отримано з джерелом їх походження з України (Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2013 рік;

- ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, з урахуванням Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок та п.1 Постанови Правління НБУ Про строків розрахунків за операціями з експорту ті імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті від 14.11.2013 року № 453 (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови правління НБУ Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті від 12.05.2014 № 270 (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління НБУ Про врегулювання ситуації на валютному ринку України від 20.08.2014 № 515, п.1 Постанови Правління НБУ Про врегулювання ситуації на валютному ринку України від 20.11.2014 N734 (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово- кредитному та валютному ринку України від 01.12.2014 N758 (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного надходження імпортної продукції за контрактом № 187/103К/028-12 від 29.12.2012 року, складеним з ОАО Минский автомобильный завод управляющая компания холдинга "БЕЛАВТОМАЗ" (Республика Беларусь) у сумі 20265,18 рос.руб. і нарахована пеня на суму 761,57 грн.;

- п.2 ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю (із змінами та доповненнями) за що відповідно до п.2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю (зі змінами та доповненнями) та ст.2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою правління НБУ від 08.02.2000 за № 49 (із змінами та доповненнями) передбачено застосування штрафних санкцій.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 05.08.2016 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 05.08.2016 р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 2 018 434,50 грн. (основний платіж 1 345 623грн., штрафні (фінансові) санкції 672 811,50грн.);

податку на прибуток підприємств у сумі 3 424 173,00 (основний платіж - 2 282 782,00 грн., штрафні санкції - 1 141 391,00 грн.);

- № НОМЕР_2 від 05.08.2016 р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 822 053,50 грн. (основний платіж 1 346 047 грн., штрафні санкції 476 006,50 грн.).

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з визначеними контрагентами мають реальний характер, а тому податкові повідомлення-рішення від 05.08.2016 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, частково погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

В силу п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

З вищенаведеного вбачається, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Отже, колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (покупець) 01.04.2013 року укладено договір поставки № 010413 з ТОВ «АРКАДА-ХХІ» (продавець) (а.с.4-6, т.2). Згідно з п.1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Найменування товару: запчастини до автомобілів сімейства МАЗ (п.1.2). Кількість та асортимент товару відображується в рахунках-фактурах та видаткових накладних і вважаються узгодженими Сторонами у разі отримання товару покупцем та прийняття ним рахунку-фактури до сплати (п.3.1). Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п.5.2). Покупець оплачує товар за ціною, вказаною у рахунках-фактурах, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. За домовленістю сторін розрахунок за поставлений товар може бути проведений в іншій, не грошовій, не забороненій діючим законодавством формі (п.6.1). Загальна сума по договору орієнтовно складає 1200000,00грн. з ПДВ (п.6.2). Договір діє з моменту його підписання та до 31.12.2013 року. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору письмово не заявить про його розірвання, строку дії договору автоматично пролонговується на кожен наступний рік (п. 16.1).

На виконання умов договору продавцем на імя покупця виписано видаткові (а.с.7-31, т.2). На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до перевірки надано надано копії товарно-транспортних накладних. Проведення розрахунків за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень та виписками по банківських рахунках (а.с.32-45, т.2).

Окрім цього, у перевіряємий період ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» мало господарські відносини з ТОВ «Бумпак плюс». Так, між ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (покупець) та ТОВ «Бумпак плюс» (продавець) було укладено договір поставки № 2409/13 від 24.09.2013 року (а.с. 1-3, т.2). Згідно з п.1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Найменування товару: запчастини до автомобілів сімейства МАЗ (п.1.2). Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п.5.2). Транспортні витрати несе покупець (5.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними (а.с.134-149, т.1), податковими накладними. Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с. 150-155, т.1).

Також у перевіряємому періоді між ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (покупець) укладено договір поставки з ТОВ «Вермікуліт Трейд» (продавець) від 25.08.2014р. № 2508/14 (а.с.103-105, т.2). Згідно з п.1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Найменування товару: запчастини до автомобілів сімейства МАЗ (п.1.2). Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п.5.2). Транспортні витрати несе покупець (5.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними (а.с.106-121, т.2), податковими накладними. Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с. 122-126, 129-132 т.2). Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення про переуступку права вимоги від 18.12.2014 року № 55 ТОВ «Вермікуліт Трейд» уступило ТОВ «Форнел» вимогу оплати товару за договором № 2508/14 від 25.08.2014 року (а.с.127, т.2).

На підтвердження розрахунків з ТОВ «Форнел» позивачем надано платіжні доручення (а.с.128, 133 т.2).

Окрім цього, між позивачем та ТОВ «Амарант Груп» укладено договір поставки № 1911/17 від 19.11.2014 р., відповідно до якого ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (покупець), а ТОВ «Амарант Груп» (продавець). Згідно з п.1.7 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Найменування товару: запчастини до автомобілів сімейства МАЗ (п.1.8). Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п.5.2). Транспортні витрати несе покупець (5.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується договором відступлення права вимоги від 16.03.2015р., повідомленням про відступлення права вимоги від 19.03.2015р. № 16 та платіжними дорученнями (а.с. 92-99, т.2).

Також, між ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (покупець) 15.10.2015 року укладено договір поставки № 1510/2015 з ТОВ «Домус компані ЛТД» (продавець) (а.с.57-58, т.2).

Згідно з п.1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній, виданій Продавцем, яка після підписання її сторонами має силу Специфікації. Доставка товару здійснюється транспортом покупця, або іншим способом обумовленим сторонами додатково у відповідним чином узгодженому замовленні покупця (п. 2.1). Датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється (п.2.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними (а.с.59-63, т.2). Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с. 64-76, т.2).

Окрім цього, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Гордон Сервіс» укладено договір поставки № 1102/15 від 11.02.2015 р., відповідно до якого ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (покупець), а ТОВ «Гордон Сервіс» (продавець) (а.с. 239-242, т.1).

Згідно з п.1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній, виданій Продавцем, яка після підписання її сторонами має силу Специфікації… Доставка товару здійснюється транспортом покупця, або іншим способом обумовленим сторонами додатково у відповідним чином узгодженому замовленні покупця (п. 2.1). Датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється (п.2.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними (а.с.243-244,т.1), банківською випискою (а.с. 133, т.1), договором відступлення права вимоги від 15.06.2015р., повідомленням про відступлення права вимоги від 17.06.2015р. № 54 та платіжними дорученнями (а.с.247-250, т.1).

Крім того, між ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» та ТОВ «ОСОБА_4 компані» укладено договір поставки № 0302/16 від 03.02.2016 року, відповідно до якого ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» - покупець, ТОВ «ОСОБА_4 компані» - продавець (а.с.217-220, т.1).

Згідно з п.1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній, виданій Продавцем, яка після підписання її сторонами має силу Специфікації… Доставка товару здійснюється транспортом покупця, або іншим способом обумовленим сторонами додатково у відповідним чином узгодженому замовленні покупця (п. 2.1). Датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється (п.2.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними (а.с. 221-222 ,т.1), повідомленням про відступлення права вимоги на ТОВ ФІРМА «АЛЬТ» від 23.03.2016р. № 12 та платіжними дорученнями (а.с.223-225, 228 т.1), повідомленням про відступлення права вимоги на ТОВ «ИРИЛЛ» від 24.03.2016р. № 14 та платіжними дорученнями (а.с.226-227, 231-234, т.1).

Також, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» з ТОВ «Біз-гард» укладено договір поставки № 1908/14 від 19.08.2014 року, відповідно до якого ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» - покупець, ТОВ «Біз-гард» - продавець.

Відповідно до п.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п. 5.2.). Транспортні витрати несе покупець (п.5.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними від 02.09.2014р. № 18, від 10.09.2014р. № 94, від 25.09.2014р. № 272, від 30.09.2014р. № 300, від 02.10.2014р. № 27, від 08.10.2014р. № 68 від 17.10.2014р. № 164, від 24.10.2014р. № 195, повідомленням про відступлення права вимоги на ТОВ «ФОРНЕЛ» від 19.01.2015р. № 4, платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с.208-216 т.1).

Крім того, у перевіряємому періоді ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» з ТОВ «БІЗНЕС- СЛЛ-КОНСАЛТ» укладено договір поставки № 1706/14 від 17.06.2014 року, відповідно до якого ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» - покупець, ТОВ «БІЗНЕС- СЛЛ-КОНСАЛТ» - продавець.

Згідно з п.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Найменування товару: запчастини до автомобілів сімейства МАЗ (п.1.2). Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п.5.2). Транспортні витрати несе покупець (5.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними від 08.07.2014р. № 34, від 10.07.2014р. № 50, від 17.07.2014р. № 105, від 21.07.2014р. № 136, від 23.07.2014р. № 161, від 25.07.2014р. № 180, від 29.07.2014р. № 202, від 31.07.2014р. № 217, податковими накладними, повідомленням про відступлення права вимоги на ТОВ «Боттом» від 03.09.2014р. № 41, платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с.192-199, т.1).

Окрім цього, у зазначеному періоді між позивачем та ТОВ «АЙ-СОЛАРС» укладено договір поставки № 1009/13 від 10.09.2013 р., відповідно до якого ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (покупець), а ТОВ «АЙ-СОЛАРС» (продавець).

Відповідно до п.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Найменування товару: запчастини до автомобілів сімейства МАЗ. Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п.5.2). Транспортні витрати несе покупець (5.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними від 02.10.2013р. № 1, від 07.10.2013р. № 4, від 11.10.2013р. № 8, від 17.410.2013р. № 10, від 23.10.2013р. № 13, від 29.10.2013р. № 16, від 04.12.2013р. № 12, від 09.12.2013р. № 42, від 13.12.2013р. № 70, від 18.12.2013р. № 102, від 24.12.2013р. № 156, від 27.12.2013р. № 204, від 05.02.2014р. № 7, від 06.02.2014р. № 10, від 10.02.2014р. № 15, від 11.02.2014р. № 18, від 20.02.2014р. № 24, від 21.02.2014р. № 27, повідомленням про відступлення права вимоги на ТОВ «УКРТРАНСВЕГА» від 20.03.2014р. № 15 та платіжними дорученнями (а.с.168- 176, т.1).

Також, ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» з ТОВ «СЕЙЛ КОМ» укладено договір поставки № 89 від 03.11.2014 року, відповідно до якого ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» - покупець, ТОВ «СЕЙЛ-КОМ» - продавець.

Відповідно до п.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Найменування товару: запчастини до автомобілів сімейства МАЗ. Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п.5.2). Транспортні витрати несе покупець (5.3).

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними від 03.11.2014р. № 032, від 07.11.2014р. № 37, від 13.11.2014р. № 43, від 19.12.2014р. № 44, від 24.11.2014р. № 48, від 28.11.2014р. № 50. Проведення розрахунків за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с. 80-85, т.2).

Також у перевіряємому періоді ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» з ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» укладено договір поставки № 2506/14 від 25.06.2014 року, відповідно до якого ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» - покупець, ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» - продавець.

Відповідно до п.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах даного договору. Найменування товару: запчастини до автомобілів сімейства МАЗ. Доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (п.5.2). Транспортні витрати несе покупець (5.3).

На виконання умов договору ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» на адресу ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» видано видаткові накладні від 03.07.2014р. № 705, від 11.07.2014р. № 706, від 15.07.2014р. № 707. Розрахунки з отриманий товар проведено відповідно до повідомлення про відступлення права вимоги на ТОВ «Боттом» від 16.10.2014р. № 48 платіжним дорученням від 17.10.2014 року № 7022 (а.с.178-179, т.1).

Також колегією суддів береться до уваги вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2016 року у справі № 642/11332/14-к (1-кп/642/125/15), що набрав законної сили, відносно ОСОБА_5, який з 04.06.2014 року придбав (шляхом внесення до статутного капіталу товариства майнового внеску) підприємство- ТОВ «Пріоритет-ВЛ». Згідно зазначеного вироку судом встановлено, що з 04.06.2014 року, тобто в період здійснення поставок позивачеві від ТОВ «Пріоритет-ВЛ» використовувалось з метою надання послуг іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку шляхом здійснення незаконних фінансово-господарських операцій. Відповідно до вироку суду ОСОБА_5 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (а.с.174, т.2).

Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів доходить висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ», фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Аналогічна позиція викладена у постанову ВСУ від 24.05.2016 року у справі № П/808/58/14, що відповідно до приписів ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Подальша реалізація придбаного позивачем у вищезазначених контрагентів товару підтверджується наявним в матеріалах справи копіями видаткових накладних (а.с.86-91, 156-167, 179-191, 199-207, 235-238, т.1, 46-56, 77-79, 100-102, 134-145, т.2)

Доводи апелянта щодо наявності протоколів допиту у рамках кримінальних проваджень керівника ТОВ «АРКАДА-ХХІ» ОСОБА_6Ю, та директора ТОВ «Амарант Груп» ОСОБА_4 та що підтверджується копіями протоколів допиту, наявних в матеріалах справи, як на обставину, що свідчить про фіктивність господарських операцій зазначених контрагентів з позивачем, колегія суддів вважає не спроможними, з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи відсутні обвинувальні вироки відносно зазначених посадових осіб, а тому неможливо підтвердити або спростувати факт, що у періодах здіснення поставок від зазначених контрагентів позивачеві ці підприємства здійснювали фіктивну господарську діяльність.

Крім того, доводи апелянта стосовно того, що позивачем при проведені перевірки надано не належним чином оформлені ТТН, що унеможливлює встановлення факту передачі товарів від продавця до покупця, у т.ч. і у звязку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару, та в цілому свідчить про те, що операції з придбання товарів позивачем у вищезазначених контрагентів не мали реального характеру, колегія суддів розцінює критично, з огляду на наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходили товари, є безпідставним, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 року по справі К/9991/64514/11 та в ухвалі від 16.03.2013 року по справі К/800/9087/13.

Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу, як товарно-транспортна накладна або недоліки у формування товарно-транспортної накладної, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що податковим органом при перевірці досліджувалися подорожні листи, та в результаті чого встановлено, що у дні, які згідно з ТТН та видаткових накладних посадовими особами позивача отримувався товар, маршрутні листи або відсутні або виписані по іншим маршрутам, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що відповідачем не надано жодного доказу того, що представник позивача не мав можливості після прибуття в місце зазначене в маршрутному листі відбути для завантаження в інше місце, зазначене в ТТН, при цьому не відображати цей факт в маршрутному листі.

Також колегія суддів критично розцінює посилання в акті перевірки на податкову інформацію по вищезазначеним контрагентам позивача та окремо зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.08.2016 року № НОМЕР_2 в частині нарахування податку за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1 789 306,55 грн. (у т.ч. 1 324 215,70грн. за податковим зобовязанням з податку на прибуток та у сумі 465 090,85грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 05.08.2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 982 049,00грн. (у т.ч. 1 321 366,00грн. за податковим зобовязанням з податку на додану вартість та у сумі 660683,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції під час вирішення даного спору, невірно надано оцінку обставинам по справі та помилково застосовані норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті, а отже, у відповідності до приписів ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначене є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та винесення нового - про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі відкладеного, керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 207 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року по справі №804/5465/16 скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 05.08.2016 року № НОМЕР_2 в частині нарахування податку за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1789306,55 грн., у т.ч. 1324215,70 грн. за податковим зобовязанням з податку на прибуток та у сумі 465090,85 грн. за штрафними (фінансовим санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 05.08.2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1982049 грн., у т.ч. 132366 грн. за податковим зобовязанням з податку на додану вартість та у сумі 660683 за штрафними (фінансовим санкціями).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 16 767,03грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай